Зміст:
Історія баскетболу
Правила гри в баскетбол
Правила техніки безпеки під час гри в баскетбол
Використані матеріали
Історія баскетболу.
Батьківщиною баскетболу прийнято вважати Сполучені штати Америки. Гра була придумана в грудні 1891 року в учбовому центрі Християнської молодіжної асоціації в Спрінгфілді, штат Массачусетс. Аби оживити уроки по гімнастиці, молодий викладач, доктор Джеймс Нейсміт, що народився в 1861 році в містечку Рамсей, штат Онтаріо, Канада, придумав нову гру. Він прикріпив до перил балкона дві фруктові корзини без дна, в які потрібно було закидувати футбольний м’яч. Концепція баскетболу у нього зародилась ще в шкільні роки, під час гри в «duck-on-a-rock». Сенс цієї популярної в тої час гри, полягав в наступному: підкидаючи один, невеликий камінь, необхідно було уразити ним вершину іншого каменю, більшого за розміром. Вже будучи викладачем фізкультури, професором коледжу в Спрінгфілді, Д. Нейсміт зіткнувся з проблемою створення гри для зими штату Массачусетс, періоду між змаганнями по бейсболу та футболу. Нейсміт вважав, що у зв’язку з погодою цієї пори, кращим рішенням буде винайти гру для закритих приміщень. Через рік Д. Нейсміт менше ніж за годину, сидячи за столом у власному офісі розробив перші 13 пунктів баскетбольних правил:
1) М’яч може бути кинутий в будь-якому напрямі однією або двома руками;
2) По м’ячу можна бити однією або двома руками в будь-якому напрямі, але ні в якому разі кулаком;
3) Гравець не може бігати тримаючи м’яч в руках. Гравець повинен віддати пас або кинути м’яч в корзину з тієї точки, в якій він його зловив, виключенням може бути для гравців, що рухаються на великій швидкості;
4) М’яч повинен стримуватись однією або двома руками. НЕ можна використовувати для утримання м’яча передпліччя і тіло.
5) В будь-якому разі не допускаються удари, захвати, утримання та штовхання противника. Перше порушення цього правила будь-яким гравцем, повинно фіксуватись як фол (брудна гра); другий фол дискваліфікує його, поки не буде забитий наступний м’яч і, якщо був очевидний намір травмувати гравця, на всю гру, жодна заміна не дозволяється;
6) Удар по м’ячу кулаком – порушення пунктів правил 2 і 4, покарання описане в пункті 5;
7) Якщо обоє із сторін здійснює три фоли підряд, вони повинні фіксуватися за гол, для противників (це означає, що за цей час противники не повинні зробити жодного фолу);
8) Гол зараховується, - якщо кинутий або такий, що відскочив від підлоги м’яч потрапляє в корзину і залишається там. Гравцям, що захищаються, не дозволяється стосуватися м’яча або корзини у момент кидка. Якщо м’яч стосується краю, і противники переміщають корзину, то зараховується гол;
9) Якщо м’яч вирушає в аут (за межі майданчика), то він має бути викинутий в поле і першим гравцем, що торкнувся його. В разі суперечки викинути м’яч в поле мав суддя. Вкидаючому гравцеві дозволяється утримувати м’яч не довше 5 секунд. Якщо він утримує його довше, то м’яч віддається противникові. Якщо будь-яка із сторін намагається затягувати час, суддя повинен дати їм фол.
10) Суддя повинен стежити за діями гравців і за фолами, а також повідомляти рефері, про три, досконалих підряд фолах. Він наділяється владою дискваліфікувати гравців згідно правилу 5;
11) Рефері повинен стежити за м’ячем і визначити, коли м’яч знаходиться в грі (в межах майданчика) і коли вирушає в аут (за межі майданчика), яка із сторін повинна володіти м’ячем, а також виконувати будь-які інші дії, які зазвичай виконують рефері;
12) Гра складається з двох половин по 15 хвилин кожна з перервою в 5 хвилин між ними;
13) Сторона, що закинула більше м’ячів в цей період часу є перемежцем.
