| приватне акціонерне товариство «вищій навчальний заклад «межрегіональна академія управління персоналом» Харківський інститут |
| (назва навчального підрозділу) кафедра «Соціально – гуманітарних дисциплін» |
| (повна назва кафедри, циклової комісії) |
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
| з Біржового права | |
| (назва дисципліни) | |
| на тему: «Правове становище фондової біржі та учасників фондового ринку» | |
| | |
| | Студента Ліпейка В.І. |
| | Курсу 1 |
| | Групи ВШМхр-4-20-М1АД(2.0з) |
| | Напрямку підготовки (спеціальності) «Право» |
| | Спеціалізації «Антикорупційна діяльність» |
| | Керівник: завідувач кафедри «Соціально – гуманітарних дисциплін», кандидат історичних наук, доцент |
| | Рудь А. А. |
| | (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали) |
| | |
| | Оцінка: |
| | Національна шкала |
| | Кількість балів: ECTS |
Харків -2021
ЗМIСТ
| Вступ………………………………………………… | 3 |
| Розділ 1. Правові засади засади діяльності фондової біржи | |
| 1.1. Порядок реєстрацiї фондової бiржi та державний контроль за її дiяльнiстю………………………………………………………………………... | 10 |
| 1.2. Учасники фондового ринку, бiржовi посередники………………………. | 17 |
| Роздiл 2. Правова регуляція процедури торгiвлi на фондовiй бiржi | |
| 2.1. Цiннi папери як вид бiржового товару | 21 |
| 2.2. Напрямки удосконалення правового регулювання роботи фондової біржи | 33 |
| Висновки | 37 |
| Список використаних джерел………………………………………………….. | 39 |
ВСТУП
Складнiсть структури господарсько-правового статусу фондової бiржi обумовлює наявнiсть декiлькох елементiв, одним з яких виступає органiзацiйно-правова форма. Цей елемент визначає регламентований законодавством порядок утворення фондової бiржi, особливостi її органiзацiї, якi, у свою чергу, впливають на змiст та обсяг її господарської правосуб’єктностi.
Таким чином, органiзацiйно-правова форма як елемент господарсько- правового статусу фондової бiржi є первинним та визначальним стосовно iнших структурних елементiв. Крiм того, цей елемент визначає момент виникнення господарської правосуб’єктностi фондової бiржi.
Однiєю з найбiльш гострих проблем українського фондового ринку є необхiднiсть вдосконалення його регулювання вiдповiдно до процесiв ринкових перетворень в країнi. Побудова ефективного фондового ринку потребує iнновацiйних пiдходiв до вирiшення наявних проблем. У законодавчому процесi в Українi iнновацiї, на жаль, переважно мають стихiйний негативний вплив на функцiонування рiзних сегментiв економiки.
Таку думку висловили консультанти USAID при розглядi норм законiв щодо регулювання i функцiонування ринку цiнних паперiв. Аналiз рекомендацiй американської асоцiацiї вказує на їх позицiю, що українському регулятору не слiд створювати законодавчi акти, що не мають своїх аналогiв у свiтi i переважно заважають розвитку ефективного ринку в Українi, а, навпаки, проводити залучення у законодавчий процес досвiду та практики реалiзацiї правових актiв за свiтовими стандартами.
Актуальнiсть теми дослiдження пiдтверджується недостатнiстю наукових робiт, що присвяченi визначенню особливостей органiзацiйно-правової форми фондової бiржi в Українi, що у поєднаннi з необхiднiстю комплексного наукового аналiзу даного питання обумовлює важливiсть та своєчаснiсть даної статтi.
Стан дослiдження. Окремi аспекти дiяльностi фондової бiржi в Українi були предметом наукових дослiджень таких авторiв, як О.А. Беляєва, О.М. Вiнник, Л.П. Герасимова, I.Л. Жук, Ю.А. Зубко, В.Ф. Колеснiченко, О.М. Колодiзєв, О.М. Мозговий, О.М. Неживець, I.I. Свiтлак, В.С. Щербина та iншi. Однак на сьогоднi вiдсутнi комплекснi дослiдження, присвяченi визначенню особливостей органiзацiйно-правової форми фондової бiржi в Українi, що ще раз пiдкреслює важливiсть та актуальнiсть запропонованої теми.
Метою контрольної роботи є дослiдження правового становища фондової бiржi та учасникiв фондового ринку.
Об’єктом дослiдження є правове становище фондової бiржi та учасникiв фондового ринку.
Предметом дослiдження є особливостi правового становища фондової бiржi та учасникiв фондового ринку.
Досягнення поставленої мети передбачає вирiшення таких завдань:
охарактеризувати поняття i функцiї фондової бiржi;
вивчити порядок реєстрацiї фондової бiржi та державний контроль за її дiяльнiстю;
визначити особливостi учасникiв фондового ринку, бiржових посередникiв;
схарактеризувати цiннi папери як вид бiржового товару;
проаналiзувати процедуру торгiвлi на фондовiй бiржi та напрямки удосконалення її правового регулювання.
Розділ 1. Правові засади діяльності фондової біржі
1.1. Порядок реєстрацiї фондової бiржi та державний контроль за її дiяльнiстю
Реєстрацiю фондових бiрж здiйснюється Державною комісією з пiнних паперiв та фондового ринку у вiдповiдностi до Закону України "Про пiннi папери i фондовий ринок" та Положеннi про реєстрацiю фондових бiрж та торговельно-iнформацiйних систем i регулювання їх дiяльностi.
На реєстрацiю до Державної комiсiї подаються документи:
заява про видачу Свiдоцтва фондовiй бiржi або заява про продовження дiї Свiдоцтва;
у випадках, передбачених антимонопольним законодавством, копiя рiшення органiв Антимонопольного комiтету;
нотарiально засвiдченi копiї Статуту фондової бiржi та Правил торгiвлi цiнними паперами;
нотарiально посвiдчена копiя установчого договору фондової бiржi; висновок аудитора (аудиторської фiрми) про склад Статутного фонду акцiонерною товариства, форму внескiв (грошовi кошт, матерiальнi цiнностi, шинi напери, iнтелектуальна власнiсть тощо) та обсяг сплаченої частини статутного фонду кожним ii засновників [4, с. 14-15].
