Ім'я файлу: Потреби і мотиви особистості.doc
Розширення: doc
Розмір: 59кб.
Дата: 26.08.2021
скачати
Пов'язані файли:
Теорія Маслоу.doc
аналіз теорії ієрархії потреб А.Маслоу (МОЯ).pdf
аналіз теорії ієрархії потреб А.Маслоу (Алина ямчук).pdf
Теорія А. Маслоу (карапетян).pdf
Н†вЃҐѓ ©Ѓ£Ѓ ЃбЃ°Ђ®ҐЃбвi.doc
_ КР вікова псіхологія Я.pdf

Реферат на тему:

«ПОТРЕБИ І МОТИВИ ОСОБИСТОСТІ»

ЗМІСТ

Введення

Функції та теорії мотивації

Класифікації видів

Розвиток

Властивості та закономірності

Порушення

Індивідуальні здібності

Методи вивчення

Список використаної літератури

ВСТУП

Активність живих істот - основний спосіб існування. У тварин активність закладена в інстинктах (збереження життя, продовження роду та ін.) Поведінка людини визначається двома факторами: спонукальним і регулятивним, потребами і мотивами. Поняття потреби і мотиви в науці неоднозначні.

Особливості потреб і мотивів

Потреби

Мотиви

П. - потреба (нестача, дефіцит) в чомусь і потреба ліквідувати надлишок чогось шкідливого

Мотив (лат. emovere - штовхач). Якщо потреба тільки створює стан психічної активності, то мотив спрямовує (штовхає) її в потрібному напрямку

П. - переживається як стан внутрішньої напруги (психічної активності), роздуми, мрії і т.д., що і спонукає людину до пошуку предмета потреби, але не спрямовує діяльність до її задоволення

М. - те, що спонукає досягти або уникнути поставленої мети, здійснити певну діяльність або утриматися від неї

М. - супроводжується позитивними або негативними емоціями

Задоволення потреби веде до розрядки напруженості, потреба зникає, але може виникнути і знову

Мета і мотив не збігаються. Мета - те, до чого прагне людина, а мотив - чому він прагне. Мета можна ставити перед собою, керуючись різними мотивами. Проте можливий зсув мотиву на мету.

Потреба - основне джерело активності людини і тварин; внутрішній стан потреби, що виражає їх залежність від конкретних умов існування.

Мотив - внутрішня, стійка психологічна причина поведінки чи вчинку людини, те, що спонукає людину до діяльності і надає його діяльності осмисленість.

Мотивація - 1) сукупність мотивів, спрямовує діяльність і сам внутрішній процес спонукання; 2) процес психічної регуляції, що впливає на спрямованість діяльності та кількість енергії, що мобілізуються для виконання цієї діяльності.

Мотивування - логічне пояснення причин поведінки. Вона може відрізнятися від дійсних мотивів або свідомо використовуватися для їх маскування.

Зрушення мотиву на мету - перетворення мотиву діяльності в мотив. Наприклад, дитина може спочатку виконувати навчальну діяльність задля заохочення матері, а потім, при появі інтересу і задоволення від неї, заради її самої.

ФУНКЦІЇ І ТЕОРІЇ МОТИВАЦІЇ

Потреби виконують спонукальну функцію діяльності та поведінки, а мотиви - напрямну.

Проблема причинності (детермінації) поведінки і діяльності людини була предметом багатьох теорій особистості. Тому в науці співіснують самі різні теорії мотивації.

Біхевіорістская (Б. Скіннер). Вважає основою активності потреба, потребу організму (їсти, пити, мати нормальну температуру і т.д.), викликану відхиленням фізіологічних параметрів від оптимального рівня. Поведінка мотивується наслідками дій і минулим досвідом. Так, якщо дія призвело до сня тію потребностного напруги, то ймовірність повторення цієї дії зростає, а якщо воно не настає, то ймовірність повторення дії зменшується. Психоаналітична (3. Фрейд). Основою мотивації поведінки, на думку 3. Фрейда, є прагнення задовольнити вроджені інстинкти (життя і смерті) - фізичні потреби організму. Інстинкти забезпечують індивіда енергією, яка є джерелом його активності. При цьому якщо задоволення потреби з яких-небудь причин (моральні обмеження, страх покарання і т. п.) неможливо, то енергія інстинкту може бути спрямована в інше русло - на виконання діяльності, не пов'язаної з інстинктом (політику, творчість, бізнес, і тощо). Такий напрям енергії інстинкту в інше русло називають сублімацією.

Гуманістична (А. Маслоу, К. Роджерс). Мотивуюча сила людської поведінки на думку гуманістичної теорії полягає в реалізації ним самим своїх здібностей і потенціалу. Когнітивна (Л. Фестингер). Мотивами поведінки особистості на думку представників цього напряму, є прагнення до відповідності між знаннями про світ і про себе, тобто до консонансу. Невідповідність когніцій переживається особистістю як стан дискомфорту, і вона прагне його позбутися, відновити внутрішню когнітивну гармонію. Це прагнення і є потужний мотиваційний чинник людської поведінки і ставлення до світу. Дозволити дисонанс можна трьома способами: змінити одну з когніцій, знизити її значущість або додати нову каганець.

Діяльнісна (А. Н. Леонтьєв). Згідно з концепцією О.М. Леонтьєва, мотиваційна сфера людини, як і інші психологічні особливості, має свої джерела в практичній діяльності. Сублімація - напрям енергії інстинкту на виконання видів діяльності, не пов'язаних з прямим задоволенням потреби.

Когніція - будь-яке знання, думку або переконання, що стосується середовища, себе чи власної поведінки. Когнітивний (лат. cognitivo - знання) - пізнавальний. Когнітивний консонанс - відповідність між каганець.

Когнітивний дисонанс-деяка суперечність між двома або більше каганець.

КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДІВ

Потреби і мотиви людини різноманітні. У науці представлені різні їх класифікації.

Види потреб і мотивів

Класифікації потреб

Класифікація мотивів

У вітчизняній психології

(В. Д. Шадриков) потреби діляться

по предмету потреб:

1) матеріальні: а) фізіологічні (їжа, укриття), б) соціальні (гроші, предмети побуту);

2) соціальні: а) у спілкуванні,

б) в самоактуалізації, в) у служінні суспільству, м) в соціальному визнанні;

3) духовні: а) у визнанні, б) в естетичному насолоді, в) у творчості.

Всі види потреб взаємопов'язані між собою.

У вітчизняній психології провідні мотиви об'єднуються в понятті спрямованість особистості, яке включає потягу, бажання, прагнення, інтерес, схильність, ідеал, світогляд, переконання.

Мотиви навчальної діяльності (А. К. Маркова):

1) пізнавальні (інтереси),

2) соціальні (зайняти певне місце в колективі, бути корисним суспільству),

3) зростання, розвитку (самовдосконалення і т.д.).

У зарубіжній психології (А. Маслоу) за ієрархічною ознакою (від нижчих - до вищих) - піраміда потреб (рис. 38)

У зарубіжній психології популярна класифікація соціальних мотивів (Мюррей та ін.) Виділяють:

1) мотиви досягнень,

2) мотиви успіху,

3) мотиви влади,

4) мотиви афіліації,

5) мотиви допомоги.

Самоактуалізація - в ​​теорії особистості А. Маслоу - вершинний рівень психологічного розвитку, який може бути досягнутий, коли задоволені всі базові та вищі (мета) потреби і відбувається «актуалізація» повного потенціалу особистості.

Актуальний - важливий, істотний для теперішнього моменту.

Спрямованість особистості-сукупність стійких мотивів, що орієнтують діяльність особи і щодо незалежних від наявної ситуації. Це установки, що стали властивостями особистості, і які у таких формах, як потяг, бажання, прагнення, інтерес, схильність, ідеал, світогляд, переконання.

Потяг-найбільш примітивна форма спрямованості. Це психічний стан, що виражає недиференційовану, неусвідомлену або недостатньо усвідомлену потребу. Потяг-перехідне явище, так як представлена ​​в ньому потреба або згасає, або усвідомлюється і перетворюється у бажання.

Бажання - це усвідомлена потреба і потяг до чого-небудь цілком певного. Ця форма спрямованості характеризується усвідомленням не тільки своєї потреби, але й можливих шляхів її задоволення.

Прагнення - це вольова форма спрямованості. Прагнення-збірне явище, тобто включає потяг, бажання, намір і т.д.



Інтерес-специфічна форма прояву пізнавальної потреби, яка забезпечує спрямованість особистості на усвідомлення цілей діяльності і тим самим сприяє орієнтуванні особистості в навколишній дійсності. Інтерес включає емоційний, інтелектуальний та поведінковий компоненти.

Схильність - спрямованість індивіда на певну діяльність, відповідну інтересу і включає вольовий компонент.

Ідеал-образ мети схильності індивіда, зразок, до якого він прагне, на який орієнтується.

Світогляд-система поглядів індивіда на природу, суспільство, людини та їх розвиток. Ця система поглядів є ціннісними орієнтаціями людей, їх принципами пізнання і діяльності.

Переконання-вища форма спрямованості - система мотивів особистості, які спонукають її діяти у відповідності зі своїми поглядами, принципами, світоглядом.

Мотив досягнення - стійке прагнення в досягненні результату в роботі, бажання зробити щось добре і швидко, досягти певного рівня в якій-небудь справі. Мотив досягнення включає прагнення до майстерності, до суперництва (змагальності, лідерства), до задовольняє роботі, до популярності і т.п. Мотив досягнення потім був диференційований на два: прагнення до успіху і прагнення уникати невдач.

Мотив успіху - орієнтація на успіх у різних видах діяльності на відміну від орієнтації на уникнення невдач. Люди, орієнтовані на успіх, вважають за краще вибирати середні й важкі завдання, тому що воліють обачно ризикувати; а мотивовані на невдачу обирають або легкі завдання (гарантують успіх), або важкі (так як невдача не сприймається як особистий неуспіх). Успіх в діяльності залежить не тільки від самого мотиву, а й від його сили. Так, оптимальна продуктивність діяльності настає при середньому рівні мотивації (закон Іеркса-Додсо-ну).

Мотив уникнення невдачі - більш-менш стійке прагнення людини уникати невдач у тих ситуаціях життя, де результати його діяльності оцінюються іншими людьми.

Мотив влади - здатність особи проводити свою волю всупереч опору інших людей. В основі мотиву влади лежить потреба почувати себе сильним і проявляти свою могутність у дії. Джерелами влади є: винагорода, примус і нормативна влада (влада знавця).

Мотив афіліації (прагнення до людей) - прагнення до таких контактів з людьми, які припускають довіру, співробітництво, приєднання і виключення маніпуляції. Мотив аффіліа

ції має дві форми: надія на приєднання (НА) і боязнь відкидання (БО).

Маніпуляція (лат. manipulation - поводження з об'єктами зі спеціальним наміром, особливою метою, як ручне управління, як руху, вироблені руками, ручні дії). У психології - це вид психологічного впливу, майстерне виконання якого веде до прихованого порушення в іншої людини намірів, не збігаються з його актуально існуючими бажаннями.

Мотив допомоги, альтруїстичні мотиви - альтруїзм - це любов і безкорислива турбота про інших, здатність на безоплатну жертву заради групи, потреба віддавати і почуття відповідальності. Дослідження показали, що:

- Частіше надають допомогу ті, хто сам раніше її отримував;-люди, що володіють емпатією;

- Більше альтруїзму виявляється до залежного від нього людині, ніж до незалежного, приємному і привабливому, до знайомого, людині тій же етнічної групи. Важливою властивістю особистості, що привертає до альтруїстичної поведінки, є схильність до співпереживання людині, що потребує допомоги (емпатія).

Емпатія - здатність співчувати, співпереживати. Співпереживання - це переживання суб'єктом тих же почуттів, які відчуває інший. Співчуття - чуйне, співчутливе ставлення до переживань, нещастя іншого (висловлення жалю, співчуття і т.п.).

Мотив отвергания - проявляється в боязні бути неприйнятим, знехтуваним значущими людьми.

РОЗВИТОК

У кожному віковому періоді встановлюється певна ієрархія потреб. Провідні потреби визначають направленість особистості (гуманістичну, індивідуалістичну).

Послідовність появи потреб в онтогенезі збігається з пірамідою А. Маслоу.

З віком відбувається періодична зміна домінуючих потреб, цінностей, ідеалів, і, отже, змінюється спрямованість особистості в бік суспільної. Збільшується усвідомленість мотивів.

ВЛАСТИВОСТІ І ЗАКОНОМІРНОСТІ

Властивості потреб і мотивів

Потреби

Мотиви

- Біологічні потреби генетично обумовлені, а соціальні формуються в процесі життя і діяльності особистості

- Мотиви формуються на основі потреб. На базі однієї потреби можуть сформуватися мотиви до різних видів діяльності. І одна і та ж діяльність може бути викликана різними мотивами

- Чи мають свій предмет (їжа, книга та ін)

- Деякі мотиви можуть стати домінуючими в структурі мотивації особистості, утворюючи стрижень всієї сфери (спрямованість)

- Відтворюються, для багатьох характерна періодичність виникнення (їжа, сон і ін.) Виникнення нових потреб - необхідна умова розвитку особистості

- Мотив відрізняється від мети. Мета - це передбачуваний результат, а мотив спонукання до досягнення мети. Але можливий зсув мотиву на мету (див. нижче)

- Набувають конкретний зміст в залежності від способу задоволення

- Мотиви - усвідомлені спонукання (деякі вчені вважають мотивами і неусвідомлені)

- Чи змінюються у зв'язку зі зміною умов життя і діяльності особистості, її розвитку, навчання та виховання

- Може змінюватися в процесі діяльності, і, навпаки, при схоронності мотиву може змінюватися виконувана діяльність

- Відрізняються за силою

- Відрізняються за силою

Зрушеннямотиву на мету - мета, раніше спонукувана до здійснення яких-то мотивом, може придбати самостійну спонукальну силу, тобто стати мотивом. Наприклад. Спочатку дитина виконує вимогу (мета) (поступатися місцем старшим) заради спілкування з матір'ю, її схвалення. З часом при правильному вихованні це дія набуває самостійної спонукальну силу (стає мотивом, метою).

ПОРУШЕННЯ

Незадоволені потреби, нереалізовані наміри можуть призводити до нервово-психічних розладів, якщо людина не зміг використати фізіологічні та психологічні механізми саморегуляції. Клініки виділяють три форми нервово-психічні розлади: невростенія, істерію та невроз нав'язливих станів.

Невростенія може бути викликана невростеніческім конфліктом. Це протиріччя між завищеними прагненнями особистості та її можливостями. До невростенія схильні люди з сильними потягами, які не в змозі їх досить адекватно задовольнити. Для людини з невростенія характерні легка збудливість при швидкій истощаемости, мінливість емоцій, стійке, часто погіршення настрою.

Істерія виникає в результаті конфлікту між надмірно завищеними вимогами до інших людей і заниженими до себе, а також суперечливими потребами (між бажанням і обов'язком, між моральними принципами і особистими прихильностями). Для істерії найбільш часті рухові розлади, розлади больової чутливості, сенсорики, мовлення.

Невроз нав'язливих станів часто буває обумовлений життям без певних цілей. У результаті в людини підвищується дратівливість, стомлюваність, порушується сон, з'являються вегетативні розлади, нав'язливі ідеї, часто у вигляді фобій.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ

Потреби людей відрізняються різною вираженістю:

- Модальністю (у чому потреба),

- Силою (ступенем потребностной напруженості),

- Гостротою (ступенем переживання незадоволеності).

Виразність потреб залежить від типу статури, темпераменту, статі та ін Так, пікніків (див. Словник) потрібно часте вживання їжі, людям з сильною нервовою системою - більше рухової активності, чоловікам властиво відчувати потребу в ризику, суперництві і т.д.

Мотиви кожної людини утворюють певну, йому лише притаманну структуру, ієрархічну піраміду, на вершині якої можуть бути самі різні мотиви.

МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ

Експериментальні

Об'єктивними є експериментальні методи вивчення мотивів і потреб.

В якості прикладу наведемо дослідження мотивів школярів, проведене в лабораторії Л.І. Божович (1969). В експерименті використовувалися дві методики «Світлофор» і «Секундомір». У першій методиці визначалося час реакції на різні све товие сигнали (синій, жовтий, білий, малиновий), кожен з яких зв'язувався з певним мотивом: завоювати краще місце для ланки, завоювати звання його командира. Порівняння (за секундоміром) часу реакції при різних мотиви дозволило судити про індивідуалістичних або колективістичні спонукань.

Діагностичні

Психологами розроблено значну кількість конкретних методик для вивчення потреб, мотивації і мотивів поведінки людини. Понад 70 таких методик представлені в книзі (Ільїн Є.П., 2002).

- методика «Диагностика мотивационной структуры личности»,

- методика «Направленности личности»,

- методика «Потребность в достижении»,

- методика «Мотивация успеха и боязнь неудачи»,

- методика «Мотивация аффилиации»,

- методика «Познавательные потребности»,

- методика «Оценка потребности в одобрении» и др.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Гамезо MB ., Герасимова BC, Машурцева Д . А ., Орлова Л . М .

Общая психология: Учебно-методическое пособие / Под общ. ред. М.В. Гамезо. - М.: Ось-89, 2007. - 352 с.

//ua-referat.com
скачати

© Усі права захищені
написати до нас