Ім'я файлу: 4.2 ( Рубаник Юлія).docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 10.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
анатомія практична.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 10.12.2020
скачати
Пов'язані файли:
анатомія практична.docx
Практичне заняття № 9 (до теми 4.2)
Підготувала Рубаник Юлія
Ознайомтесь з практикою роботи реабілітаційних центрів для осіб з інвалідністю.
Для визначення специфіки та заходів соціально-реабілітаційної діяльності осіб різних нозологій враховуйте досвід відповідних установ Сумського регіону.
У соціально-реабілітаційній практиці принципи відображають основні вимоги, які висуваються до соціально-реабілітаційної діяльності й визначають її організацію, зміст, форми та методи реабілітаційних дій.
Принцип гуманістичної спрямованості – вимагає підпорядкування всього соціально-реабілітаційного процесу формуванню особистості дитини, яка зорієнтована на відносини гідності. У такій культурі провідною цінністю є цінність особистості людини. Саме культура гідності створює кращі умови для виходу із соціальних катаклізмів, тому що дитина, вихована в культурі гідності, як зазначав Л.С. Виготський, „пристосована до соціальної динаміки, а не до соціальної статики”.
Принцип єдності діагностики та корекції відображає цілісність надання допомоги дитині в умовах соціально-реабілітаційного процесу. Його сутність полягає в тому, що, по-перше, соціально-реабілітаційній дії обов’язково повинен передувати етап комплексного діагностичного обстеження дитини, на основі якого робиться первинний висновок про рівень її розвитку і формулюються цілі та завдання корекційно-розвивальної роботи. По-друге, реалізація плану соціально-реабілітаційних заходів потребує постійного контролю динаміки змін особи, її поведінки, діяльності, емоційних станів, відчуттів та хвилювань. Такий контроль дозволяє вносити необхідні корективи в програму соціальної реабілітації, вчасно змінювати й доповнювати методи та засоби дії.
Принцип нормативності розвитку дитини передбачає обов’язкове врахування особливостей вікового розвитку дитини та змін, що відбуваються, на всіх етапах процесу соціальної реабілітації.
Нормативність розвитку розуміється як послідовність вікових етапів в онтогенезі, які змінюють один одного. Кожен віковий етап у житті людини характеризується своєю соціальною ситуацією, динамікою розвитку, психічними новоутвореннями, провідною діяльністю. Реалізація названого принципу припускає обов’язковий облік особливостей вікового розвитку дитини та змін, які відбуваються, на всіх етапах процесу соціальної реабілітації. Разом із поняттям „вікова норма” в соціально-реабілітаційній практиці широко використовується поняття „індивідуальна норма”, яка дозволяє вносити корективи в програму соціальної реабілітації з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, специфіки та важкості дефекту й самостійного шляху розвитку.
Принцип опори на провідну діяльність – відповідність провідній діяльності, яка характерна для кожного вікового етапу (гра, навчання, спілкування) і психологічним можливостям та обмеженням, пов’язаним з віковими особливостями (самооцінка, самосвідомість та ін.).
Принцип навчання діяльності передбачає активізацію дітей із метою оволодіння ними різними видами діяльності. У дітей повинні бути сформовані вміння контролю та самоконтролю, оцінки та самооцінки. Дитина повинна вміти самостійно ставити цілі й організовувати свою діяльність для їх досягнення.
Принцип розвитку передбачає виділення не тільки провідного дефекту, але й вторинних порушень, оцінку причин їх виникнення та прогнозування наслідків, орієнтує на цілісний розвиток особистості дитини, її готовність до подальшого самовдосконалення. Процес соціальної реабілітації повинен бути спрямований на те, щоб для кожної дитини були створені такі умови, у яких вона могла б максимально реалізувати не тільки свій інтелект, здібності, активність, а й перш за все, особистість.
Принцип оволодіння культурою. Культура – це здатність людини орієнтуватися у світі та діяти відповідно до результатів такої орієнтації та інтересів і очікування інших людей. Використання даного принципу в процесі соціальної реабілітації полягає в тому, що дитина, включаючись в систему запропонованих форм дії, засвоює нормативні способи дій у навколишньому світі та соціальному середовищі.
Принцип опори на позитивні та сильні сторони особистості дитини. Кожна дитина, навіть якщо у неї є значні проблеми в розвитку, прагне до етичного самовдосконалення. Це прагнення можна й приглушати, якщо до неї звертатися з докорами й нотаціями, і підсилювати, якщо дорослий вчасно помітить навіть щонайменші позитивні зміни в поведінці або діяльності дитини. Якщо дитина, опановувавши новими формами поведінки та діяльності, добивається позитивних результатів, вона переживає радість, яка зміцнює впевненість у своїх силах, прагнення до подальшого зростання.
Принцип психологічної комфортності передбачає створення в соціально-реабілітаційному процесі атмосфери довіри, розкутості, яка стимулює активність дитини, з опорою на внутрішні мотиви й, зокрема, на мотивацію успішності.
Про діяльність деяких реабілітаційних центрів в Сумській області
Комунальна установа Сумської обласної ради -Сумський обласний центр комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю
Не усі нозологічні форми захворювання.
З ураженням опорно-рухового апарату, з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю ( надаються послуги дітям з синдромом Дауна, із Аутизмом), з ураженням центральної периферичної нервової системи.
Знаходиться діти віком від народження до18 років та дорослі від 18 до 25 років.
Надання установою таких видів реабілітації: комплексної, фізичної, медичної, соціальної, психолого-педагогічної.
За багаторічну практику у Центрі постійно впроваджуються новітні корекційні-розвиваючі методики: Монтессорі-терапія, казкотерапія, піскотерапія, гідрокінезотерапія, Бобат-терапія, Войта-терапія, саунотерапія, снюзлентерапія. Ці методики поєднуються, враховуючи захворювання, стан здоров’я дитини, та систематизуються в індивідуальному плані реабілітації кожної окремої дитини.
У Центрі працюють досвідчені педагоги: соціальні педагоги, педагог організатор, вчителі-реабілітологи, асистенти вчителя-реабілітолога, логопеди, практичні психологи, вчителінформатики та обчислювальної техніки, керівник музичний, вчителі з трудового навчання, інструктори з праці, вихователі.
Комунальне некомерційне підприємство Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний лікарсько-фізкультурний диспансер»
Не усі нозологічні форми захворювання.
З ураженням опорно-рухового апарату, з ураженням центральної периферичної нервової системи.
Знаходяться діти віком до 18 років.
Надання установою таких видів реабілітації: фізичної, фізкультурно-спортивної.
Комунальне некомерціейне підщприємство Сумської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня''
Усі нозологічні форми захворювання (з ураженням опорно-рухового апарату, центральної периферичної нервової системи, зору, слуху, з психічними захворюваннями та розумовою відсталістю, з ураженням внутрішніх органів)
Знаходиться діти віком від народження до18 років.
Надання установою таких видів реабілітації: фізичної, медичної, психолого-педагогічної, фізкультурно-спортивної.
Комунальна установа «Шосткинський районний центр комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю» Шосткинської районної ради Сумської області
Установа забезпечує реалізацію соціальних, фізичних, психологічних, педагогічних та інших заходів відновлюваного характеру спрямованих на усунення чи можливу компенсацію обмежень життєдіяльності, відновлення здоров’я та трудових навичок дітей та осіб з інваліднстю
Учасниками процесу комплексної реабілітації є діти віком до 3 років, група ризику, діти з інвалідністю віком до 18 років та особи від 18 років, які отримали статус інвалідності. З ними працюють вихователі із соціальної роботи, сестра медична.
До Ценру діти зараховуються згідно індивідуальної програми реабілітації ( далі – ІПР) та подання заяви до управління соціального захисту населення Шосткинської районної адміністрації. Термін проходження курсу реабілітації 1 рік . Вихованцям надаються психолого-педагогічні, фізичні, соціально-побутові послуги згідно ІПР,тісна співпраця із батьками дітей. Велика увага приділяється виховним заходам та святам, де діти мають можливість проявити свої творчі здібності.
У літній період спеціалісти зацікавлюють всіх дітей різноманітними прогулянками, екскурсіями, цікавими розвагами на свіжому повітрі та приймають участь у обласному фестивалі. Діти мають можливість оздоровлюватися в Сумському обласному центрі соціальної реабілітації для дітей- інвалідів. Створюються умови для всебічного розвитку,засвоєння дитиною знань, умінь, навичок з метою їх адаптації у соціумі. Фахівці працюють з дітьми орієнтуючись на « Методичний посібник» Міністерства праці та соціальної політики України. А також за методиками В.І.Ляшенко, елементи методики Марії Мантесорі та інших.
Після закінчення курсу реабілітації Установа видає особі з інвалідністю або законному представнику довідку про проходження курсу реабілітації, результати та наступні рекомендації.
Комунальна установа Білопільської міської ради «Інклюзивно – ресурсний центр»
Знаходиться діти віком від 2 до18 років.
Основні напрями діяльності ІРЦ :
- здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання рекомендацій педагогічним працівникам, батькам щодо організації інклюзивного (спеціального) навчання в умовах закладів загальної середньої, дошкільної освіти, закладах професійно-технічної освіти
Комплексна психолого-педагогічна оцінка проводиться фахівцями центру індивідуально за такими напрямами:
· оцінка фізичного розвитку дитини;
· оцінка мовленнєвого розвитку дитини;
· оцінка когнітивної сфери дитини;
· оцінка емоційно-вольової сфери дитини;
· оцінка навчальної діяльності дитини;
- надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям, які потребують корекції пізнавальних процесів, емоційно-вольової сфери, психолого-педагогічних та реабілітаційних заходів;
- ведення реєстрів даних про освітні, медичні заклади, громадські організації, в яких надається допомога дітям з особливими освітніми потребами;
- співпраця з освітніми закладами, надання методичної допомоги педагогічним працівникам з питань супроводу дітей з особливими освітніми потребами, організації інклюзивного навчання .
При розробці індивідуальної програми реабілітації залучається мультидисциплінарна команда фахівців. До складу мультидисциплінарної команди включені:
Дитячий невролог – діагностика та лікування захворювань нервової системи, визначення напрямків реабілітаційного процесу.
Ортопед – корекція ортопедичних порушень, профілактика та лікування тугорухомості та контрактур, деформацій опорно-рухового апарату.
Реабілітологи: ерготерапевт, терапевт сенсорно-інтегративної терапії, фізичний терапевт, Бобат-терапевт, Войта-терапевт, рефлекстортерапевт.
Педіатр – обстеження соматичного статусу, визначення режиму реабілітації сумісно з неврологом, лікування супутніх захворювань.
Психолог – діагностика інтелектуальних порушень, корекція поведінкових та комунікативних порушень, формування мотивації у дитини, допомога сім'ї.
Логопед - діагностика та корекція мовленнєвих порушень, корекція годування дитини.
Педагог – навчання дитини відповідно можливостям та віку дитини.
Окуліст – діагностика, лікування та корекція офтальмологічних порушень.
Отоларинголог, сурдолог – діагностика та корекція порушень слуху.
Нейрохірург, генетик - за показанням.
Висновок: Отже зі сказаного вище можна сказати що головне завдання реабілітаційних центрів, які працюють з дитиною, що має обмежені можливості, полягає в тому, щоб забезпечити позитивні зміни в її розвитку як особистості. Але для цього необхідні не разові та не однобічні заходи, а комплексний, системний підхід, який припускає облік як зовнішніх, так і внутрішніх чинників, що впливають на особистість.
Література:
Колишкін О. В. Корекційна освіта : вступ до спеціальності : навч. посіб. / О. В. Колишкін. – Суми : Університетська книга, 2013.
Соціальна реабілітація осіб з обмеженими можливостями / За заг. ред. С. В. Толстоухової. – К. : УДЦССМ, 2000. – 172 с.
Аксенова Л. И. Социальная педагогика в специальном образовании: учеб. пособ. для студ. сред. пед. учебн. завед. / Л. И. Аксенова. – М. : Академия, 2001. – 192 с.