список усiх суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi зареєстрованих на Українi, де фондова бiржа виступає засновником, акцiонером, учасником;
список фiлiй, вiддiлень, представництв бiржi,
правила фондової бiржi;
список Членiв Бiржi (власникiв та орендарiв брокерських мiсць).
складений в алфавiтному порядку iз зазначенням назв, поштових адрес i телефонiв: список зареєстрованих брокерських контор;
копiї положень Статутiв фiлiй та дочiрнiх вiддiлень Бiржi, списки їх членi» (акцiонерiв), складенi в алфавiтному порядку;
список зареєстрованих на бiржi брокерських контор i брокерiв дилерiв;
перелiк цiнних паперiв, що котируються на Бiржi, iз зазначенням емiтентiв та характеристик емiсiй цiнних паперiв;
список посадових осiб Бiржi, керiвних працiвникiв, членiв бiржової ради iз зазначенням прiзвища, iм'я га по батьковi, посади, дати зайняття посади, освiти, наявностi наукового ступеня, квалiфiкацiйного посвiдчення Комiсiї, виду дiяльностi, якою займався ранiше, засобiв зв'язку (телефону, факсу, телетайпу);
список посадових осiб, керiвних працiвникiв, членiв постiйних рад (комiсiй, комiтетiв) кожної фiлiї чи дочiрнього вiддiлення бiржi iз зазначенням прiзвища, iм'я тi по батьковi, посад;
список спецiалiстiв котирувальної, арбiтражної, ревiзiйної комiсiй;
список членiв дисциплiнарного суду бiржi;
бiржовi бюлетенi з органiзацiї торгiвлi державними пакетами цiнних паперiв, якщо купiвля-продаж цих пакетiв постiйно здiйснюється на данiй бiржi;
положення, iнструкцiї та методичнi матерiали з пiдготовки та проведення бiржових операцiй у режимi аукцiону на торговельному майданчику або в системi електронного обiгу цiнних паперiв у режимi котирування, поза котируванням, у залежностi вiд виду цiнних паперiв (акцiї, облiгацiї, похiднi цiннi папери), форми випуску (документарна чи бездокументарна) та умов введення цiнних паперiв до продажу;
положення та iнструкцiї депозитарiю (якщо вiн обслуговує дану бiржу), що мають вiдповiдати вимогам "Положення про депозитарiї та депозитарну дiяльнiсть" затвердженого рiшенням Державної комiсiї цiннiй паперiв та фондового рийку вiд 26,05.98 № 61;
Комiтет iз прийому Членiв Бiржi розглядає заявки на прийнятiм в члени Бiржi [6].
Комiтет з арбiтражу заслуховує, розслiдує i регулює спори, що виникають мiж Членами Бiржi, а також членами i їхнiми клiєнтами. Число i склад комiтетiв змiнюються вiд бiржi до бiржi, але ряд з них обов'язковий. Це комiтет або комiсiя з лiстингу, то розглядають заявки на включення акцiй у бiржовий список; комiтет iз процедур торговельного залу, що разом з адмiнiстрацiєю визначає режим торгiвлi (торговельнi сесiї) стежить за дотриманням iнструкцiй з дiяльностi в торговельному залi, а також в Iнших випадках.
Бiржi - це, як правило, не комерцiйнi структури, тобто безприбутковi i тому звiльненi вiл сплати корпоративного прибуткового податку. Для покриття витрат з органiзацiї бiржової торгiвлi Бiржа стягує з учасникiв цiєї торгiвлi ряд податкiв i платежiв. Це податок на угоду, укладену в торговельному залi; плата компанiй за включення їхнiх акцiй у бiржовий список; щорiчнi внески нових членiв тощо. Цi внески складають основнi статтi доходу Бiржi.
Бiржа забезпечує концентрацiю попиту та пропозицiї, але вона фiзично не в змозi вмiстити всiх, хто хотiв би продати або купити цi напери. Тi. хто бере на себе функцiю проведення бiржових операцiй, стають посередниками. Дiяти вони можуть як на Бiржi, так I поза нею, оскiльки далеко не всi папери котируються на бiржах. На позабiржовому ринку формується коло посередникiв, на яких фактично покладається функцiя концентрацiї попиту та пропозицiї. Просторово посередники роз'єднанi, але вони зв'язанi мiж собою Й утворюють єдине цiле, постiйно вступаючи в контакт один з одним [3, с. 8-9].
Державне регулювання ринку цiнних паперiв полягає в здiйсненнi державою комплексних заходiв щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цiнних паперiв та запобiганнi зловживанням i порушенням у цiй сферi. Державне регулювання ринку цiнних паперiв здiйснюється з метою:
створення умов для ефективної мобiлiзацiї та розмiщення на ринку вiльних фiнансових ресурсiв;
захисту прав iнвесторiв та iнших учасникiв фондового ринку;
контролю за прозорiстю та вiдкритiстю ринку цiнних паперiв;
дотримання учасниками ринку цiнних паперiв вимог актiв законодавства;
запобiгання монополiзацiї та сприяння розвитку добросовiсної конкуренцiї на ринку цiнних паперiв.
Хоча в процесi регулювання ринку цiнних паперiв державою реалiзуються рiзнi пiдходи до регулювання дiяльностi професiйних та iнших учасникiв ринку — iнвесторiв i емiтентiв, державне регулювання повинно забезпечувати рiвнi права та однаковий доступ до ринку всiх його суб'єктiв, максимальну прозорiсть ринку, конкурентне середовище, не допускати монополiзацiї ринку. Основними формами державного регулювання ринку цiнних паперiв є [9, с. 49-54]:
прийняття актiв законодавства з питань дiяльностi учасникiв ринку;
регулювання випуску та обiгу цiнних паперiв;
реєстрацiя випускiв (емiсiй) цiнних паперiв та iнформацiї про випуск (емiсiю) цiнних паперiв; контроль за дотриманням емiтентами порядку реєстрацiї випуску цiнних паперiв та iнформацiї про випуск цiнних паперiв, умов продажу (розмiщення) цiнних паперiв, передбачених такою iнформацiєю;
регулювання прав та обов'язкiв учасникiв ринку цiнних паперiв;
видача спецiальних дозволiв (лiцензiй) на здiйснення професiйної дiяльностi на ринку цiнних паперiв та забезпечення контролю за такою дiяльнiстю;
заборони та зупинення на певний термiн (до одного року) професiйної дiяльностi на ринку цiнних паперiв у разi вiдсутностi спецiального дозволу (лiцензiї) на цю дiяльнiсть та притягнення до вiдповiдальностi за її здiйснення згiдно з чинним законодавством;
створення системи захисту прав iнвесторiв i контролю за дотриманням цих прав емiтентами цiнних паперiв та особами, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв;
контроль за достовiрнiстю iнформацiї, що надається емiтентами та особами, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв, контролюючим органом;
контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цiнних паперiв тощо.
