Національний Університет Біоресурсів і Природокористування України
Факультет землевпорядкування
Кафедра управління земельними ресурсами
Практична робота № 2
на тему: «Прийняття управлінських рішень щодо використання та охорони земель на регіональному рівні»
Виконала: А.Дробина
Перевірив: Г.Колісник
Київ,2021
Тема: Прийняття управлінських рішень щодо використання та охорони земель на регіональному рівні
Мета роботи: вивчити теоретичний матеріал по темі роботи та набути практичні навики.
Порядок виконання
1) Дослідити нормативно правову базу необхідну для організації плану заходів із використання та охорони земель на перспективу (Земельний кодекс України; закони України «Про землеустрій», «Про охорону земель», «Про оцінку земель», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші закони та підзаконні акти України.
Земельна реформа в Україні є важливою складовою частиною загальнодержавної економічної реформи, яка здійснюється у зв'язку з переходом економіки держави до ринкових відносин. Проведення земельної реформи пов'язано зі зміною форм власності, перерозподілом земель, збільшенням кількості землекористувачів і власників землі, що потребує виконання великої кількості обґрунтувань, технічних розрахунків, виготовлення картографічних матеріалів, юридичного посвідчення прав на земельні ділянки, державної реєстрації і вимагає відповідної законодавчої бази та фінансування.
Головне завдання полягає в тому, щоб за допомогою правових норм, фінансово-економічних важелів забезпечити проведення робіт по землеустрою, створити автоматизований державний банк даних про власників землі і землекористувачів, екологічний стан, напрями і структуру використання земельних ресурсів, підвищити відповідальність усіх суб'єктів господарювання на землі за раціональне використання та якісний склад ґрунтів, зробити їх матеріально і морально зацікавленими у проведенні заходів щодо захисту й відтворення продуктивної сили землі, збільшенні надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю.
Ефективне розв'язування проблем радикального поліпшення природокористування й охорони довкілля, в тому числі землі та ґрунтів, на нинішньому етапі неможливе без виваженої і послідовної політики у цій сфері, чітко організованого виконання намічених планів, програм та конкретних заходів, дійового контролю за ходом їх реалізації і цільовим використанням виділених бюджетних коштів. При цьому необхідно застосовувати гнучку систему як стимулюючих (фінансово-економічних), так і примусових (адміністративних) важелів та інструментів впливу на власників землі і землекористувачів, від яких насамперед і залежить ефективне використання національного багатства - земельних ресурсів.
Основними етапами ухвалення рішення з управління земельними ресурсами є такі:
постановка завдання;
пошук інформації;
визначення умов існування об'єкта управління і пов'язаних з ним структур;
визначення кола користувачів;
визначення запитів землекористувачів;
дослідження поводження споживачів передбачуваного управлінського рішення і дії;
нагромадження, систематизація й аналіз даних про об'єкт керування;
розрахунок можливої ефективності;
здійснення пілот-проекту;
розрахунок фактичної ефективності або її моделювання;
вибір варіанта й ухвалення управлінського рішення.
Розвиток оренди земель в Україні.
На сучасному етапі функціонування ринкової економіки в Україні особливої актуальності набувають питання економічно-правового стану орендних земельних відносин. Оренда землі – є важливою умовою ефективного розвитку сільського господарства, оскільки без запровадження зважених орендних відносин важко розраховувати на забезпечення оптимальних за своїми розмірами підприємств та їхню адаптацію до умов ринкової економіки, розв’язання соціальних проблем розвитку села. В результаті здійснення земельної реформи в Україні, яка проводилася 1991 році, понад 6,8 млн селян отримали у власність земельні частки (паї) та земельні ділянки загальною площею 21 млн га, з яких 74 % передано в оренду новоствореним господарським формуванням ринкового спрямування. Крім того, 14,5 млн громадян України мають право на приватизацію земельних ділянок, з яких 7,3 млн осіб станом на 01.01.2011 р. замінили сертифікати на державні акти на право власності на землю.
Нині в сільському господарстві України орендні відносини є домінуючими. Більшість селян реалізує своє право на землю за допомогою орендних відносин з аграрними господарствами, фермерськими господарствами та іншими суб’єктами господарювання, з якими вони станом на 1 січня 2011 р. уклали 4,6 млн договір і в оренди земельної частки (паю). Орендодавцям и здебільшого виступають селяни-пенсіонери, які уклали 2 млн 441,7 тис. договорів (52,9 %).
Оренда, як форма ринкових операцій із землею, повинна сприяти руху землі до ефективного господаря. Саме це відповідає сучасним вимогам формування оптимальних за обсягом господарських структур у сільському господарстві. В Україні така закономірність повною мірою не спостерігається. Терміни дії укладених договорів оренди по Україні різні, проте переважаючою є короткотермінова оренда терміном до 5 років, що є надзвичайно негативним явищем. Так, у 2011 р. частка орендних договорів терміном до 5 років становила 59,0 % від загальної кількості договорів, а частка договорів понад 10 років – тільки 10,4 %.
