МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ВСП ТАЛЬНІВСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ УНУС
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСИ»
НА ТЕМУ: « ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ ГРОМАДЯН»
Виконав студент ІІ курсу ЗФ-2 групи
Ожиндович Микола Михайлович
Керівник____________________
Дата захисту роботи ______20___р
Оцінка_____________
Тальне 2015
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………..3
Розділ I. Прибутковий податок у системі оподаткування доходів громадян. Його роль і призначення……………...............................................….5
1.1. Ставки прибуткового податку з доходів громадян……….….6
Розділ II. Основи прибуткового оподаткування доходів громадян від трудової і підприємницької діяльності……......................................10
Розділ III. Контрольна робота податкових інспекцій щодо
прибуткового податку з громадян……………………………………….17
3.1.Шляхи вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб……21
Висновки…………………………………………………….………………..24
Список використаної літератури……………….……………………….…25
Додатки
ВСТУП
Податки з населення – це економічні відносини в грошовій формі, які виникають між державою та населенням з приводу примусового обов’язкового вилучення частини їх доходу для покриття платежів бюджету.
Платниками прибуткового податку (суб’єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі – громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.
Об’єктом оподаткування вважаються доходи у грошовій та натуральній формі, одержані від підприємств, установ і організацій усіх форм власності, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, з якими громадянин має трудові відносини, крім виплат:
1. допомог по державному соціальному страхуванню та державному соціальному забезпеченню, крім допомог по тимчасовій непрацездатності;
2. державних пенсій, а також додаткових пенсій, що виплачуються за умовами добровільного страхування пенсій;
3. сум, одержаних в результаті відчуження майна, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій;
4. доходів громадянам від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній та садовій ділянці продукції рослин-ництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції їх забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки;
5. процентів, дисконтних доходів і виграшів по облігаціях державних позик, грошових вкладах, іменних ощадних сертифікатах, виграшів за державними лотереями.
6. доходів, одержаних від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти;
7. сум матеріальної допомоги, включаючи вартість речових призів та подарунків у межах дванадцяти мінімальних розмірів заробітної плати на рік включно;
8. доходів працівників сільськогосподарських підприємств, одержаних ними натурою (сільськогосподарською продукцією власного виробництва та продукцією її переробки, за винятком продукції, визначеної Кабінетом Міністрів України). Обчислення зазначених доходів провадиться за очікуваною собівартістю відповідної продукції;
9. сум плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб;
10. сум дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; 11. інших доходів у відповідності до діючого законодавства.
РОЗДІЛ 1. Прибутковий податок у системі оподаткування доходів громадян, його роль і призначення
У сучасних умовах перебудови економіки України, становлення та розвитку ринкових відносин у державі важливе місце займає державне регулювання фінансово-господарської діяльності фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, а також накопичень громадян. Оподаткування доходів фізичних осіб є складовою частиною фінансового механізму держави. У результаті перерозподілу доходів (платежів) фізичних осіб, з одного боку, реалізується економічна доктрина щодо рівня добробуту різних верств населення, а з іншого - формується фінансова база держави. Сфера перерозподілу доходів фізичних осіб є одним з основних фінансових ресурсів держави. Одним із вагомих важелів регулювання розподілу між державою та населенням фінансових ресурсів є прибутковий податок з громадян та інші податки, які входять до складу податкової системи України.
В Україні платники прибуткового податку розподіляються за такими ознаками:
- робітники та службовці (наймані працівники);
- фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
- громадяни, які отримують інші доходи від регулярної діяльності;
- іноземні громадяни та особи без громадянства.
За характером оподаткування доходи, отримані громадянами, класифікуються за такими ознаками;
- доходи, отримані не за основним місцем роботи;
- доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності або незалежної професійної діяльності;
- інші доходи громадян від регулярної діяльності;
- пасивні доходи (дивіденди, проценти, роялті).
Законодавством не передбачено будь-яких обмежень щодо несплати податків. Платниками прибуткового податку є фізичні особи незалежно від віку, громадянства, статі, раси, національного, сімейного, соціального і майнового стану, приналежності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії.
Залежно від характеру отримання доходу та категорії платників прибутковий податок може сплачуватися самостійно або утримуватися та перераховуватися до бюджету юридичними і фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства, які нараховують та виплачують доходи.
