Ім'я файлу: практична робота 6 (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 15.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Unit 11 Ворона Віталій Ік-02.docx
Зразок мотиваційного листа (бакалаврат).docx
Розширення: docx
Розмір: 32кб.
Дата: 15.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
Unit 11 Ворона Віталій Ік-02.docx
Зразок мотиваційного листа (бакалаврат).docx
Практична робота 6
1.Система оподаткування підприємств в Україні
Щоб зрозуміти, що являє собою загальна система оподаткування в Україні, необхідно ближче ознайомитися з основними ставками й податками, які платять підприємства, що перебувають на даній системі:
1. Податок на прибуток. Він виплачується з прибутку підприємства. База оподаткування розраховується, як різниця між доходом від діяльності підприємства та сумою всіх витрат платника податків. Базова ставка на даний податок становить 18%.
Звіти з оплати даного податку подаються, в залежності від суми річної виручки:
Підприємства, що отримали за рік менше, ніж 20 мільйонів гривень – один раз на рік, упродовж 60 к.д., що настають за останнім к.д. звітного року (до 02 березня 2020 року за 2019 рік).
Підприємства, що отримали за рік більше, ніж 20 мільйонів гривень – поквартально за квартал, півріччя, три квартали, рік, упродовж 40 календарних днів, що настають за останнім к.д. звітного кварталу.Сплачується податок протягом 10 календарних днів з граничної дати подання декларації (до 10 березня 2020р. за 2019 рік).
2. Податок на дивіденди. Ставка даного податку становить 5%. Оплата здійснюється за допомогою авансових платежів.
3. ПДВ. Вилучається із частини вартості продукції, роботи або послуги, що створюється на кожній стадії процесу виготовлення продукції, роботи чи послуги. Розраховується, як різниця між сумою доданої вартості для особи, яка купує товар та сумою доданої вартості, котру отримує підприємство після продажу. Відповідно до нових змін у ПК України, базова ставка на даний податок становить 20%.
Зареєструватися платником ПДВ можна добровільно, якщо річний дохід не перевищує 1 млн. гривень. У протилежному випадку процедура є обов'язковою.
Звіти з оплати даного податку подаються щомісяця й в електронному вигляді, як і сама оплата. Деякі підприємства та організації можуть домогтися того, щоб подавати звітність та оплачувати податок щоквартально.
4. Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Цей податок з 2011 року прийшов на заміну платежів у ПФУ й соцстрах. Подача звіту та оплата податку здійснюється щомісяця. Оплачується він у вигляді 22 % із фонду зарплати, але не більше 15 мінімальних зарплат.
5. ПДФО. Стандартно цей податок утримується із зарплат працівників на підприємстві у вигляді 18%. Подача звітів виконується поквартально, сплата - у момент виплати зарплати. Крім цього, із зарплати співробітника утримується обов'язковий військовий збір. Його ставка становить 1,5%.
2.Оподаткування прибутку підприємств: сутність і ставки.
Оподаткування прибутку підприємств
Об’єктом оподаткування є: - прибуток з джерелом походження з України та за її межами, що визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених ПКУ (П = Д – С/в реал. – В інш.);
3.Розрахунок оподаткованого прибутку.
Прибуток як об'єкт оподаткування визначається так:
Пзп = Дзп-Ср-Візп,
де Пзп - прибуток звітного податкового періоду; Дзп - доходи звітного податкового періоду; Ср - собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг; Візп - інші витрати звітного податкового періоду.
4.Характеристика фіксованого податку в сільськогосподарському виробництві.