Державне регулювання ринку цiнних паперiв покладено на Дер* жавну комiсiю з цiнних паперiв та фондового ринку (ДКЦПФР). Iншi державнi органи здiйснюють контроль за дiяльнiстю учасникiв ринку цiнних паперiв у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.
Основними завданнями Комiсiї є:
формування та забезпечення реалiзацiї єдиної державної полiтики щодо розвитку та функцiонування ринку цiнних паперiв в Українi, сприяння адаптацiї нацiонального ринку до мiжнародних стандартiв;
координацiя дiяльностi державпих органiв iз питань функцiонування в Українi ринку цiнних паперiв;
здiйснення державного регулювання та контролю за випуском i обiгом цiнних паперiв в Українi;
захист прав iнвесторiв через застосування заходiв щодо порушень законодавства на ринку цiнних паперiв;
сприяння розвитку ринку цiнних паперiв;
узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обiгу цiнних паперiв в Українi, розробка пропозицiй щодо його вдосконалення [11, с. 104-107].
Комiсiя вiдповiдно до покладених на неї завдань встановлює вимоги щодо випуску та обiгу цiнних паперiв, iнформацiї про їх випуск та розмiщення, у тому числi iноземних емiтентiв, якi здiйснюють випуск i розмiщення цiнних паперiв на територiї України, а також встановлює порядок реєстрацiї випуску цiнних паперiв та iнформацiї про випуск цiнних паперiв, видає дозволи на обiг цiнних паперiв українських емiтентiв за межами України, здiйснює реєстрацію випускiв цiнних паперiв та iнформацiї про випуск цiнних паперiв, у тому числi цiнних паперiв iноземних емiтентiв, що є в обiгу на територiї України, веде загальний реєстр випуску цiнних паперiв.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку встановлює порядок та видає дозволи на здiйснення дiяльностi з випуску та обiгу цiнних паперiв, на депозитарну, реєстрацiйну, розрахунково-клiрингову дiяльнiсть з цiнними паперами та iншi передбаченi законодавством спецiальнi дозволи (лiцензiї) на здiйснення окремих видiв професiйної дiяльностi на ринку цiнних паперiв, анулює цi дозволи у разi порушення вимог законодавства про цiннi папери, визначає перелiк вiдомостей, якi торговцi цiнними паперами повиннi подавати протягом термiну дiї дозволу. Комiсiя також встановлює порядок i здiйснює державну реєстрацiю фондових бiрж та позабiр-жових торговельно- iнформацiйних систем, призначає державних представникiв на фондових бiржах, державних представникiв на депозитарiях i торговельно-iнформацiйних системах [12, с. 176-180].
Комiсiя встановлює вимоги та стандарти щодо обов'язкового розкриття iнформацiї емiтентами та особами, якi здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв, забезпечує створення iнформацiйної бази даних про ринок цiппих паперiв вiдповiдно до чинного законодавства, встановлює порядок здiйснення професiйної дiяльностi на ринку цiнних паперiв iноземними юридичними особами та пiдприємствами з iноземними iнвестицiями тощо. Комiсiя не може виступати засновником пiдприємств, що здiйснюють професiйну дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв i пiдпадають пiд її пряме регулювання, та управляти часткою держави в цих пiдприємствах.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку є державним органом, пiдпорядкованим Президенту України i пiдзвiтним Верховнiй Радi України. Вона утворюється у складi Голови та шести членiв комiсiї. Голова комiсiї, її члени призначаються та звiльняються Президентом України за погодженням з Верховною Радою України. Основною формою роботи комiсiї є засiдання, якi проводяться за рiшенням Голови комiсiї у разi потреби, проте не рiдше одного разу на мiсяць. При Державнiй комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку створюється Консультацiйно-експертна рада, iншi органи та установи.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку накладає па юридичних осiб штрафи:
за випуск в обiг та розмiщення незареєстрованих цiнних паперiв вiдповiдно до чинного законодавства — у розмiрi до 10 000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян або в розмiрi до 150% прибутку (надходжень), одержаних у результатi цих дiй;
за дiяльнiсть на ринку цiнних паперiв без спецiального дозволу, отримання якого передбачено чинним законодавством, — у розмiрi до 5000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;
за ненадання, несвоєчасне надання або надання свiдомо недостовiрної iнформацiї — у розмiрi до 1000 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;
за ухилення вiд виконання або несвоєчасне виконання розпоряджень, рiшень про усунення порушень щодо цiнних паперiв — у розмiрi до 500 неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян [15].
Рiшення Державної комiсiї з цiнних паперiв та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в судi.
Посадовi особи, якi порушують законодавство про цiннi папери, несуть кримiнальну i майнову вiдповiдальнiсть, установлену вiдповiдними законодавчими актами України.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку i її територiальнi вiддiлення здiйснюють контроль за випуском та обiгом цiнних паперiв, за винятком приватизацiйних. Контроль за обiгом приватизацiйних паперiв здiйснює Фонд державного майна України. Державною комiсiєю призначаються державнi представники на фондових бiржах. Вони уповноваженi здiйснювати контроль за додержанням положень статуту i правил фондової бiржi та мають право брати участь у роботi керiвних органiв фондових бiрж.
Лнтимонопольний комiтет України здiйснює контроль за дотриманням вимог антимонопольного законодавства при обiгу цiнних паперiв.
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку i її територiальнi вiддiлення у разi вiдхилення вiд умов, визначених у дозволах на здiйснення дiяльностi по випуску й обiгу цiнних паперiв, а також у статутi та правилах фондової бiржi, можуть застосовувати такi санкцiї:
а) виносити попередження;
б) призупиняти на термiн до одного року пiдписку на цiннi папери та їх продаж;
в) призупиняти на певний термiн укладання угод з окремих видiв дiяльностi по випуску й обiгу цiнних паперiв;
г) анулювати дозвiл, виданий на ведення дiяльностi з випуску й обiгу цiнних паперiв у разi повторного застосування санкцiй, передбачених пiдпунктами а) та в) [16, с. 80-84].
Державна комiсiя з цiнних паперiв та фондового ринку може призупинити дiяльнiсть фондової бiржi в разi порушення нею статутної дiяльностi i вимагати приведення її вiдповiдно до статуту та правил фондової бiржi. Якщо мiжнародним договором України встановлено iншi правила, нiж тi, що передбаченi законодавством України про цiннi папери i фондову бiржу, застосовуються правила мiжнародного договору.
1.2 Учасники фондового ринку, бiржовi посередники
Бiржовi торги пiдкоряються загальним вимогам договорiв купiвлi- продажу, але й вiдображають особливiсть бiржового товару, виду бiржi.
Правове регулювання бiржових торгiв здiйснюється на пiдставi затверджуваних рiшеннями бiржових радий (комiтетiв) правил, котрi є основним документом. Разом iз тiм, наказом Мiнiстерства сільського господарства та продовольства України, Мiнiстерством економi кi України й Мiнiстерством фiнансiв України №103/44/62 вiд 3 апреля 1996 р. затверджено
«Типовi правила бiржової торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю», де вказано, що цi правила є основним документом, який регулює порядок здiйснення бiржових операцiй стосовно торгiвлi сiльськогосподарською продукцiєю та встановлюють правила поведiнки учасникiв торгiв, посадових осiб й працiвникiв бiрж, визначають змiст бiржових угод та гарантiї їхнього виконання. Вони є обов'язковими для всiх бiрж, що створенi вiдповiдно в Україну «Про товарнi бiржi» та зареєстрованi вiдповiдно до ст.8 За кону України «Про пiдприємництво», на котрi поширюється дiя Постанови Кабiнету мiнiстрiв України вiд 26 вересня 1995 р. № 768 «Про заходь про розвиток ринку сiльськогосподарської продукцiї в Українi». Бiржова торгiвля здiйснюється шляхом проведення бiржових операцiй членом бiржi:
на замовлення клiєнта, вiд свого iменi й за свiй власний рахунок чи вiд свого iменi за рахунок клiєнта (брокерська дiяльнiсть);
вiд свого iменi та за свiй рахунок для власних потреб чи iз метою подальшої перепродажi (брокерська дiяльнiсть) [18, с. 108-110].
До участi в бiржових торгах допускаються брокери, що дiють на пiдставi довiреностей, виданих їм в установленому порядку юридичними та фiзичними особами та мають право ведення брокерської дiяльностi на вiдповiднiй бiржi. Брокери на пiдставi договорiв на надання клiєнтам брокерських послуг здiйснюють їм догоди торгiвлi-продажу як на самiй бiржi, то й поза її межами вiд iменi члена чи клiєнта бiржi та за їхнi рахунок (додатки № 1, 2, 3,4 ). Брокер може здiйснити угоду й за власнi кошти чи кошти брокерської контори. Брокери бiрж, як правило, це юридичнi особини, що придбали мiсце на бiржi, iз правом ведення торгiв в окремiй ячейцi (секцiї, товарнiй ямi), чи на бiржi в цiлому.
Брокер - професiйний торговець, посередник, який виступає в якостi агента у вiдношеннях мiж товаровласником та споживачем (чи навпаки). Брокери - фiзичнi особини, зареєстрованi на бiржi вiдповiдно до її статуту. У їхнi обов'язки входити виконання доручень членiв бiржi, якi смердотi представляють, по здiйсненню бiржових операцiй шляхом пошуку контрактiв та подання здiйснюваних ним операцiй для реєстрацiї на бiржi. Кiлькiсть брокерiв на бiржi визначається бiржовим комiтетом. Брокери отримують винагороду у виглядi комiсiйних.
На фондовiй бiржi в якостi брокера виступає дилер – юридична чи фiзична особа, що здiйснює виключно торгiвлю-продаж цiнних паперiв та валюти iз метою їхнi подальшої купiвлi-продажу по более високiй чи низькiй цiнi. Вiдповiдно дилер є членом фондової бiржi й Веде на нiй операцiї вiд свого iменi та за свiй рахунок. У бiльшостi брокерських контор дилери можуть здiйснювати й брокерськi опера цiї. Свiй прибуток дилер формує за рахунок рiзницi курсiв продавця та покупця чи за рахунок змiни курсу з плином години [17, с. 30-33].
Брокери та дилери повиннi бути добро обiзнанi в кон’юнктурi ринку (динамiцi цiн, можливостях купiвлi та збуту продукцiї, її котировцi, технiцi бiржового спiлкування та оперативного, спiлкування зi своїм клiєнтом). як правило, смердотi спецiалiзуються на окремому видi бiржового товару.
Брокери вправi упевнитись в наявностi та якостi запропоновано го товару, а й у платоспроможностi покупця, пропонувати альтернативнi умови контрактiв, здiйснювати iншi дiї, що не суперечать iнтересам їхнього клiєнтiв. Брокери можуть матiр помiчникiв, котрi знаходяться в залi й вiдповiдають за вузький асортимент товарiв в секцiї, але й не беруть участi в угодах.
Брокерам забороняється розголошувати комерцiйнi таємницi про здiйснюванi за їхнього участю бiржовi операцiї клiєнтiв, одночасно обслугову вати двох та понад клiєнтiв, iнтереси якi спiвпадають.
Оскiльки на Українi бiржовий ринок та ринок бiржових послуг сформований не повнiстю, то доля в бiржових торгах може прийняти й укласти угоду як продавець, то й покупець, особисто чи через бiржового маклера. Так, при продажi нерухомостi (особливо квартир), доля брокерiв в угодах є суто формальною.