1.1. Ставки прибуткового податку з доходів громадян
28 грудня 2014р., Верховна Рада ухвалила податкову реформу, яка набрала 250 голосів народних депутатів із 226 мінімально необхідних.
Відповідно до закону, передбачено скорочення податків із 22 до 9. Серед тих, які залишилися, податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, акцизний податок, рентна плата, збори, а також місцеві податки: на майно та єдиний податок.
10 головних податків 2015 року:
За імпорт. Додатковий збір на імпортні продукти (10%) і промтовари (5%) від декларованої вартості. Виключення: природний газ, вугілля, нафта, ліки, підгузки, дитяче харчування… Наприклад, банани (20 грн/кг) подорожчають на 2 грн.
З зарплатні та доходів. Піднявся прибутковий податок на зарплатню фізичних осіб вище 13 800 грн з 17 до 20%. Тобто зараз беруть 2346 грн, а візьмуть 2700, або на 154 грн.
За цінні папери. Податок на дивіденди від цінних паперів (акція підприємств) 5% при умові сплати податка на прибуток (18%) чи 20%, якщо податок на прибуток не сплачено. Тобто додатково власнику ЦП прийдеться сплатити 5 грн з кожних 100 грн дивідендів.
Піднято податок на пасивний прибуток (з відсотків по депозитах, інвестприбутку) з 15 до 20%. До прикладу, на вклад 10 тис.грн нараховано 25% річних чи 2500 грн. Зараз з цієї суми беруть податок 375 грн, а будуть брати 500 грн.
Продовжена дія військового податку в розмірі 2% від зарплатні. Наприклад, з 3000 грн «на армію» підуть, як і раніше, 60 грн.
Крім того, знижена ставка єдиного податку на «спрощенців» (фізособа-підприємець) з 3-5 до 2% в разі сплати НДС, і з 5-7 до 4% для тих, хто не сплачує НДС.
З квартири. Податок на квартири жилою площею більше 60 кв.м і будинки площею більше 120 кв.м в розмірі 2% мінзарплатні за кожний «зайвий» квадратний метр. Зараз обкладається податком приміщення більше 120 і 250 кв.м. Приклад: володар квартири площею 60 кв.м все ще нічого не платить, а той, в кого квартира 70 кв.м заплатить в 2015 році 243,6 грн. У кого будинок площею 259 кв.м – 3166,8 грн.
За товари. Новий акцизний податок 5% з реалізації алкогольних напоїв, табачних виробів та палива. Приклад: пляшка самої дешевої горілки (36 грн за 0,5л) подорожчає на 1,8 грн, пачка сигарет середнього класу – на 0,8-1 грн, літр бензину А-95 – на 0,8-0,9 грн.
За авто. Новий податок на легкові автомобілі не старше 5 років (випуску після 2009р) з об’ємом двигуна 3000куб.см (Мерседес, Ауді) в розмірі 25 тис.грн
За пенсії. Податок 15% на пенсії вище 3600 грн. З них візьмуть 540 грн.
За підрахунками Мінфіну, нові податкові надходження допоможуть реалізувати план наповнення скарбниці, який на 97 млрд грн більший, аніж торік.
Також він наголошує на раціональності рішення оподатковувати населення з огляду на загальну площу.
Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка сплачує єдиний податок соціального захисту інвалідів; внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення; плати за патенти. Фізичні особи, як суб’єкти господарювання, із доходів осіб, які знаходяться у трудових відносинах з ними, утримують прибутковий податок (за умовами одержання доходів не за місцем основної роботи) та інші обов’язкові відрахування. Розрахований сукупний оподатковуваний доход з метою оподаткування зменшується в залежності від наявних у громадянина умов та пільг (табл.1.1.)
Таблиця 1.1.
Розрахований сукупний оподатковуваний дохід з метою оподаткування
| Місячний сукупний оподатковуваний доход | Ставки і розміри податку |
| До 17 грн. (доход у розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму) | Не обкладається |
| 18 грн. – 85 грн. (від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів) | 10 % суми доходу, що перевищує роз-мір 1 неоподатковуваного мінімуму |
| 86 грн. – 170 грн. (від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів) | 6 грн. 80 коп. + 15 % із суми, що перевищує 85 грн. |
| 171 грн. – 1020 грн.(від 10 до 60 неоподатковуваних мінімумів) | 19 грн. 55 коп. + 20 % із суми, що перевищує 170 грн. |
| 1021 грн. – 1700 грн.(від 60 до 100 неоподатковуваних мінімумів) | 189 грн. 55 коп. + 30 % із суми, що перевищує 1020 грн. |
| 1701 грн. і вище (понад 100 неоподатковуваних мінімумів) | 393 грн.55 коп + 40% із суми, що перевищує 1700 грн |
РОЗДІЛ 2. Основи прибуткового оподаткування доходів громадян від трудової та підприємницької діяльності
Замість 17% — 20%. Правила застосування підвищеної ставки не змінилися: якщо база обкладення ПДФО для місячного оподатковуваного доходу не перевищує 10-кратного розміру мінзарплати, установленої законом станом на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році — 12180 грн), застосовується ставка ПДФО 15%. У разі якщо база обкладення ПДФО, визначена з урахуванням п. 164.6 ПКУ, перевищує розмір десяти мінзарплат — до суми перевищення застосовують ставку 20%. Відповідні зміни внесено до п. 167.1 ПКУ.
Отже, замість звичних 17% податку на доходи, із 1 січня 2015 року ставка ПДФО підвищена до 20%.
Застосування подвійної ставки ПДФО (30%). Подвійний розмір ставки, визначеної абз. 1 п. 167.1 ПКУ (30%), застосовується до доходів, нарахованих як виграш чи приз (окрім виграшів, призів у лотерею) на користь резидентів або нерезидентів. Раніше серед винятків, прописаних у п. 167.3 ПКУ, були також виграші в державну та недержавну грошові лотереї та виграші гравця (учасника), отримані від організатора азартної гри.
Тож виграші від азартної гри з нового року також обкладаються ПДФО за спеціальною ставкою — 30%. Крім того, зважаючи на те що пп. 165.1.46 ПКУ вилучили, виграші та призи в державну та недержавну грошові лотереї підлягають оподаткуванню в повній сумі за ставкою 15%. Звільнення від обкладення ПДФО суми виграшу в державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 мінімальних зарплат, з 01.01.2015 р. уже не діє.
Ставку ПДФО в розмірі 10% для зарплати шахтарів скасували. Адже вилучено п. 167.4ПКУ, яким була запроваджена пільгова ставка ПДФО (10%) для обкладення ПДФО зарплати шахтарів — працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві й уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, якщо вони зайняті на підземних роботах протягом повного робочого дня та 50% і більше робочого часу на рік, а також працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), у вугільній промисловості.
Зміни в оподаткуванні пасивних доходів
До пп. 164.2.8 ПКУ внесено зміни, згідно з якими до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються пасивні доходи (крім визначених у пп. 165.1.41 ПКУ). Перелік пасивних доходів наведений у пп. 167.5.3 ПКУ.
Тож із 1 січня 2015 року за ставкою 20% обкладаються ПДФО такі пасивні доходи:
проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках;
інші проценти (у тому числі дисконтні доходи);
процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
плата (відсотки), що розподіляється згідно із пайовими членськими внесками членів кредитної спілки;
дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, доходи у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування;
дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами);
відсотки (дисконт), отриманий власником облігації від їх емітента;
дохід за сертифікатом фонду операцій із нерухомістю та дохід, отриманий платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій із нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
інвестиційний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;
роялті.
Як бачимо, з 2015 року перелік пасивних доходів, які оподатковуються за ставкою 20%, доповнено, зокрема, інвестиційним прибутком (пп. 170.2.9 ПКУ), роялті (пп. 170.3.1 ПКУ) й іншими процентами (тобто не лише за банківськими вкладами), у т.ч. дисконтних доходів (пп. 170.4.3 ПКУ).
Платниками податку є:
1)резидент, який отримує свої доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
2)нерезидент, який отримує свої доходи з джерелом їх походження з території України. Об'єктом оподаткування резидента є:
- загальний місячний оподатковуваний доход;
- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного періоду;
- іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування нерезидента є:
- загальний місячний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України;
- загальний річний оподатковуваний дохід з джерелом його походження з України.
При нарахуванні доходів у вигляді валютних цінностей, вартість перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, діючим на момент одержання таких доходів.
При нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:
К=100/(100-Сп), де
К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент нарахування. Вартість такого нарахування визначається виходячи із звичайної ціни, збільшеної на суму ПДВ, акцизного збору (якщо надається підакцизний товар). Загальний місячний оподатковуваний дохід включає:
- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати;
- доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності, суми авторської винагороди;
- сума подарунків, що підлягають оподаткуванню;
- сума страхових виплат, страхових відшкодувань;
- частина доходів від операцій з майном;
- дохід від надання майна в оренду;
Податковий кредит - сума витрат, понесених платником податку резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального оподатковуваного доходу. Платник має право включити до складу податкового кредиту:
1) частину процентів за іпотечним кредитом;
2) суму коштів переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
3) вартість середньої професійної або вищої освіти платника або члена сім'ї;
4) суму витрат на лікування платника або члена сім'ї у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування;
5) суму витрат на сплату страхових внесків по довгостроковому страхуванню життя та недержавного пенсійного страхування;
6) суми витрат на штучне запліднення;
7) оплати вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини;
8)інше.
Законом визначені податкові соціальні пільги. Платник податку має право зменшити суму місячного доходу отриманого від одного працедавця у вигляді заробітної плати на суму податкової соціальної пільги. Застосовується за місцем отримання основного доходу платника у таких розмірах:
1) Податкова соціальна пільга дорівнює одній мінімальній платі для будь-якого платника податку.
2)У розмірі 150 % мінімальної заробітної плати для платників, які :
- є самотньою матір'ю або батьком - у розрахунку на кожну дитину до 18 років;
- утримують дитину інваліда 1 та 2 категорії - на кожну дитину до 18 років;
- мають троє чи більше дітей - на кожну дитину до 18 років; - є вдівцем або вдовою;
- є особою, що віднесені до 1 та 2 категорії, що постраждали внаслідок ЧАЕС;
- є учнем, студентом, аспірантом, військовослужбовцем строкової служби;
3) у розмірі 200 %:
- особам, що є Героєм України, Героєм Радянського Союзу; учасника бойових дій 2 світової війни;
- колишнім в'язням концтаборів, що були насильно вивезені з території СРСР;
Оподаткування фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності може здійснюватись на умовах загальної системи оподаткування або на умовах спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.
Одним із видів загальної системи є оподаткування за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту, що за своєю суттю належить до спрощеної системи оподаткування.
Підприємець самостійно вирішує, який спосіб оподаткування йому більш підходить при здійсненні підприємницької діяльності, виходячи з відповідних умов.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).
Ставку оподаткування платник податку обирає самостійно: 6 % - у випадку сплати платником податку на додану вартість; 10 % - у випадку включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
У разі коли фізична особа — суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницький діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності — фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
При загальній системі оподаткуванню прибутковим податком піддягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, та інші доходи громадян, отримані ними від самостійної або незалежної професійної діяльності, зокрема від приватної нотаріальної та адвокатської діяльності. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній форма) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковим органом при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу, належать документально підтверджені витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації.
Враховуючи, що фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності не є юридичною особою і платником податку на прибуток і не зобов'язана вести бухгалтерський облік, тому до декларації про доходи, одержані за звітний період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Будь-які суми витрат фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до статті 1 Закону України "Про підприємництву". Тому виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а тільки тієї їх частини, яка безпосередньо відноситься до отримання цього доходу. Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквартально подають податковому органу декларації наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового кварталу. Тобто 4 рази на рік, але не пізніше:
- 10 травня - за І квартал;
- 9 серпня - за І півріччя;
- 9 листопада - за 9 місяців;
- 9 лютого наступного року - за попередній рік.
Підприємці самостійно заповнюють декларації, без виправлень та підчисток, в якій зазначають загальні дані про себе (ідентифікаційний номер, місце проживання, прізвище, ім'я та по батькові), суми одержаного доходу, витрат, суми сплаченого податку за звітний рік або інший період, а також види здійснення підприємницької діяльності за класифікатором видів економічної діяльності.
