Ім'я файлу: Правова_природа_міжнародних_організацій1.doc
Розширення: doc
Розмір: 31кб.
Дата: 16.04.2020
скачати
Розширення: doc
Розмір: 31кб.
Дата: 16.04.2020
скачати
Правова природа міжнародних організацій
Міжнародна організація — це об'єднання суверенних держав для досягнення їх спільних цілей. Принцип суверенної рівності держав є керівним в побудові міжнародних організацій.
Правовий статус світової організації торгівлі (ВТО – всемирная торговая организация)
В основі правової природи міжнародних організацій лежить наявність спільних цілей і інтересів держав-членів.
Принцип суверенної рівності держав є керівним в побудові міжнародних організацій. Його прояв характеризується такими рисами:
договірна основа міжнародної організації;
добровільність членства; в основному рекомендаційний характер рішень організації;
її міждержавний характер;
збереження суверенності і рівноправ'я держав як усередині організації, так і поза нею.
Для правової природи міжнародної організації істотним є те, що її цілі і принципи, компетенція, структура і тому подібне мають погоджену договірну основу.
Проблема співвідношення державного суверенітету і спільних цілей і інтересів організації знаходить дозвіл в її засновницькому акті. Між ними не виникає розбіжність, якщо держава сумлінно виконує узяті на себе за статутом організації зобов'язання і наслідує встановлені принципи.
Нині широко признається наступне положення: держави, створюючи міжнародні організації, наділяють їх певною право- і дієздатністю, визнаючи за ними здатність мати права і обов'язки, брати участь в створенні і застосуванні норм міжнародного права, стояти на варті дотримання норм міжнародного права. Цим визнанням держави створюють новий суб'єкт міжнародного права, який разом з ними здійснює правотворчі, правозастосовні і правоохоронні функції у сфері міжнародної співпраці.
Звичайно, наділ міжнародних організацій правами і обов'язками не означає їх прирівнювання до держав - основних суб'єктів міжнародного права.
Об'єм їх правосуб'єктності значно менше і носить цільовий і функціональний характер.
Щоб виконувати свої функції, міжнародні організації повинні мати необхідні юридичні засоби.
Міжнародні організації наділяються договірною правоздатністю, тобто має право укладати найрізноманітніші угоди в рамках своєї компетенції. Як встановлює ст. 6 Віденській конвенції про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями, "правоздатність міжнародної організації укладати договори регулюється правилами цієї Організації".
Кожна міжнародна організація має у розпорядженні фінансові кошти, які складаються у більшій частині з внесків держав-членів і витрачаються виключно в загальних інтересах організації.