Ім'я файлу: Міністерства освіти та науки України.docx
Розширення: docx
Розмір: 131кб.
Дата: 06.04.2020

Міністерства освіти та науки України

ВСП ЛК «Інфокомунікації»

НУ «Львівська Політехніка»




Семінарське заняття

З предмету: Основи Безпеки Життєдіяльності

На тему: Правила безпеки на транспорті

Виконав:

Студент групи ЕЗб-41

Мудрак Андрій

Львів 2019

Зміст

  1. Аварії на транспорті………………………….…………………….2

  2. Безпека дорожнього руху……………………………….…………6

  3. Обов’язки пішоходів……………………………………………….8

  4. Обов’язки пасажирів…………………………………….…………9

  5. Список використаних джерел……………………………………10


1. Аварії на транспорті

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, середні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються, великими жертвами.

Необхідність транспорту в наш час не викликає жодного сумніву. Транспортні засоби мають великий позитивний вплив на економіку країни, створюють зручність і комфорт для людей. Розвиток транспорту, підвищення його ролі у житті людей супроводжується не тільки позитивним ефектом, а й негативними наслідками, зокрема, високим рівнем аварійності транспортних заходів та дорожньо-транс­портних пригод (ДТП).

Будь-який транспортний засіб — це джерело підвищеної небезпеки. Людина, що скористалась послугами транспортного засобу, знаходиться в зоні підвищеної небезпеки. Це зумовлюється можливістю ДТП, катастрофами та аваріями поїздів, літаків, морських та річкових транспортних засобів, травмами при посадці чи виході з транспортних засобів або під час їх руху.

* Автомобільний транспорт. У світі щорічно внаслідок ДТП гине 250 тисяч людей і приблизно в 30 разів більша кількість отримує травми.

Закон України «Про дорожній рух» визначає правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охоро­ни навколишнього природного середовища.

Велике значення при аваріях має психологічний чинник, зокрема емоційний стрес. Для пасажирів зовсім не підготовлених та необізнаних з обставинами можливих аварій, цей чинник відіграє негативну роль. Люди, які підготовлені, знають про можливі аварійні ситуації, а також про те, що робити при їх виникненні, скоять менше помилок під час дійсної аварійної ситуації, що може врятувати їм життя. Тому необхідно, щоб кожний пасажир з метою підвищення особистої дорожньо-транспортної безпеки знав потенційно аварійні ситуації, характерні для того чи іншого виду транспортних засобів, послугами якого він скористався, крім того, був добре обізнаний з засобами індивідуального та колективного захисту, що зна­ходяться на транспортному засобі, та знав способи їх використання.

* Повітряний транспорт. З моменту виникнення авіації виник­ла проблема забезпечення безпеки авіапольотів. На відміну від інших видів транспорту відмови двигунів у польотах практично завжди при­зводять до неминучих катастрофічних наслідків. У середньому щорі­чно в світі стається близько 60 авіаційних катастроф, в 35 з яких ги­нуть усі пасажири та екіпаж. Близько двох тисяч людських життів щорічно забирають авіаційні катастрофи, а на дорогах світу, щорічно гине понад 250 тисяч чоловік. Отже, ризик потрапити під колеса ма­шин в 10-15 разів вищий від ризику загинути в авіакатастрофі.

Аналіз авіаційних катастроф у світовому масштабі показує, що загальний шанс на спасіння в авіакатастрофах при польотах на великих реактивних авіалайнерах значно вищий, порівняно з неве­ликими літаками.

Наслідки при авіакатастрофах для пасажирів можуть бути: від слаб­кого невротичного шоку до тяжких чисельних травм. Це можуть бути: ушкодження тазових органів, органів черевної порожнини, груд­ної клітки, поранення голови, шиї, опіки, переломи, особливо нижніх кінцівок, асфіксія, яка настає внаслідок дихання парами си­нильної кислоти, що виділяється при горінні пластикових матеріалів корпусу літака. При катастрофах деяких травм можна уникнути, якщо дотримуватись певних рекомендацій. Ці рекомендації збільшують шанси пасажирів на спасіння в будь-якій ситуації.

* Залізничний транспорт. Пасажири залізничного транспорту також знаходяться в зоні підвищеної небезпеки. Зонами підвищеної небезпеки на залізничному транспорті є: залізничні колії, переїзди, посадочні платформи та вагони, в яких пасажири здійснюють переїзди. Постійну небезпеку становить система електропостачання, можливість аварій, зіткнення, отримання травм під час посадки або висадки. Крім цього за­лізничними коліями перевозяться небезпечні вантажі: від палива та на­фтопродуктів до радіоактивних відходів та вибухових речовин.