При отриманні декларації податковий орган у 15-дений термін з дня отримання річної декларації проводить остаточний розрахунок прибуткового податку за минулий рік та нараховує авансові платежі на поточний рік з фактичного отриманого доходу за минулий рік. У разі, якщо суб'єкт підприємницької діяльності новостворений, то нарахування авансових платежів здійснюється з очікуваного доходу. Протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 % річної суми прибуткового податку у вигляді авансових платежів у строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.
РОЗДІЛ 3. Контрольна робота податкових інспекцій щодо прибуткового податку громадян
Прибутковий податок з громадян належить до прямих, у результаті чого оподатковується податком безпосередньо дохід самого платника У той же час, у разі отримання платником доходу від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності обов'язки щодо нарахування, утримання, повноти і своєчасності перерахування прибуткового податку з громадян до бюджету покладено на юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які виплачують доходи працівникам.
Проте, якщо з метою отримання доходу громадяни самостійно, від свого імені здійснюють діяльність, то обов'язки щодо своєчасного і повного нарахування прибуткового податку та перерахування його до бюджету покладено саме на таких громадян. До цієї категорії належать фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, громадяни, які здійснюють незалежну професійну діяльність, здавачі в найм нерухомості тощо.
Збільшення кількості платників податків, погашення заборгованості із заробітної плати, а також проведення податковими органами заходів, спрямованих на дотримання чинного законодавства та налагодження чіткої, максимально тісної співпраці з самими платниками податків у частині пропаганда податкового законодавства, що підвищує рівень мобілізації податку шляхом його добровільної сплати, призводить до непохитного росту надходжень з прибуткового податку, збільшення його питомої ваги у загальній сумі надходжень податків та зборів до Зведеного бюджету України. Це, у свою чергу, покладає на працівників податкових органів відповідні вимоги щодо більш ретельної уваги до процесу адміністрування прибуткового та інших видів податків з фізичних осіб.
Забезпечення надходжень з прибуткового податку здійснюється податковими органами шляхом контролю за надходженням поточних перерахувань прибуткового податку, контролю за дотриманням податкового законодавства та стягненням податкової заборгованості з донарахованих сум прибуткового податку та нарахованої пені.
З цією метою слід використовувати відомості з карток особових рахунків за формою № 15, які ведуться у відділі обліку і звітності та які при перевірці на підприємстві слід зрівняти з даними бухгалтерського обліку підприємства про перерахування до бюджету сум податку і з платіжними документами. При виявленні розбіжностей за перерахованими в бюджет сумами податку між даними податкового органу та бухгалтерії підприємства необхідно зрівняти ці документи з даними платіжних повідомлень на сплату прибуткового податку в установі банку.
Якщо з'ясується, що підприємство перераховує до бюджету податок на прибуток, податок на додану вартість та інші платежі, а також здійснює фінансово-господарську діяльність, проте прибутковий податок до бюджету не перераховує, зазначена юридична особа береться на окремий облік для подальшого контролю за її діяльністю та залучення до оподаткування.
Для адміністрування прибуткового податку та забезпечення його надходження в повному обсязі важливою ланкою є отримання інформації про платника щодо:
- фонду оплати праці на місяць, рік;
- штатної чисельності працюючих;
- строків виплати заробітної плати чи її періодичності;
- середньої заробітної плати, зокрема у керівного складу підприємства; - додаткових виплат, які проводить підприємство (премії, додаткові матеріальні і соціальні блага за рахунок підприємства, розміри доходу, отриманого працівниками в натуральній формі, тринадцята заробітна плата тощо), характеру роботи підприємства (тимчасовий, сезонний чи постійний);
- заборгованості з заробітної плати працівникам та строків її погашення; - форми оплати праці, що використовується підприємством, у грошовій чи натуральній формах;
- ступеня ризику неперерахування прибуткового податку, тобто у випадку, коли основні доходи виплачуються у натуральній формі, цінними паперами, у вигляді позичок, дивідендів, процентів тощо. З інших структурних підрозділів отримують інформацію про рух грошових коштів на розрахункових рахунках підприємства, рентабельність підприємства, обсяг виручки, суми прибутку. Слід також звернути увагу на дебіторів (кредиторів) підприємства, вид діяльності підприємства, місце розташування його структурних підрозділів, торгових точок, філій тощо. Після всебічного аналізу інформації про підприємство та з'ясування обставин виникнення податкової заборгованості перед бюджетом начальник відділу (управління) приймає рішення щодо подальших дій та забезпечення заходів для своєчасного та повного надходження прибуткового податку до бюджету, які можуть проводитись у два етапи. На першому етапі проводяться добровільно заохочувальні заходи, не пов'язані з контрольно-перевірочною роботою, які можуть полягати у наступному:
- повідомлення про факт заборгованості перед бюджетом щодо прибуткового податку з відповідними застереженнями;
- виклик до податкової інспекції керівників підприємства з метою роз'яснення податкового законодавства з оподаткування та залучення до добровільної сплати податку;
- повідомлення місцевих органів влада, комісії із заборгованості щодо заробітної плати, якщо невиплата заробітної плати є причиною неперерахування прибуткового податку;
- направлення листів та розрив контрактів з керівниками державних підприємств, які не забезпечили розрахунки з бюджетом;
- висвітлення у пресі переліку підприємств та їх керівників, які не розраховуються з бюджетом за податками.
Якщо на першому етапі ці дії не були ефективними, необхідно перейти до другого етапу заходів, спрямованих на залучення до сплати прибуткового податку в примусовому порядку, зокрема шляхом: - звернення до прокуратури та правоохоронних органів щодо фактів виплати заробітної плати без перерахування прибуткового податку;
- надання пропозицій щодо включення таких підприємств до
Декларація про сукупний оподатковуваний дохід подається особисто чи надсилається поштою до 1 квітня наступного за звітним року громадянами, які протягом звітного календарного року, крім доходів за місцем основної роботи, одержували доходи не за місцем основної роботи, а також громадянами, які не мали протягом звітного року основного місця роботи, проте одержували в цей час будь-які доходи в грошовій і натуральній формах з різних джерел, незалежно від того, за рахунок яких коштів формується це джерело.
Важливими умовами ефективності роботи податкових органів щодо виявлення і притягнення до декларування та оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема й тих, які ухиляються від сплати прибуткового податку, є отримання максимального обсягу інформації про доходи різних категорій громадян, їх систематизація та накопичення.
Інформаційна база даних на фізичних осіб і, зокрема, тих, які ухиляються від декларування отриманих доходів, формується на підставі відомостей, одержаних податковими органами як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел
Якщо буде встановлено, що фізична особа не надавала у встановлений строк декларацію про отримані нею доходи за минулий рік або в декларації зазначила менші розміри отриманих доходів, ніж вона фактично отримала, то на підставі статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" з відповідними змінами і доповненнями, податковий орган запрошує громадянина для встановлення джерел отримання доходів, обчислення і сплати податків та інших платежів.
Декларації громадян про одержані доходи, які надходять до ДПІ після реєстрації в журналі вхідної кореспонденції, реєструються у Книзі обліку декларацій за порядковим номером з відображенням у ній відповідного базового номера довідки форми № 2.
3.1. Шляхи вдосконалення оподаткування доходів фізичних осіб
Для забезпечення виконання бюджету, що сьогодні є чималою проблемою для України, необхідно побудувати раціональне оподаткування фізичних осіб. 3 переходом до ринкової економіки, розвитком різних форм привласнення ставиться завдання — перебудувати систему оподаткування на демократичних засадах, властивих розвиненим правовим державам. Ці засади передбачають забезпечення реальної рівності усіх громадян як платників податків незалежно від того, з якою формою власності пов'язана їхня діяльність, що потребувало відмови від практики оподаткування доходів різних категорій платників за різними податковими ставками.
Першим кроком у реалізації такого завдання став Закон "Про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства", який передбачав застосування до означених категорій платників різних шкал особистого прибуткового податку і рівні за величиною доходи оподатковувалися за однаковими ставками. З розвитком форм власності з'являються й нові види діяльності, відповідно нові види особистих доходів, з яких знімаються обмеження і заборони на зростання. Визнається законною і розширюється сфера отримання доходів, пов'язаних не з працею, а з фінансовими операціями, операціями з нерухомістю.
Для розв'язання вищезгаданих проблем доцільно вжити заходів, які могли б удосконалити систему оподаткування, зокрема:
- зменшити податкове навантаження: Доцільно було б спробувати зрівняти ставку податку на прибуток підприємств зі ставкою податку з доходів фізичних осіб. На думку деяких експертів, це зменшить стимули для мінімізації та ухилення від сплати податків, стимулюватиме розвиток підприємництва, спростить систему оподаткування. Зменшити ставку ПДВ і розширити базу оподаткування за умови скасування усіх пільг. За розрахунками експертів, при скасуванні лише деяких пільг з ПДВ ставку податку можна було б негайно зменшити до 16% без будь-яких втрат доходів.
- зменшити державні видатки та вирівняти податкове навантаження;
- зробити податкове законодавство простішим, послідовним та прозорішим. Прийняти Податковий кодекс, який має стати головним законодавчим актом, що регулюватиме усі податкові взаємини у суспільстві і застосовуватиметься до усіх податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджету, окрім тих, що підпадають під дію Митного кодексу України. Скоротити кількість податків.
- реформувати податкову систему не лише на загальнодержавному рівні, але й на регіональному рівні;
- змінити розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. Величина неоподаткованого мінімуму 17 грн.) на сьогодні залишається вихідною базою визначення грошових сум по тих чи інших платежах, а також штрафних санкцій і стягнень. Збільшення розміру неоподаткованого мінімуму збільшить доходи малозабезпечених верст населення, тим самим пожвавить сукупний попит.
- поліпшити адміністрування податків .
Для того, щоб реформування податкової системи було ефективним, необхідно також провести комплекс заходів по економічному зростанню країни, зменшенню інфляції, збільшенню сукупного попиту тощо.
ВИСНОВКИ
На сучасному етапі потрібно приділяти більш уваги прибутковому пдатку з громадян.
Розроблено і впроваджено законодавство, яке вирішує деякі питання щодо оподаткування громадян. Законом визначено об'єкти, суб'єкти, ставка оподаткування, а також особливості оподаткування окремих категорій громадян як протягом календарного року, так і за сукупним доходом. При стягнені прибуткового податку громадян слід враховувати, що діючим законодавством встановлено пільги, хоча і досить незначні. На жаль все ж таки недосконалість Закону відчувається. Вона забезпечується шляхом надмірного оподаткування, скороченням пільгових ставок та іншим, що одночасно руйнує стимули економічної діяльності, змушує суб'єктів оподаткування уникати сплати цього податку.
Отже, ми бачимо, що проблем в оподаткуванні громадян багато і їх треба турміново вирішувати.
Для цього потрібно все ж таки використовувати досвід розвинених країн світу і власний. Насамперед необхідно переглянути ставки прибуткового податку, які потрібно зменшити, потім зупинитися на неоподатковуваному доході, який необхідно індексувати з урахуванням інфляції, та, нарешті, розглянути пільги, щодо прибуткового оподаткування, кількість яких з кожним роком скорочується, а не збільшується, як в розвинених країнах світу.
Існує ряд інших проблем, але це головні, які потрібно негайно вирішувати. Адже жоден податок не може забезпечити такий вплив на інтереси суб'єктів розподільних відносин у суспільстві, як даний.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Податковий кодекс України зі змінами 2015 р.
2. Закон України «Про підприємництво" 2013 р.
3. Чекашкін С. Оподаткування прибутку підприємств «Вісник податкової служби України». 2015 р.
4. Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" 2012 р.
5. Бондаренко Г.І., Данілов О.Д., Лекарь С.І. та ін. Оподаткування фізичних осіб. - Ірпінь: Академія державної податкової служби України, 2012 р.
6. Сідельникова Л.П., Костіна Н.М. Податкова система 2013 р.
7. Супрун С. Оподаткування прибутку підприємств та доходів громадян «Праця і зарплата» 2014 р.
8. Онищенко Т. Навчання працівників підприємства в Законі про податок з доходів фізичних осіб «Податки та бухгалтерський облік» 2013 р.
9. Петрусенко І. Оподаткування доходів громадян, отримуваних від здавання заготівельним та іншим підприємствам лісової продукції «Вісник податкової служби України» 2014 р.
10. Хмельов Г. Благодійна допомога у контексті прибуткового податку з громадян (податку на доходи фізичних осіб) «Вісник податкової служби України» 2013р.
11. Оподаткування прибутку підприємств «Вісник податкової служби України». 2013 р
12. Про оподаткування прибутку підприємств: «Податки та бухгалтерський облік»
13. Україна. Закон. Про внесенняя змін до Закону України "Про оподаткування прибутку фізичних осіб»