Ім'я файлу: Індивідуальне заняття з розгорнутими інструкціями та аргументова
Розширення: docx
Розмір: 15кб.
Дата: 24.05.2022
скачати
Пов'язані файли:
44,55-61.docx

Індивідуальне заняття з розгорнутими інструкціями та аргументованим вибором завдань

Проблема постановки звуків мовлення та стимуляції їх вимови у дітей не нова, проте у ній залишається багато недостатньо вирішених питань, Зокрема, одним із них є вибір стратегії проведення логопедичної корекції. В останні роки почали застосовувати нові прийоми з метою розв’язання цієї проблеми, що зумовило також потребу їх нової систематизації. Отож у статті ми постаралися розкрити ці два питання. Шляхом анкетування було виявлено труднощі, з якими зустрічаються логопеди в процесі формування вимови фонем, а також їх потреби у подальшому удосконаленні професійних навиків. А отже це вказує на те, що визначена нами проблема залишається актуальною. З метою її розв’язання було визначено та описано 8 груп прийомів постановки звуків мовлення, що суттєво розширює уже представлений у дослідженнях різних науковців досвід. А також за результатами спостереження та результатами проведеного експериментального навчання описано 4 групи дітей з диференційованими мовленнєвими, моторними та емоційними характеристиками шляхи формування правильної вимови фонем у яких були різними.

Постановка правильної вимови звуку ( р )

Мета: Сформувати чіткий артикуляційний апарат (артикуляційну позицію) й слуховий образ звука (р); розвивати синхронні дії мовнорухового і мовнослухового механізму; самоконтроль; стимулювати бажання говорити правильно.

Обладнання: дзеркало, набір постановчих зондів, логопедична лялька, муляж – артикуляційний профіль звука (р), карточки-символики, предметні малюнки звуків- замінників (р)- (л), (л’), (р’), (й), (и), (г), (в), (д).

Хід заняття:
1.Організаційний момент

2.Основна частина

- Повідомлення мети заняття. Бесіда логопеда.

- Логопедична зарядка

Дихальні вправи

Тренування мовленнєвого дихання

Вправа (Здування легких предметів)

Хто вище?,

Фокус,

Хто більше скаже слів без зупинки

Виконання з вихідних позицій: стоячи, сидячи, у русі.

Вироблення цілеспрямованого струмення видихуваного повітря

Вправа (Подути на широкий язик)

Вправа (Подути по середній лінії язика)

Спрямувати струмінь видихуваного повітря по середній лінії язика; якщо не виходить, то великим і вказівним пальцем притиснути до піднебіння бокові краї язика й залишивши середину язика вільною, зробити глибокий вдих і видихнути повітря на піднесений до рота вказівний палець на відстані 10-15 см.

Звук р — твердий, передньоязиковий, альвеолярний, вібрант (дри­жачий), сонорний.
Звук р'— м'який парний звука р).

Під час артикуляції звуків р, р' губи й зуби набувають положення наступ­ного голосного. Широкий напружений кін­чик язика вібрує в повітряному струмені (відбувається зближення кінчика язика та альвеол). Бокові краї язика зімкнені з вер­хніми кутніми зубами. М'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину. Го­лосові зв'язки вібрують. При творенні м'я­кого звука р кінчик язика опускається і вібрує біля верхніх різців, а передня ча­стина спинки язика наближається до твер­дого піднебіння. Відчувається більше на­пруження м'язів. Рот розтягується у пос­мішку. Вади вимови звуків р, р' поширені. Характер вад різноманітний. Частіше зустрічаються вади положення органів артикуляції. Найпо­ширенішим випадком спотвореної вимови є гаркава вимова. Вона ви­никає внаслідок неправильного положення язика: кінчик опущений До нижніх зубів, пасивний, а задня частина спинки язика піднімається вгору і утворює вузьку щілину з м'яким піднебінням. Повітря, що проходить крізь щілину, викликає вібрацію м'якого піднебіння або язичка. Можливі випадки двогубної вимови (з вібрацією губ і б неї), бокової, або щічної (кінчик язика наближається до щоки і вібрує разом з нею). До спотвореної вимови відносять і ті випадки, коли замість звуків р, р' чується нечіткий звук, що може нагадувати фрикативний приголосний г або голосні и, у.


Часто звуки р, р' замінюються звуками л, л', й, в, д, г та ін. Характерними ознаками правильної артикуляції звуків р, р' є вібра­ція кінчика язика, піднятого до верхніх альвеол (коли вимовляється р) або верхніх зубів  (при вимові р). При цьому рот дитини має бути відкритим настільки, щоб кінчик язика міг вільно дрижати. Забезпе­чує дрижання кінчика язика інтенсивний струмінь повітря, що видихається крізь вузьку щілину між кінчиком язика і верхніми альвеола ми або зубами. Перед початком роботи учень повинен повторити назви таких органів: кінчик язика, верхні зуби, альвеоли, тверде піднебіння, нижні зуби (якщо гаркава вимова), бокові краї язика (у випадку бокової, вимови) і вміти показати ці органи за словесною інструкцією на схе­матичному зображенні артикуляційного апарату чи муляжі.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас