ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1.
Оноре де Бальзак «Людська комедія». Типологія образів. Роман «Батько Горіо»
Естетика Бальзака. Бальзак – зачинатель соціального реалістичного роману.
ХІХ століття в літературі називають "золотою добою" соціально-психологічного роману. Формування його почалося у Франції, чому сприяла та ситуація, що склалася в культурі цієї країни. Одна з характерних її рис - гостра політизація французького суспільства
Оноре де Бальзак — один з найяскравіших письменників в історії світової літератури того періоду. «Король романістів» — так назвав його Ф. Стендаль.
У романах Бальзака втілені характерні риси реалізму: намагання наблизитися до реалій життя, відтворити типові характери за типових обставин, соціальність. Письменника цікавили не лише окремі людські особистості, а й суспільство загалом. Не випадково в передмові до «Людської комедії» Бальзак висловив бажання бути його «секретарем». Проте твори митця не є простим копіюванням життя французького суспільства, героїв його романів іноді породжувала і бурхлива уява, фантазія письменника. Донині залишається загадкою те, ким же він був насправді: реалістом чи фантазером і провидцем? Мабуть, і тим, і іншим. Але передусім Бальзак — оригінальний мислитель, філософ, який у своїх творах порушував складні питання людського буття.
Оноре де Бальзак одним із перших в західноєвропейській літературі починає художнє дослідження буржуазного світу, який на той час ще не вичерпав свох можливостей, а його проза є носієм поетичного ореолу.
Між тим Бальзак любив аристократичний світ, полюбляв відвідувати салони, милуватися красою жінок, спілкуватися з відомими письменниками, серед яких були Віктор Гюґо, Жорж Санд, Генріх Гейне та ін.
2.«Людська комедія» – грандіозна енциклопедія життя Франції першої половини ХІХ ст. Проблематика і структура «Людської комедії».
Серед найбільш відомих творів О. де Бальзака — «Людська комедія», задум якої формувався поступово, починаючи з 1829 року, а остаточно утвердився у 1841-му.
Ц
я робота відрізняється грандіозністю задуму і важливістю проблем, порушених Бальзаком, який хотів критично зобразити увесь світ в усій його повноті.Сам письменник говорив: « Мій твір має увібрати в себе всі типи людей, усі суспільні стани, він повинен вілити всі соціальні зрушення так, що жодна життєва ситуація, жодна особа, жодна професія не виявилися забутими»
«Людська комедія», яка писалась Бальзаком 18 років, складається з трьох великих частин: «Етюди про звичаї», «Філософські етюди», «Аналітичні етюди». У передмові до свого твору Бальзак наголошував, що перша частина («Етюди про звичаї») — лише «основа, сповнена образів, трагедій і комедій, над якою височітимуть «Філософські етюди», призначення котрих полягає вже не у змалюванні життєвих явищ, а в поясненні їхніх рушійних сил». В «Аналітичних етюдах» автор досліджує початки, основи речей. Серед творів, що ввійшли до «Людської комедії», слід назвати такі: «Гобсек», «Тридцятирічна жінка», «Шагренева шкіра», «Батько Горіо», «Ежені Гранде», «Пишнота і злиденність куртизанок», «Втрачені ілюзії» тощо.
Історія написання роману О. де Бальзака «Батько Горіо».
Роман «Батько Горіо» поклав початок зображенню Парижа, його блиску і злиднів одночасно. Долі героїв, випадковос- ті їх біографій, особливості характерів, звичаїв, індивідуальностей, при всій їхній неординарності, не зможуть порушити залізної необхідності законів буржуазного світу, які видаються героям майже непереборним роком, а боротьба з ним призводить до їхньої загибелі, як батька Горіо, або до компромісу, як Растіньяка, або проникнення в саму структуру, яка творить ці закони, приклад цього – Вотрен. Дія роману розгортається в бідному передмісті Парижа, пансіон пані Воке. Автор відмічає тут, що в Парижі немає кварталу більш жахливого ніж ця вулиця Нев-Сен-Женев’єв. Бальзак – майстер точних деталей, проводить нас по заплутаних лабіринтах царства бідності. Пансіон Воке – це ошат- ний Париж, де живе дрібний міський люд. Б.Реізов зазначає з цього приводу, що «драма роману розвивається у паризь- кому «пеклі», де є непристойність і просто злидні»
Зображення пансіону пані Воке. Яке враження складає цей будинок? Які засоби використовує автор, зображуючи пансіон і господиню. Що змусило людей до її пансіонату? (Знати історію мешканців пансіонату).
Читаючи перші сторінки роману опиняємось у пансіоні пані Воке, де й проживають головні герої . Автор звертає увагу читача на обстановку кімнат, починаючи з вітальні, де все являє собою і відсутнісь смаку, і вказує на застарілість: тут є меблі «поміщені сюди, як поміщають відходи цивілізації до лікарні для невиліковних»; «мерзотні гравюри, до яких пропадає апетит». Згадаймо опис кімнати, в якій жив Горіо: «Підлога сира і у пилу (…) погана конторка; крісла із солом’яним сидінням і два стільця завершували злиденну обстановку»
Також намагається збагнути запахи цього притулку: «У ньому відчутно затхлість, цвіль, гниль; віддає їдальнею, де скінчили обідати».
Опис дому Воке закінчується узагальненням: «Інакше кажучи, тут царство злиднів, де немає натяку на поезію»
Весь цей опис, безсумнівно, викладає у читача відразу.
Пансіон пані Воке перетворюється в уяві читача на символ втрачених ілюзій і розбитих сердець, де життя безжалісно перемелює слабких і дарує примарну надію сильним, стати власником чотирьох мільйонів франків.
5. Система образів роману:
БАТЬКО ГОРІО:
а) портрет батька Горіо: яким ми його бачимо вперше, як він виглядає через 3 роки. Порівняти два портрети героя. Назвіть причину цих змін;
З передісторії Горіо ми дізнаємося, що цей старий, надбавши великий статок і вигідно видавши дочок заміж, відійшов від справ і оселився в пансіоні Воке. Тоді він ще мав десять тисяч річного прибутку, багато цінних речей і користувався неабиякою повагою хазяйки пансіону та його мешканців. Однак із часом старий Горіо почав убожіти і, переселяючись у дедалі гірші кімнати, зрештою опинився в жалюгідній комірчині під дахом.
Через чотири роки “він став сам на себе не схожий”, “мав вигляд сімдесятилітнього діда – тупого, тремтячого, блідого”, який “в одних викликав огиду, в інших – жалість”.
б) як мешканці пансіону Воке ставилися до батька Горіо?;
Мешканці пансіону полюбляли кепкувати з Горіо через його беззахисність та незграбність. Можливо, навіть, до Горіо прослідковується злісна зневага, презирливе гоніння, нешанобливе ставлення.
в) історія життя батька Горіо (що ми знаємо про його минуле, як він розбагатів, які стосунки були в родині Горіо?;
Горіо – такий собі підприємець. У минулому багач, який заробив на торгівлі зерном і який весь час не перестає думати про те, як йому заробити грошей. Він був одружений, але його дружина померла і він залишився з двома доньками, яких, на його думку в фінансовому плані він вдало видав заміж. І в той самий момент в його житті почався зворотній процес – він віддавав все, що в нього було.
г) проблема батьків і дітей у романі. Як О. Бальзак описує батьківські почуття Горіо?
«Хочете, розповім вам одну цікаву річ? Річ у тім, що ставши батьком, я зрозумів Бога. Усе, що існує, відбулося завдяки йому, тому він Всюдисущий. Таке ж ставлення між мною і дочками. Тільки я люблю моїх дочок більше, ніж Господь Бог любить світ, бо світ не такий прекрасний, як сам Бог, а мої дочки прекрасніше мене. »
«Я протестую. Якщо батьків будуть топтати ногами, батьківство загине. Це зрозуміло. Суспільство, весь світ тримається на батьківстві, все завалиться, якщо діти перестануть любити своїх батьків. »
Здається, ці дві цитат найкраще характеризують відносини між Горіо і його доньками.
Він – батько, який готовий віддати все задля своїх дочок, а ті, в свою чергу, не вважають за потрібне навіть приїхати до нього, коли він при смерті.
Горіо, на мою думку, неправильно розуміє любов до дітей, у нього все зводиться до грошей. І, мабуть, як би це жорстоко не звучало, він отримав те, що сам собі «вистелив». Дочки не любили його, вони його використовували.
д) коли настає найтрагічніший момент у житті Горіо? Чи настає момент прозріння для батька Горіо?
Найтрагічніший момент у житті Горіо настає тоді, коли він розуміє, що навіть перед смертю дочки не прийдуть до нього, бо їм порібні гроші, а не сам Горіо. Хоча з іншого боку, можливо, він не до кінця це й зрозумів.
РАСТИНЬЯК:
Характеристика Ежена Растиньяка: мета приїзду до Парижу; стосунки Растиньяка з батьком Горіо; які поради дають герою віконтеса де Босеан та каторжник Вотрен?; стосунки Растиньяка з доньками Горіо; чи досягне Растиньяк перемоги? Відповідь обґрунтуйте.
Ежен де Растіньяк – молодий студент, який жив у селі, але мріяв стати юристом. Має батька, матір, двох сестер і двох братів. Сусід Горіо по пансіонату. А згодом коханець молодшої дочки Горіо – баронеси де Нусінген. Чи не єдиний персонаж роману, що відноситься до Горіо з повагою.
Він - чистий, незіпсований світлом молода людина, дивлячись на кояться навколо нього гидоту, наприкінці роману, вирішує кинути виклик паризькому суспільству. Студент розуміє, що і віконтеса де Босіан, і Вотрен мали рацію: чесністю в житті можна домогтися хіба що жебраків, сумовитих похорону. У вищому світі люди потрібні один одному тільки, коли вони можуть дати щось натомість: гроші, звязки, титули і невелика кількість справжнього кохання.
Завдання для підготовчого періоду:
Складіть цитатну таблицю для характеристики головного героя.
Для мене Горіо постав розважливою людиною. Він таким був на початку, таким і залишився до кінця.
«У мене було б все. А тепер нічого. Гроші роблять все, навіть дочок! О! де мої гроші?»
«Батько знає своїх дітей не гірше, ніж Бог усіх нас, він читає в глибині сердець і судить самі наміри.»
Порівняйте Горіо з королем Ліром: назвіть причини трагедії короля Ліра (Шекспір) та батька Горіо (Бальзак). Чия трагедія масштабніша на вашу думку? Чому?
Проводячи порівняння короля Лір та батька Горіо, я особисто вважає, що ці два образи на скільки схожі, на стільки ж і відрізняються.
Якщо король Лір, коли він втрачає державу, коли він втрачає людський вигляд, коли він сходить з розуму, коли він розуміє, як холодно жебракові, як голодно голодному, він, переставши бути королем, стає людиною і вньому відбувається трансформація і настає прозріння, то Горіо, покинутий власними дітьми, які його ж і довели до смерті, до останнього подиху залишається «незрячим».