Але перші матчі по цих правилах викликали їх зміни. Хоча більшість з них діє і до цього дня. Уболівальники на балконах ловили відлітаючи м’ячі і намагалися їх закинути в корзину противника. Тому незабаром з’явилися щити, які стали захистом для корзини. 12 лютого 1892 року, вивчивши правила і освоївши ази техніки, студенти коледжу Спрінгфілдського, у присутності ста глядачів провели перший в історії баскетболу «офіційний» матч, що мирно завершився з результатом 2:2. Його успіх був наскільки оглушливим, а слух про нову гру поширився з такою швидкістю, що незабаром дві спрінгфілдські команди стали проводити показові зустрічі, збираючи на своїх виступах сотні глядачів. Їх почин підхопили студенти інших коледжів, і вже наступного року весь американський північний схід був охоплений баскетбольною лихоманкою. Вже в 1893 році з’являються залізні кільця з сіткою. Нова гра виявилась наскільки цікавою і динамічною, що в 1894 році в США були видані перші офіційні правила. В той же час баскетбол із США проникає спочатку на схід – до Японії, Китаю, на Філіппіни, а потім до Європи і Південної Америки. У 1895 році були введені штрафні кидки з відстані 5 метрів 25 сантиметрів. Ведення м’яча у всіх його варіантах було узаконене в 1896 році. Стихійне утворення любительських команд і ліг привело до того, що студенти прагнули займатися виключно баскетболом, віддаючи перевагу йому над не лише такими традиційними ігровими видами, як американський футбол і бейсбол, але і гаряче улюбленою опікунами коледжів гімнастиці. Чиновники Молодіжної Християнської Асоціації, послухавши скарги противників нового віянні, не стали закривати очі на таке волаюче знехтування основ учбового процесу і практично закрили двері студентських спортивних залів. Проте їх спроби заборонити нову гру, що набирала популярність, виявились невдалими. Втім, в цих заборонах за бажання можна виявити і позитивну сторону, бо саме вони спровокували перший професійний матч, тобто матч за гроші. Цей матч відбувся в 1896 році, коли команда з Трентона, штат Нью-Джерсі, для того, щоб сплатити оренду залу, вимушена була продавати квитки за свою гру. Розплатившись за оренду, у команду залишилась частина коштів, яку вони розподіли між гравцями команди (по 15 доларів). Через 10 років на Олімпійських іграх в Сент-Луїсі (США), американці організували перший показовий турнір між командами з різних міст. Такі показові турніри стали демонструвати на олімпіадах в Парижі (1924) та Амстердамі (1928). У 1925 році була створена Американська баскетбольна ліга, в 1937 році – Національна баскетбольна ліга. Одна з найіменітіших команд того часу – «Нью-Йорк Ренесанс», у складі якої були темношкірі гравці, за 22 сезони вони взяли 2318 перемог і програли 381 матч. У 1961 році була створена Американська баскетбольна ліга (8 команд), в 1967 році – Американська баскетбольна асоціація (11 команд). Після їх об’єднання в 1967 році, була заснована Національна баскетбольна асоціація (НБА). На нашу територію баскетбол прийшов через Санкт-Петербург. Перша згадка про гру в нашому регіоні належить петербуржцю Георгію Дюпперону і відноситься воно до 1901 року. Для знайомства населення з новою грою у 1906 році до Росії запросили американського фахівця Е. Мораллера. В кінці 1906 року в російському суспільстві вперше провели баскетбольний матч. В 1909 році російські баскетболісти вперше зразились з американцями. До Петербургу приїхала група членів американської асоціації християн. З них була складена команда, що вийшла змагатися з петербуржцями. Перемогли росіяни з рахунком 28:19. Саме ця історична зустріч в книзі «Світовий баскетбол», виданою в Мюнхені в 1972 році до 40-ліття ФІБА, названа першим міжнародним матчем. Таким чином, виходить, що саме Росія стала місцем проведення першого міжнародного баскетбольного матчу на планеті. Завдяки зусиллям суспільної організації з поширення фізкультури, баскетбол став поширюватись в інших спортивних організаціях і учбових закладах міста, а після революції упевнено попрямував по країні і вже в 1920 році був внесений до шкільної програми на рівні з футболом як обов’язкова дисципліна. У 1921-му році в Петербурзі була створена перша в країні баскетбольна ліга, головою якої став Ф. Юргенс. В 1923-му році в СРСР провели перший чемпіонат країни, спочатку серед міст, а згодом і серед спортивних організацій. У 1955-му чоловіча команда Ленінграда стала чемпіоном всесоюзних змагань в закритих приміщеннях, серед збірних дружніх республік. У 20-ті роки починають активно створюватись національні федерації баскетболу, проводяться перші міжнародні зустрічі. Так в 1919 році відбувся баскетбольний турнір між армійськими командами США, Італії та Франції. У 1923-му році у Франції проводиться перший міжнародний жіночій турнір. Участь у ньому взяли команди Англії, США та Італії. Гра завойовує популярність і визнання по всьому світу, і в 1932 році в Женеві була створена Міжнародна федерація баскетбольних асоціацій. У її першому складі було 8 країн: Греція, Аргентина, Італія, Латвія, Португалія, Румунія, Швеція та Чехословаччина. У 1935 році Міжнародний олімпійський комітет вніс ухвалу про визнання баскетболу олімпійським видом спорту. У 1936 році він з’являється в програмі Олімпійських ігор в Берліні. У баскетбольному турнірі приймали участь команди 21 країни. Саме під час цього турніру відбувся перший конгрес ФІБА, де були прийняті єдині міжнародні правила гри. Першим олімпійським чемпіоном стала команда США. Американці ще 11 разів ставали олімпійськими чемпіонами (у 1980-му за відсутності команди США олімпійське золото отримала команда Югославії). У Сіднеї (2000) американська збірна «Дрім тім» знову стала першою. Двічі олімпійськими чемпіонами ставала збірна СРСР у 1972 і 1988 роках. Рішення про проведення чемпіонатів світу серед чоловіків було прийняте на конгресі ФІБА під час олімпіади 1948 року в Лондоні. Перший чемпіонат світу по баскетболу відбувся в 1950-му в Буенос-Айресі (Аргентина). У чемпіонаті взяли участь 10 команд. Першим чемпіоном стала команда Аргентини, що обіграла Олімпійського чемпіона, команду США. На конгресі ФІБА в Хельсінкі (1952), було прийняте рішення про проведення чемпіонатів світу серед жінок. Перший чемпіонат відбувся в 1953-му році в Сантьяго (Чилі), а першими чемпіонками стали американські баскетболістки. Дебют жіночого баскетболу на Олімпійських іграх відбувся в 1976-му році в Монреалі. У турнірі брали участь шість команд. Першими олімпійськими чемпіонками стали баскетболістки збірної СРСР. Перший чемпіонат Європи серед жінок пройшов в Римі в 1938-му році, на якому перемогу отримала команда Італії. Найкращі гравці в історії професійного баскетболу: Карім Абдул-Джаббар, Леррі Берд, Меджік Джонсон, У’їлтон Чемберлен.
Правила гри в баскетбол
В баскетбол грають дві команди, зазвичай по дванадцять осіб (як в чоловічому так і у жіночому баскетболі), від кожної з них на майданчику одночасно грає по п’ять гравців. Мета кожної команди в баскетболі – закинути м’яч у кошик суперника та перешкодити іншій команді опанувати м’ячем і закинути його в кошик своєї команди. М’ячем грають лише руками. Бігти з м’ячем, НЕ ударяючи ним об підлогу; навмисно бити по ньому ногою; блокувати будь-якою частинкою ноги – порушення. Випадкове ж торкання м’яча ногою, порушенням не вважається. Переможцем в баскетболі стає команда, яка після завершення основного часу, отримала найбільше очків. Ігровий баскетбольний майданчик має бути плоскою, прямокутною, твердою поверхнею без будь-яких перешкод. Розміри мають бути: 28 метрів в довжину і 15 метрів в ширину. Баскетбольні щити з корзиною мають бути виготовлені з прозорого матеріалу або пофарбовані в білий колір. Розміри баскетбольного щита мають бути: 1,80 метрів по горизонталі та 1,20 мерів по вертикалі. Баскетбольні кільця мають бути виготовлені з міцної сталі, внутрішній діаметр 45. Пруток кільця повинен мати мінімальний діаметр 16 міліметрів, а максимальний 20 міліметрів. На нижній частині кільця мають бути кріплення для сіток. Баскетбольний м’яч повинен мати сферичну форму і бути помаранчевого кольору з традиційним малюнком з восьми вставок і чорних швів. Він має бути накачаний до такої величини повітряного тиску, щоб при падінні на ігрову поверхню з висоти 1,80 метрів, виміряною від нижньої поверхні м’яча, відскакував на висоту, виміряну до верхньої поверхня м’яча, не менше 1,20 метрів і не більше ніж близько 1,40 метрів. Довжина кола м’яча має бути не менше 74,9 сантиметрів і не більше 78 сантиметрів. Вага м’яча має бути не менше 567 грамів і не більше 650 грамів. По правилах баскетболу гра складається з 4 періодів по 10 хвилин з перервами по 2 хвилини. Тривалість перерви між половинами гри - 15 хвилин. Якщо рахунок нічий після завершення 4 періоду гри, то гра продовжується на додатковий період тривалістю п’ять хвилин або на скільки періодів по п’ять хвилин, скільки необхідно аби порушити рівновагу рахунку. Команди повинні Помінятися корзинами перед початком третього періоду. Гра офіційно починається спірним кидком в центральному крузі, коли м’яч правильно відбитий одним із тих, хто сперечаються. За одне влучення м’яча в кільце може бути зарахована різна кількість очок:
1 очко – кидок із штрафної лінії
2 очки – кидок із середньої або близької дистанції (ближче три очкової лінії)
3 очки – кидок з-за три очкової лінії на відстані 6м.75см. (7м.24см. в НБА)
Якщо гравець випадково закидає м’яч з майданчика в свою корзину, очки записуються капітанові суперників;
Якщо гравець навмисно закидає м’яч з майданчика в свою корзину, це є порушенням і очки не зараховуються;
Якщо гравець закидає м’яч знизу – це порушення.
Порушення:
Аут – м'яч вийшов за межі ігрового майданчика;
Пробіжка – гравець, який контролює «живий» м’яч, здійснює переміщення ніг понад обмеження, встановлене правилами;
Порушення ведення м’яча, що включає в себе проніс м’яча, подвійне введення;
Три секунди – Гравець нападу перебуває в зоні штрафного кидка більше трьох секунд у той час, коли його команда володіє м’ячем у зоні нападу;
П’ять секунд – гравець при виконанні викидання не розлучається з м’ячем впродовж п’яти секунд;
Вісім секунд – команда, що володіє м’ячем із зони захисту не вивела його в зону нападу за вісім секунд;
24 секунди – команда володіла м’ячем більше 24 секунд і не здійснила жодного точного кидка в кільце. Команда отримує право на нове 24-х секундне володіння, якщо м’яч, кинутий по кільцю, торкнувся дужки кільця, або щита, а також у разі одержання фолу від команди, що захищається;
Опікуваний гравець – гравець тримає м’яч більше п’яти секунд, у той час як суперник його щільно опікає;
Порушення повернення м’яча в зону захисту команда, що володіє м’ячем у зоні нападу, перевела його в зону захисту;
Фоли:
Фоли в баскетболі – недотримання правил, викликане персональним контактом або неспортивною поведінкою. Серед видів фолів такі:
персональний;
технічний;
неспортивний;
дискваліфікуючий;
Гравець, який отримав 5 фолів (6 фолів в НБА) в матчі повинен покинути ігровий майданчик і не може брати участь у матчі (але при цьому йому дозволяється залишитися на лаві запасних). Гравець, що отримав дискваліфікуючий фол, повинен залишити місце проведення матчу (гравцеві не дозволяється залишитися на лаві запасних).
Тренер дискваліфікується, якщо:
він зробить два технічних фоли;
офіційна особа команди або запасний гравець здійснить три технічних фоли;
тренер здійснить технічний фол і офіційна особа команди або запасний гравець здійснять два технічних фоли;
порушується заборона нецензурної лайки і образ.
Кожен фол йде в рахунок командних фолів, за винятком технічного фолу, отриманого тренером, офіційною особою чи гравцем на лаві запасних.
Правила техніки безпеки під час занять баскетболом
Правила ТБ під час занять баскетболом:
Мати власну і відповідну до виду діяльності спортивну форму;
Бути уважним і зосередженим під час пояснення, розповіді, показу і виконання вправ, завдань і т. ін.;
Інтенсивно виконувати розминку, імітаційні та спеціальні вправи;
Без дозволу вчителя не розпочинати виконання завдань;
Не розслаблятися і не відволікатися під час виконання вправи;
Не починати виконання вправи або завдання без точного уявлення про його технічні особистості виконання;
Надавати необхідну допомогу однокласникам (одногрупникам) за потреби;
Перед уроком зняти всі прикраси, що можуть нанести тілесні ушкодження;
Довге волосся має бути заплетене в косу або зібране в хвіст;
Нігті мають бути коротко острижені;
Окуляри повинні бути на резинці, мати рогову оправу;
Не кидати м’яч під ноги гравцям;
Не подавати або передавати м’яч ногою;
Про своє погане самопочуття або травми (або свого товариша) негайно повідомити вчителя.
ЗАБОРОНЕНО без дозволу вчителя брати інвентар і виконувати фізичні вправи, без нагляду вчителя перебувати в спортивній залі та виконувати кидки в кільце, бити ногами по баскетбольному м’ячу.
КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО висіти на дужці кільця та залазити на щит
Під час ведення м’яча:
Не бити по м’ячу кулаком або долонею;
Уникати зіткнень;
Не дивитись на м’яч, а бачити ігрове поле, партнерів та суперників.
Під час передачі м’яча:
Не виставляти пальці вперед, назустріч передачі;
Не передавати м’яч різко з близької відстані;
Не передавати м’яч, якщо його не бачить партнер;
Не передавати м’яч у ноги, живіт, коліна.
Під час кидків м’яча в кошик:
Не бити по руках;
Не штовхати інших гравців в спину;
Не стояти під кошиком.
Під час гри:
Не штовхати в спину і ліктями;
Не ставити підніжок;
Не чіпляти суперників за руки;
Не виривати м’яч ззаду, через стегно, однією рукою;
Не виривати м’яч зверху під час введення його суперником.
Використані матеріали: