Ім'я файлу: 1679318722255861.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 29.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Гунько Анастасії пр.docx
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 29.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
Гунько Анастасії пр.docx
Практична робота 1
Підготувала студентка групи ДО-41
Гунько Анастасія
Теоретичні основи формування мовно мовленнєвих компетенцій дітей дошкільного віку;
Зміст поняття «компетентність» включає не лише когнітивний, технологічний компоненти, а й мотиваційний, етичний, поведінковий. Щодо співвідношення понять «компетенція» і «компетентність» найчастіше дотримуються такої думки: компетенція складає певний потенціал, ресурс, здатність особистості, а компетентність – це актуальні прояви компетенції у певному виді діяльності, суспільному житті тощо.
Стосовно виховання дітей дошкільного віку передусім використовується термін «життєва компетентність». Відповідно до сучасних вимог дошкільник виступає як часточка великого, плинного, суперечливого, складного життя. Найголовнішим для педагога і батьків є необхідність виростити дитину домірною життю (своїй природі, можливостям, віку, зовнішнім вимогам, соціальним правилам), навчити адекватно реагувати на різні події, вчинки, якості, досягнення, знаходити в ньому своє місце, «вписуватися» в його контекст.
О. Кононко зазначає, що для того, щоб на етапі дошкільного дитинства закласти основи компетентності як інтегральної особистісної характеристики, необхідно почати з чіткого визначення змісту цього поняття, усвідомлення своєї відповідальності за наявність – відсутність у дитини зазначеної властивості, добору адекватних методів її виховання в умовах дошкільного закладу.
У Базовому компоненті дошкільної освіти компетентність розглядається як особистісна, складна, інтегральна характеристика дитини, що засвідчує її достатню обізнаність, умілість, вправність у певному колі питань. Тобто компетентність – це особистісна якість, а компетенція – коло питань, за якими зазначену якість характеризують. Близьким до поняття «компетентність» автори БКДО вважають також зрілість та авторитетність, які утворюють одну зв’язку: компетентність – компетенція – зрілість – авторитетність.
Отже, поняття компетентність засвідчує наявність у дитини відповідної інтегрованої особистісної якості; компетенція – вказує на сфери й напрями її прояву; зрілість – бажану й доступну вікові повноту розвитку компетентності (не лише знає, а й уміє, позитивно ставиться, адекватно діє); авторитетність – ступінь визнання компетентності дитини іншими – дорослими й однолітками. Основними показниками життєвої компетентності визначаються такі:
1. Оптимальна для віку модель провідної діяльності.
2. Форми активності дитини.
3. Особливості розвитку базових якостей особистості.
Базовий компонент мовленнєвого розвитку знань, умінь, навичок дитини є кінцевим результатом розвитку на етапі дошкільного дитинства, комплексною характеристикою мовленнєвої поведінки дитини. На думку А. Богуш, він виявляється у загальній культурі мовленнєвого спілкування, що є кінцевою метою всієї роботи з розвитку мовлення в дошкільному закладі.