Брокерська контора - спецiалiзована посередницька репетування ганiзацiя, що має статус юридичної особини та здiйснює пошук контрагентiв, формує свою постiйну клiєнтуру й вiд їхнi iменi через брокерiв здiйснює догоди. Виключним правом органiзацiї брокерських контор користуються лише члени бiржi [13].
До учасникiв бiржових торгiв на бiржi вiдносяться бiржовi маклери - представники бiржi, що ведуть торги в секцiях (ямах) та реєструють бiржовi догоди. Бiржовi маклери, як працiвники бiржi ведуть бiржовi торги, фiксують уснi згоди брокерiв на укладення догоди на визначених умовах. Вони мають право призупинити торги, але й не так на 10 хвилин.
Маклер - бiржовий посередник, який за дорученням й за кошти клiєнтiв виконує вiд iменi бiржi роботу по узгодженню умiв догоди, її оформленню та реєстрацiї. Маклер безпосередньо органiзовує та iнколи Веде торги в секцiях бiрж, оформляє догоди та контролює виконання сторонами договiрних зобов'язань, керує самими торгами. Вiн приймає доля в експертизi та котировцi товару, що надiйшов на бiржу. Маклери повиннi матiр достатнiй до свiд комерцiйної дiяльностi, бiржової справ.
На постiйно дiючих бiржах у бiржових маклерiв можуть бути помiчники, котрi власне й ведуть торги та секретарiат. Якщо бiржовий маклер може проводити торги лише в однiй секцiї, то старший маклер - в будь-якiй з них. Вiн має також й контрольнi повноваження по нагляду за належним виконанням маклерами своїх обов'язкiв, правильнiстю ведення торгiв. У разi виявлення суттєвих порушень встановленого порядку проведення бiржових торгiв старший маклер вправi припинити їхнього проведення.
Спiвробiтники бiржi: члени котировочної комiсiї, бiржового арбiтражу, розрахункової палати та iншi помиляюся здiйснювати догоди та вмiшуватися в їхнього проведення. Президент (голова) бiржi, спiвголова чи вiце-президент та вiдповiдальний представник бiржового комiтету у випадках спецiально оговорених правилами бiржової торгiвлi мають право оперативного втручання в хiд проведення торгiв, включаючи їхнього припинення й закриття операцiйного залi. Iншi ж особини, до того числi й тих, кому виданi разовi перепустки, можуть бути присутнi при бiржових торгах, але й втручатися в їхнi проведення не можах. Iнших особам забороняється бути присутнiми на торгах та операцiйних зонах. Час, що вiдведений для бiржових торгiв, не може використовуватись в iнших цiлях - вирiшення питань, об’яви чи троянд повсюдження iнформацiї, що не вiдноситься до торгів [9, с. 49-54].
Члени бiржi та її засновники користуються правом безкоштовно го входу та Порядок допуску в торговельний зал бiржi вiдвiдувачiв та перед ставникiв засобiв масової iнформацiї визначається бiржами самостiйно. Вiдвiдувачам заборонено прямо чи опосередковано вмiшуватися в хiд бiржових торгiв. При необхiдностi маклер може прийняти рiшення про видалення вiдвiдувачiв iз залi.
2.1. Цiннi папери як вид бiржового товару
Бiржовий товар – це товар, який є об'єктом купiвлi-продажу на бiржi.
Бiржовим є тiльки той товар, який вiдповiдає таким вимогам:
масовiсть, тобто випускається у великому обсязi великим числом виробникiв i має велику кiлькiсть споживачiв;
здатнiсть до стандартизацiї – вiдповiдає встановленим вимогам до якостi, кiлькостi та iншим параметрам, передбаченим чинним законодавством;
замiннiсть. Масовiсть та здатнiсть до стандартизацiї бiржових товарiв зумовлюють їх взаємозамiннiсть в межах певних груп i видiв товарiв, наприклад, для фiнансових iнструментiв;
вiльне цiноутворення, тобто бiржовими можуть бути лише тi товари, на якi справедлива ринкова цiна встановлюється на основi попиту i пропозицiї, оскiльки iнших способiв визначення такої цiни на ринку чистої конкуренцiї, яким є бiржовий ринок, просто не iснує [10, с. 129-134].
Видiляють такi основнi класи бiржових товарiв:
речовиннi товари;
цiннi папери;
iноземна валюта.
Розглянемо їх послiдовно.
Речовиннi бiржовi товари. Характерними рисами таких товарiв є:
масовий характер виробництва i споживання;
стандартизованiсть;
збереженiсть;
транспортабельнiсть;
незалежнiсть якiсних характеристик товару вiд конкретного споживача;
змiнюванiсть цiн пiд впливом рiзних факторiв.
На товарних бiржах свiту обертаються близько 70 видiв товарiв, якi подiляються на двi групи:
Сiльськогосподарська сировина, лiсовi товари та продукцiя їх переробки:
зерновi (пшениця, кукурудза, овес, жито, ячмiнь, рис);
сiм'я олiйних культур та продукти його переробки (льон (зерно), бавовна (зерно), соя (боби); соєва олiя, соєвий шрот);
жива худоба (велика рогата худоба, живi свинi, бройлери; свине м'ясо, бекон, свинi стегна);
текстильнi товари (джут; натуральний та штучний шовк, промита вовна та пряжа, бавовна);
харчовi товари (цукор, кава, какао (боби); рослиннi олiї; яйця; картопля; арахiс; концентрат апельсинового соку);
пиломатерiали та фанера;
натуральний каучук.
Промислова сировина:
нафта-сирець та продукти її переробки (дизельне паливо, мазут, пропан, бензин, газолiн);
кольоровi та коштовнi метали (алюмiнiй, мiдь, свинець, цинк, олово, нiкель; золото, срiбло, платина, паладiй) [11, с. 104-107].
Бiржовi контракти на провiдних зарубiжних бiржах дiйсно є масовими за обсягами. Наприклад, один лот, або зерновий контракт на Чиказькiй торговельнiй палатi, що є найбiльшою зерновою бiржею у свiтi, за обсягом становить 5000 бушелiв зерна, що є мiрою об'єму i за розмiрами вiдповiдає залiзничному вагону, в якому транспортується зерно. Вага цього об'єму зерна кожен раз буде рiзною: наприклад, 5000 бушелiв пшеницi важить 136,1 т, 5000 бушелiв кукурудзи – 127 т, вiвса – 72,6 т. На європейських бiржах зерновий лот складає 100 т. На Українськiй аграрнiй бiржi один лот пшеницi має обсяг вагонної партiї 60 т насипом, для соняшникової олiї при перевезеннi автотранспортом – 8-12 т, залiзничним транспортом – також 60 т.
Аналогiчно значними за обсягами є бiржовi контракти з нафтою – 1000 барелiв, що також є мiрою об'єму. Вага цих контрактiв залежить вiд марки нафти i коливається вiд 135 до 136,7 т; кольоровi метали – 25 т, коштовнi метали, наприклад, золото – 100 трiйських унцiй (3,11 кг) тощо. Правилами бiржової торгiвлi жорстко регламентуються кiлькiснi параметри: вiдхилення вiд встановлених ваги або об'єму не повинно перевищувати 3 %.
Крiм кiлькiсної стандартизацiї бiржовi товари мають чiтко визначену якiсну стандартизацiю. Для кожного виду сiльськогосподарської сировини вибирається базовий типовий сорт, з характеристиками якого здiйснюється якiсна градацiя iнших сортiв в данiй товарнiй групi. З цiєю метою всi товари, якi надходять на бiржовий склад, проходять вхiдний контроль якостi в iспитовiй лабораторiї бiржi, де визначають:
вiдповiднiсть якостi товару вимогам стандартiв;
правильне найменування товару, призначення й вiдповiднiсть маркiруванню i супровiдним товарно-транспортним документам;
причини браку товару та iн.
Для сировинних товарiв, крiм названих вище характеристик, важливе значення мають i такi, як здатнiсть до тривалого зберiгання та транспортування.
Бiржовi товари транспортуються рiзними видами транспорту, тому розмiри бiржових контрактiв щодо мiр ваги та об'ємiв повиннi вiдповiдати їх можливостям [4, с. 14-15].
Якiсть товару залежить вiд його фiзичних, хiмiчних, бiологiчних властивостей, а також вiд вiдповiдностi товару функцiональним та iншим вимогам. Бiржi вимагають вiд продавцiв розкриття повної iнформацiї щодо своїх товарiв. Це стосується як сировинних, так i фiнансових iнструментiв.
Для сировинних товарiв iнформацiя про якiснi параметри мiститься в рекламних буклетах виробникiв, експертних висновках товариств споживачiв, стандартах. Для фiнансових iнструментiв в якостi таких джерел iнформацiї служать фiнансовi звiти корпорацiй, аудиторськi висновки тощо.
Цiна базисного сорту, яка максимально вiдображає споживчi якостi товару даної групи, є базовою для визначення цiни на товари iншої якостi. На всi iншi сорти iснує система знижок та надбавок до базисного сорту.
Як вже зазначалося, масовiсть та здатнiсть до стандартизацiї зумовлюють таку ознаку, як замiннiсть. Саме ця ознака, особливо характерна для фiнансових iнструментiв, забезпечила їх успiх у бiржовiй торгiвлi впродовж останнiх 10-ти рокiв ХХ-го столiття.
Цiннi папери. Згiдно iз законом України «Про цiннi папери i фондову бiржу» (1991 р.) цiннi папери – це грошовi документи, що засвiдчують право володiння або вiдносини позики, визначають взаємовiдносини позики мiж особою, яка їх випустила, та їх власником i передбачають, як правило, виплату доходу у виглядi дивiдендiв або процентiв, а також можливiсть передачi грошових та iнших прав, що випливають з цих документiв, iншим особам.
Будь-який цiнний папiр (ЦП) характеризується такими трьома унiверсальними ознаками:
ЦП є безвiдкличним свiдоцтвом емiтента про те, що вiн узяв на себе певнi зобов'язання перед iнвестором. Емiтент не має права в односторонньому порядку, якщо це не обумовлено в договорi з iнвестором, вiдкликати ЦП,анулювати його, обмiняти, вiдiбрати i здiйснювати iншi дiї на шкоду правам i iнтересам iнвестора;
iнвестор не повинен пiдтверджувати будь-якими iншими документами свої права, що випливають iз самого факту володiння ЦП;
для передачi прав власностi на ЦП достатньо внести iм'я нового власника до реєстру акцiонерiв у реєстратора або депозитарiя. За документарної форми випуску передача ЦП здiйснюється за допомогою iндосаменту [2, с. 8-9].
За ознаками економiчної природи ЦП подiляють на три групи:
пайовi ЦП – засвiдчують участь в акцiонерному капiталi, дають власникам право на управлiння корпорацiєю, на отримання доходiв вiд її дiяльностi та одержання частки майна за лiквiдацiї товариства; емiтент не повинен повертати кошти, iнвестованi в його дiяльнiсть;
борговi ЦП – тi, за якими емiтент несе зобов'язання щодо повернення залучених коштiв i виплати грошей за користування ними. Iнвестор, що володiє такими ЦП, не має права на участь в управлiннi корпорацiєю;
похiднi ЦП – тi, що пов'язанi з обiгом пайових i боргових ЦП та правами щодо них.
Особливими властивостями ЦП є:
ринковiсть – здатнiсть ЦП купуватися та продаватися на ринку, виступати як самостiйний платiжнiй засiб, а також бути об'єктом iнших цивiльних вiдносин (дарування, позики, спадщини тощо);
доходнiсть – властивiсть ЦП виступати як засiб нагромадження та збереження багатства. Як будь-яке багатство, ЦП мають вартiсть: номiнальну – встановлюється емiтентом довiльно за емiсiї; ринкову – вартiсть ЦП на ринку;
лiквiднiсть – властивiсть ЦП швидко перетворюватись на грошi без великих витрат для власника;
ризикованiсть – властивiсть ЦП задавати власникам грошових втрат через зменшення своєї доходностi пiд впливом рiзноманiтних факторiв;
спекулятивнiсть – можливiсть ЦП стати об'єктом спекуляцiй;
стандартнiсть – вiдповiднiсть зовнiшнього оформлення ЦП єдиним законодавчо визначеним вимогам [5, с. 310-315].
ЦП класифiкуються за такими ознаками:
за термiном iснування – строковi (довго-, середньо-та короткостроковi) i безстроковi (iснують вiчно);
за походженням – первиннi, заснованi на активах (акцiї, облiгацiї, векселi та iн.) i вториннi – ЦП на самi ЦП (варанти на ЦП, депозитарнi розписки та iн.);
за формою iснування – паперовi (документарнi) i безпаперовi (бездокументарнi);
за порядком вкладення – на пред'явника, якi не фiксують iменi його власника, i iменнi, якi мiстять iм'я його власника;
за характером обiгу – ринковi (вiльного обiгу) i неринковi, обiг яких обмежений (ЦП неможливо продавати нiкому, окрiм емiтента);
за рiвнем ризику – ризиковi, малоризиковi та безризиковi;
за наявнiстю доходу – доходнi i бездоходнi;
залежно вiд мети випуску – фондовi (акцiї, облiгацiї та iн.) i комерцiйнi (векселi, акредитиви та iн.), якi обертаються на фiнансовому ринку.
У зарубiжнiй практицi найбiльш широко використовують такi ЦП:
пайовi (частковi) ЦП (акцiї та сертифiкати iнвестицiйних фондiв);
борговi зобов'язання (облiгацiї, казначейськi зобов'язання, векселi, комерцiйнi папери, депозитнi сертифiкати);
похiднi ЦП (ф'ючерси, форварди, свопи, опцiони).
В Українi можуть емiтуватися i перебувати в обiгу такi ЦП:
акцiї;
облiгацiї внутрiшнiх i зовнiшнiх державних позик;
облiгацiї пiдприємств;
казначейськi зобов'язання України;
ощаднi сертифiкати;
iнвестицiйнi сертифiкати;
векселi;
приватизацiйнi папери.
Акцiя – це ЦП, що випускається тiльки акцiонерними товариствами (АТ), свiдчить про пайову участь у статутному фондi даного товариства i пiдтверджує право участi в управлiннi ним. Випускається без встановленого термiну обiгу i є предметом купiвлi-продажу на фондовiй бiржi [6].
Емiсiя (випуск) акцiй здiйснюється в таких випадках:
при акцiонуваннi АТ;
при реорганiзацiї iснуючої компанiї в АТ (наприклад, при приватизацiї);
при змiнах статутного фонду iснуючого АТ. Власники акцiй мають такi права:
право голосу;
право на участь у прибутках;
першочергове право на купiвлю нових акцiй;
право на частку майна за лiквiдацiї АТ.
Акцiї випускаються iменнi та на пред'явника, простi i привiлейованi, в документарнiй та без документарнiй формах.
В Українi можуть випускатися такi види акцiй:
iменнi простi;
iменнi привiлейованi;
на пред'явника простi i привiлейованi.
Власниками акцiй можуть бути юридичнi i фiзичнi особи, держава. Простi акцiї:
не гарантують власникам дивiдендiв – останнi виплачуються, виходячи з розмiру прибутку, що залишається у АТ пiсля сплати податкiв;
дають право голосу [6]. Привiлейованi акцiї:
гарантують власникам фiксований дивiденд незалежно вiд результатiв дiяльностi АТ;
дають прiоритетне право (у порiвняннi з власниками простих акцiй) на участь у розподiлi майна АТ пiсля його лiквiдацiї;
не дають власниковi права голосу.
Привiлейованi акцiї можуть бути таких видiв:
кумулятивнi – невиплаченi на них дивiденди накопичуються i сплачуються власникам акцiй до оголошення про виплату дивiдендiв на простi акцiї;
некумулятивнi – власники втрачають дивiденди за той перiод, коли не було оголошено про їх виплату;
конвертованi – можуть бути обмiненi на певну кiлькiсть простих акцiй;
ретрективнi – власник має право змусити АТ погасити її.
Бездокументарна форма випуску акцiй – це запис у комп'ютерi, котрий є пiдтвердженням права власностi на ЦП. Iменнi акцiї завжди мають бездокументарну форму. Акцiї на пред'явника можуть iснувати як в документарнiй, так i в бездокументарнiй формах.
Загальна кiлькiсть привiлейованих акцiй не має перевищувати 10% статутного фонду АТ. Тому простi акцiї бiльш поширенi i є бiльш доходнiшi, оскiльки вони бiльш ризиковiшi. Сумарна номiнальна вартiсть всiх акцiй – це статутний фонд АТ, який ще називають акцiонерним капiталом.
До боргових ЦП належать:
облiгацiї (державнi та корпоративнi);
казначейськi зобов'язання та векселi;
депозитнi сертифiкати банкiв;
векселi.
Їх класифiкують за такими основними ознаками:
термiн iснування боргового зобов'язання;
характер отриманого доходу;
забезпеченiсть повернення суми боргу.
За першою ознакою борговi ЦП подiляються на:
короткостроковi (термiн iснування до одного року);
середньостроковi (вiд одного року до п'яти);
довгостроковi (вiд одного року до двадцяти, тридцяти i далi).
За другою ознакою борговi ЦП подiляються на процентнi, коли доход нараховується у твердо фiксованих вiдсотках на суму номiнального боргу, та дисконтнi, коли доход одержується у виглядi рiзницi мiж ринковою цiною боргового зобов'язання та номiнальною сумою боргу. За третьою ознакою борговi ЦП подiляються на забезпеченi iншими лiквiдними активами i незабезпеченi [7, с. 152-153].
Облiгацiя – це ЦП, який засвiдчує факт надання власником папера коштiв емiтенту, зобов'язання емiтента повернути борг через визначений час i право iнвестора отримувати винагороду за наданi кошти у виглядi певного вiдсотка вiд номiнальної вартостi облiгацiї (якщо iнше не передбачене умовами випуску).
Облiгацiї можуть випускатися iменними i на пред'явника, процентними i безпроцентними (цiльовими), конвертованi (можуть обмiнюватись на простi i привiлейованi акцiї того ж емiтента) i неконвертованi, з фiксованою чи плаваючою процентною ставкою, з дисконтом (ставка нульова) або виграшної позики (ставка нульова).
Облiгацiї внутрiшнiх державних позик випускаються в Українi за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв з метою мобiлiзацiї грошових ресурсiв для:
фiнансування бюджетного дефiциту;
погашення ранiше розмiщених позик;
фiнансування цiльових програм;
згладжування нерiвномiрностi надходження податкових платежів тощо.
Окремим видом державних облiгацiй є казначейськi зобов'язання України. Це борговi iнвестицiйнi ЦП, котрi розмiщуються на добровiльних засадах, засвiдчують внесення їхнiми власниками коштiв до державного бюджету i дають право власникам на одержання доходу. Отже, за правовим статусом вони не вiдрiзняються вiд iнших державних облiгацiй.
Вексель – встановлена законом форма боргового зобов'язання про безумовне повернення боргу. Векселi бувають простi i переказнi (соло-векселi та тратти). Векселi належать до дисконтних ЦП [10, с. 129-134].
Депозитний сертифiкат – письмове свiдчення банку щодо депонування номiнальної суми позики з умовою її повернення у вказанi у сертифiкатi строки з виплатою твердо фiксованих вiдсоткiв доходу, нарахованих на номiнал. Цi ЦП широко застосовують у бiржовiй торгiвлi, причому значними кiлькостями та крупними номiналами.
Похiдний ЦП – це:
бездокументарна форма вираження нового права (зобов'язання), яке виникає у зв'язку зi змiною цiни лежачого в основi даного ЦП бiржового активу;
ЦП на будь-який цiновий актив: на цiни товарiв (зерно, нафта, золото i т.п.), на цiни основних ЦП (звичайно на iндекси акцiй, на облiгацiї), на цiни кредитного чи валютного ринкiв (процентнi ставки, валютнi курси тощо).
До похiдних ЦП вiдносяться ф'ючерснi контракти (товарнi, валютнi, процентнi, iндекснi та iн) i вiльно обертовi опцiони.
Зазначимо, що не усi ЦП можуть вiльно продаватися i купуватися на бiржi. У рядi випадкiв обiг ЦП може бути обмеженим, i його можна продати тiльки тому, хто його випустив.
Головними рисами ЦП, якi обертаються на бiржi, є:
вiльна купiвля-продаж без обмежень з боку емiтента (органу, який їх випустив);
надiйнiсть емiтента, його беззбиткова дiяльнiсть i виконання прийнятих ним зобов'язань;
розмiри компанiї-емiтента i кiлькiсть ЦП (акцiй, облiгацiй i т.п.), якi вiльно обертаються.
Iноземна валюта. Кожна країна має свою грошову одиницю: Україна – гривню, Нiмеччина – марку, США – долар i т.д. Пiд термiном "валюта" звичайно розумiють всi iноземнi грошовi одиницi, вираженi в них цiннi папери, засоби платежу, а також дорогоцiннi метали. Валюта iменується за назвами грошових одиниць вiдповiдних країн [11, с. 104-107].
Оскiльки єдиний платiжний засiб, який можна було б використовувати як мiжнародний засiб обiгу при розрахунках у зовнiшнiй торгiвлi, за кредитами, iнвестицiями, мiждержавними платежами i т.п. вiдсутнiй, виникає необхiднiсть обмiну однiєї валюти на iншу.
Для здiйснення цiєї операцiї необхiдно знати валютний курс – спiввiдношення мiж двома валютами, за допомогою якого вiдбувається обмiн однiєї валюти на iншу, тобто це цiна, за якою може бути продана чи куплена валюта певної країни, виражена у валютi iншої країни.
Валютний курс може встановлюватись державою (в Українi – НБУ). Але найчастiше вiн визначається в залежностi вiд спiввiдношення попиту та пропозицiї по конкретнiй валютi на вiдповiдному ринку i тому не може бути постiйною величиною. Курс валюти, пропозицiя якої обмежена, зростає, тодi як курс валюти з надлишковою пропозицiєю падає.
Курс валюти визначають з точнiстю до чотирьох знакiв пiсля коми. Для його визначення найчастiше використовується пряме котирування, яке означає, що певна сума iноземної валюти, як правило, 100 одиниць служить пiдставою для вираження вiдповiдної суми нацiональної валюти. Наприклад, курс швейцарського франка 72,5505 за голландськi гульдени означає, що за 100 гульденiв дають 72,5505 швейцарського франка [12, с. 176-180].
Валютнi курси розрiзняються i в залежностi вiд того, вiдбувається купiвля чи продаж валюти. Наприклад, банк купує 100 голландських гульденiв за курсом покупця – 72,5005 швейцарського франка, а продає їх за курсом продавця – 72,5505 швейцарського франка. Рiзниця мiж курсами продавця i покупця використовується для покриття витрат банку i мiстить банкiвський прибуток.
Для економiчних зiставлень за тривалi промiжки часу використовують середнiй курс, який визначають як середнє арифметичне мiж курсами продавця i покупця. В дiйсностi такого курсу не iснує, однак саме його величина щодня повiдомляється ЗМI.
Широке поширення при проведеннi валютних операцiй одержали крос- курси, якi становлять котирування двох iноземних валют. При цьому жодна з них не є нацiональною валютою учасника угоди, котрий встановлює курс.
За останнi десятирiччя унаслiдок переважаючого положення долара США на валютному ринку курси нацiональних валют установлюються, як правило, виходячи з курсу долара США. Наприклад, якщо швейцарський банк хоче одержати курс швейцарського франка до шведської крони, то вiн виходить з курсiв обох валют до долара США, а потiм визначає крос-курс швейцарського франка до шведської крони.
Бiржова торгiвля iноземною валютою здiйснюється лише тодi, коли ця валюта є вiльно (чи частково) конвертованою, тобто якщо вiдсутнi державнi обмеження на її купiвлю-продаж населенням i органiзацiями. Бiржовий курс iноземної валюти звичайно складають: долар США, англiйський функт стерлiнгiв, нiмецька марка, японська єна i деякi iншi валюти.
Основними базисними ринками бiржового товару є ринок цiнних паперiв (фондовий ринок), товарний i валютний ринки, що будуть предметом нашого розгляду у наступному роздiлi.
РОЗДIЛ 3. ПРОЦЕДУРА ТОРГIВЛI НА ФОНДОВIЙ БIРЖI ТА
1 2 3