Ім'я файлу: 8. Санітарна обробка пацієнта.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 20.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Дихальна система.docx
Лазеротерапія.Бугай Богдан.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 20.10.2022
скачати
Пов'язані файли:
Дихальна система.docx
Лазеротерапія.Бугай Богдан.docx
Тема: Прийом хворого. Повна та часткова санітарна обробка пацієнта.
Основні функції приймального відділення.
Приймальне відділення лікарні є частиною стаціонару, в якій проводять прийом і реєстрацію хворих, огляд, об´єктивне обстеження та первинну діагностику, санітарне оброблення, транспортування хворих у лікувальне відділення, здійснюють довідково-інформаційну роботу. Крім того, у разі потреби в приймальному відділенні надають невідкладну медичну допомогу.
Організація розташування приймальних відділень у лікарнях. При централізованій системі планування лікарень усі лікувальні та діагностичні відділення, у тому числі й приймальне відділення, знаходяться в одному корпусі.
При павільйонній системі приймальне відділення розташовується в окремому корпусі або в одному з лікувальних корпусів, де знаходиться відділення реанімації або хірургічне відділення.
У деяких лікарнях (інфекційного профілю) кожне лікувальне відділення здійснює прийом хворих самостійно.
Приймальне відділення має бути розміщене недалеко від в´їзду на територію лікарні і бути зручним для транспортування хворих — мати під´їзні асфальтовані доріжки, широкі сходи та двері для проходу з носилками.
Устрій приймального відділення. Приймальне відділення складається із приміщення для чекання, реєстратури, процедурного кабінету, кількох оглядових та діагностичних кабінетів, ізолятора, санпропускника, кабінету чергового лікаря, санвузла.
Неподалік від приймального відділення розташовують перев´язувальну, іноді — малу операційну, рентгенкабінет, лабораторію, склад для зберігання одягу хворих.
Можливі варіанти поступлення хворих у приймальне відділення. У приймальне відділення лікарні хворі поступають:
1) за направленням дільничного лікаря в разі неефективності амбулаторного лікування, так звана планова госпіталізація;
2) доставляють машиною "швидкої допомоги" при нещасних випадках, травмах, гострих захворюваннях чи загостреннях хронічних захворювань;
3) самостійно, без направлення, якщо хворому на вулиці зробилося погано і він сам звернувся до приймального відділення;
4) у разі переведення з інших лікувально-профілактичних закладів.
Хворих, які потребують невідкладної допомоги, приймають у відповідних відділеннях, обминаючи приймальне відділення.
Послідовність дій під час прийому хворих у приймальне відділення
Оформлення документів на хворого, який поступає в лікувальне відділення стаціонару
1. Хворого оглядає лікар і вирішує питання щодо госпіталізації, способу санітарного оброблення та транспортування.
2. Медична сестра або лікар оглядають хворого на наявність інфекційних захворювань та педикульозу. Ретельно оглядають шкіру, волосисті ділянки тіла, зів, вимірюють температуру тіла.
3. Медична сестра оформляє титульну сторінку "Медичної карти стаціонарного хворого". При цьому уважно записує всі паспортні дані (прізвище, ім´я, по батькові, дату, місяць і рік народження, домашню адресу, домашній і службовий телефони, місце роботи, посаду); хто направив; попередній діагноз; діагноз приймального відділення; назву відділення, в якому лікуватиметься хворий; дату й час (годину з хвилинами) госпіталізації.
4. Із паспорта, якщо там зазначено, записують дані про групу крові та резус-фактор.
5. Шляхом опитування з´ясовують і відзначають у карті побічну дію ліків (алергійні реакції).
6. Під час госпіталізації дітей або хворих похилого віку записують домашню адресу, місце роботи, телефон батьків, дітей або найближчих родичів.
7. Якщо хворий перебуває в непритомному стані, всі дані про нього медична сестра отримує від осіб, які його супроводжують, або медичного персоналу "швидкої допомоги".
8. У випадку, коли відсутні будь-які паспортні дані про хворого, котрий перебуває в непритомному стані, медична сестра повідомляє про це в найближче відділення міліції, зазначає прикмети хворого, дає перелік його речей. У всіх документах до з´ясування даних хворого реєструють як "невідомого".
9. Відомості про хворого (прізвище, ім´я, по батькові, № карти, дату приймання, назву відділення стаціонару) медична сестра заносить до алфавітної книги, яка є документом для довідкової служби.
10. Якщо у хворого є документи, гроші, цінні речі, медична сестра приймає їх за описом у трьох примірниках і передає на зберігання в сейф бухгалтерії лікарні.
11. Якщо хворому відмовляють у госпіталізації через відсутність показання або місця у відділенні, у "Журнал відмов у госпіталізації" записують паспортні дані, дані об´єктивного обстеження, діагноз, причину відмови. Усі дані засвідчує лікар.
Повна та часткова санітарна обробка пацієнта.
Якщо педикулез не виявлений, медична сестра допомагає пацієнту роздягнутися, потім заповнює в двох примірниках «Приймальну квитанцію» (форма № 1-73), де вказує перелік речей, їх коротку характеристику.
Один примірник квитанції вкладає в «Медичну карту стаціонарного хворого», другої - прикріпляє до речей, що відправляються в камеру зберігання.
У багатьох ПУТ дозволено перебування пацієнта у відділенні у власному одягу.
Санітарна обробка може бути:
1. Повна - дезінсекція, дезинфекція, гігієнічна ванна або душ.
2. Часткова - тільки один з компонентів повної санітарної обробки в залежності від тягаря стану пацієнта і загрязненности шкіряних покривал - або обмивання, або обтирання окремих частин тіла.
Санітарна обробка необхідна для попередження внутрибольничной інфекції. Санітарно-гігієнічною обробкою пацієнта керує медична сестра. У санпропускнике приймального відділення проводять дезінсекція - знищення шкідливих комах (вош), якщо вони виявлені при огляді пацієнта; гігієнічну ванну (душ або обтирання пацієнта); переодягання (у разі необхідності) в чисту лікарняну білизну. Санпропускник приймального відділення складається звичайно з оглядової, раздевальни, ванно-душевой кімнати і кімнати, де пацієнти одягаються. Деякі приміщення можуть бути суміщені, наприклад оглядова і раздевальня.
Санпропускник обладнаний всім необхідним для обробки пацієнта. Тут повинні бути кушетки, шкафчики для чистого і ємності для брудної білизни, шафа і стіл з предметами для санітарної обробки - клейонкою, банним милом, мочалками індивідуального користування, машинки для стрижки волосся, бритвений прилади (однократного використання), ножиці, а також термометри для вимірювання температури повітря і води, спеціальні мочалки і щітки для дезинфекції ванни, маркіровані відра і швабри для прибирання і дезинфекції приміщень санпропускника і інш. У достатній кількості треба мати дезинфікуючі і педикулицидние кошти, а також гидропульт для ручного розпилення розчинів цих речовин.
Після роздягання пацієнт в супроводі сестри переходить у ванну, де повинні бути примусова вентиляція і постійна температура (біля 25 °З), на підлозі - дерев'яні гратки. Не можна відкривати двері, вікна і кватирки у ванною, щоб уникнути протягів і не простудити пацієнта.
Миття пацієнта може провести молодша медична сестра або санітарка під спостереженням сестри. У залежності від його стану миття може бути повним (ванна, душ) або частковим (обтирання, обмивання).
Спосіб миття визначає лікар. Присутність медичної сестри під час санітарної обробки пацієнта обов'язкова. При погіршенні його стану (появи болів в області серця, серцебиття, головокружіння, блідості шкіряних покривал і інших ознаках) потрібно припинити гігієнічні процедури, негайно повідомити черговому лікарю про погіршення стану пацієнта, надати першу долікарську допомогу.
Обробку ванни після миття проводять відповідно до діючих інструкцій.
Санітарне оброблення пацієнтів із педикульозом
Виділяють педикульоз головний, платтяний та лобковий. Платтяні та головні воші є переносниками висипного та зворотного тифу. Платтяна воша живе в основному в натільній білизні, головна — у волосистій ділянці голови, лобкова — на волоссі лобка. Яйця (гниди) міцно з´єднані зі швами одягу або з волоссям. Зараження відбувається переважно при безпосередньому контакті або при користуванні спільними речами.
