1 2 3 Ім'я файлу: _8_ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ_ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ_1.doc Розширення: doc Розмір: 239кб. Дата: 17.11.2020 скачати ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8 «ХАРЧУВАННЯ ПАЦІЄНТА. ПРИНЦИПИ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ. ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЄТИЧНИХ СТОЛІВ. ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІКУВАЛЬНОГО ХАРЧУВАННЯ ХВОРИХ У СТАЦІОНАРІ» ЛІКУВАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ Харчування – процес надходження, перетравлення, всмоктування та засвоєння в організмі речовин, необхідних для покриття його енергетичних витрат, побудови й оновлення тканин і регуляції функцій організму Адекватне харчування– добова потреба людини в енергії, що відповідає конституції, масі тіла, зросту, віку, виду професіональної діяльності. Раціональне харчування – харчування, побудоване на принципах сучасної дієтетики (науки про харчування), що зберігає здоров'я, підвищує працездатність і сприяє довголіттю; є найважливішою ланкою профілактики захворювань. Лікувальне харчування — це харчування хворого, яке забезпечує його фізіологічні потреби з харчових речовин і впливає на метаболічні зміни, викликані хворобою. В організації лікувального харчування дуже важливим є режим, дотримання дієтичних столів, раціональний розподіл приймання їжі, її кількість за один раз, оптимальна температура. Принципи раціонального харчування: При дієтичному харчуванні повинні бути вилучені продукти, що можуть спричинити шкідливий вплив на здоров'я хворого (наприклад, хворий з тяжкою нирковою недостатністю може загинути, якщо його годувати м'ясними бульйонами, давати звичайну для здорової людини кількість кухонної солі). Велике значення має кількість вживаної їжі, а також її температура. Остання не повинна перевищувати 60 0C і бути нижчою ніж 15 0C за винятком спеціальних холодних страв, наприклад холодне молоко або сметана при шлункових кровотечах. Частота прийому їжі — не менше ніж 4 рази, а при деяких захворюваннях, зокрема — при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, — до 5—6 разів на день. Раціональне харчування передбачає дотримання групового харчування, коли певній кількості хворих зазвичай призначається одна з 15 офіційно розроблених дієт, і індивідуальної дієти, яку призначає лікар, виходячи з характеру захворювання та специфіки стану хворого (наприклад, пацієнти похилого і старечого віку можуть страждати поєднанням різних захворювань (виразкова хвороба шлунка і хронічний холецистит, цироз печінки і цукровий діабет). У таких випадках лікар підбирає пацієнтові індивідуальну дієту, узгоджуючи її склад з дієтичним лікарем, використовуючи для цього продукти, наявні у харчоблоці). Принципи лікувального харчування: Щадний режим – принцип оберігання хворої системи або органа від механічних, хімічних та термічних чинників. Фізичне (термічне) оберігання– дотримання певного температурного режиму страв враховуючи, що температура гарячих страв повинна становити 55—65 °С, холодних — 10—15 °С. Наприклад, хворим на виразкову хворобу з небезпекою кровотечі призначають холодні та ледь теплі страви. Хворим у період наростання гарячки треба часто давати гарячі напої. Слід дотримуватись також певного оброблення страв. Наприклад, хворим із захворюваннями травного тракту протипоказані смажене м'ясо, риба; ці продукти показані їм тільки у відвареному вигляді або у вигляді парових котлет. Механічне оберігання– вилучення з раціону грубих продуктів, що важко перетравлюються, зменшення об'єму харчового раціону і спеціальна кулінарна обробка (подрібнення, протирання), виходячи з хвороби. Тобто – це оберігання травного каналу від механічних чинників досягають шляхом відповідної кулінарної обробки продуктів. Страви подають у подрібненому, вигляді (рублені, січені, протерті, перемелені тощо). Наприклад, для хворого в перші дні після операції резекції шлунка обов'язковим є значне механічне подрібнення їжі (слизисті каші, перетерті супи), що є чинником, який сприяє видужуванню пацієнта. Не можна давати грубу їжу та підсмажені продукти (м'ясо, картопля та ін.) хворим з виразковою хворобою шлунка в стадії загострення, з проносами, із запаленням підшлункової залози, а м'ясні страви, пропущені через м'ясорубку і приготовлені на парі, а також протерті овочеві страви диспептичних явищ у таких хворих не спричиняють. Хворим із атонією кишок, холециститом, що виник на підґрунті застою жовчі, слід давати більш грубу, багату на клітковину їжу. Хімічне оберігання – призначення дієти хворим із захворюванням травного тракту з метою: зменшення хімічного подразнення запаленої слизової оболонки травного тракту або при наявності ерозії та виразок; зменшення або збільшення секреторної функції травних залоз; зменшення або збільшення моторної функції шлунка або кишок. Наприклад, щоб не спричинити хімічного подразнення виразки шлунка, з дієти такого хворого вилучають кислі, гострі страви, прянощі, м'ясні відвари. Але слід пам'ятати, що тривале оберігання може призвести до негативних наслідків: зниження функцій хворого органа і розвитку авітамінозу; виникнення звичайних закрепів тощо. Тому щадну дієту необхідно призначати тільки у період гострого захворювання або при загостренні хронічного. Хімічно щадну дієту призначають головним чином хворим із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, якщо треба зменшити секреторну і моторну функції шлунка. При цьому з харчування виключають речовини, які посилюють секрецію (алкоголь, какао, кава, бульйон, смажене та копчене м'ясо, прянощі, екстрактивні речовини та ін.), і призначають страви, які викликають слабку секрецію (масло, сметана, молочні супи, овочеве пюре та ін.). Коригуючий принцип – принцип, який базується на збалансованості харчування щодо білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, уведення рідини (зменшення або збільшення в харчовому раціоні того чи іншого продукту). Зокрема обмежують вуглеводи у хворих з порушенням вуглеводного обміну. Наприклад, при цукровому діабеті кількість складних вуглеводів у денному раціоні повинна бути суворо обмеженою, а прості вуглеводи взагалі виключають з харчування. Навпаки, збільшення вуглеводів необхідне при захворюваннях серцево-судинної системи і печінки. Обмеження білків показане при розладах серцевої діяльності, посиленій шлунковій секреції та інших захворюваннях. Так, хворим на гострий гломерулонефрит, який супроводжується явищем ниркової недостатності, добова кількість білків зменшується до 40 г. Однак при цьому вміст білків у їжі не повинен бути меншим, ніж 1 г білка на 1 кг маси тіла, в іншому випадку можуть розвинутися явища білкового голодування. Навпаки, при захворюваннях, які супроводжуються втратою організмом білків – деякі захворювання нирок, недокрів’я, анемія, виснажені пацієнти, хворі, що одужують після тяжких інфекційних хвороб – збільшують кількість білків у раціоні. При захворюваннях печінки і підшлункової залози, ожирінні обмежують вживання жирів. При деяких захворюваннях виникає необхідність частково або повністю поголодувати протягом 1—2 днів. Це так звані розвантажувальні дні. В цей період хворий зовсім голодує або вживає тільки фрукти, молоко, сир тощо. Таке харчове розвантаження дає позитивний ефект при порушеннях серцевої діяльності, ожирінні, подагрі та інших захворюваннях. Хворим із запальними захворюваннями жовчного міхура та жовчновивідних шляхів, захворюваннями печінки обмежують кількість жирів, а частку вуглеводів у денному раціоні, навпаки, збільшують. Хворим на панкреатит обмежують білки тваринного походження, білки молочнокислих продуктів і жири. Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця та нирок, які супроводжуються набряками. Ї Обмеження рідини необхідне при набряках, гіпертонічній хворобі тощо. Навпаки, велика кількість рідини необхідна при отруєннях, зневодненні організму (пронос, нестримне блювання) тощо. Обов'язковою вимогою правильно організованого харчування є вітамінізація їжі. Важливе значення має врахування енергетичної цінності харчового раціону, яке залежить від таких чинників: Вид захворювання. Наприклад, хворому після тяжкого, виснажливого захворювання, у гарячковий період хвороби, дуже схудлим хворим треба призначати таку дієту, щоб енергетична цінність її набагато перевищувала енерговитрати хворого. Хворі з ожирінням одержують дієту, енергетична цінність якої є значно меншою, ніж енерговитрати; хворі літнього та старечого віку також потребують меншої енергетичної цінності харчування; Загальний стан хворого та його фізична активність. Хворі, які перебувають на ліжковому режимі, потребують харчування меншої енергетичної цінності; Дотримання певного режиму харчування. Режим харчування охоплює дотримання певних проміжків між годуванням хворого залежно від захворювання та загального стану хворого. Взагалі у стаціонарах прийнято три-чотириразове харчування. Але з цього правила є винятки. Наприклад, хворі з гарячкою потребують шести-, семи-, восьмиразового харчування; 5—6 разів на день треба годувати хворих на виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки. Загальноприйняте чотириразове харчування передбачає певний розподіл кількості добового раціону. Перший сніданок становить 30 % , другий — 10 %, обід — 40 %, вечеря — 20 % добового раціону. Таким чином, проміжок між споживанням їжі при такому режимі становить 3—4 год. Годувати хворих треба в один і той самий час, щоб створювався умовний рефлекс, а у зв'язку з цим поліпшувались апетит, перетравлювання їжі, засвоєння поживних речовин. Слід пам'ятати, що безладне харчування протягом доби, особливо з одноманітним перевантаженням шлунка у післяобідні та вечірні години, знижує засвоюваність їжі, веде до захворювань органів травлення (жовчнокам'яної хвороби, панкреатиту, виразкової хвороби). Білкові продукти дають хворим тільки у першу половину дня, на вечерю давати тваринні білки не бажано, тому що вони погано перетравлюються, а продукти їхнього розкладання збуджують нервову систему, погіршують сон. Хворі з гарячкою можуть харчуватись нерегулярно, споживати їжу не тільки вдень, а й вночі, а також у ті години, коли прокидаються від забуття або опритомнюють. Оформлення страв, створення спокійного оточення. Має естетичне значення під час годування хворого. Заміщуючий принцип – принцип, який полягає в тому, що у разі потреби в харчовий раціон вводять речовини, яких в організмі бракує, що стало причиною виникнення захворювання. Сюди належать продукти, багаті на вітаміни, що призначають при авітамінозі, харчові білки, що призначають хворим, причиною хвороби, яких стало тривале "лікувальне" голодування. ДІЄТОТЕРАПІЯ Дієта – режим харчування здорової або хворої людини, який враховує якісний склад їжі, її кількість, час і частоту вживання. Дієтотерапія – лікувальне харчування, призначене пацієнтові на період лікування. У всіх лікувальних закладах хворим призначають відповідні дієти (дієтичні столи) залежно від характеру їхнього захворювання. В Україні офіційно прийнято 15 дієтичних столів (за Певзнером), які диференційовані за основними нозологічними формами та варіантами їх перебігу з урахуванням виду, стадії захворювання (загострення чи ремісія), ступеня компенсації (компенсована чи декомпенсована стадія хвороби). У багатопрофільних лікарнях постійно користуються 15 дієтичними столами. ДІЄТА № 1 (ОСНОВНА) Показання до застосування: гострі захворювання верхніх відділів травного каналу, які тривають протягом 1—3 міс хронічні захворювання, що загострилися гастрит з підвищеною або нормальною кислотністю дуоденіт виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі помірного загострення рубцювання виразки, а також її ремісія протягом 2—3 міс Мета призначення:сприяння загоюванню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, ліквідація запальних процесів у верхніх відділах травного каналу. Режим харчування:Дієта передбачає харчування 6—7 разів на день через кожні 2—3 год малими порціями. Більша кількість їжі припадає на 1, 2-й сніданок та обід. Дієта механічно, хімічно і термічно щадна, тобто з виключенням хімічних і обмеженням механічних подразників, що сприяє рубцюванню виразки. їжу дають часто, невеликими порціями, переважно протерту або дрібносічену, рідку або напіврідку, зварену або приготовлену на парі. Виключаються:страви, що містять грубу рослинну клітковину, які збуджують шлункову секрецію, що довго затримуються в шлунку та подразнюють його (тваринні жири, рослинна клітковина). До таких харчових продуктів відносять бульйони з риби і м'яса, гриби, смажені і жирні продукти, кава, гострі закуски, чорний хліб, солені, мариновані, копчені та консервовані продукти, прянощі, спиртні напої та ін.; гострі страви, бобові, шоколад, какао. Обмежуються:кухонна сіль, молочнокислі продукти. Рекомендовані продукти харчування та страви:слизисті супи з протертих круп (гречаної, вівсяної, рисової, манної), слизуваті супи з круп, картоплі, овочів (крім капусти), рідкі молочні каші з молотого рису, гречки, манної крупи, овочеве пюре (картопляне, морквяне), молоко, вершки, вершкове масло, свіжа нежирна сметана, яловичі, телячі, рибні парові котлети, тюфтельки, кури та риба у вареному або паровому вигляді, протерті каші, сирі і некруто зварені яйця, паровий омле, киселі з ягід та фруктів, компот з сухих фруктів, фруктові та овочеві соки, наполовину розведені водою, солодкі сорти ягід і фруктів у вареному або протертому вигляді, хліб білий і сірий вчорашній. ДІЄТА № 1a Показання до застосування: загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (перші 3—7 днів) загострення гастриту з надмірною кислотністю опік стравоходу чи шлунка кровотечі. Мета призначення: сприяння загоюванню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, ліквідація запальних процесів у верхніх відділах травного каналу. Режим харчування: рекомендується їсти часто (кожні 2—3 год) невеликими порціями, на ніч — молоко або свіжа сметана. Стіл механічно, хімічно і термічно щадний. Дієта виключає речовини, які збуджують секрецію шлункового соку, їжу дають переважно в рідкому або напіврідкому вигляді. Калорійність обмежують головним чином за рахунок вуглеводів. Наступного тижня хворому показана дієта № 1б. Виключаються: страви, що довго затримуються в шлунку та подразнюють його (тваринні жири, рослинна клітковина); стимулятори шлункової секреції, гострі страви, прянощі, міцні бульйони, гриби, бобові, кава, шоколад, какао. Обмежуються:кухонна сіль. Рекомендовані продукти харчування та страви: страви повинні бути рідкими або напіврідкими зі зменшеною калорійністю. Призначають молочні та слизуваті супи з рису з протертими овочами, суфле вивареного нежирного м'яса і риби, рідкі молочні протерті каші, некруто зварені яйця щоденно, паровий омлет, молоко, некислі киселі, відвар шипшини. ДІЄТА № 1б Показання до застосування: загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки протягом перших 7—8 днів загострення хронічного гастриту з підвищеною секрецією (наступний тиждень) опік стравоходу кровотечі. Мета призначення: сприяння загоюванню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, ліквідація запальних процесів у верхніх відділах травного каналу Режим харчування: рекомендується їсти часто (кожні 2—3 год) невеликими порціями, на ніч — молоко або свіжа сметана. Стіл механічно, хімічно і термічно щадний. Дієта виключає речовини, які збуджують секрецію шлункового соку, їжу дають переважно в рідкому або напіврідкому вигляді. Калорійність обмежують головним чином за рахунок вуглеводів. Виключаються:страви, що довго затримуються в шлунку та подразнюють його (тваринні жири, рослинна клітковина); стимулятори шлункової секреції, гострі страви, прянощі, міцні бульйони, гриби, бобові, кава, шоколад, какао. Обмежуються:кухонна сіль. Рекомендовані продукти харчування та страви: страви повинні бути рідкими або напіврідкими зі зменшеною калорійністю. Призначають молочні та слизуваті супи з рису з протертими овочами, суфле вивареного нежирного м'яса і риби, рідкі молочні протерті каші, некруто зварені яйця щоденно, паровий омлет, молоко, некислі киселі, відвар шипшини. У цю дієту додають сухарі з білого хліба, картопляне пюре, сухий бісквіт, протертий нежирний сир, збільшують кількість м'ясних і рибних парових страв (кнелі, фрикадельки, парові тюфтельки з телятини). ДІЄТА № 2 Показання до застосування: гострий гастрит зі зниженою кислотністю хронічний гастрит зі зниженою кислотністю у стадії загострення хронічний ентероколіт без загострення порушення функцій жувального апарату період реконвалесценції після операції чи гострої інфекції (ентериту, коліту). Мета призначення:підвищення секреції шлунка, підвищення секреторної активності інших травних залоз, покращення моторної функції шлунка та кишок. Режим харчування:невеликими порціями 5—6 разів на день. Це є фізіологічно повноцінна дієта зі збереженням екстрактивних та інших речовин, що стимулюють виділення шлункового соку. Обмежуються механічні та термічні подразники. Страви дають у протертому, січеному або рубленому вигляді. Виключаються:гриби, жирні сорти м'яса (гусятина, качатина, свинина, баранина), риби, продукти, що містять грубу рослинну клітковину, бобові рослини — квасоля, зелений горошок, біб смажені страви. Обмежуються:свіже молоко, вершки, сметана, тваринний жир. Рекомендовані продукти харчування та страви: хліб білий учорашньої випічки, супи круп'яні (крім пшона) на знежиреному м'ясному або рибному бульйоні, супи овочеві, грибні, відварені м'ясо (яловичина, телятина, курятина) та риба нежирних сортів або парові котлети з них; підливи (томатні, м'ясні), прянощі, вимочений оселедець; овочі (картопля, кабачки, буряки, морква) в протертому вигляді, відварені, тушковані, запечені; некруто зварене яйце, омлет; фрукти варені, протерті й печені; кисломолочні продукти (кефір, ацидофільне молоко, ряжанка), вершкове масло, сир; компоти, какао, кава, відвар шипшини. 1 2 3 |