Прикладна статистика

1 2 3 4 5 6 7 8

Ім'я файлу: Методичка вибіркові обстеження.docx
Розширення: docx
Розмір: 390кб.
Дата: 28.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Вино11.doc
звіт з слесар. пр..docx
Архітектура і скульптура Візантії. Кравцов В..doc

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Кафедра теорії статистики

Методична розробка до вивчення курсу
“ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБІРКОВИХ ОБСТЕЖЕНЬ”
(для студентів денної та заочної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”)

за спеціальністю 8.050110 “ПРИКЛАДНА СТАТИСТИКА”

Київ – 2012

Гончар О.В. Методична розробка до вивчення курсу “Організація вибіркових обстежень”. – К.: Національна академія статистики, обліку та аудиту, 2012. – 54 с.

Рецензенти:

С.П. Червона, канд. екон. наук, доцент

Затверджено на засіданні кафедри теорії статистики (протокол № 11 від 22.03.2012).

ВСТУП
Перехід України до ринкових відносин вимагає нових підходів до проведення статистичних спостережень, одним з яких є широке впровадження вибіркового методу спостережень. Зокрема, це пов’язано з тим, що починаючи з 90-х років минулого сторіччя з’являються нові, ринково орієнтовані галузі економіки, традиційні методи збирання інформації щодо яких не є достатньо ефективними. Ще однією причиною є те, що при ринковій економіці кількість об’єктів господарювання не регулюється державою, і як наслідок, в Україні вона зростає швидкими темпами. У цих умовах впровадження вибіркових обстежень є одним з найкращих виходів.

Проте впровадження вибіркового методу, який використовує значний математичний апарат, в практику державної статистики зустрічає значну перешкоду, а саме – відсутність ґрунтовних знань фахівців з проведення спостережень щодо методології та організації вибіркових спостережень. Тому необхідність забезпечення майбутніх фахівців зі статистики ґрунтовними знаннями з цієї тематики спричинила введення дисципліни “Організація вибіркових обстежень” до навчального плану підготовки студентів, що навчаються за спеціальністю “Прикладна статистика”.

Метою дисципліни є формування у студентів теоретичних знань та практичних навичок із застосування вибіркового методу при організації та проведенні статистичних спостережень, обробленні та аналізі їх результатів, оцінюванні їх якості.

“Методична розробка” містить:

тематичний план дисципліни;
зміст курсу та методичні вказівки;
приклади розв’язання типових задач;
завдання до контрольних робіт та вказівки до їх виконання;
перелік рекомендованої літератури.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ п/п	Назва теми		Усього в кредиті (годин)		з них
					аудиторні заняття		лекції		семінари		самостійна робота
	Модуль 1
1	Суть та основні поняття вибіркового спостереження		4		2		2				2
2	Етапи проведення вибіркового спостереження		3		1		1				2
3	Впровадження вибіркового обстеження в практику державної статистики		5		1		1				4
4	Види вибірок та відборів		7		3		2		1		4

	Модуль 2
5	Побудова дизайну вибірки		14		4		2		2		10
6	Обчислення обсягу вибірки		18		6		2		4		12
7	Виявлення та врахування нетипових одиниць		16		4		2		2		12

	Модуль 3
8	Імпутація часткових невідповідей		16		4		2		2		12
9	Компенсація повних невідповідей		16		4		2		2		12

	Модуль 4
10	Розповсюдження результатів вибіркової сукупності		11		3		2		1		8
11	Обчислення похибок репрезентативності		18		6		2		4		12
12	Оцінка якості результатів вибіркового спостереження		16		4		2		2		12

Разом:		4 (144)		42		22		20		102

ЗМІСТ КУРСУ ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Тема 1 Суть та основні поняття вибіркового спостереження
Перелік запитань

1	Суть, мета та завдання вибіркового спостереження
2	Переваги та недоліки вибіркового спостереження
3	Основні поняття вибіркового методу

Методичні вказівки

1 Суть, мета та завдання вибіркового спостереження

Статистичні спостереження за охопленням одиниць поділяються на суцільні та несуцільні. При суцільному спостереженні [complete survey] обстежуються усі без винятку одиниці, а при несуцільному [incomplete survey] – лише певним чином відібрана їх частина.