Короткотермінова оренда сільськогосподарських земель є ознакою неринкового характеру орендних земельних відносин в Україні, тобто відсутністю цивілізованого підходу до формування ринкових відносин в аграрному секторі економіки.
Згідно зі Законом України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV, орендна плата за землю може здійснюватися в грошовій, натуральній та відробітковій формі або у їх поєднанні. Обсяг, форми та терміни виплати орендної плати встановлюються за домовленістю сторін та зазначають у договорі оренди.
В Україні орендна плата є значно нижчою порівняно з розвиненими країнами. Станом 2011 р. середній обсяг орендної плати в розрахунку на один гектар орендованої землі дорівнював 260,2 грн .
Головним завданням у розвитку орендних земельних відносин в Україні є: формування відповідного конкурентного орендного середовища; дотримання сторонами умов договірних зобов’язань; удосконалення відносин між власниками і орендарями у питаннях розмірів, форм та повноти виплати орендної плати; підтримання родючості та раціонального використання орендованих земель тощо
Таким чином, орендні відносини в нашій державі наразі не характеризуються достатньо високою соціально-економічною та екологічною ефективністю. Тому, на наш погляд, в Україні на сучасному етапі розвитку, коли орендні відносини залишаються переважною формою земельного обігу, варто запровадити дієвий механізм державного регулювання оренди землі, спрямований на забезпечення ефективного землекористування та вирішення соціальних проблем сільського населення .
Орендна плата за землю.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Відповідно до п. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за ділянки державної та комунальної власності встановлюються відповідно до Податкового кодексу України . Раніше встановлювалися відповідно до Закону України "Про плату за землю".
Відповідно, орендар у разі оренди земель державної та комунальної власності сплачує лише орендну плату, податок уже не сплачується. Разом з цим у ПКУ є положення, в якому йдеться про те, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні, у свою чергу, визначаються як юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - є договір оренди такої земельної ділянки. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі.
Землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку - вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
Визначення розміру орендної плати
Відповідно до ст. 288.5 ПКУ річна орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом про плату за землю. Відповідно до ст. 22 ЗК, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогоспо-дарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12% від їх нормативної грошової оцінки.
Слід зазначити, що чинне законодавство визначає розмір земельного податку виходячи із:
а) функціонального використання
(а) сільськогосподарські угіддя - рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги; та
(б) несільськогосподарські угіддя - господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо;
б) місцезнаходження земельної ділянки
(а) в межах населеного пункту;
(б) поза межами населеного пункту (в межах району).
Слід звернути увагу, що ПКУ не закріпив положення, яке було передбачене Законом про плату за землю, що у разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що зазначена в угоді.
Завдання 2. Користуючись офіційними джерелами інформації визначить які заходи із використання та охорони земель впроваджені або перебувають у стадії розробки.
Леськівська сільська рада забезпечує проведення в населених пунктах реформування та розвиток земельних відносин. За час проведення земельної реформи на території Леськівської сільської рада було виконано значний обсяг землевпорядкувальних робіт. Подолано державну монополію на земельну власність, формується новий власник, господар землі, створено відповідні передумови для розвитку багатоукладного і конкурентноспроможного господарства на засадах приватної власності на землю та майно, раціоналізації землекористування в усіх сферах економіки, поліпшення охорони земель, тощо. Разом з тим потребують вирішення ще багато невідкладних і складних завдань.
Основні проблемні питання:
Незавершеність розробки нормативно-правових актів, передбачених Земельним Кодексом України.
Неналежне фінансове забезпечення заходів земельної реформи, що спричинило відсутність нових перспективних генеральних планів забудови .
Не проведена нова нормативно-грошова оцінка земель. Відсутність оновлених планово-картографічних матеріалів на території адміністративно-територіального утворення.
Потребують на разі розробки нові планово-картографічні матеріали об’єднаної територіальної громади Леськівської сільської ради.
Недостатньо швидко та ефективно проходить процес формування електронного реєстру земельних ділянок, які знаходяться у власності і користуванні громадян, бази даних договорів оренди та автоматизованої бази даних державного земельного реєстру.
Ускладнена процедура надання (продажу) земельних ділянок для підприємницької діяльності, а також механізму приватизації земельних ділянок які знаходяться за межами населених пунктів сільської ради.
На території ради недостатньо проводяться заходи по охороні земель від процесів вітрової та водної ерозії, заболочування, підтоплення.
Відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про плату за землю» передбачені шляхи фінансування вищезгаданих завдань у вирішенні питань пов’язаних з розвитком земельних відносин, оскільки проведення значних обсягів вищезгаданих землевпорядних робіт потребують відповідного фінансування.
За цих умов потрібен ефективний організаційно-економічний механізм реалізації основних вимог реформування земельних відносин у встановлені строки, а також їх фінансове забезпечення за рахунок місцевих бюджетів та коштів землекористувачів і землевласників. Проблемні питання можна вирішити лише шляхом розроблення і виконання відповідних соціальних програм, однією з яких і являється дана Програма розвитку земельних відносин та охорони земель на території Леськівської сільської ради.
Сучасний стан розвитку земельних відносин на території сільської ради вимагає розробки прогнозів та програм стратегічного характеру. Враховуючи вищевикладене, мною була розроблена Програма розвитку земельних відносин на території сільської ради на 2021 рік ,яка базується на ґрунтозахисній і землеохоронній концепції реформування і вдосконалення землекористування. Програма розроблена на підставі чинного законодавства України, положень указів Президента України, постанов Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, змін до Земельного кодексу України, які відбулися після затвердження діючої Програми розвитку земельних відносин, статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Ґрунтозахисна та землезберігаюча спрямованість усіх заходів, що стосується використання земельних ресурсів і розвитку земельних відносин, зрештою повинна привести до запровадження в усіх галузях та сферах економіки раціонального екологоврівноваженого й екологобезпечного землекористування.
3) Сформувати перелік та описову частину всіх необхідних заходів із використання та охорони земель на території сільської ради подати у формі таблиці.
Таблиця 1 - Орієнтована структура заходів із використання та охорони земель
| № | Організаційн ий захід | Терміни виконання | Мета та короткий опис | Фінансування | Очікувані результати |
| 1 | Проведення інвентаризації земель | 1 рік | Облік земель, виявлення, оцінка використанн я земель за цільовим призначення м | За кошти місцевого бюджету | Повний об’єм даних про сільську раду |
| 2 | Консервація деградованих і малопродуктивних земель. Заліснення. | 6 місяців | Забезпечення докорінного поліпшення земель шляхом використання ґрунтозахисних та інших властивостей захисних лісових насаджень | За кошти місцевого бюджету | Поліпшення стану грунтів та екологічного стану. |
| 3 | Поновлення грошової оцінки земель населеного пункту | 1 рік | Грошова оцінка і ціна земельної ділянки встановлюється залежно від виду користування, зручності місця розташування, від ступеня окультуреності кожної земельної ділянки та інфраструктурного облаштування території. Об’єктивне оподаткування і ціни на земельні ділянки сприятимуть нормальним земельним відносинам і отриманню стабільних доходів власниками землі і землекористувачами та державою в цілому, що виправдовує затрати на дослідження і уточнює методики грошової оцінки. | За кошти місцевого бюджету | Грошова оцінка землі створює можливість для селищної ради реалізувати свої регулятивні повноваження на підставі створення економічних умов і створення економічних умов і стимулів раціонального використання земель селища, створити необхідні умови для формування фінансово-економічної бази населеного пункту за рахунок справляння плати за землю. |
| 4 | Оновлення планово-картографічних матеріалів | 1 рік | Скласти плани існуючого використання земель | За кошти місцевого бюджету | Наявна характеристика земель |
| 5 | Розробити цифрові картографічні дані | 1рік | Здатні забезпечити досить високу швидкість внесення змін в масиви картографічних даних та доведення оновлених карт до користувачів, за умови створення спеціалізованої системи збору, зберігання та розповсюдження відповідних даних на основі сучасних геоінформаційних технологій | Бюджет селищної ради | Підвищить якість візуального аналізу території і сприятиме ухваленню зважених, більш ефективних рішень |
| 6 | Розвиток ринку землі | 1 рік | Здійснення заходів з використанням правових та економічних важелів регулювання ринкових земельних відносин щодо прискорення приватизації земельних ділянок шляхом передачі з державної до приватної власності і створення умов для вільного обігу земельних ділянок і прав на них | Бюджет селищної ради | Сприяє ефективному землекористуванню та проведенню робіт з охорони земель зі сторони землевласників, стабільному надходженні земельного податка до бюджету та розвитку економікі міста у цілому |
ВИСНОВОК
В даній практичній роботі я розробила Програму розвитку земельних відносин на території Леськівської сільської ради на 2021 рік ,яка базується на ґрунтозахисній і землеохоронній концепції реформування і вдосконалення землекористування.
Екологізація землекористування в країні неможлива без відповідної нормативно-правової бази, яка взмозі забезпечити виконання заходів з охорони земель. При розробці нормативно-правової бази недостатньо уваги приділяється саме екологічному регулюванню землекористування. Недосконалість законодавчої бази з цього питання призводить до безсистемного використання землі, високої розораності території та деградаційних процесів.