1   2   3   4   5   6
Ім'я файлу: Медяник Є. Курсова робота_.doc
Розширення: doc
Розмір: 184кб.
Дата: 16.11.2020
скачати
Пов'язані файли:
Штамп маленький.doc
МП-191 ынформатика(3).docx
До уваги студентів 4.doc
реферат.docx
Мошуренко.docx
ІНДЗ укр мова Запорожець Аліни +.docx
рейх.docx
Морозиво.docx
10_kl_olimpiada.doc



Міністерство освіти і науки України

Чорноморський національний університет імені Петра Могили

Кафедра соціології
КУРСОВА РОБОТА

з соціології

на тему «Пострадянські суспільні трансформації та «збій соціальної матриці» в Україні з позицій соціологічного аналізу М. О. Шульги»

Студента (ки) _____ курсу ______ групи

Спеціальності 054 «Соціологія»

____________________________________

(прізвище та ініціали)

Науковий керівник ____________________

____________________________________

(посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)
Національна шкала ________________

Кількість балів: _________Оцінка: ECTS _____
Члени комісії _________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

Миколаїв – 2020 рік

ЗМІСТ


ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1 ПОСТРАДЯНСЬКІ СУСПІЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ 6

ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ М. О. ШУЛЬГИ 6

1.1. Поняття та складові пострадянських суспільних трансформацій 6

1.2. Аналіз пострадянських суспільних трансформацій в Україні у перші пострадянські десятиліття у праці М. О. Шульги «Дрейф на узбіччя» 11

РОЗДІЛ 2  ПРАЦЯ «ЗБІЙ СОЦІАЛЬНОЇ МАТРИЦІ» М. О. ШУЛЬГИ 17

ЯК АНАЛІЗ «СИСТЕМНОЇ КРИЗИ» ТА «КРИЗОВОГО СУСПІЛЬСТВА» ПОСТРАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ 17

2.1. Поняття «соціальної матриці» суспільства та її «збою» 17

2.2. «Кризовий характер» українського суспільства та його основні прояви 19

2.3.  Соціальна напруженість та конфліктність в сучасному українському суспільстві як прояв «збою» соціальної матриці 25

 ВИСНОВКИ 30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 32

ВСТУП




Актуальність теми. Поняття «соціокультурні трансформації» є досить складним, об’ємним і багатоплановим. Різні соціокультурні трансформації (політико-правові, соціально-економічні, культурно-історичні, соціально-антропологічні, соціально-психологічні, ідентифікаційні, аксіологічні і т.д.) досліджували вчені багатьох країн світу в рамках філософії, культурології, соціології, психології, а також соціальній, культурній, філософської, історичної та політичної антропології.

Відомо, що одним з перших фундаментальних творів, присвячених соціокультурної проблематики, вважається праця П. Сорокіна «Соціальна та культурна динаміка» (чотири томи якого були опубліковані в 1937-1941 рр.). Автор цього твору не тільки сформулював закон соціокультурної динаміки, але і першим почав досліджувати «соціокультурні суперсистеми», запропонувавши своє бачення структури соціокультурного явища.

Категорія «соціальні зміни» вперше з’явилася в американській науці в другій половині ХХ ст., а на межі XX – XXI століть П. Штомпка назвав проблему соціальних змін однієї з найбільш актуальних, відзначаючи, що соціальна реальність «складається з подій, а не з об’єктів. Американський філософ і соціолог Г. Ленскі в другій половині 90-х років ХХ століття почав розробку концепції соціокультурної еволюції, виділяючи п’ять типів співтовариств, а сучасний американський соціолог Дж. Масіоніс продовжив його дослідження. Г. Теджфел відзначав, що «зміни» є фундаментальною соціокультурної характеристикою, і в зв’язку з цим проблема відносин «Людини і Соціальних Змін» є головною проблемою соціальної психології.

Аналіз результатів багатьох досліджень, присвячених з даною проблемою, показує, що в останні 20-25 років значно активізувалася розробка соціокультурної парадигми та відповідного категоріально-понятійного апарату, соціокультурні трансформації вивчаються переважно в рамках теорії модернізації, глобалізації, самоорганізації, діяльнісної парадигми і циклічних концепцій суспільного розвитку.

Дослідження транзитичних змін, тобто таких трансформацій в суспільній системі, які властиві її перехідних станів, є актуальними для різних територій і країн, тому що їх мета – виявлення і поглиблене вивчення взаємопроникнення, адаптації соціуму до норм і правилам, властивим носіям інших культурних цінностей. Досить цікаві концепції багаторівневого аналізу трансформацій Т. Заславської, «культурного розриву» і «соціокультурного аналізу» Л. Іоніна, теорія «рухливості структур» С. Макєєва, теорія «трансформації структур соціального сприйняття» Ю. Сороки.

Особливе місце у вивченні даної проблеми у розрізі трансформаційних процесів України посідає М. Шульга. Саме він у своїх працях намагається розглядати ключові проблеми суспільства та окреслює важливі аспекти. Таким чином, дана тема є особливо актуальною у наш час та потребує додаткового вивчення.

Зважаючи на її важливість варто відзначити, що чимало науковців здійснили аналіз пострадянських суспільних трансформацій, окрім власне М. О. Шульги. Серед них можна виокремити таких, як Е. А. Афонін, Т. В. Воропаєва, В. В. Ільїн, О. К. Марчук, В. О. Нанівська, Б. І. Олійник, Ю .Г. Сорока, Ж. Т. Тощенко, О. Б. Швець та ін.

Об’єктом дослідження виступають пострадянські суспільні трансформації України.

Предмет дослідження – особливості пострадянських суспільних трансформацій в контексті соціологічного аналізу М.Шульги.

Мета дослідження – дослідити особливості пострадянських суспільних трансформацій в контексті соціологічного аналізу М.Шульги.

Серед основних завдань даного дослідження виокремимо такі:

  1. Дослідити поняття та складові пострадянських суспільних трансформацій;

  2. Здійснити аналіз пострадянських суспільних трансформацій в Україні у перші пострадянські десятиліття у праці М. О. Шульги «Дрейф на узбіччя»;

  3. Охарактеризувати поняття «соціальної матриці» суспільства та її «збою»;

  4. Розглянути «кризовий характер» українського суспільства та його основні прояви;

  5. Дослідити соціальну напруженість та конфліктність в сучасному українському суспільстві як прояв «збою» соціальної матриці.

Для виконання розроблених завдань використовувались методи: теоретичного узагальнення, який дозволяє розглянути проблему в її часовій послідовності та динаміці, простежити зміни, звернувши увагу на вирішальні та важливі події. Описово-хронологічний метод допомагає провести паралелі у часовому вимірі між ситуаціями всередині країн та подіями на міжнародній арені. Наявна джерельна база, ретельно опрацьована й систематизована література, застосування для їх аналізу широкого спектру методів дослідження дозволяють достатньою мірою розв’язати поставлені у курсовій роботі завдання.

Теоретична значимість проведеної роботи є систематизація наукових уявлень М. О. Шульги щодо пострадянських суспільних трансформацій України.

Практичне значення роботи полягає в тому, що роботу написано в наукових та навчальних цілях. Матеріали курсової роботи можуть бути використані при написанні освітньо-кваліфікаційних та магістерських робіт, при написанні навчальних посібників і підручників, а також під час викладання загальних і спеціальних курсів, тощо.

Робота складається із вступу, 2 розділів, висновків; списку використаних джерел; містить _ сторінок тексту. Список використаних джерел включає _ найменувань, з яких _ електронних публікацій.

  1   2   3   4   5   6

скачати

© Усі права захищені
написати до нас