У системі альтернативних податків ФСП посідає своєрідне і дуже специфічне місце. Пояснюється це кількома підставами. Так, по-перше, мета його запровадження, порівняно з іншими альтернативними податками характеризується більш чіткою та вузькою цілеспрямованістю – це підтримка сільськогосподарських товаровиробників, спрощення системи оподаткування саме в галузі сільського господарства. По-друге, йдеться про прямий реальний податок виключно з юридичних осіб, при цьому, аналізуючи особливості регулювання цього податку, ми дійдемо висновку, що законодавець передбачає спеціального платника (характеризується відповідним статусом чи певною діяльністю). По-третє, ФСП належить до категорії загальнодержавних. Проте він надходить до місцевих бюджетів, що й природно, оскільки діяльність щодо виробництва та переробки сільськогосподарської продукції здійснюється на території певних регіонів, при якій використовується метод часткового розподілу податку (податкове квотування). Згідно з чинним законодавством зареєструватися як платники ФСП можуть ті особи, які відносяться до сільськогосподарських підприємств з різною організаційноправовою формою, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75% загальної суми валового доходу. Отже, фіксований сільськогосподарський податок є важливим інструментом стимулювання сільськогосподарського виробництва, який зменшує податковий тиск на сільськогосподарських товаровиробників i на цій основі забезпечує стимулювання раціонального використання землі, нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції.
5.Позитивні та негативні сторони фіксованого податку.
До позитивних наслідків запровадження ФСП можна віднести :
а) стабільність бази та ставок оподаткування;
б) стимулювання ефективного використання сільськогосподарських угідь;
в) заохочення до нагромадження капіталу та інвестування;
г) відсутність мотивації до приховування результатів господарювання, а отже, і зменшення кількості боржників;
д) спрощення податкового обліку, звітності та прозорість справляння податків.
Окрім позитивних, можна виділити і негативні наслідки запровадження ФСП:
а) цей податок не враховує виробничі витрати та рівень прибутковості сільськогосподарських товаровиробників;
б) обчислення ставок податку здійснюється на недосконалій базі грошової оцінки угідь через нерозвиненість ринку землі;
в) не всі включені до його складу податки залежать від розміру сільськогосподарських угідь, чим порушується принципи справедливості;
г) він ставить у нерівні умови платників податків, які мають у валовому виробництві різне співвідношення рослинницької та тваринницької продукції;
д) істотно зменшено спрямування коштів до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування.
Отже, зіставляючи позитивні і негативні сторони, можна зробити висновок фіксований сільськогосподарський податок зменшує податковий тиск на сільськогосподарських товаровиробників i на цій основі забезпечує стимулювання раціонального використання землі, нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції. Удосконалення окремих норм в податковому законодавстві для аграрного сектора економіки дасть можливість упорядкувати не лише справляння податку, а й забезпечить своєчасне i повне надходження до місцевого бюджету коштів від сплати цього податку.
6.Сутність податку на додану вартість.
Податок на додану вартість (ПДВ) – це непрямий податок з доданої вартості, яка створюється на всіх стадіях виробництва та обігу, що включається у вигляді надбавки в ціну товару, робіт та послуг.
7.Механізм сплати ПДВ
Основою для розрахунку ПДВ виступає додана вартість - знов створена вартість підприємством за рахунок його власних факторів виробництва (землі, капіталу, робочої сили, підприємництва). Відповідно, додана вартість складається з: 1) ренти, оренди; 2) амортизації; 3) заробітної плати; 4) прибутку.
Облік ПДВ та визначення сум цього податку нерозривно пов’язані з такими основними поняттями:
податкове зобов’язання — загальна сума податку на додану вартість, одержана платником ПДВ в звітному періоді (в складі вартості проданих покупцеві товарів, робіт, послуг);
податковий кредит — сума ПДВ, на яку платник цього податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена за правилами, встановленими Податковим кодексом України
бюджетне відшкодування — відшкодування від’ємного значення ПДВ платнику цього податку (за умови підтвердження правомірності бюджетного відшкодування);
8.Вплив ПДВ нафінансовий стан підприємства.
Цей податок обмежує величину прибутку підприємств, тому що в умовах конкуренції не завжди можливе підвищення ціни на величину цього податку, особливо у випадках підвищення ставки ПДВ.
Збільшення ціни на величину ПДВ може призвести до зменшення попиту, оскільки ПДВ, який сплачує підприємство, прямо пропорційний еластичності попиту на продукцію та обернено пропорційний пропозиції. Якщо ціна на товар, яка утворилася на ринку під впливом попиту і пропозиції є на рівні, який сприяє нормальному функціонуванню підприємства і здійсненню його господарської діяльності, то тягар податку несе кінцевий споживач. Якщо ж такі умови відсутні, то податок доведеться частково сплачувати підприємствам. Таким чином, це призведе до скорочення попиту, зниженню обсягів продажу і прибутку, відволіканню обігових коштів, зниженню фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності.
Для підприємства є важливим визначення джерела сплати та наступного відшкодування ПДВ, від якого залежить термін мобілізації власних коштів і залучення позикових коштів для їх покриття.
Сплата податку за рахунок власних коштів забирає з обороту підприємства частину коштів. Період іммобілізації обігових коштів підприємства-платника ПДВ на сплату цього податку залежить від часу списання коштів з його рахунка та часу надходження коштів від покупця на цей рахунок. Чим тривалішим буде іммобілізація оборотних коштів, тим негативніше ПДВ буде впливати на фінансовий стан підприємства.
Ще одною важливою проблемою є ставка ПДВ. Ставка податку в розмірі 20% призводить до зростання цін на товари, роботи та послуги. В більшості випадків це призводить до зменшення обсягу продаж, що, в свою чергу, негативно впливає на фінансовий стан підприємства.
9.Особливості застосування нульової ставки ПДВ сільському господарстві
За нульовою ставкою ПДВ обкладаються операції з вивезення товарів за межі ТТУ в митному режимі (пп. 195.1.1 ПК): експорту; реекспорту – у тому випадку, якщо товари, які були імпортовані, повертаються нерезиденту у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору або іншими обставинами, що перешкоджають його виконанню (п. 5 ч. 1 ст. 86 МК, п. 206.5 ПК). Реекспорт з інших причин звільняється від оподаткування згідно з п. 206.5 ПК; безмитної торгівлі; вільної митної зони. Виняток! Нульова ставка не застосовується при вивезенні в митному режимі експорту: культурних цінностей (п. 210.7 ПК); соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТЗЕД) з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року, насіння суріпки та рапсу (товарна позиція 1205 згідно з УКТЗЕД) з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року – експортерами, які не є виробниками цих культур (п. 63 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).
10.Про особливості застосування спеціального режимуоподаткуваннявсільському господарствіу 2016 році
З 1 січня 2016 року позитивна різниця між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту звітного періоду, визначена по окремих видах сільськогосподарських операцій, перераховується до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств у різних частках залежно від виду продукції:
а) по операціях із зерновими (коди 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД) та технічними (коди 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД) культурами:
- до Державного бюджету України у розмірі 85 відсотків;
- на спеціальні рахунки у розмірі 15 відсотків.
б) по операціях із продукцією тваринництва ( коди товарних позицій 0102 і 0401 згідно з УКТ ЗЕД) підлягає перерахуванню:
- до Державного бюджету України у розмірі 20 відсотків;
- на спеціальні рахунки у розмірі 80 відсотків.
в) по операціях із іншими сільгосптоварами/послугами:
- до Державного бюджету України у розмірі 50 відсотків;
- на спеціальні рахунки у розмірі 50 відсотків.
Отож, для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємствам, які станом на 01.01.2016р. зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для вищевказаних видів операцій. Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).
Встановлений Кодексом порядок перерахування коштів на електронні рахунки та з електронних рахунків на спеціальні рахунки сільськогосподарських товаровиробників та до державного бюджету застосовується до операцій з постачання сільськогосподарської продукції, що здійснюються починаючи з 1 січня 2016 року включно.