При проведенні санітарного оброблення хворих із педикульозом враховуйте вимоги, викладені у наказі МОЗ України за № 38 від 28.07.94 р. "Про організацію та проведення заходів по боротьбі з педикульозом", та положення комплексного плану, розробленого та затвердженого керівниками органів охорони здоров´я та зацікавленими відомствами.
Оснащення:
1) протипедикульозна укладка:
для пацієнта: лупа, настільна лампа, ножиці, машинка для стрижки волосся, густий гребінець, хустинка бавовняна і поліетиленова, клейонка-пелерина, поліетиленові пакети, клейонка, рушник, вата, оцинковане відро;
для медичної сестри: додатковий хірургічний халат, фартух, хустинка, рукавички, маска;
2) інсектициди: 0,15 % водно-емульсійний розчин карбофосу, шампунь "Педилін", лосьйон "Лонцид", 10 % водна мильно-гасова емульсія, 20 % водно-мильна емульсія бензилбензоату та ін.;
3) 10 % розчин оцтової кислоти, туалетне мило або шампунь, біла паперова серветка;
4) "Термінове повідомлення про інфекційне захворювання" (ф. 058/у);
5) "Журнал обліку інфекційних захворювань" (ф. 060/у).
Послідовність дій при виконанні процедури
1. Проведіть психологічну підготовку хворого.
2. Надягніть додатковий халат, маску, гумові рукавички, хустинку.
3. Табурет застеліть клейонкою, посадіть хворого. Плечі хворого накрийте клейонкою-пелериною.
4. Обробіть волосся одним із протипедикульозних засобів.
5. Покрийте волосся поліетиленовою, а зверху бавовняною хустинкою і залиште на 30 хв.
6. Допоможіть ретельно промити волосся із застосуванням шампуню або туалетного мила.
7. Для видалення з волосся гнид змочіть його теплим 10 % розчином оцтової кислоти. Пов´яжіть голову хустинками і залиште на 30 хв.
8. Ретельно промийте волосся теплою водою, просушіть рушником.
9. Вичешіть густим гребінцем загиблих вошей та гнид на білу паперову серветку.
10. Паперову серветку із загиблими вошами та гнидами спаліть.
11. Проведіть повне санітарне оброблення хворого. Змініть натільну білизну.
12. Одяг хворого складіть у мішок і здайте згідно з описом в квитанції в дезінфекційну камеру. Другий примірник квитанції вклейте в медичну карту стаціонарного хворого.
13. Продезінфікуйте використане приладдя, додатковий одяг і приміщення.
14. На титульній сторінці медичної карти зробіть відповідний запис: "Педикульоз (головний, платтяний, лобковий). Санітарне оброблення (дата, підпис медичної сестри)".
15. Заповніть "Термінове повідомлення про інфекційне захворювання" (ф. 058/у), надішліть його до СЕС за місцем проживання хворого.
16. У "Журнал обліку інфекційних захворювань" (ф. 060/у) у відповідні графи занесіть необхідні відомості.
Зверніть увагу на місце постійного проживання, навчання хворого. У графі "Дата захворювання" зазначте дату виявлення педикульозу. У графі "Діагноз і дата його встановлення" зазначте діагноз основного захворювання. У графі "Змінений уточнений діагноз і дата його встановлення" зазначте вид педикульозу: головний, платтяний, змішаний, а також стадії розвитку вошей (гниди, воші). У графі "Лабораторне дослідження та його результат" зазначте дату, вид оброблення і результати наступного контролю ефективності оброблення. У графі "Примітка" зазначте випадок повторного виявлення педикульозу в певної людини протягом року.
Примітка
1. Заборонено відмовляти у госпіталізації за основним захворюванням через педикульоз.
2. Для лікування педикульозу у вагітних, дітей до 5 років, тяжкохворих із пошкодженням шкіри голови використовують механічний засіб звільнення від вошей.
3. Хворого після оброблення необхідно оглянути через 10 днів у відділенні стаціонару. Оброблення вважають ефективним, якщо волосся звільнене від вошей на всіх стадіях розвитку. За необхідності повторюють протипедикульозне оброблення.
4. Використовуючи сучасні протипедикульозні засоби, уважно читайте інструкцію, яку видають в аптеці, і здійснюйте протипедикульозне оброблення згідно з інструкцією.
Виготовлення і застосування деяких протипедикульозних засобів
1. Карбофос використовують у вигляді 0,15 % водної емульсії. Для виготовлення1 л0,15 % емульсії 3 мл 50 % емульгованого концентрату карбофосу розводять в1 л води кімнатної температури. Препарат діє на всіх стадіях розвитку вошей. Застосовують препарат виключно медичні працівники. На одну процедуру використовують 10 — 15 мл, тривалість — 30 хв.
2. Бензилбензоат застосовують у вигляді 20 % водно-мильної суспензії або 20 % емульсії. Для виготовлення 100 мл 20 % водно-мильної суспензії бензилбензоату 2 г подрібненого господарського мила розводять в 78 мл теплої води, додають 20 мл бензилбензоату, ретельно розмішують. Суспензію наносять на волосся. На одну процедуру використовують 10 — 30 мл, тривалість — 30 хв. Використовують суспензію медичні працівники. Реалізується через аптечну мережу за рецептами.
3. Водна мильно-гасова емульсія. До 50 г рідкого мила, постійно помішуючи, додають невеликими порціями 450 г гасу. 100 г отриманого концентрату розчиняють у 900 мл теплої води. На одну процедуру використовують 10 — 50 мл емульсії, тривалість -30 хв — 1 год.
Застережні заходи при роботі з інсектицидними препаратами
1. Оброблення осіб інсектицидами проводьте у спеціальних добре провітрюваних приміщеннях.
2. Для інсектицидів використовуйте промаркований посуд, після використання препаратів посуд помийте гарячою водою з милом.
3. Дезінсекцію предметів та приміщення проводьте інсектицидом "Карбозоль" у балонній упаковці за відсутності людей, тварин, при відчинених вікнах. Заборонено під час роботи з інсектицидами палити, пити і вживати їжу.
4. Спецодяг зберігайте у спеціальних шафах.
5. Інсектициди зберігайте в герметичній упаковці в спеціально відведених приміщеннях. Шафу, де знаходяться інсектициди, зачиняйте на ключ.
6. Використовуйте тільки ті препарати, на упаковці яких зазначено назву інсектициду, вміст активної речовини, дату виготовлення та термін зберігання.
7. Місце, де проводите дезінсекцію, забезпечте водою, милом, рушником та аптечкою для надання першої медичної допомоги.
Примітка. Особи, які постійно працюють з інсектицидами, періодично проходять медичні огляди відповідно до чинного законодавства.
Перша допомога при отруєнні педикулоцидами
Ознаки отруєння: загальна слабкість, неприємний смак у роті, подразнення горла, запаморочення, головний біль, нудота, іноді блювання. Під час роботи з фосфорорганічними інсектицидами можуть з´явитися біль у животі, пронос, посилене виділення слини та сліз, звуження зіниць, сповільнений пульс, м´язові сіпання.
У разі появи ознак отруєння під час розпилення інсектицидів потерпілого виводять із робочого приміщення, знімають забруднений одяг, дають прополоскати рот перевареною водою або 2 % розчином питної соди. У разі випадкового потрапляння в шлунок дають випити кілька склянок води, температура якої 28 — 32 °С, або блідо-рожевого розчину калію перманганату і штучно викликають блювання. Повторюють промивання 2 — 3 рази. Після промивання шлунка дають випити 1 — 2 столові ложки активованого вугілля або паленої магнезії в склянці води, потім — сольове проносне. Заборонено приймати рицинову (касторову) олію.
У випадку потрапляння концентрованого інсектициду на шкіру його обережно знімають ватним тампоном та промивають шкіру водою з милом. У разі потрапляння інсектицидів у очі їх ретельно промивають струменем води. При подразненні слизової оболонки очей застосовують 30 % розчин альбуциду, при болісному стані — 2 % розчин новокаїну.
За наявності однієї з ознак отруєння фосфорорганічними інсектицидами приймають препарати красавки (2 — 3 таблетки бесалолу, бікарбону, белагілу). За умов посилення ознак отруєння фосфорорганічними інсектицидами внутрішньом´язово вводять 1 мл 0,1 % розчину атропіну сульфату