Ім'я файлу: КУРСОВА.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 16.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
РЕФЕРАТ ЮД.doc
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 16.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
РЕФЕРАТ ЮД.doc
Міністерство освіти і науки України
Житомирський національний агроекологічний університет
Факультет екології і права
кафедра правознавства
КУРСОВА РОБОТА
З
ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
НА
ТЕМУ: Права людини і громадянина: теоретико-правові засади
Студента І курсу групи Пб-17-2
екологічного факультету
спеціальності «Правознавство»
Забродського Тараса
Керівник к.ю.н. доцент
каф. правознавства ЖНАЕУ Ляшенко Р.Д.
Житомир 2018
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 Основні права людини та громадянина як загальносоціальне явище
1.1. Поняття права як загально-соціального явища
1.2. Поняття основних прав людини та громадянина
1.3. Класифікація основних прав людини та громадянина
РОЗДІЛ 2 Права людини і громадянина
2.1. Права людини і громадянина: поняття та структура
2.2. Права людини і громадянина: поняття, принципи та зміст
2.3. Права людини і громадянина України
2.4 Правовий статус особи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Проголосивши свою незалежність, Україна стала на шлях побудови власної правової держави і громадянського суспільства. Серед інших проблем, що їх вирішує народ України є і проблема здійснення прав людини та громадянина. Проблема прав людини і громадянина складна, багатопланова і відноситься до числа найбільш гострих для України. Причин порушень прав і свобод особистості безліч. Одна з основних - відсутність ефективної системи забезпечення прав особистості. Сьогодні суть проблеми полягає в тому, щоб наповнити реальним змістом проголошені українським законодавством економічні, соціальні, цивільні, політичні, культурні та особисті права, створити надійні механізми їх реалізації. забезпечення , прав людини і громадянина внутрішньодержавними механізмами найважливіша умова досягнення стабільності та стійкості в будь-якій державі. Стан забезпечення прав людини і громадянина є показником ступеня стійкості того чи іншого суспільства. Показник нестійкості розвитку сучасного українського суспільства - існуюча проблема з правами людини, особливо вона відчутна в сфері економічних і соціальних прав.
Для виконання цього завдання зроблено вже чимало. Однак формування системи законодавства, що забезпечує права людини і громадянина, не завершено, що пояснюється відсутністю реального пріоритету прав людини і громадянина в державній практиці; чітко діючих механізмів і процедур захисту прав людини і громадянина; станом економіки, що породжує соціальну незахищеність значної частини суспільства, що веде до його розшарування; низький рівень правосвідомості посадових осіб і громадян. Крім того, данний стан пов'язаний з характером соціально-економічних прав, оскільки вони, як ніякі інші, залежать від економічного розвитку країни.
Мета і завдання дослідження. Мета курсової роботи - провести теоретичний аналіз і виявити як в законодавстві суб'єктів Української Держави забезпечуються права людини і громадянина.
Об’єкт дослідження даної курсової роботи є законодавство України, зокрема та її частини, що регламентують права людини і громадянина.
Предмет роботи – права та обов’язки громадян, їх різновиди та зміст.
РОЗДІЛ 1 Основні права людини та громадянина як загальносоціальне явище
1.1. Поняття права як загально-соціального явища
У слов'янських мовах словом «право» позначаються поняття, які відображають різні соціальні явища. Явище, що виникає та існує незалежно від держави, має загальносоціальну природу, є загальносоціальним феноменом. Інше явище, котре має ту ж назву — це наслідок виключно державної діяльності, втілення її волевиявлення. Зважаючи на це, необхідно розрізняти відповідно право загальносоціальне і, так би мовити, спеціально соціальне, умовно кажучи, юридичне.
Загальносоціальне право — це певні можливості учасників суспільного життя, які об'єктивно зумовлюються рівнем розвитку суспільства і мають бути загальними та рівними для всіх однойменних суб'єктів.
Залежно від виду носіїв цих можливостей розрізняють права людини; права сім'ї, нації (народу), інших соціальних спільнот (класів, прошарків, груп, громадських об'єднань, трудових колективів тощо); права людства.
1.2. Поняття основних прав людини та громадянина
Конституційні права і свободи людини і громадянина - це невід'ємні права і свободи, що належать людині від народження, що захищаються державою і становлять ядро правового статусу особи. Через них розкриваються основні принципи взаємовідносин між державою та особою, які на конкретному етапі держава вважає можливими, суспільно корисними та доцільними чи обов’язковими.
Конституція України виділяє основні права і громадянина.
Права людини – це її можливості, що необхідні для нормального існування і розвитку як особистості, це певні невід’ємні можливості її особистої свободи, вільної життєдіяльності в суспільстві.
Отже , права людини- це певні свободи людини, тобто її спроможність діяти певним чином або ж утримуватися від певних вчинків з тим, щоб забезпечити собі належне існування, розвиток, задоволення тих потреб, які сформувались. І якщо йдеться про основні права, то під ними слід розуміти саме такі можливості, без котрих людина не може нормально існувати.
Основні права і свободи людини і громадянина:
• лежать в основі всіх інших прав і свобод, закріплених іншими нормативними актами;
• характеризуються загальністю, тобто закріплені за кожною людиною і громадянином;
• виступають в якості передумови будь-якого правовідносини;
• зафіксовані в нормативному правовому акті держави, що має вищу юридичну силу - в Конституції України;
Залежно від сфер життя, які вони закріплюють, основні права і свободи людини і громадянина поділяються на три групи: особисті, політичні і соціально-економічні.
Громадянські або особисті права та свободи надають людині можливість вільно розпоряджатися собою, користуватися невідчужуваними благами особистої свободи, забезпечують життєво необхідні умови існування, є гарантією від будь-якого незаконного втручання у сферу її індивідуальної життєдіяльності (право на життя, на свободу і особисту недоторканність, право на недоторканність житла та ін.).
Політичні права та свободи відображають можливості громадян брати участь у суспільно-політичних відносинах, у здійсненні влади, у формуванні представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування (право на участь в управлінні державними справами, на участь у виборах та референдумах, на об’єднання у політичні партії та громадські організації, на проведення зборів, мітингів, демонстрацій, виборчі права та деякі ін.).
Соціальні й економічні права та свободи покликані забезпечити особі належний життєвий рівень, право на власність і працю, проявляти підприємливість та ініціативу в реалізації своїх здібностей і придбанні засобів для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ (конституційне право кожного на працю, на приватну власність, на житло, на соціальне забезпечення та ін.).