Найбільшу небезпеку для пасажирів становлять пожежі у вагонах. Зумовлюєть­ся це тим, що у вагонах (замкненому просторі) завжди перебуває велика кількість людей. Температура в осередку пожежі дуже швидко підвищується з утворенням токсичних продуктів горіння. Особливо небезпечними є пожежі в нічний час на великих перегонах, коли пасажири сплять.

Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації, а саме:

• при русі вздовж залізничної колії не дозволяється підходити ближче ніж на 5м до крайньої рейки;

• на електрифікованих ділянках залізничної колії не підніматися на опори, а також не торкатися спуску, який відходить від опори до рейок, а також дротів, які лежать на землі;

• залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях (по пішох­ідних містках, переходах тощо); перед переходом колій необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід;

• підходячи до переїзду, уважно простежте за світловою та звуковою сигна­лізацією та положенням шлагбаума; переходити колії можна тільки при відкри­тому шлагбаумі, а при його відсутності — коли не видно потяга;

• забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить;

• під час проходження потяга без зупинки не стояти ближче двох метрів від краю, платформи;

• підходити до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга;

• посадку у вагон та вихід з нього здійснювати тільки з боку перона і бути при цьому обережним, щоб не оступитися та не потрапити у зазор між посадочною площадкою вагона та платформою;

• на ходу потяга не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на підніжках та перехідних майданчиках, а також не висовуйтесь з вікон вагонів; при зупинках потяга на перегонах не виходьте з вагонів;

• забороняється використовувати у вагонах відкритий вогонь та користува­тися побутовими приладами, що працюють від вагонної електромережі (чайники, праски і таке інше); перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали;

• при екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть тільки те, що необхідно, великі речі залишайте у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуації надайте допомогу в евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інва­лідам та іншим;,

• при виході через бокові двері та аварійні виходи будьте обережними, щоб не потрапити під зустрічний потяг.

* Морський транспорт. Як і всі інші види транспортних засобів, мореплавство пов'язане з можливістю аварій, катастроф та ризиком для життя людини.

Можливий ризик для життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних.

У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів, з них гине понад 200 одиниць. Безпосередньої небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 людей, з яких близько 2000 гине. Найтяжча в історії мореплавства катастрофа пасажирського судна «Дона Пас» в районі Філіппін забрала 3132 життя. Того ж року в катас­трофі англійського пасажирського порому «Геральд офф фри ентер-прайз» загинуло 1193 особи. При розслідуванні останньої катастро­фи виявилось, що безпосередньою причиною стала колективна помилка капітана і команди. Людські помилки призвели до за­гибелі технічно справних кораблів «Михайло Ломоносов» та «Адмірал Нахімов» при спокійному морі та ясній погоді.

Основні причини загибелі кораблів

  • посадка на рифи

  • зіткнення

  • перекидання

  • пожежі

  • порушення норм експлуатації та правил безпеки

  • помилкові функціональні дії команди

У процесі розвитку аварії при виникненні загрози загибелі корабля постає необхідність вжити заходів для швидкої евакуації пасажирів. Операція з евакуації вже сама по собі пов'язана з ризиком для життя людей, особливо в умовах штормової погоди. Найбільша небезпека виникає тоді, коли відмовляють пристрої. Неможливість залишити в таких випадках корабель призводить до того, що пасажири втрача­ють шанси на спасіння і потрапляють в надзвичайно складну ситуацію. Ризик для життя пасажирів виникає при спуску на воду рятувальних засобів, а саме: при перекиданні шлюпки, сильних ударах об борт корабля і таке інше. Втрата шансів на врятування може виникати внаслі­док неправильного використання рятувальних жилетів або коли люди стрибають з висоти 6-15 м з борту корабля, який тоне.

При тривалому перебуванні у воді причинами смерті можуть стати гіпотермія (переохолодження організму) та виснаження. Гіпотермія ста­новить головну небезпеку і для тих пасажирів, які рятуються в шлюпках або на плотах.

Щоб уповільнити переохолодження організму і збільшити шанси на виживання при низьких температурах води, необхідно голову тримати якомога вище над водою тому, що понад 50% всіх тепловитрат .організму припадає на голову. Утримувати себе на поверхні води треба так, щоб мінімально витрачати фізичні зусилля.

Перебуваючи на рятувальному плоті, шлюпці чи в воді, людина повинна на­магатися подолати паніку, розгубленість, вірити в те, що її врятують. Така поведінка в екстремальних ситуаціях збільшує шанси людини на виживання.

2. Безпека дорожнього руху

Правила дорожнього руху встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Водій механічного транспортного засобу зобов'язаний:

2.1.1. Мати при собі і за вимогою співробітників міліції передавати їм, а також дружинникам і позаштатним співробітникам міліції для перевірки: водійське посвідчення і тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, а у випадку вилучення у встановленому порядку водійського посвідчення — тимчасовий дозвіл; реєстраційні документи на транспортний засіб; документ, що підтверджує право володіння, чи користування, чи розпорядження даним транспортним засобом — у випадку керування транспортним засобом під час відсутності його власника; у встановлених випадках шляховий лист і документи на перевезений вантаж. У випадках, прямо передбачених чинним законодавством, мати і передавати для перевірки працівникам Російської транспортної інспекції ліцензійну картку, шляховий лист і товарно-транспортні документи.

2.1.2. При русі на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями (допускається не пристібатися ременями дітям до 12 років. Відповідно до пункту 22.8 Правил, що навчає водінню, коли транспортним засобом керує той, якого навчають, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам автомобілів оперативних служб). При керуванні мотоциклом бути в застебнутому мотошлеме і не перевозити пасажирів без застебнутого мотошлема.

2.2. Водій механічного транспортного засобу, що бере участь у міжнародному дорожньому русі, зобов'язаний мати при собі: реєстраційні документи на транспортний засіб і водійське посвідчення, що відповідають Конвенції про дорожній рух; мати на транспортному засобі реєстраційний і відмітний знаки держави, у якому воно зареєстровано.

2.3. Водій транспортного засобу зобов'язаний:

2.3.1. Перед виїздом перевірити й в дорозі забезпечити справний технічний стан транспортного засобу відповідно до Основних положень по допуску транспортних засобів до експлуатації й обов'язками посадових осіб по забезпеченню безпеки дорожнього руху. Забороняється рух при несправності робочої гальмової системи, рульового керування, зчіпного пристрою (у складі потяга), що негорять (відсутніх) фарах і задніх габаритних вогнях на дорогах без штучного висвітлення в темний час чи доби в умовах недостатньої видимості, недіючому з боку водія склоочиснику під час дощу чи снігопаду. При виникненні в шляху інших несправностей, з якими додатком до Основних положень заборонена експлуатація транспортних засобів, водій повинен усунути їх, а якщо це неможливо, те він може добратись до місця стоянки чи ремонту з дотриманням необхідних запобіжних заходів.

2.3.2. Проходити за вимогою співробітників міліції огляд на стан сп'яніння. У встановлених випадках проходити перевірку знань Правил і навичок водіння, а також медичний огляд для підтвердження здатності до керування транспортними засобами.

2.3.3. Надавати транспортний засіб співробітникам міліції для транспортування ушкоджених при аваріях транспортних засобів, проїзду до місця стихійного лиха; медичним працівникам, а також федеральним органам державної безпеки, податковій поліції у випадках, передбачених чинним законодавством.

  • Вимога про надання транспортного засобу співробітникам федеральних органів державної безпеки і податкової поліції не поширюється на транспортні засоби, що належать громадянам.

  • Особи, які користувалися транспортним засобом, повинні за вимогою водія видати довідку чи зробити запис у шляховому листі (із указівкою тривалості поїздки, пройденї відстані, свого прізвища, посади, номера службового посвідчення, найменування своєї організації), а медичні працівники — видати талон установленого зразка.

  • Витрати, зв'язані з наданням транспортного засобу співробітникам федеральних органів державної безпеки і податкової поліції, за вимогою власника транспортного засобу відшкодовуються цими органами у встановленому порядку.

2.4. Особи, що володіють правом перевіряти у водія транспортного засобу документи чи використовувати транспортний засіб, зобов'язані пред'явити за вимогою водія службове посвідчення.

2.5. При дорожньо-транспортному випадку водій, причетний до нього, зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб, включити аварійну світлову сигналізацію і виставити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 7.2 Правил, не переміщати предмети, що мають відношення до події; ужити можливих заходів для надання долікарняної медичної допомоги потерпілим, викликати "Швидку медичну допомогу", а в екстрених випадках відправити потерпілих на побіжному, а якщо це неможливо, доставити на своєму транспортному засобі в найближчу лікувальну установу, повідомити своє прізвище, реєстраційний знак транспортного засобу (із пред'явленням документа, що засвідчує особистість, чи водійського посвідчення і реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися до місця події; звільнити проїзну частину, якщо рух інших транспортних засобів неможливий. При необхідності звільнення проїзної чи частини доставки потерпілих на своєму транспортному засобі в лікувальну установу попередньо зафіксувати в присутності свідків положення транспортного засобу, сліди і предмети, що відносяться до події, і прийняти всі можливі міри до їх збереження й організації об'їзду місця події; повідомити про те, що трапилося, у міліцію, записати прізвища й адреси очевидців і очікувати прибуття співробітників міліції.

2.6. Якщо в результаті дорожньо-транспортного випадку немає потерпілих, водії при взаємній згоді в оцінці обставин ДТП можуть, попередньо склавши схему події і підписавши її, прибути на найближчу посаду ДАІ чи в орган міліції для оформлення події.

2.7. Водію забороняється: керувати транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого), під впливом лікарських препаратів, що погіршують реакцію й увагу, у хворобливому чи стомленому стані, що ставить під загрозу безпеку руху; передавати керування транспортним засобом особам, що знаходяться в стані сп'яніння, під впливом лікарських препаратів, що погіршують реакцію й увагу, у хворобливому чи стомленому стані, а також особам, що не мають при собі водійського посвідчення на право керування транспортним засобом даної категорії; припиняти організовані (у тому числі і піші) колони і займати місце в них.

3. Обов’язки пішоходів

1. Пішоходи повинні рухатися по тротуарах чи пішохідних доріжках, а при їхній відсутності — по узбіччях. Пішоходи, що перевозять чи переносять громіздкі предмети, а також особи, що пересуваються в інвалідних колясках без двигуна, можуть рухатися по краї проїзної частини, якщо їхній рух по тротуарах чи узбіччях створює перешкоди для інших пішоходів.

При відсутності тротуарів, пішохідних доріжок чи узбіч, а також у випадку неможливості рухатися по них пішоходи можуть рухатися по велосипедній доріжці чи йти в один ряд по краї проїзної частини (на дорогах з розділовою смугою — по зовнішньому краї проїзної частини).

Поза населеними пунктами при русі по проїзній частині пішоходи повинні йти назустріч руху транспортних засобів. Особи, що пересуваються в інвалідних колясках без двигуна, що ведуть мотоцикл, мопед, велосипед, у цих випадках повинні рухатись у напрямку руху транспортних засобів.

2. Рух організованих піших колон по проїзній частині дозволяється тільки по напрямку руху транспортних засобів по правій стороні не більш ніж по чотирьох людини в ряд. Попереду і позад колони з лівої сторони повинні знаходитися супровідні з червоними прапорцями, а в темний час доби й в умовах недостатньої видимості — із включеними ліхтарями: попереду — білого кольору, позаду — червоного.

Групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а при їхній відсутності — і по узбіччях, але лише у світлий час доби і тільки в супроводі дорослих.

3. Пішоходи повинні перетинати проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі по підземним і надземної, а при їхній відсутності— на перехрестях по лінії тротуарів чи узбіч.

При відсутності в зоні видимості чи переходу перехрестя дозволяється переходити дорогу під прямим кутом до краю проїзної частини на ділянках без розділової смуги й огороджень там, де вона добре проглядається в обидва боки.

4. У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника чи пішохідного світлофора, а при його відсутності — транспортного світлофора.

5. На нерегульованих пішохідних переходах пішоходи можуть виходити на проїзну частину після того, як оцінять відстань до транспортних засобів, що наближаються, їхню швидкість і переконаються, що перехід буде для них безпечний. При перетинанні проїзної частини поза пішохідним переходом пішоходи, не повинні створювати перешкод для руху транспортних засобів, виходити з-за транспортного засобу чи іншої перешкоди, що обмежує оглядовість, не переконавшись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

6. Вийшовши на проїзну частину, пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися, якщо це не зв'язано з забезпеченням безпеки руху. Пішоходи, що не встигли закінчити перехід, повинні зупинитися на лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід можна, лише переконавшись в безпеці подальшого руху і з урахуванням сигналу світлофора (регулювальника).

7. При наближенні транспортних засобів із включеними проблисковим маячком синього кольору чи маячками синього і червоного кольорів і спеціальним звуковим сигналом пішоходи зобов'язані утриматися від переходу проїзної частини й уступити дорогу цим транспортним засобам і негайно звільнити проїзну частину.

8. Очікувати маршрутний транспортний засіб і таксі дозволяється тільки на піднятих над проїзною частиною посадкових площадках, а при їхній відсутності — на тротуарі чи узбіччі.

На пунктах зупинки, не обладнаних піднятими посадковими площадками, дозволяється виходити на проїзну частину для посадки в транспортний засіб лише після його зупинки. Після висадження необхідно, не затримуючись звільнити проїзну частину.


4. Обовязки пасажирів


1. Пасажири зобов'язані:

при поїздці на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутими ними, а при поїздці на мотоциклі — бути, у застебнутому мотошоломі; посадку і висадження робити з боку тротуару чи узбіччя і тільки після повної зупинки транспортного засобу.

Якщо посадка і висадження неможливе з боку чи тротуару узбіччя, воно може здійснюватися з боку проїзної частини за умови, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху.

2. Пасажирам забороняється:

відволікати водія від керування транспортним засобом під час його руху;

при поїздці на вантажному автомобілі з бортовою платформою стояти, сидіти на бортах чи на вантажі вище бортів;

відкривати двері транспортного засобу під час його руху.
Список використаних джерел

  1. Основи безпеки життєдіяльності. Підручник. – К., 2001.

  1. Саморуков С.І. Небезпека на виробництві. – Харків, 1999.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас