Ім'я файлу: 5_Titul.doc
Розширення: doc
Розмір: 70кб.
Дата: 12.05.2020
скачати

Міністерство освіти і науки України

Івано-франківський технічний університет нафти і газу

Калуський коледж економіки,права та технологій

Комплексне практичне індивідуальне завдання

Вітання,знайомство і прощання:етикетні формули

Виконав:

Студент групи КІ-21

Іващенко.В.В.

Перевірив викладач:

Добровольська.Г.Б

Калуш 2020

Зміст

  1. Принципи етикету

  2. Види етикету

  3. Правила вітання

  4. Хто першим привітає?

  5. Потиск рук

  6. Кого і де привітати?

  7. Правила знайомства

  8. Прощання

  9. Список літератури


  1. Принципи етикету


«Знання принципів багато в чому звільняє від знання фактів”.

У сучасному етикеті виділяють чотири основних принципи:

  1. принцип гуманізму і людяності що втілюється у вимогах бути ввічливим, тактовним, коректним, чемним, люб’язним, скромним і точним;

  2. принцип доцільності дій, відповідно до якого етикет дозволяє людині поводитися розумно, просто і зручно для нього самого і для навколишніх;

  3. принцип красоти, або естетичної привабливості поведінки;

  4. принцип дотримання звичаїв і традицій тієї країни, у якій знаходиться людина у даний час.


2. Види етикету


Розрізняють кілька видів етикету, основними із яких є:

  • придворний етикет – де суворо регламентується порядок і форми обходження, установлені при дворах монархів;

  • дипломатичний етикетправила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різноманітних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;

  • військовий етикетузвичаєні в армії правила, норми і манери поведінки військових у всіх сферах їхньої діяльності;

  • загальногромадянський етикетсукупність правил, традицій і умовностей, що дотримуються громадянами при спілкуванні один з одним;

  • міжнародний етикет – поєднання національних традицій, звичаїв і правил етикету, прийнятих у всьому світі.

  • світський етикетзнання пристойностей, уміння тримати себе в товаристві так, щоб заслужити загальне схвалення і ніякою своєю дією не образити кого б то не було.

  • діловий (службовий) етикетсукупність найдоцільніших правил поведінки людей у будь якій організації, що стосуються всіх її членів.

Сучасний вітчизняний службовий етикет має інтернаціональні ознаки, тому що його основи фактично були закладені в 1720 році «Генеральним регламентом» Петра I, у якому були запозичені зарубіжні ідеї.

Діловий етикет містить у собі дві групи правил:

  • норми, що діють у сфері спілкування між рівними по статусу, членами одного колективу (горизонтальні);

  • наставляння, що визначають характер контакту керівника і підлеглого (вертикальні).

Більшість правил дипломатичного, військового і загальногромадянського етикету в тієї або іншій мірі співпадають. Відмінність між ними складається в тому, що дотриманню правил етикету дипломатами придається більше значення, оскільки порушення цих правил може завдати шкоди престижу країни або її офіційним представникам і призвести до ускладнень у взаємовідносинах держав.

Основні риси етикету відрізняються універсальністю, тобто є правилами ввічливості не тільки в міжнародному спілкуванні, але й у себе вдома.

Але часом буває, що і добре вихована людина потрапляє в скрутне положення. Частіше усього це відбувається, коли необхідно знання правил міжнародного етикету. Спілкування представників різних країн, різних політичних поглядів, релігійних поглядів і обрядів, національних традицій і психології, укладів життя і культури потребує не тільки знання іноземних мов, але й уміння поводитися природно, тактовно і достойно, що вкрай необхідно і важливо на зустрічах із людьми з інших країн. Таке уміння не приходить саме собою. Цьому варто учитися все життя.

І де б ви ні були, у якій би країні не знаходилися, господарі вправі очікувати від гостя уваги, інтересу до своєї країни, поваги до своїх звичаїв.

Раніш, під словом «світ» розуміли інтелігентне, привілейоване і виховане товариство. «Світ» складався з людей, що відрізнялися своїм розумом, ученістю, яким-небудь талантом, або хоча б своєю ввічливістю. В даний час поняття «світ» відходить, але світські правила поведінки залишаються.

3.Правила вітання

Першими вітають молодші старших, чоловіки — жінок, жінка вітає чоловіка, який набагато старший за неї. Винятки з цього правила: увійшовши до кімнати, будь-то чоловік або жінка, першим вітається з присутніми.

У випадку, коли в кімнаті кілька людей, вітаються спочатку з господинею будинку, потім з іншими жінками, потім — з господарем будинку і чоловіками.

Вітаючись з чоловіком, жінка повинна першою подати руку. Якщо вона обмежується поклоном — чоловікові не слід подавати їй руку. Те саме — між старшими та молодшими чоловіками.
Чоловік завжди встає (за винятком дуже літніх і хворих, яким важко підійматися), вітаючись і з жінками, і з чоловіками. Жінка, вітаючись з чоловіком, не встає. Чоловік, вітаючись із жінкою, підіймається.
Винятки: господиня дому, приймаючи гостей, завжди встає, вітаючись з ними; у службовій обстановці чоловік може не вставати, вітаючи жінку. Жінки також встають, вітаючись з дуже літніми чоловіками.

Привітавшись зі своїм ровесником, чоловік може сісти. Якщо ж він вітається з більш літнім чоловіком або з жінкою, то він може сісти лише після того, як сядуть вони, або з їх дозволу. Якщо господиня дому пропонує сісти, а сама продовжує стояти — сідати не слід.
Вітаючи даму, чоловік може поцілувати їй руку. Однак, робити це можна тільки в приміщенні!

Не прийнято вітатися через поріг, через стіл, через будь-яку перегородку.

4.Хто першим привітає?


Відповідно до існуючого етикету, першим привітає:

  • молодший – старшого;

  • молода дівчина – старшого чоловіка;

  • чоловік – жінку;

  • підлеглий – керівника;

  • той, хто обганяє здоровається першим;

  • той, хто проходить повз стоячого;

  • той, хто входить першим здоровається з присутніми, навіть, якщо це жінка;

  • якщо до сидячого чоловіка підходить жінка або старший за віком чоловік, то сидячий повинний встати, вітаючи їх. Проте, якщо вони проходять повз, достатньо лише ледве піднятися.

  • на офіційних прийомах, у гостях насамперед привітають хазяйку, потім хазяїна, потім з усіма іншими у тому порядку, як вони є;

Дуже ніяково виглядає довга пауза при зустрічі. Тому не слідує занадто багато часу витрачати на «оцінювання» розходжень у віці або в соціальному статусі людини, особливо, якщо вони не очевидні. Не треба боятися привітатися першим. Слідуйте в таких ситуаціях відомому афоризму: першим здоровається той, хто краще вихований.

У різних народів існують особливості в порядку вітання. Так, у мусульманських країнах чоловік не повинний першим привітати гарну жінку. Якщо у вас немає можливості докладно познайомитися зі звичаями того або іншого народу, слідуйте узвичаєним нормам.

Вітання супроводжується словами – «здрастуйте» або, у залежності від часу доби, - «добрий ранок», «добрий день», «добрий вечір». Далі слідує ім’я (або прізвище, титул) людини, що ви привітаєте, наприклад: «Здрастуйте, Іван Іванович» або «Добрий день, пан професор». При менше офіційному вітанні звертання опускається.

Слова вітання вимовляються чітко, не занадто швидко, але і не повільно. При цьому той, що говорить, дивиться прямо. Непристойно при вітанні відводити погляд убік, розглядати помешкання або інших гостей. Слова вітання, як правило, супроводжуються посмішкою. Тон повинний бути доброзичливим.

Буває, що ви не помітили людини і не привітали його. Якщо таке сталося, то, узнавши про це, варто вибачитися.

У молодіжних компаніях часто використовуються менше офіційні слова вітання, що цілком припустимо. Проте, якщо молода людина або дівчина надаються на прийомі або привітають старших, вони зобов’язані слідувати нормам етикету. У свою чергу, і старші, опинившись у молодіжній компанії (наприклад, серед друзів сина або дочки), повинні використовувати узвичаєне слова вітання. У противному випадку вони будуть виглядати досить безглуздо.

Форма вітання залежить від того, кого ви привітаєте. Якщо ви бачите людину вперше, то вітання повинне бути більш стриманим. Тут недоречно поляскування по плечу, гарячі обійми або поцілунки. Хоча варто враховувати культурні норми і традиції, що, у залежності від країни, припускають більший або менший прояв почуттів.

При вітанні незнайомої людини або при офіційних зустрічах неприпустимо тримати одну руку в кишені, обпиратися на які-небудь предмети, стояти, притулившись до стіни.
  1. Потиск рук


Вітаючись або знайомлячись, старший перший протягає руку молодшому, жінка – чоловіку, літній чоловік – молодій дівчині, учитель – учню, у робочий час начальник – підлеглому.

  • Не протягають руку через стіл.



  • Не прийняти руки, протягненої для потиску рук – образа.



  • Якщо по якийсь причині ви не можете подати руки, то потрібно про це сказати і чемно вибачитися.


6.Кого і де привітати?


Відповідно до правил, варто здороватися тільки з тими знайомими, з котрими ви знайомі. Але можна здороватися і з людьми, із якими ви часто зустрічаєтеся по дорозі на роботу, у магазин або в іншому місці в тому випадку, якщо ви вже з ними розмовляли.

Якщо ви не впевнені в тому, що ця людина вам знайома, краще все рівно привітатися.

У нас прийнято здороватися з мешканцями свого будинку, навіть якщо ми безпосередньо з ними не знайомі.

На сходовій площадці якойсь установи здороваються тільки зі знайомими.

Якщо ви йдете по вулиці і бачите знайомого у вікні дому або в автомашині, то потрібно з ними привітатися.

При вході в помешкання (кафе, столову) із знайомими здороваються безмовно. При виході прощаються так само. Якщо ви є постійним відвідувачем, варто привітатися з робітниками, які вас уже довгий час обслуговують.

Якщо ви підходите до столу з великою кількістю сидячих потрібно привітати їх словами, що відповідають часу доби; із найближчими сусідами по столі можна привітатися ще й окремо кивком або навіть за руку;

Якщо сідають за столик у кафе, ресторані і т.д., за котрим уже сидять сторонні, із ними здороваються, а потім прощаються безмовно, ті, що сидять повинні відповісти на вітання.

Якщо офіціант підходить до сидячого гостя, він повинний сам із ним привітатися. (Той, хто підходить, здоровається першим).

Привітають водія таксі й автобуса дальнього проходження.

Перед тим як звернутися з питанням до стороннього, слідує з ним привітатися.

7. Правила знайомства


Звичайно для того, щоб познайомитися, потрібний посередник. Їм може бути спільний знайомий, який, у разі потреби, знайомить сам. Якщо він цього не робить, звертаються до нього і просять представити себе іншим. Той, що знайомить, називає (із відповідним жестом) імена тих, що знайомляться, говорячи їх ясно і чітко. При цьому основне положення: молодшого представляють старшому, чоловіка жінці, підлеглого – начальнику, літньому чоловіку – дівчину. Той, що представляє спочатку називає ім’я молодшого, потім старшого, спочатку ім’я чоловіка, потім жінки і т.д.

«Дозвольте, Інна Сергіївна, представити вам Георгія Олександровича Кузьміна?»

Свою дружину чоловік представляє знайомому, якщо той не значно молодше її.

Членів сім’ї представляють, не називаючи прізвища, якщо вони однакові, наприклад, «моя жінка Ганна», «мій брат Володимир».

Хазяйка, приймаючи гостей, знайомить їх один з одним. Замість хазяйки це може зробити і хазяїн. Якщо в потрібний момент його немає, ці обов’язки бере на себе ближній родич або друг. Той, кого хазяїнами забули представити, нагадує про це або просить бути посередником спільного знайомого. У крайньому випадку, представляється сам.

Якщо в гості приходять із своїм знайомим (що можна робити тільки за домовленістю з хазяїнами), знайомого представляють насамперед хазяйці і хазяїну.

У багатолюдному товаристві, де вже утворилися групи, тих, хто прийшов, представляють тільки стоячим поблизу, а знайомство з іншими буде його власною турботою.

При представленні і знайомстві, особливо приймаючи гостей, часто доцільно буває додати кілька слів, що характеризують гостей, наприклад «Микола Петрович, як і ви, Іван Васильович – великий театрал». У такий спосіб дається перша тема для розмови між тими, хто тільки що познайомилися. Особливо потребують у подібних рекомендаціях сором’язливі й мовчазні люди. Хазяїн після цього може звернутися до інших гостей.

8.Прощання

Прощання — фінальна форма спілкування в мовному етикеті:

 «До побачення! Прощавай(-те)! На все добре! До зуст­річі! До завтра! До вечора! До свята! До літа (до зими тощо)!» (найуживаніші форми мовного етикету. Часто використовуються в листах. Можуть вживатися і зі зна­ченням прощання на тривалий термін. З відтінком по­бажання);

 «Добраніч! Доброї ночі! Щасливо! Я не прощаюся з Ва­ми. Ми ще побачимося. Цілую. Обіймаю» (приятельсь­ке, невимушене, часто вживається при прощанні під час телефонної розмови або в листі до близьких людей).

Прохання при прощанні:

«Пишіть (напишіть). Не забувайте писати. Дайте про себе знати» (при прощанні з тими, хто їде); «Передайте привіт чоловікові (дружині, тещі) тощо. Поцілуйте дітей, онуків тощо» (серед близьких людей); «Не згадуйте ли­хом!» (невимушені форми мовного етикету).

Побажання при прощанні:

 «Бажаю Вам (тобі) добре відпочити (гарного відпочин­ку). Бажаю Вам успіхів (талану, щастя, щасливої, доб­рої дороги)» (побажання тому, хто від´їжджає);

 «Бажаю Вам (тобі) усього доброго (приємної подоро­жі, вдалої поїздки). На все добре» (побажання з відтін­ком офіційності);

 «Щасливо залишатися. Не хворійте. Будьте щасливі» (той, хто від´їжджає, адресує тим, хто залишається).

9.Список літератури

http://www.info-library.com.ua/books-text-9038.html

http://etuket.com/talk/53-greeting.html

http://65shcool.blogspot.com/p/blog-page_2.html

https://studfile.net/preview/5585899/page:5/

https://westudents.com.ua/glavy/11393--3-ukranskiy-movlennviy-etiket.html
скачати

© Усі права захищені
написати до нас