Ім'я файлу: Поведінкова психотерапія.docx
Розширення: docx
Розмір: 18кб.
Дата: 18.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
стаття 1.doc
ІНДЗ. АНАЛІТИКА..docx
Протипротозойні засоби.Протигельмінтні засоби (3).docx

Поведінкова психотерапія — різновид психологічної терапії, один із методів психологічної інтервенції, та лікування психічних розладів, розроблений на основі принципів біхевіоризму.

Поведінкова психотерапія орієнтована виключно на поведінку, та діяльність людини, як природну реакцію на стимули навколишнього середовища (природні реакції вважаються умовою дії). Це важливо тут і зараз, але менш важливими є події з минулого (причини розладів, які лікуються).

Допомога в зміні небажаної поведінки відбувається без аналізу несвідомих причин, яких біхевіоризм не визнає. Терапевт у цьому виді психотерапії виконує активну, та директивну функцію - пояснює, пропонує, радить, підтримує, мотивує та призначає завдання. Клієнт проходить навчання і тренування - він, як очікується, буде готовий до активних змін.

Терапія заснована на тренувальних техніках, таких як тренінг для релаксації, що застосовується при систематичній десенсибілізації (десенсибілізації), що допомагає при лікуванні фобій, тренуванні асертивності, та багатьох інших.

У процесі поведінкової терапії, незалежно від типу розладів, що лікуються, виділяють чотири фази:

діагностична - проведення співбесіди, виявлення розладу, визначення способу формування розладу та рівня мотивації пацієнта до зміни

спонукання до мотивації - спонукання пацієнта до позитивних очікувань на лікування, а також залучення пацієнта до відповідальності за психотерапію

застосування специфічної терапевтичної процедури

закріплення змін, що виникають під час психотерапії - визначення завдань, які пацієнт виконує самостійно або за допомогою членів сім’ї для збереження бажаної поведінки.

Щодо стереотипної, рестриктивної поведінки дітей з РСА, їхнього опору змінам, то насамперед у

корекції такої поведінки важливо пам’ятати про її значення для дитини – припускають, що така

поведінка є формою стабілізувати непередбачувано мінливий і незрозумілий світ, спробою знайти собі у цьому світі нішу, в якій можна почуватися впевнено, затишно. Тому важливо розуміти, що різкі спроби змінити таку поведінку будуть супроводжуватися лише дестабілізацією поведінки дитини, посиленням тривоги, ще більшим посиленням стереотипностей та утворенням нових.

  • Батькам важливо засвоїти філософію попередження поведінкових проблем у дітей з дуже раннього віку, бо насправді більшість із них багато легше попередити, аніж потім модифікувати.

  • важливо, щоб батьки з раннього віку встановили контроль над ритуалами та стереотипною поведінкою

  • За вже встановленої стереотипної поведінки її модифікація може бути значно важчою, аніж

попередження, втім принципи залишаються ті самі – встановлення «меж» та батьківського контролю щодо стереотипної поведінки, поступова, плавна модифікація, застосування позитивного заохочення до нової, бажаної поведінки та негативних наслідків щодо проблемної

  • Особливо проблемними бувають стереотипні рухи/манеризми/гримаси, оскільки вони привертають увагу до дитини, викликають негативні реакції в оточення, стрес у батьків. Відповідно спроби модифікувати їх мають базуватися на розумінні значення цієї поведінки. Якщо це є форма привернути до себе увагу, то найкращим терапевтичним втручанням в цьому разі буде ігнорування. Якщо ж це автостимуляція чи ж самозаспокоєння – треба зацікавити дитину іншим, адекватнішим заняттям, відвернути/перемкнути її увагу. Та коли дитина робить такі рухи вже багато років, так що вони стали вже звичними/напівавтоматичними – відповідно треба шукати творчі способи їхньої модифікації.

  • Як уже було сказано, крім стереотипної, у дітей з РСА може бути багато інших видів проблемної поведінки – агресія (серед іншого й аутоагресія), непослух, гіперактивність, крик, мастурбація та ін. Усі ці види проблемної поведінки так само можуть потребувати поведінкової терапії. Відповідно вона буде базуватися на тих самих засадах: розуміння значення проблемної поведінки, що її підтримує, чому вона служить, яка її комунікативна функція – і відповідно пошук ефективних поведінкових втручань. У деяких випадках це може бути дуже нелегким завданням і потребувати високої фаховості психологаповедінкового терапевта як у пошуку причин проблемної поведінки, так і щодо ефективних втручань, які на даному етапі розвитку поведінкової терапії щораз більше спрямовані на розвиток ефективніших альтернативних комунікативних форм, аніж тільки на принципах заохочення/покарання.

  • Подібним чином поведінкова терапія може бути застосованою до порушень сну, розладів травлення, страхів. Щодо страхів, то для дітей з РСА ефективними є ті ж самі підходи, що й для інших дітей, – поступова десенсибілізація до об’єкту страху. Наприклад, якщо дитина боїться купатися в морі, то її заохочують грати на березі на певній віддалі від моря, грати на межі прибою, кидати камінці на рівні неглибокої води і т.д. Так само чинять, якщо вон абоїться порохотяга, – його вмикають на 2 секунди, коли дитина перебуває в іншій кімнаті або в навушниках, потім – на довше, тоді поступово з ближчої до дитини віддалі і т.д. З багатьма страхами важливо працювати «на випередження»

скачати

© Усі права захищені
написати до нас