Ім'я файлу: 05_Дослідження будови і функцій довгастого мозку і заднього мозк
Розширення: pdf
Розмір: 202кб.
Дата: 06.10.2021
скачати

1
Практичне заняття № 6
ДОСЛІДЖЕННЯ БУДОВИ І ФУНКЦІЙ
ДОВГАСТОГО МОЗКУ І ЗАДНЬОГО МОЗКУ
Практична робота № 1
Дослідження будови довгастого мозку
Обладнання: анатомічний атлас,олівці, ручка, зошит для практичних робіт.
Завдання: намалюйте в зошиті для практичних робіт довгастий мозок і позначте його структурні елементи.
Практична робота № 2
Дослідження рефлексів довгастого мозку
і функцій черепно-мозкових нервів, які з нього виходять
Завдання: дослідіть у свого напарника або напарниці рефлекси довгастого мозку і функції черепно- мозкових нервів, які з нього виходять; протокол дослідження запишіть у зошит для практичних робіт.
Методика дослідження, нормальні і патологічні прояви
1.
Дослідження функцій ІХ пари черепно-мозкових нервів (язико-глоткового нерва)
Обладнання: набір водних розчинів хлориду натрію (0,5 г на 100 мл води), цукру (0,4 г на 100 мл води), лимонної кислоти, хініну (0,000008 г на 100 мл води).
Хід роботи. Розчини наносять за допомогою піпетки на симетричні ділянки задньої третини язика і запитують у досліджуваного про його смакові відчуття. Після кожної проби обстежуваний має прополоскати водою.
Прояви фізіологічної і клінічної норми: досліджуваний відчуває і правильно розпізнає запропоновані йому смаки.
Патологічні прояви. Якщо досліджуваний не відчуває або неправильно розпізнає смаки, то це свідчить про порушення або ІХ пари черепно-мозкових нервів, або інших нервових структур, що відповідають за смакові відчуття.
2.
Дослідження функцій Х пари черепно-мозкових нервів (блукаючого нерва)
Обладнання: дерев’яний шпатель, або дерев’яна ложка, або паперова смужка, згорнута в довгу тонку трубку.
Хід роботи. Для визначення функціонального стану блукаючого нерва досліджують:

голос (звертають увагу на його гучність, з’ясовують, чи немає охриплості, носового відтінку тощо);

функцію ковтання (з’ясовують, чи немає захлинання, чи не потрапляє рідка їжа в ніс, що може бути при парезі м’якого піднебіння);

стан м’якого піднебіння (запропонувавши досліджуваному широко відкрити рот, звертають увагу на розташування піднебінної занавіски, особливо при вимовлянні звуку «а»; в нормі піднебінна занавіска симетрично підтягується догори);

піднебінний рефлекс (торкаються до слизової оболонки м’якого піднебіння дерев’яним шпателем, або дерев’яною ложкою, або паперовою смужкою, згорнутою в довгу тонку трубку; внаслідок дотику має відбутися скорочення та підтягування м’якого піднебіння);

глотковий рефлекс (торкаються до слизової оболонки задньої стінки глотки, внаслідок чого мають виникнути ковтальні, а деколи кашлеві й блювальні рухи).
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– голос гучний, без охриплості і носового відтінку;
– функція ковтання здійснюється без захлинання і без потрапляння їжі в ніс;
– піднебінна занавіска розташовується симетрично;
– піднебінний рефлекс збережений;
– глотковий рефлекс збережений.
Патологічні прояви. Наявність охриплості і носового відтінку голосу за відсутності захворювань верхніх дихальних шляхів, порушення функції ковтання, асиметричність піднебінної занавіски, зміни піднебінного і глоткового рефлексів (відсутність рефлексів, надмірне посилення або надмірне ослаблення) вказують на порушення функціонального стану Х пари черепно-мозкових нервів або інших нервових структур, які забезпечують регуляцію чутливих і рухових функцій гортані і глотки.

2
3.
Дослідження функцій ХІ пари черепно-мозкових нервів (додаткового нерва)
Хід роботи. Перевіряють функціональний стан грудино-ключично-соскоподібного і трапецієподібного м’язів, які іннервуються ХІ парою черепно-мозкових нервів, для цього звертають увагу на симетричність розташування цих м’язів, здатність обстежуваного повертати голову в різні боки, знизувати плечима.
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– грудино-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м’язи справа і зліва мають симетричну форму і симетричне розташування;
– обстежуваний вільно і в повному об’ємі повертає голову вправо і вліво;
– обстежуваний вільно може знизувати плечима, які розташовуються і піднімаються симетрично;
– сила м’язів є збереженою і однаковою з обох боків;
– мимовільні посмикування м’язів відсутні.
Патологічні прояви. Порушення симетрії форми і розташування м’язів, наявність атрофії зазначених м’язів, особливо однобічної, ослаблення м’язів, асиметричність тонусу м’язів справа і зліва, порушення об’єму і симетрії рухів, що виконуються за допомогою зазначених м’язів, мимовільні посмикування м’язів можуть бути зумовлені порушенням функціонального стану відповідних нервових структур, які керують цими м’язами: ХІ пари черепно-мозкових нервів або вище розташованих рухових центрів головного мозку.
4.
Дослідження функцій ХІІ пари черепно-мозкових нервів (під’язикового нерва)
Хід роботи. Спочатку оглядають язик досліджуваного, потім просять його висунути язик (звертають увагу на те, чи язик розташовується по середній лінії, чи відхиляється вбік, чи немає атрофії або посмикувань м’язів язика), перевіряють рухи язика в різних напрямках (догори, донизу, вправо, вліво).
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– язик має симетричну форму, м’язи правої і лівої половин язика розвинені однаково;
– при висовуванні вперед язик знаходиться по середній лінії;
– мимовільні посмикування м’язів язика відсутні.
Патологічні прояви. Нерівномірність розвитку м’язів правої і лівої половин язика, атрофія м’язів язика, відхилення язика вправо чи вліво від середньої лінії, мимовільні посмикування м’язів язика, – всі ці ознаки свідчать про порушення нервової регуляції м’язів язика, що може бути зумовлене порушенням функціонального стану відповідних нервових структур: ядер під’язикового нерву або вище розташованих рухових центрів головного мозку.
Практична робота № 3
Дослідження будови заднього мозку
Обладнання: анатомічний атлас,олівці, ручка, зошит для практичних робіт.
Завдання: намалюйте в зошиті для практичних робіт задній мозок (Варолієвий міст і мозочок) і позначте його структурні елементи.
Практична робота № 4
Дослідження рефлексів Варолієвого моста
і функцій черепно-мозкових нервів, які від нього відходять
Обладнання: неврологічний молоточок, пензлик або шматочок вати, голка, зошит для практичних робіт.
Завдання: дослідіть у свого напарника або напарниці рефлекси Варолієвого моста і функцій черепно- мозкових нервів, які з нього виходять; протокол дослідження запишіть у зошит для практичних робіт.
Методика дослідження, нормальні і патологічні прояви
1.
Дослідження функцій і рефлексів V пари черепно-мозкових нервів (трійчастого нерва)
Трійчастий нерв виконує чутливу та рухову функції.
Дослідження чутливої функції:
– у досліджуваного з’ясовують, чи не має у нього болю, відчуття повзання мурашок у ділянці обличчя;
– натискуючи пальцем на точки виходу на обличчя першої, другої та третьої гілок трійчастого нерва, перевіряють чи немає болючості в цих точках;
– торкаючись пензликом і голочкою шкіри обличчя в симетричних ділянках справа і зліва, перевіряють відповідно тактильну і больову чутливість.
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– відсутність болю і відчуття повзання мурашок у ділянці обличчя;
– відсутність болючості в точках виходу на обличчя першої, другої та третьої гілок трійчастого нерва при натискуванні на них пальцями;
– наявність і симетричність тактильної і больової чутливості шкіри обличчя звичайної інтенсивності.

3
Патологічні прояви. Наявність болю і відчуття повзання мурашок у ділянці обличчя, болючість точок виходу на обличчя першої, другої та третьої гілок трійчастого нерва, відсутність, надмірне ослаблення або надмірне посилення, асиметричність тактильної і больової чутливості шкіри обличчя свідчать про порушення чутливої функції V пари черепно-мозкових нервів (трійчастого нерва).
Дослідження рухової функції:
– за допомогою розпитування з’ясовують, чи немає досліджуваний утруднень при жуванні;
– просять досліджуваного відкрити рот і звертають увагу на положення (симетричне чи несиметричне) нижньої щелепи при відкриванні роту;
– за допомогою огляду і промацування перевіряють, чи немає атрофії скроневого та жувального м’язів;
– перевіряють ступінь напруження скроневого та жувального м’язів зліва і справа (дослідник прикладає до правого і лівого скроневих м’язів, а потім – до жувальних, свої пальці і просить досліджуваного здійснювати жувальні рухи);
– перевіряють силу жувальних м’язів: просять досліджуваного відкрити рота і притримуючи рукою опущену до низу нижню щелепу досліджуваного, просять його піднімати нижню щелепу догори; при цьому звертають увагу на те, скільки зусиль треба докласти, щоб чинити опір підніманню нижньої щелепи.
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– відсутність утруднень при жуванні;
– симетричне положення нижньої щелепи при відкриванні роту;
– відсутність атрофії скроневого та жувального м’язів: м’язи добре розвинені та симетричні за формою і розмірами з обох боків;
– тонус жувальних м’язів не підвищений і не ослаблений та симетричний з обох боків;
– сила жувальних м’язів добре виражена і симетрична з обох боків.
Патологічні прояви. Утруднення при жуванні, асиметричне положення нижньої щелепи при відкриванні роту, наявність атрофії жувальних м’язів, надмірне ослаблення або надмірне посилення та асиметричність тонусу жувальних м’язів, зменшення сили жувальних м’язів можуть бути зумовлені або патологією жувальних м’язів і суглобів нижньої щелепи, або порушенням функціонального стану рухової частини V пари черепно-мозкових нервів або інших нервових структур, які регулюють функціонування жувальних м’язів.
Нижньощелепний рефлекс. Досліджуваного просять трохи відкрити рот і вдаряють молоточком по підборіддю зверху донизу спочатку на одному, потім на другому боці. Можна також вдаряти молоточком по своїй нігтьовій фаланзі, прикладеній до краю нижньої щелепи в ділянці підборіддя обстежуваного. У відповідь на це подразнення скорочуються жувальні м’язи, і нижня щелепа піднімається догори.
Треба взяти до уваги, що цей рефлекс вдається виявити не у всіх здорових людей.
Рогівковий рефлекс. Досліджуваному пропонують подивитися догори і трохи вбік. За допомогою тоненької смужки паперу шириною 2–3 мм торкаються до рогівки з нижньозовнішнього боку ока. В результаті відбувається змикання повік.
Цей рефлекс не виникає при ураженні трійчастого і лицевого нервів.
Кон’юнктивальний рефлекс. Досліджуваному пропонують подивитися догори і трохи вбік. За допомогою тоненької смужки паперу шириною 2–3 мм торкаються до кон’юнктиви з нижньозовнішнього боку ока. В результаті відбувається змикання повік.
Прояви фізіологічної і клінічної норми. Наявність зазначених вище рефлексів свідчить про цілісність
їхніх рефлекторних дуг і нормальний функціональний стан відповідних ядер трійчастого нерва.
Рогівковий і кон’юнктивальний рефлекси належать до захисних рефлексів організму. Рогівка є найчутливішим місцем організму і рогівковий рефлекс є найбільш стійким рефлексом організму.
Патологічні прояви. Рогівковий і кон’юнктивальний рефлекси можуть зникати при порушенні цілісності рефлекторної дуги або при тяжких ураженнях центральної нервової системи, що призводять до виникнення коми – повного виключення свідомості, що супроводжується зникненням всіх рефлексів. При цьому серед усіх захисних рефлексів рогівковий рефлекс зникає останнім.
2.
Дослідження функції VІ пари черепно-мозкових нервів (відвідного нерва)
Перевіряють функціональний стан бічного прямого м’яза правого і лівого очей. Просять досліджуваного стежити поглядом за певним об’єктом (наприклад, неврологічним молоточком), який рухають спочатку в один бік, а потім в другий бік.
Прояви фізіологічної і клінічної норми: досліджуваний легко повертає праве і ліве око в зовнішній бік.
Патологічні прояви. При ураженні відвідного нерва або бічного прямого м’яза ока виявляються такі ознаки:
– неможливість або обмеженні повороту очного яблука назовні;
– східнá косоокість;
– двоїння в очах при погляді в бік ураженого нерва.
3.
Дослідження функції VІІ пари черепно-мозкових нервів (лицевого нерва)
Перевіряють функціональний стан мімічних м’язів.

4
Спочатку оглядають обличчя досліджуваного і звертають увагу на:
– симетричність очних щілин, брів;
– вираженість і рівномірність лобних і носових складок;
– розташування кутиків рота;
– наявність тиків (мимовільних посмикувань м’язів обличчя).
Потім просять досліджуваного:
– наморщити чоло;
– нахмурити брови;
– щільно заплющити очі;
– оскалити зуби;
– надути щоки;
– скласти губи трубочкою;
– посвистіти.
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– симетричність очних щілин, брів;
– рівномірність і симетричність лобних і носових складок;
– симетричне розташування кутиків рота;
– відсутність тиків (мимовільних посмикувань м’язів обличчя);
– при виконанні досліджуваним зазначених вище рухів мімічними м’язами ці рухи є добре вираженими і симетричними справа і зліва.
Патологічні прояви. Асиметричність очних щілин і брів, нерівномірність і асиметричність лобних і носових складок, асиметричне розташування кутиків рота; наявність тиків, ослабленість рухів мімічних м’язів з якогось боку вказують на порушення функцій лицевого нерва.
Симптом Хвостека. При ударі молоточком в ділянці проходження лицевого нерва в точці, яка знаходиться спереду від зовнішнього слухового проходу на 1,5–2 см нижче виличної дуги, виникає скорочення мімічних м’язів (посмикування кутика рота, або кутика рота і крила носа, або скорочення всіх мімічних м’язів).
Фізіологічна і клінічна оцінка: наявність і помірна вираженість симптому Хвостека свідчить про цілісність і нормальний функціональний стан еферентних рухових волокон лицевого нерва.
Надбрівний рефлекс. При ударі молоточком по внутрішньому краю надбрівної дуги на 1 см вище брови або по середній лінії чола легко скорочується круговий м’яз ока.
Фізіологічна і клінічна оцінка: наявність і помірна вираженість надбрівного рефлексу, свідчить про цілісність його рефлекторної дуги і нормальний функціональний стан рухових ядер лицевого нерва.
4.
Дослідження функцій VІІІ пари черепно-мозкових нервів (присінково-завиткового нерва)
Цей нерв має дві частини: завиткову (слуховий нерв) і присінкову (вестибулярний нерв).
Дослідження функції слухового нерва:
– з’ясовують, чи немає скарг на погіршення слуху, шум у вухах тощо;
– звертають увагу на міміку і постановку голови досліджуваного (напружене прислухування, поворот голови одним із вух у бік того, хто говорить, прикладання долоні до вушної раковини);
– перевіряють гостроту слуху на гучне та шепітне мовлення: досліджуваний стає боком до дослідника і закриває пальцем вухо з протилежного боку; дослідник вимовляє голосно і пошепки різні слова і окремі фрази, а досліджуваний їх повторює (при нормальній гостроті слуху шепітне мовлення сприймається на відстані 6-12 метрів, а гучне – 15-20 метрів).
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– відсутність скарг на погіршення слуху, шум у вухах тощо (за умови, що у досліджуваного не порушене мовлення і здатність усвідомлювати свої відчуття);
– звичайне положення голови досліджуваного: відсутність напруженого прислухування і повороту голови одним із вух у бік того, хто говорить; відсутність прикладання долоні до вушної раковини;
– здатність сприймати шепітне мовлення на відстані 6-12 метрів, а гучне – 15-20 метрів.
Патологічні прояви. Наявність скарг на погіршення слуху, шум у вухах тощо, напружене прислухування
і поворот голови одним із вух (тим, яке краще чує) у бік того, хто говорить, прикладання долоні до вушної раковини, щоб краще чути, погіршення здатності сприймати шепітне і/або гучне мовлення може свідчити чи про патологічні зміни у структурах вуха, чи про порушення функції слухового нерва, чи про порушення функції інших структур головного мозку, що пов’язані зі слуховим відчуттям.
Дослідження функції вестибулярного нерва:
– з’ясовують, чи немає скарг на головокружіння;
– перевіряють здатність досліджуваного здійснювати пасивні повороти і нахили голови при заплющених очах;
– перевіряють наявність ністагму (мимовільних посмикувань очних яблук): досліджуваному пропонують стежити поглядом за молоточком, який рухають в боки, догори і донизу на відстані приблизно 30 см від очей; ністагм може бути фізіологічним (виникає при проведенні спеціальних проб) та патологічним (виникає спонтанно).

5
Прояви фізіологічної і клінічної норми:
– відсутність скарг на головокружіння (за умови, що у досліджуваного не порушене мовлення і здатність усвідомлювати свої відчуття);
– досліджуваного може легко виконувати пасивні повороти і нахили голови при заплющених очах;
– перевіряють наявність ністагму (мимовільних посмикувань очних яблук): досліджуваному пропонують стежити поглядом за молоточком, який рухають в боки, догори і донизу на відстані приблизно 30 см від очей; ністагм може бути фізіологічним (виникає при проведенні спеціальних проб) та патологічним (виникає спонтанно).
Патологічні прояви. Поява головокружіння, порушення орієнтації в просторі, розладів рівноваги і ходи, наявність ністагму, що виникає спонтанно, свідчать про порушення функцій вестибулярного апарату.
При порушенні функції вестибулярного апарату виникає вестибулярна атаксія: при стоянні чи ходьбі досліджуваний падає в бік ураженого вестибулярного аналізатора.
Практична робота № 5
Дослідження функцій мозочка
1.
Дослідження здатності підтримувати рівновагу тіла
Дослідження ходи. Обстежуваному пропонують зробити кілька кроків із відкритими очами, потім – із заплющеними, швидко повернутися, зупинитися, пройти по прямій лінії. Просять зробити кілька кроків вбік
(флангова хода).
При цьому дослідник звертає увагу на розташуванні ніг при ході, стійкість тіла, наявність співдружніх рухів рук.
Проба Ромберга. Досліджуваного просять стати рівно, з’єднати ступні, витягнути руки вперед і заплющити очі.
Більш складний варіант проби Ромберга. Обстежуваному пропонують стати ступнями на одній лінії так, щоби пальці однієї ступні торкалися п’ятки іншої, а руки витягнути в різні боки.
Якщо обстежуваний стоїть вільно – проба Ромберга негативна, що свідчить про здатність обстежуваного підтримувати рівновагу тіла, якщо не може встояти – проба Ромберга позитивна, що свідчить про порушення здатності обстежуваного підтримувати рівновагу тіла.
Прояви фізіологічної і клінічної норми:

досліджуваний може легко пройти по прямій лінії, не втрачаючи рівноваги тілаі виконуючи скоординовані співдружні рухи руками під час ходи;
– досліджуваний може легко виконати пробу Ромберга, не втрачаючи рівноваги тіла.
Патологічні прояви. Неспроможність пройти по прямій лінії, наявність виражених похитувань тіла при ходьбі, похитування або неможливість встояти при виконанні проби Ромберга свідчать про ураження або вестибулярного апарату або мозочка. При ураженні мозочка спостерігається порушення скоординованості співдружніх рухів рук під час ходьби.
2.
Дослідження координації рухів
Дослідження координації рухів проводять за допомогою координаторних проб.
Пальценосова
проба. Обстежуваного просять заплющити очі, опустити руки вздовж тіла, а потім торкнутися вказівним пальцем кінчика носа почергово кожною рукою.
Може бути пряме попадання (норма), нечітке попадання (внаслідок тремтіння рук) або промахування
(патологія).
Пальце-пальцева проба. Досліджуваному пропонують заплющити очі, широко розвести руки і потім зближувати вказівні пальці, намагаючись влучити пальцем у палець.
Пальцевказівна проба. Обстежуваному пропонують з відкритими, а потім із заплющеними очима влучити вказівними пальцями витягнутих рук у вказівні пальці витягнутих рук того, хто обстежує.
Промахування свідчить про порушення координації.
П’ятково-колінна проба. Обстежуваного, який лежить на спині з випростаними ногами, просять трохи підняти одну ногу і влучити п’яткою в коліно іншої ноги та рівно провести п’яткою по передній поверхні гомілки вниз до великого пальця.
Проба на діадохокінез (від грец. diadochos – послідовність). Виявлення здатності швидко, симетрично і рівномірно здійснювати кистями витягнутих рук протилежні рухи, що змінюють один одного: обертання досередини (пронація) і обертання назовні (супінація).
Проба зупинки руки. Обстежуваному пропонують підняти обидві руки догори, а потім опустити їх до горизонтальної лінії.
Проба Стюарта–Холмса. Дослідник сильно відтягує до себе зігнуту в ліктьовому суглобі руку досліджуваного, а потім швидко відпускає її.
При гіперметрії обстежуваний не може миттєво стримати руку, і вона вдаряється до його грудей (симптом відсутності зворотного поштовху, симптом Стюарта–Холмса).
Пронаторна проба. Обстежуваний із заплющеними очами простягає вперед руки долонями догори. На боці ураження мозочка кисть виявляється більше повернутою досередини.
При оцінці координаторних проб визначають плавність, сумірність, точність рухів.

6
Крім цього для дослідження координації рухів звертають увагу на стан м’язового тонусу, артикуляцію,
почерк.
Прояви фізіологічної і клінічної норми:

досліджуваний легко виконує всі координаторні проби;
– рухи досліджуваного при виконанні кординаторних проб є плавними, сумірними, точними;
– м’язовий тонус, артикуляція і почерк не порушені.
Патологічні прояви. Якщо досліджуваний при виконанні координаторних проб промахується, або у нього спостерігається тремтіння рук, порушення плавності і сумірності рухів, порушення м’язового тонусу, артикуляції і почерку, то це може свідчити про порушення функцій мозочка.
3.
Дослідження співдружньої діяльності м’язів
Проба Бабинського в положенні стоячи. Обстежуваному, який стоїть зі зведеними ногами, пропонують прогнутися назад, закинувши голову назад.
Прояви фізіологічної і клінічної норми: при виконанні цієї проби відбувається мимовільний співдружній рух – згинання колінних суглобів.
Патологічні прояви: при мозочковій патології у зв’язку з асинергією (порушенням співдружньої діяльності м’язів) цей співдружній рух (згинання колінних суглобів) відсутній, і обстежуваний, втрачаючи рівновагу, падає назад.
Проба Бабинського в положенні лежачи. Обстежуваному, який займає вихідне положення лежачи на твердій поверхні з випрямленими ногами, розведеними на ширину надпліч, пропонують схрестити руки на грудях і потім сісти, не відриваючи п’ятки від опори, на якій він лежить (ліжка, кушетки, підлоги).
Прояви фізіологічної і клінічної норми: обстежуваний легко виконує цю пробу.
Патологічні прояви: при ураженнях мозочка виникає асинергія і обстежуваний не може виконати цю пробу, оскільки в нього не виникає співдружнього скорочення сідничних м’язів, він не може фіксувати на площі опори ноги і таз, в результаті ноги піднімаються і сісти йому не вдається.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас