Ім'я файлу: реферат методи 1 (1).docx
Розширення: docx
Розмір: 35кб.
Дата: 23.11.2021
скачати

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний Авіаційний Університет

Факультет лінгвістики та соціальних комунікацій

Реферат

з дисципліни «Методи і технології соціальної роботи»

на тему:

«Посттравматичний стрес та його симптоми»

Виконала: студентка

I курсу ФЛСК – 216 гр.

Садоха Дар’я та Сіпліва Катерина

Київ-2021

План

Вступ

  1. Посттравматичний стресовий розлад……………………………………2

  2. Історія діагнозу……………………………………………………………3

  3. ПТСР в медичних класифікаціях…………………………………………5

  4. Концепція посттравматичного стресу…………………………………..5

  5. Як і в кого може розвинутися ПТСР……………………………………6

  6. Симптоми ПТСР……………………………………………………………7

  7. Лікування…………………………………………………………………8

    1. Психотерапія……………………………………………………………8

    2. Медикаментозна терапія……………………………………………….8

  8. Профілактика ПТСР………………………………………………………9

  9. Військово-травматичний стрес як різновид ПТСР………………………9

Висновок…………………………………………………………………10

Список використаної інформації………………………………………12

Вступ

1.Актуальність теми

Посттравматичний синдром або посттравматичний стресовий розлад являє собою цілісний комплекс симптомів порушення психічної діяльності, що виник в результаті одноразового або повторюваного зовнішнього надсильного травмуючого впливу на психіку пацієнта (фізичне та / або сексуальне насильство, постійне нервове перенапруження, пов’язане зі страхом, приниженням, співпереживанням страждань оточуючих і т.п.). Поняття «посттравматичний стресовий розлад» (ПТСР) − нова діагностична одиниця, введена в МКБ-10. Актуальність теми обумовлена тим, що посттравматичний стресовий розлад протягом півтора століття привертає до себе увагу багатьох вчених і практичних лікарів. Однак, незважаючи на багаторічне вивчення цієї патології, актуальність подальших досліджень етіології, патогенезу, клініки та лікування даного стану зберігається. Однією з причин необхідності подальшого вивчення цієї проблеми є частота виникнення посттравматичного стресового розладу.

2.Мета роботи

дослідити синдром посттравматичного стресу, проаналізувати особливості симптомів .

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події, таких як, наприклад, військові дії, теракти, аварії чи стихійні лиха, катастрофи, важка фізична травма, побутове чи статеве насильство, загроза смерті або перебування свідком або заподіювачем чужої смерті. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, що пережили травматичні події, мають ПТСР.

ПТСР проявляється як довготермінова реакція на стрес — за визначенням лікарів його дія спостерігається щонайменше після чотирьох тижнів після травматичної події

Історія діагнозу

Термін ПТСР був запропонований M. J. Horowitz, який розробив діагностичні критерії ПТСР, прийняті за основу прискладанні американської класифікації хвороб DSM-III (1976—1980). Пізніше ці критерії зазнали деяких змін і в 1995 році були внесені в Міжнародну класифікацію хвороб

Проте ПТСР не можна назвати молодими захворювання. ПТСР існував стільки ж, скільки існували люди, скільки велися війни, скільки були вбивства та природні катаклізми.

Одне з перших медичних посилань походить з часів громадянської війни в Америці. В 1861 - 1865 рока лікар Джейкоб Мендез Да Коста виявив та описав прискорення серцебиття у солдатів учасників бойових дій, цей симптом було названо симптомом "солдатського серця

У 1875 році англійський хірург Джон Ерік Еріхсен описав психічні прояви, що спостерігалися у пацієнтів, що пережили важку травму. Він був фахівцем у галузі вертебрології та нейрохірургії. Подібні розлади описував і Герман Оппенгейм у 1889 році. Виявлені порушення Оппенгейм назвав "травматичний невроз.

Підчас першої Світової війни інтерес до клініки та діагностики ПТСР різко зріс у зв'язку з збільшенням масштабу психічних порушень серед солдатів, що приймали участь у бойових діях. Як метод лікування на той час застосовувався гіпноз. Прихильником даного методу лікування був Карл Семюель Майєрс. Він був британський військовий психіатр, який вперше використав термін контузія або "артилерійський шок" і помітив сильну схожість цього явища з "травматичним неврозом" та істеріє.

Сам Еміль Крепелін у1896 році звернув увагу на прояви агресії та тривоги, що виникали після важкого стресу чи поранення і називав ці прояви "Невроз страху"

У 1941 році Аврам Кардінер опублікував свою працю "Воєнний травматичний невроз".

У своїй монографії "Людина в умовах стресу", датованій 1945 роком, психіатри Грінкер і Шпігель перерахували симптоми, сукупність яких автори позначали як "військовий невроз", на який страждали солдати, які повернулись з полону.

Новий інтерес до проблеми ПТСР виник у психіатрів пост радянського простору у зв'язку з військовими конфліктами, природними та техногенними катастрофами, що трапилися в останні десятиліття. Особливо важкими за наслідками були війна в Афганістані 1979 - 1989 роки, аварія на Чорнобильській АЕС 1986 року, землетрус у Вірменії 1988 року

в1980 році Марді Горовіц запропонував виділити його як самостійний синдром, назвавши його "посттравматичний стресовий розлад"

Термін “розлад” був використаний усвідомлено, оскільки це не хвороба в повному розумінні цього слова: по суті, це – нормальна реакція психіки на ненормальні обставини. На жаль, ці симптоми і поведінкові ознаки в більшості випадків викликають страждання і заважають особистісному функціонуванню потерпілих

ПТСР в медичних класифікаціях

Психічні розлади вперше було впроваджено до класифікації МКХ - 6 в 1948 році. В цій класифікації, категорія найближча до ПТСР позначалася як "Гостра ситуаційна дезадаптація", дана категорія належала до групи "Інші неспецифічні поведінкові порушення

У черговій класифікації хвороб, в категорії, що пов'язана з впливом стресу з'являється під категорія - "гостра реакція на стрес",

У сучасній класифікації МКХ - 10, психічні розлади пов'язані зі стресом, позначаються як - посттравматичний стресовий розлад

У 1952 році було створено класифікацію DSM і в ній вже була відведена категорія, що називалася "Узагальнені стресові реакції". У 1968 році вищезгадана категорія отримала назву "Реакція адаптації", та було вперше введено поняття ПТСР,

Концепція посттравматичного стресу

Виділяють такі стани (розлади) за часовим перебігом:

  • гостра стресова реакція (від перших хвилин після травми до двох діб)

  • гострий стрес учасника бойових дій та операцій (COSR – en. Combat et operational stress reaction) – комплексні порушення, строком до чотирьох діб

  • гострий стресовий розлад - від двох днів до одного місяця (ASD - en. Acute stress disorder)

  • гостра форма ПТСР (від одного до трьох місяців)

  • хронічна форма ПТСР (більше, ніж три місяці)

  • ПТСР із відстроченим проявом (симптоми захворювання проявилися через 6 місяців після травми або ще пізніше)

Як і в кого може розвинутися ПТСР

ПТСР розвивається в людей, що пережили неординарну, загрозливу для життя чи гідності ситуацію:

  • ветерани війни

  • цивільні, що перебувають в зоні бойових дій

  • жертви сексуального чи/та фізичного насильства

  • полонені та жертви катування

  • жертви торгівлі людьми, сексуального рабства

  • жертви чи свідки постійного домашнього насильства

  • жертви булінгу, в тому числі у школі

  • діти, якими не займаються, навіть не годують, занапащені батьками діти, фізичного та сексуального насильства

  • свідки терактів

  • люди, що перебували в зоні стихійного лиха

  • жінки, що пережили травматичні пологи і зазнали жорстокого ставлення медичного персоналу.

Дослідження свідчать, що індивідуальна вразливість або стійкість — це ключові фактори в розвитку ПТСР. Цей розлад наразі розглядають як наслідок провокації зовнішніми стресовими чинниками уже існуючої схильності до травматизації.

Вивчення близнюків виявило, що схильність до ПТСР на 40% зумовлена спадковістю. До розвитку ПТСР та запивання його алкоголем найбільш схильні люди з особливостями в утворенні та сприйнятті нейромедіаторів та деяких гормонів

Симптоми

Симптоми розладу можуть виникати в короткий або триваліший період після травматичної події – як правило, протягом перших трьох місяців. Людина може мати небажане повторне переживання травматичної події, намагатися уникнути гнітючих спогадів, бути більш збудливою та реактивною, мати негативні думки про себе чи триматися відсторонено від інших.

  • Травматичний досвід: смерть, важкі тілесні ушкодження, сексуальне насильство тощо.

  • Повторне переживання травматичних подій: гнітючі спогади або сновидіння; почуття, ніби травматичні події відбуваються знову;

  • Уникаюча поведінка: намагання уникнути гнітючих спогадів, думок чи почуттів, що стосуються травматичних подій.

  • Негативні зміни в думках та настрої: нездатність пригадати важливі аспекти травматичних подій; стійкі спотворені думки про причини та наслідки цих подій, себе, інших чи світ; втрата інтересу до значимої діяльності та нездатність переживати позитивні емоції; почуття відстороненості чи відчуження від інших.

  • Збудливість та реактивність: дратівливість, вибухи гніву, ризикована поведінка, надмірна пильність, порушення сну.

  • Деперсоналізація – відчуття відстороненості від власних психічних процесів або тіла. Або дереалізація – постійні або періодичні переживання нереальності оточення

  • Панічні атаки: відчуття сильного страху, поверхневе дихання, запаморочення, нудота, прискорене серцебиття і біль за грудиною.

  • Хронічний біль, головні болі, діарея, відчуття стиснення і печії за грудиною, судоми, біль в поперек

  • Суїцидальні думки

Лікування

Психотерапія

За даними на 2016 рік, найбільш ефективними методами допомоги при ПТСР є два психотерапевтичні методи: когнітивно-поведінкова терапія і метод десенсибілізації та репроцесуалізації травми з допомогою руху очей. Ці два методи рекомендовані сучасними протоколами допомоги при ПТСР

Різновиди когнітивно-поведінкової терапії, такі як терапія із пролонгованою експозицією та терапія із когнітивним процесінгом, демонструють відмінні результати – особливо, у лікуванні пацієнток жіночої статі, що перенесли сексуальну травму у дитячому чи дорослому віці, а також у лікуванні військового персоналу, Ветеранів із наслідками воєнної травми, та пацієнтів, що перенесли важку дорожньо-транспортну аварію.

При репроцесуалізації травми з допомогою руху очей відбувається за допомогою одночасного згадування та слідкування пацієнта поглядом за рухом руки терапевта вправо—вліво або ж іншою формою білатеральної стимуляції (почерговими дотиками до лівої/правої долоні, аудіостимуляцією тощо)

Встановлено у психотерапевтичній практиці, що "тривалість терапії залежить від ступеня тяжкості ПТСР: при простих формах це може бути доволі короткотривале лікування (6-12 сесій), при комплексних – багато місяців, а то й років."[10] Важливим також є залучення до лікування рідних пацієнта

Медикаментозна терапія

Можливості фармакотерапевтичної допомоги при ПТСР доволі обмежені – лікарські засоби можуть знизити виразність окремих симптомів розладу.[10] У медикаментозній терапії ПТСР використовують практично всі групи психотропних препаратів: антидепресанти, транквілізатори, бета-блокатори, гіпнотики, нейролептики, в окремих випадках — антиковульсанти, нормотиміки (стабілізатори настрою) та психостимулятори. Лікування ПТСР лише медикаментозним способом, без застосування психотерапії не дасть полегшення симптомів і належного ефекту лікування. Серед медикаментів найчастіше для лікування ПТРС використовують антидепресанти та транквілізатори. Транквілізатори слід призначати коротким курсом не більше 10 днів через ризик виникнення залежності. Антидепресанти ж, навпаки, є препаратами для тривалого прийому. Показане застосування бета-блокаторів, як пропранолол, в лікуванні ПТСР для попередження формування пам'яті про травматичні події. До призначення нейролептиків вдаються, як правило, коли симптоматика резистентна.

Профілактика ПТСР

Основне завдання - почати вплив відразу після отримання травми, якісно опрацювати подія, щоб не допустити переходу проблеми в хронічну форму. Також, запобігти розвитку посттравматичного стресового розладу допоможуть:

  • правильне харчування;

  • створення комфортних умов життя;

  • відмова від алкоголю і наркотиків.

Лікар повинен роз'яснити пацієнту, що гостра реакція на стрес - це нормально для організму людини. Ще профілактика ПТСР полягає в тому, щоб уникнути можливих стресів і збереженні психічної рівноваги

Військово-травматичний стрес як різновид ПТСР

Військово-травматичний стрес є різновидом ПТСР. Він виникає у безпосередніх учасників бойових дій. Формуванню військово травматичного стресу сприяють певні умови.

1. Різка зміна умов мирного цивільного життя на бойові, до яких необхідно швидко пристосовуватися. В таких умовах людина постійно перебуває у небезпеці, є свідком руйнувань, пожеж,

смертей (як знайомих, так і незнайомих людей). Окремі дослідники даним терміном позначають реакції, які виникають саме за таких обставин.

2. Різка зміна ситуації бойових дій на мир. До цієї ситуації військовому необхідно адаптуватися заново. Дезадаптації, що виникають саме в цей період, вирізняються своєю тривалістю та мають назву власне ПТСР. Повертаючись до звичайного мирного життя внаслідок закінчення бойових дій або внаслідок демобілізації, людина часто залишається адаптованою до ситуації бойових дій [4].

Для оточення бійців ПТСР мають такі прояви:

• невмотивована агресія, спрямована на випадкових людей, а часто на рідних і близьких;

• порушення сну, зниження настрою, загального життєвого тонусу, незрозуміле почуття провини (не виконав місію; не врятував; мав би зараз бути там), відхід у себе тощо;

• психічні розлади, необхідність психіатричної допомоги

Висновок

Посттравматичний стрес − це не тільки наявність травмуючої події в минулому. Така подія − тільки частина загальної картини, зовнішня обставина, яка зіграла свою роль у хворобливому процесі. Синдром посттравматичного стресу включає сукупність ознак негативних психічних наслідків, що виникли в результаті впливу комплексу стресогенних факторів. Для цих негативних змін найчастіше характерно: 1) збудливість і дратівливість; 2) нестримний тип реагування на раптові подразники; 3) фіксація на обставинах травмуючої події; 4) відхід від реальності; 5) схильність до неврівноважених агресивних реакцій. В процесі психологічної реабілітації при синдромі посттравматичного стресу виділяють такі етапи: психологічна діагностика; укладення так званого «психотерапевтичного договору»; початок роботи над проблемою; опрацювання травматичного досвіду

Список використаної інформації:

  1. Історія діагнозу

Посттравматичний стресовий розлад: історичний огляд Автор(и) А.В. Михальський Ю.О. Царьов http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/161234/160413

  1. ПТСР в медичних класифікаціях

file:///C:/Users/Админ/Downloads/209-Article%20Text-401-1-10-20180517%20(1).pdf

  1. Концепція ПТСР та лікування

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%B0%D0%B4#%D0%9B%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F

  1. Як і в кого може розвинутися ПТСР

https://moz.gov.ua/article/health/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad

  1. Симптоми

https://www.mh4u.in.ua/shukayu-dopomogu/shho-take-posttravmatychnyj-stresovyj-rozlad-ptsr/

  1. Ві

https://www.health-medix.com/articles/liki_ukr/2016-09-09/8.pdf
скачати

© Усі права захищені
написати до нас