Серед видів несуцільного спостереження важливу роль відіграє вибіркове, оскільки тільки при вибірковому спостереженні поширення даних, отриманих по вибірковій сукупності (вибірці), на всю сукупність має статистико-математичне обґрунтування.

Варто розрізняти такі терміни як вибіркове обстеження, теорія вибіркового обстеження і теорія вибіркового методу (вибірковий метод). Вибіркове обстеження є практичною реалізацією теорії вибіркового обстеження.

У свою чергу між теорією вибіркового обстеження і теорією вибіркового методу (яку вивчає математична статистика) є значні відмінності. Головна відмінність полягає у тому, що теорія вибіркового обстеження, окрім суто вибіркових питань, охоплює ще ряд проблем, таких як постановка цілі обстеження, встановлення поля обстеження, визначення одиниці обстеження, складання програми обстеження, розв’язання організаційних питань проведення обстеження, редагування даних та деякі інші, в яких теорія вибіркового методу не відіграє помітної ролі.

Крім того у теорії вибіркового методу зазвичай вважаються відомими форма розподілу (наприклад, нормальний розподіл), а його параметри (наприклад, середнє і дисперсія) можна оцінити за вибіркою. Натомість у теорії вибіркового обстеження є лише обмежена інформація щодо розподілу. Зокрема, форма розподілу є невідомою. Особливо ця ситуація є природною для обстежень, у яких вивчається багато різних показників з відмінними розподілами.

Друга відмінність – це те, що теорія вибіркового обстеження вивчає обмежені сукупності на відміну від теорії вибіркового методу, в якій вивчаються необмежені сукупності елементів. Для практичних цілей поправка на обмеженість часто ігнорується, оскільки для великих сукупностей вона є досить незначною.

Таким чином, вибіркове спостереження [sample survey] – це вид несуцільного спостереження, при якому поширення даних, отриманих по вибірковій сукупності (вибірці), на всю досліджувану сукупність має статистико-математичне обґрунтування.

Вибіркове спостереження є реалізацією теорії вибіркового методу. Вибірковий метод [sample method] – це система правил відбору одиниць і способів охарактеризування досліджуваної сукупності. При вибірковому методі обстеженню підлягає порівняно невелика частина усієї досліджуваної сукупності (зазвичай від 5% до 20%).

Сукупність, із якої проводиться відбір, називається генеральною сукупністю [population], а сукупність, яка відбирається для безпосереднього обстеження, називається вибірковою сукупністю (вибіркою) [sample]. Головною вимогою до вибіркової сукупності є її репрезентативність [representativeness], тобто здатність адекватно відображати чи представляти характеристики генеральної сукупності.

Метою вибіркового обстеження [sample survey aim] є одержання інформації щодо вибіркової сукупності і поширення її на генеральну сукупність. Кінцевим результатом проведення вибіркового обстеження є оцінки невідомих характеристик даної сукупності, тобто її параметрів.

Вибіркові спостереження мають досить широку сферу застосування. Наприклад, вони застосовуються при вивченні умов життя домогосподарств, у статистиці підприємств, сільського господарства, навколишнього середовища, у маркетингових дослідженнях та дослідженнях кон’юнктури ринку, при вивченні громадської думки тощо. Варто зазначити, що вибіркові спостереження проводяться не лише у економіко-соціальній сфері, але також у техніці, медицині, біології тощо. Їх застосування може виявитись єдино можливим у тих випадках, коли обстеження одиниць сукупності пов’язане із їх псуванням, наприклад, при дослідженні якості продукції. Сфера застосування вибіркових спостережень постійно розширюється, що пов’язане із низкою їх переваг.

2 Переваги та недоліки вибіркового спостереження

Перевагами вибіркового спостереження [advantages of sample survey] є:

менші порівняно з суцільним спостереженням матеріальні і фінансові витрати;
зниження трудових витрат і, як наслідок, можливість залучення більш кваліфікованого персоналу;
оперативність, тобто скорочення часу на проведення обстеження, у результаті чого забезпечується своєчасне одержання потрібної інформації і прийняття відповідних рішень;
можливість підвищити якість статистичної інформації і запобігти помилкам реєстрації внаслідок звуження кола респондентів, більш уважного контролю та індивідуальної роботи з респондентами;
можливість одержувати інформацію в умовах, коли суцільне спостереження з тих або інших причин є неможливим;
зниження звітного навантаження на респондентів, звільнення їх від обтяжливої підготовки регулярної статистичної звітності;
завдяки застосуванню відповідного математичного апарату можливість значно підвищити точність даних;
можливість уточнення результатів суцільного спостереження;
гнучкість і маневреність, швидке реагування на мінливу економічну кон'юнктуру і термінові замовлення.

Проте вибірковим спостереженням властиві і деякі недоліки у порівнянні з суцільними. Недоліками вибіркового спостереження [disadvantages of sample survey] є:

відсутність первинних рядів даних по усіх сегментах сукупності;
наявність похибок репрезентативності, що виникають внаслідок заміни спостереження всієї генеральної сукупності обстеженням тільки деякої її частини;
обмеженість застосування на малих сукупностях;
жорстка необхідність забезпечення умов, яких вимагає теорія вибіркового методу.

Інформація, отримана за допомогою вибіркового методу, стає більш необхідною для ефективності управління і для ефективного підприємництва у ринково орієнтованій економіці. Теорія і практика застосування вибіркового спостереження у статистиці переконує в тому, що за умови правильної організації вибірковий метод дає надійні репрезентативні результати, придатні для характеристики стану і розвитку явищ суспільно-економічного життя. Тим більше, що в умовах реформації економіки і зростання її недержавного сектора стає дедалі складніше забезпечувати результативність суцільного спостереження. До основних труднощів [main obstacles] варто віднести такі:

1) дедалі зростаюча кількість сукупностей, які спостерігаються, що ускладнює проведення всеосяжного обстеження;

2) динамічність сукупностей, що обстежуються, одиниць спостереження, зміна форм власності, постійна зміна параметрів підприємства, особливо в сфері малого підприємництва;

3) велика кількість зрізів і рівнів даних;

4) значна кількість невідповідей або неповних відповідей респондентів на запитання статистичних обстежень.

Вибіркове спостереження певним чином узгоджується із суцільним спостереженням (статистичною звітністю). Вибіркові спостереження можуть проводитися:

незалежно від суцільного спостереження, що обумовлюється новим об'єктом або новим предметом обстеження;
як доповнення до суцільного спостереження;
для перевірення результатів суцільного спостереження;
замість суцільного спостереження.

З точки зору забезпечення надійності статистичних даних проведення вибіркового спостереження замість суцільного є вигідним лише в тому випадку, коли похибки репрезентативності будуть компенсуватись зменшенням похибок реєстрації.

Отже, використання вибіркового спостереження потребує обґрунтування. Процедура обґрунтування не повинна нехтувати навіть таким варіантом, як відмова у вибірковому обстеженні в тому випадку, коли для досягнення мети і прийняття рішення можна скористатися раніше зібраною статистичною інформацією, адміністративними даними, результатами експертного опитування компетентних спеціалістів чи державних службовців. Обґрунтування вибіркового спостереження полягає в з'ясовуванні умов, за яких його переваги виявляються найбільшою мірою та у перевірці вимог застосування вибіркового методу. Будь-яке вибіркове обстеження можна вважати науково-обґрунтованим лише тоді, коли вдається дати строгу кількісну оцінку надійності отриманих результатів.

3 Основні поняття вибіркового методу

Вибіркова чи генеральна характеристика [sample or population characteristic] – це середнє або сумарне значення ознаки, або частка відповідно для вибіркової чи генеральної сукупності.

Обсяг вибірки [sample size] – це кількість одиниць у вибірковій сукупності.

Основною вимогою вибіркового методу є принцип випадковості відбору [random sampling principle], який полягає у тому, що усі одиниці генеральної сукупності повинні мати рівні можливості потрапити до вибірки. Цей принцип є необхідним для забезпечення репрезентативності вибіркової сукупності.

Є три способи забезпечення випадковості відбору: спосіб жеребкування, табличний спосіб та генератор випадкових чисел.

Спосіб жеребкування передбачає таку технологію: потрібно виписати номера елементів сукупності на окремих кулях, покласти їх у барабан, старанно перемішати, а потім послідовно витягувати кулі і реєструвати їх номери.

Табличний спосіб ґрунтується на використанні таблиці логарифмів (синусів, тангенсів тощо), з яких узяті останні три-чотири (скільки потрібно) цифри в табличних числах забезпечують випадковість, або на використанні спеціально складених з цією метою таблиць.

Приклад. Припустимо, що треба відібрати 10 елементів із сукупності, що містить 100 елементів. Потрібно пронумерувати всі елементи від 00 до 99. Потім, починаючи з будь-якого місця таблиці, виписати дві останні цифри десятьох чисел, що йдуть підряд. Ці цифри покажуть, які елементи треба відібрати. Зауважимо, що якщо числа будуть повторюватися, то їх необхідно пропустити.

Генератор випадкових чисел – це алгоритм, який генерує послідовність чисел, елементи якої є незалежними один від одного і мають зазвичай рівномірний розподіл. Генератор випадкових чисел реалізований практично у всіх комп’ютерних програмах, що передбачають оброблення статистичних даних.

Обрану послідовність випадкових чисел змінювати не можна. Особа, що робить відбір, не повинна порушувати прояв випадковості, виходячи зі своєї можливої зацікавленості у відборі одиниць вибірки: дотримання об’єктивності є обов’язковим.

Об’єктом вибіркового спостереження може бути галузь економіки, область, регіон, вид діяльності, інші сфери людської діяльності, які цікавлять користувача. Це може бути, наприклад, металургійна промисловість, транспорт, виробництво автомобільних двигунів, фермерське господарство, посіви проса, стан здоров’я населення, зміна гідросфери, розвиток дитячих установ, багато інших сфер діяльності. Під час відбору об’єкта використовуються реєстри і державні класифікації, зокрема, класифікація видів економічної діяльності, класифікація організаційно-правових форм господарювання, державний класифікатор продукції та послуг, інші класифікатори.

Кожний об’єкт містить визначену кількість одиниць спостереження (елементів), що складають зміст генеральної сукупності. Одиницею відбору[sampling unit] у вибірковому спостереженні є складовий елемент генеральної сукупності, що формує вибіркову сукупність. Це може бути одиниця сукупності чи їх група.

Вибіркове спостереження зазвичай проводиться з урахуванням знань щодо обсягу генеральної сукупності, але може проводитися також при відсутності даних щодо нього. У другому випадку дещо збільшується обсяг вибірки, але при цьому розрахунок її спрощується.

Предметом вибіркового спостереження служать визначені ознаки одиниць спостереження, показники, що характеризують його. Прикладами можуть бути: рівень механізації й автоматизації, рентабельність продукції, обсяг випущеної продукції, чисельність і приріст населення, процент очищення відходів виробництва, чисельність абітурієнтів вищих навчальних закладів тощо. По варіації цих ознак судять про ступінь однорідності сукупності, яка є необхідною для отримання точних результатів спостереження.

Об’єкт і предмет спостереження визначаються цілями, які перед ними поставлені, і задачами, які треба буде розв’язати. Прикладом цілі можуть бути: оцінювання стану галузі, виявлення резервів зниження виробничих витрат, визначення тенденцій у технічному переозброєнні виробництва, перспектива освоєння продукції нового покоління тощо. Кожна ціль досягається шляхом рішення визначених задач, наприклад, для виявлення резервів зниження виробничих витрат (ціль) можуть бути поставлені задачі щодо аналізу структури собівартості продукції і витрат комерційного характеру, оцінювання капіталовіддачі або капіталоозброєності праці тощо.
Тема 2 Етапи проведення вибіркового спостереження
Перелік запитань

1	Етапи вибіркового обстеження
2	Планування вибіркового обстеження
3	Збір та обробка даних
4	Розповсюдження результатів та оцінка якості

Методичні вказівки

1 Етапи вибіркового обстеження

У загальному типовому вигляді технологія вибіркового спостереження передбачає наступні етапи і роботи:

І Постановка цілей обстеження;

ІІ Розроблення програми спостереження;

ІІІ Вирішення організаційних питань щодо проведення спостереження;

ІV Формування основи вибірки, розроблення дизайну вибірки та формування вибірки;

V Збирання і введення даних;

VІ Оброблення та аналіз даних;

VІІ Розповсюдження результатів вибірки на генеральну сукупність;

VІІІ Оцінювання надійності результатів ;

ІХ Оприлюднення результатів спостереження.

2 Планування вибіркового обстеження

Постановка цілей обстеження передбачає:

1 Підготовчі роботи: ідентифікація груп користувачів, оцінка потреб користувачів, вивчення ринку інформації, встановлення контакту з потенційними респондентами, фінансові та юридичні аспекти;

2 Детальний опис вихідних статистичних даних: необхідність узгодженості даних, гармонізація даних різних спостережень, визначення статистичної одиниці спостереження, класифікацій, що будуть застосовуватись, змінних спостереження;

3 Визначення цільової сукупності: просторові та часові;

3 Збір та обробка даних

Збір та обробка даних відбуваються за тими ж принципами, що і для суцільних обстежень.

4 Розповсюдження результатів та оцінка якості

Розповсюдження результатів вибіркового обстеження на генеральну сукупність є основною задачею вибіркового обстеження.
Тема 3 Впровадження вибіркового обстеження в практику державної статистики
Перелік запитань

1	Передумови проведення вибіркового обстеження
2	Проведення робіт з впровадження вибіркового обстеження
3	Аналіз основи вибірки

Методичні вказівки

1 Передумови проведення вибіркового обстеження

Потребує наукового обґрунтування уся система організації та методології вибіркового обстеження. Обґрунтування вибіркового обстеження полягає в з’ясовуванні умов, за яких його переваги виявляються найбільшою мірою.

Основним критерієм ефективності статистичного обстеження є можливість отримання якісних результатів за наявних витрат. Такою є перша умова, що повинна закладатися в обґрунтування вибіркового обстеження.

Друга умоваполягає в необхідності забезпечувати високу однорідність сукупності, що обстежується. Сукупність вважається однорідною, якщо її складові елементи (одиниці) подібні між собою за істотними для даного дослідження ознаками і належать до того самого типу явища.

Оскільки на кожний елемент сукупності впливає множина факторів, то ці елементи не можуть бути повністю однорідними. Проте розбіжності між елементами сукупності з основних факторів не повинно бути великим. Ступінь розходження має кількісне вираження: це коефіцієнт варіації. Чим однорідніша сукупність, тобто чим менший коефіцієнт варіації, тим більше можливості досягти заданих показників точності та імовірності при невеликому обсязі вибірки. Проте в практиці статистичних досліджень (зокрема за діяльністю малих підприємств) не існує ідеально однорідних сукупностей.

Існує кілька прийомів, які за неоднорідної сукупності все ж дозволяють отримати досить точні результати вибіркового обстеження. Основним таким прийомом є стратифікація, тобто розшарування сукупності на однорідніші підсукупності. Розбиваючи сукупність на однорідні групи, враховуючи ступінь зв’язку ознак, можна свідомо обмежити випадкову варіацію і цим регулювати необхідний обсяг вибірки і впливати на точність отримуваних результатів.

Чим більше однорідних одиниць у страті, тим створюються кращі умови для отримання виграшу від стратифікації. Проте стратифікація призводить до значного підвищення точності лише в тому випадку, коли окремі страти помітно відрізняються одна від одної. Це підвищення точності при вивченні кількісних ознак зазвичай більше ніж при вивченні якісних ознак.

Іншим способом підвищення точності оцінок вибіркового обстеження неоднорідної сукупності є виявлення та врахування екстремальних (нетипових; що різко виділяються) елементів сукупності. Екстремальний елемент – це спостереження, або одиниця обстеження (елемент вибірки), значення ознаки якої істотно (помітно) відрізняється від іншої маси одиниць обстеження даної вибірки.

Третя умова зводиться до забезпечення оптимальної точності розрахунків показників вибіркового обстеження. Недостатня точність знижує якість обстеження, а надлишкова – збільшує витрати на його проведення.

Четверта умова – визначення обсягу вибірки у відповідності із заздалегідь встановленим ступенем точності вибірки. Крім того необхідно мати деякий запас чисельності вибірки.

П’ята умова – достатньо великий обсяг генеральної сукупності, або її частин – страт (якщо є потреба у стратифікації). Вибірковий метод базується на принципах теорії ймовірностей, а дана вимога пов’язана з законом великих чисел, який говорить про те, що при достатній кількості одиниць за умови випадкового відбору, якщо статистична характеристика є математичним сподіванням вибіркової характеристики, то остання досить мало відрізняється від шуканої характеристики.

Останнім часом з’явились дослідження, які дозволяють послабити дану вимогу, вони стосуються так званої проблеми оцінювання для “малих територій”.

Шоста умова – наявність розподілу досліджуваної ознаки близького до нормального. Практика застосування вибіркових обстежень показує, що нормальний розподіл зазвичай має місце в області вивчення природних явищ і в техніці, оскільки там маємо місце з однорідними сукупностями. Що стосується соціально-економічних явищ, то розподіли близькі до нормального зустрічаються досить рідко. Внаслідок їх різкої диференціації можливим є застосовування процедури стратифікації, з надією отримати страти з розподілом всередині страт близьким до нормального.

Сьома умова пов’язана з цільовою спрямованістю вибіркового обстеження. Методи і форми проведення обстеження повинні відповідати цілям, що визначаються замовником (користувачем). Невиправданим є застосовування складних розрахунків для виконання нескладних замовлень і навпаки.

Спосіб формування вибіркової сукупності виступає у якості дуже важливого фактору, що визначає репрезентативність вибіркового обстеження, оскільки точність обстеження залежить від того, яким чином була відібрана сукупність одиниць, що підлягають обстеженню.

Форма вибірки має важливе значення для підвищення точності характеристик вибірки, а також для визначення оптимальної чисельності вибіркової сукупності. А отже, вирішення питання щодо способу формування вибірки має як теоретичний інтерес, так і набуває важливого практичного значення. Тому обґрунтування вибору способу формування вибіркової сукупності є обов’язковою умовою наукового організованого вибіркового обстеження.

Для того, щоб надати наукове обґрунтування виду вибірки необхідно проаналізувати принаймні декілька найбільш придатних для даного обстеження форм обстеження, і обрати ту, що є найбільш ефективною для даного обстеження. Вибір того чи іншого виду визначається задачами обстеження і залежить від специфіки об’єкта дослідження.

Восьма умова – попередження виникнення систематичних похибок, що з’являються внаслідок порушення принципу рівних можливостей попадання у вибірку кожної одиниці генеральної сукупності. Попередження систематичних похибок досягається у результаті застосування науково обґрунтованих способів формування вибіркової сукупності.

Дев’ята умова – проведення вибіркового обстеження в комплексі, що включає кілька суміжних вибіркових обстежень у поєднанні із суцільним обстеженням або наявність надійних додаткових джерел інформації щодо досліджуваної сукупності.

Десята умова – проведення серії послідовно виконуваних вибіркових обстежень із заданої тематики для відслідковування тенденцій і коригування раніше одержаних результатів обстеження.

Як видно, ці умови взаємопов’язані, а отже, доповнюють одна одну. Саме тому часто невиконання однієї з них тягне за собою невиконання інших.

Обґрунтування необхідно здійснювати до початку робіт з вибіркового обстеження і треба передбачити завчасне перебирання варіантів з різноманітними параметрами, що задаються, результатами і витратами – з метою аргументованого вибору найкращого варіанта вибіркового обстеження.

2 Проведення робіт з впровадження вибіркового обстеження

Здебільшого у практиці державної статистики вибіркове обстеження впроваджується на заміну суцільного. Такий перехід від суцільного до вибіркового обстеження доцільно здійснювати за етапами: пілотне – пробне – повне обстеження. Це дає можливість послідовно визначити доцільність вибіркового обстеження, його методологічні та організаційні межі. Вищевказані етапи, очевидно, мають відмінності. У той же час між ними існує тісний зв’язок. Кожний наступний етап забезпечується успішною реалізацією попереднього. Склад процедур та функцій, що реалізуються на наступному етапі, визначаються в залежності від вихідної інформації з попереднього.

Між термінами пілотне та пробне обстеження є відмінності. Перша відмінність полягає у меті цих обстежень. Пілотне обстеження, у першу чергу, направлене на вивчення можливостей проведення ефективного вибіркового обстеження даної сукупності, тобто в обґрунтуванні рішення щодо переведення суцільного обстеження на вибіркове. У той же час головною метою пробного обстеження є опрацювання питань методології вибіркового обстеження.

Оскільки при проведенні пілотного вибіркового обстеження, можуть бути отримані висновки щодо низької ефективності його проведення для даної сфери, виникає потреба заощадження коштів. Тому пілотне обстеження повинно бути малого обсягу, що досягається завдяки обґрунтованому звуженню поля спостереження, в той час, як пробне обстеження передбачає повне коло підприємств даної сфери. У цьому полягає друга відмінність у трактуванні цих термінів.

Перехід до вибіркових обстежень є досить складним і відповідальним процесом. Попри значні переваги застосування вибіркових обстежень, виникає велика кількість проблем, пов’язаних з тим, що вибірковий метод вимагає умови однорідності досліджуваної сукупності та її значного обсягу. Головними засобами для зниження неоднорідності досліджуваної сукупності є стратифікація та методи виявлення екстремальних (нетипових) елементів.

Стратифікація сукупності, тобто розшарування її на однорідні підсукупності, здебільшого є ефективною і може забезпечити необхідну умову однорідності для застосування вибіркового методу.

Методи виявлення екстремальних елементів, які застосовуються для підвищення однорідності сукупності, зазвичай використовуються як допоміжні до стратифікації, хоча можуть бути вживані і самостійно.

Неоднорідність, яку можна елімінувати за допомогою вказаних засобів, називається усувною. Проте бувають випадки, коли стратифікація та методи виявлення екстремальних елементів не дозволяють знизити неоднорідність сукупності. У цьому випадку маємо справу з неусувною неоднорідністю і приймати рішення щодо застосування вибіркового методу, який не дає прийнятної точності і достатньої імовірності, немає сенсу.

Складним є питання про критерій однорідності сукупності. В статистичній літературі є різні критерії, але універсального серед них немає. Тому здебільшого фахівець з вибіркового обстеження сам задає певний критерій, який він вважає для даної мети обстеження задовільним.

Отже, перед тим, як вирішувати питання про можливість переведення суцільних статистичних обстежень на вибіркові, необхідно обов’язково вирішити таке питання: чи можна забезпечити описані вище умови для застосування вибіркового методу спостереження.

Перед проведенням вибіркового обстеження важливим питанням також є оцінка обсягу вибірки. При цьому обсяг вибірки може бути встановлений за домовленістю у процентному вираженні, наприклад, 5% чи 10% або визначений за науково обґрунтованими формулами (різними в залежності від виду вибірки та способу відбору).

Проте незалежно від виду вибірки в формулу для обсягу вибіркової сукупності обов’язково входять такі показники, як дисперсія, похибка та коефіцієнт довіри, що залежить від імовірності, з якою можна вимагати, щоб невідоме значення показника (наприклад, середнє чи сумарне значення) за генеральною сукупністю знаходилось у довірчому інтервалі. Якщо останні два показники задаються користувачем в залежності від його потреб, то дисперсія повинна бути досить точно оцінена.

Задля цієї мети можна використовувати такі джерела: дані попереднього обстеження цієї сукупності та дані пілотного вибіркового обстеження. Оскільки пілотне обстеження завжди пов’язано з ризиком, а також часто зі значними витратами, то при можливості необхідно максимально використовувати наявні дані суцільного обстеження.

Пілотне обстеження може бути рекомендоване в першу чергу для дуже змінних із року в рік явищ чи процесів або таких, які раніше не досліджувались. Крім того, зовсім мале за обсягом пілотне обстеження може бути проведене з метою апробації запитань анкети та визначення орієнтовної кількості невідповідей.

3 Аналіз основи вибірки

Підходи до аналізу основи вибірки при впровадженні вибіркового обстеження:

– простий аналіз (без формування вибірок);

– аналіз за допомогою формування „штучних” вибірок.

Задля спрощення поставленої задачі на першому етапі розробки статистичні ознаки, відібрані для аналізу, варто досліджувати незалежно.

1 2 3 4 5 6 7 8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас