![]() | 1 2 3 4 5 ![]() ![]() або (1.3) ![]() де Qpск - річний вантажообіг складу BP за вантажем, що розглядається, т; Qdск — розрахунковий добовий вантажообіг вантажу, що розглядається, т/доб: Qpск = ν · Qd , (1.4) де ν — питома вага вантажопотоку, який надходить або відправляється зі складу BP (див. таблиці 1 — 3 завдання); tз — розрахунковий термін зберігання вантажу у складі, доб; β — коефіцієнт, який ураховує додаткову площу на проходи, проїзди для вантажно-розвантажувальних машин та автомобілів, місця для встановлення ваг, приміщення прийомоздавальників; ε — коефіцієнт, який ураховує прямий варіант перевантаження, приймаємо від 0,10 до 0,20; Р — розрахункова маса вантажу на одиницю площі складу, т/м2. Значения Р, tз i β прийнято згідно з інструкцією i наведено в додатках Б-Г. Результати розрахунків ƒск наведено у таблиці 1.2. Таблиця 1.2 — Потрібні площі складів для збереження вантажів по прибутті i відправленні
Для конкретних вантажів потрібна складська площа може бути визначена також методом елементарних площадок. У проекті передбачено спеціалізовані a6o об’єднані склади для зберігання вантажів, що прибувають та відправляються (контейнерні площадки, ангарний склад). Окрім того, однорідні (що припускають сумісне зберігання) вантажі при незначному їх вантажообігу переробляються на одному складі (ангарний склад). За даними таблиці 1.2 встановлена потрібна кількість та спеціалізація складів ВР (наприклад, F1 = ƒ1 + ƒ4 + ƒ9; F2 = ƒ2 + ƒ6 + ƒ7; F3 = ƒ3 + ƒ8 і т. д.). Для штучних вантажів, які потребують закритого зберігання (дрібні відправки, крупи, борошно, цукор, холодильники), запроектовано одноповерховий ангарний склад із внутрішнім розташуванням вантажно-розвантажувальних колій, обладнаний пристроями пожежної і вартової сигналізації. Одноповерхові склади із внутрішнім розміщенням вантажно-розвантажувальних колій (ангарні склади) можуть бути однопрогоновими (24 або 30 м), двопрогоновими (24+24 або 30+30 м), трипрогоновими (24+30+24 м), якщо є сортування вантажів. Кількість колій та платформ у багатопрогонових складах повинна відповідати характеру і розмірам операцій, що виконуються. Для цементу, гіпсу і вапна передбачено однопрогоновий критий склад із зовнішнім розташуванням залізничних колій. Для переробки контейнерних і великовагових вантажів передбачені контейнерні та великовагова площадки, які обладнано двоконсольними козловими кранами. Розміри їх установлено залежно від технологічного процесу роботи і вибраних засобів механізації та автоматизації. На ВР запроектовано високу платформу. В’їзд із торцевого боку на відкриту платформу споруджено на рівні підлоги вагона і має поздовжній ухил не крутіше 1/7, а для вантажно-розвантажувальних машин – не крутіше 1/10. Для вивантаження вугілля та нерудних (мінерально-будівельних) матеріалів запроектовано підвищену колію, яка розташована з урахуванням напрямку переважних вітрів у даному районі на довжину не менше 50 м від складів тарно- штучних вантажів і контейнерного пункту. Склад для вивантаження хімічних (неотруйних) і пиляних вантажів розташовується не ближче 300 м від службових та житлових будівель. На ВР передбачено вантажно-розвантажувальні колії і платформу з під’їздами до неї для безпосереднього перевантаження вантажів з вагонів на автомобілі та навпаки. Результати встановлення потрібної кількості складів BP наведено в таблиці 1.3. Таблиця 1.3 - Відомості про склади BP
Розрахункова довжина складу Lрск, м, визначена як ![]() де Fcк - прийнята (після об’єднання) площа складу, м2 Bск - розрахункова ширина складу, м. Далі приймаємо будівельну довжину складу Lcк, яка повинна бути не менше розрахункової довжини Lрск вантажно-розвантажувального фронту як з боку залізниці, так i з боку автотранспорту g. У свою чергу ![]() ![]() де ∑Uскд - кількість вагонів, які проходять вантажні операціі у даному складі за розрахункову добу; Lв-довжина вагона, м; Kпод- кількість подач вагонів до даного складу за добу. Мінімальна кількість подач ![]() де Тпер - тривалість перерв у роботі складу, приймаємо від 0,5 до 2,0 год; tнв - тривалість навантаження або вивантаження всієї групи одночасно поданих вагонів, год; tпз - час на подавання, розставлення, збирання та забирання групи вагонів, год; ∑Qскд- розрахунковий добовий вантажообіг об’єднаного складу, т (див. таблицю 1.1); Lа - фронт, потрібний для стоянки автомобіля біля складу, м; tа - середня тривалість завантаження або розвантаження автомобіля, год (приймаємо від 0,1 до 0,5 год залежно від марки автомобіля, роду вантажу та способу завантаження-розвантаження); Та - середня тривалість роботи автотранспорту впродовж доби, год; qа - середнє завантаження автомобіля, яке дорівнює уа ga, т; уа - коефіцієнт використання автомобіля за вантажопідйомністю (приймаємо від 0,6 до 1,0 залежно від роду вантажу та способу його перевезення); ga - вантажопідйомність автомобіля, т. Результати розрахунків Lфз та Lфа наведено в таблиці 1.4. Таблиця 1.4 - Розрахункова довжина вантажно-розвантажувальних фронтів з боку залізниці та автотранспорту для складів BP
1.3 Вибір типів вантажно-розвантажувальних машин, розрахунок ïx потрібної кількості для кожного складу та встановлення норм часу на вантажні операції залежно від способу ïх виконання Виберемо для кожного складу згідно з вантажами, що переробляються у ньому, вантажно-розвантажувальні машини (BPM), встановимо ïx потрібну кількість i норми часу на виконання вантажно-розвантажувальних робіт на один вагон. Потрібна кількість вантажно-розвантажувальних машин визначена як 1 2 3 4 5 |