Ім'я файлу: РЕФЕРАТ1.docx
Розширення: docx
Розмір: 78кб.
Дата: 15.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
РЕФЕРАТФІЛОСОФІЯ.docx
Розширення: docx
Розмір: 78кб.
Дата: 15.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
РЕФЕРАТФІЛОСОФІЯ.docx
РЕФЕРАТ
НА ТЕМУ «ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ СТАТУТНОГО КАПІТАЛУ»
ПІДГОТУВАВ
СТУДЕНТ ГРУПИ М-11
ЛАНЬО МИХАЙЛО
ЗМІСТ
1.Статутний капітал
2.Розмір статутного капіталу
3.Оцінка внеску
4.Державна реєстрація даних про статутний капітал
5.Порядок здійснення внеску до статутного капіталу
6.Висновки
Статутний капітал
Статутний капітал, статутний фонд — капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.
Розмір статутного капіталу
Загальне правило полягає в тому, що мінімальний розмір статутного капіталу акціонерних товариств має становити 1250 мінімальних заробітних плат, і ця вимога поширюється в Україні однаково на публічні і приватні акціонерні товариства. Друга Директива дозволяє не поширювати вимогу про мінімальний розмір статутного капіталу на приватні товариства, і чимало європейських країн скористувалися цією можливістю.
Підвищені вимоги до мінімального розміру статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи застосовуються для деяких категорій товариств:
для фінансових компаній — 3/5 млн грн.
страхові компанії — 1 млн євро (1.5 млн євро для страховиків життя)
банки — 500 млн грн.
Статутний капітал ТОВ складається із внесків усіх учасників, а його розмір дорівнює сумі вартості таких внесків ( ч. 1 ст. 144 ЦКУ).
Потрібно сказати, що для окремих госптовариств, наприклад для акціонерних (далі — АТ), законодавство передбачає мінімальний розмір статутного капіталу (див. ч. 1 ст. 14 Закону про АТ). Але більшості ТОВ у цьому пощастило — для них мінімальний розмір статутного капіталу законодавчо не встановлено (на це вказує і Мін’юст у листі від 27.09.2013 р. № 903-0-3-13/8.1). Тому засновників такого товариства у цьому питанні ніщо не обмежує. Але важливо знати, що відомості про розмір статутного капіталу і частки кожного учасника в ньому обов’язково мають бути відображені у статуті або рішенні про створення ТОВ
Внески до статутного капіталу: «можна» і «не можна»
Якщо обмеження за розміром статутного капіталу стосуються досить вузького кола ТОВ, то обмеження щодо природи внесків більш загальні. Причому діють вони не лише щодо ТОВ, але й до всіх інших видів господарських товариств. Загальний перелік можливих внесків до статутного капіталу госптовариств можна знайти в ч. 2 ст. 115 ЦКУ, ч. 1 ст. 86 ГКУ та ст. 13 Закону про госптовариства.
Можливі внески до статутного капіталу ТОВ
1
Грошові кошти
Внесок може здійснюватися як у національній валюті, так і в іноземній, як у готівковій формі, так і в безготівковій (див. більше на с. 11)
2
Цінні папери
Це можуть бути акції, облігації, ощадні та інвестиційні сертифікати тощо
3
Рухоме майно*
Нагадаємо: під рухомим майном ч. 2 ст. 181 ЦКУ розуміє майно, яке можна вільно переміщувати у просторі. Це може бути як індивідуально визначене майно — транспортні засоби, обладнання, комп’ютерна техніка тощо, так і майно, визначене родовими ознаками, — сировина, матеріали, різні товари, що вимірюються в кілограмах, тоннах тощо
4
Нерухоме майно*
До такого майна можна віднести будівлі, споруди, будинки, квартири, земельні ділянки, інші об’єкти, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни їх призначення
5
Майнові права*
Це можуть бути: — право користування майном, у тому числі земельними ділянками; — майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (літературні та художні твори, комп’ютерні програми, бази даних, винаходи, корисні моделі, торгові марки тощо); — частка у статутному капіталі тощо
* Більше про внески у вигляді майна та майнових прав див. на с. 14.
Оцінка внеску
Оцінка внеску до статутного капіталу може знадобитися у разі, якщо статутний капітал повністю або частково формується майном або майновими правами. Існують два варіанти грошової оцінки внеску учасника ТОВ ( абзац другий ч. 2 ст. 115 ЦКУ):
— за згодою учасників товариства;
— у порядку незалежної експертної оцінки** — у випадках, установлених законом.
** Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, здійснена суб’єктом оціночної діяльності — суб’єктом господарювання (ст. 3 Закону № 2658).
Порядок оцінки внесків до статутного капіталу ТОВ має бути передбачено в установчих документах (див. лист Держкомпідприємництва від 26.12.2007 р. № 9705). Проте ні ЦКУ, ні ГКУ, ні Закон про госптоваристване містять конкретних вимог до того, яким може бути такий порядок. Це дає підстави для того, щоб на практиці ця вимога вважалася виконаною, якщо в установчих документах є вказівка про те, відбувається оцінка внесків за згодою засновників чи незалежним експертом.
Як ми говорили вище,
незалежна експертна оцінка є обов’язковою лише у випадках, передбачених законом
Такими випадками, зокрема, можуть бути:
— створення ТОВ на підставі державного майна або майна, що перебуває у комунальній власності;
— внесення майна господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна);
— на вимогу хоча б одного із засновників. Така вимога може бути викликана незгодою засновника із пропонованою оцінкою внеску, адже чинне законодавство вимагає, щоб внесок було оцінено за узгодженням з усіма засновниками (а не просто за рішенням загальних зборів учасників).
Висновки про вартість майна у разі проведення незалежної експертної оцінки фіксують у звіті про оцінку майна (акті оцінки).
Якщо ж учасники ТОВ не вдаються до послуг оцінювача, то критерії оцінки вони визначають самостійно. Результат оцінки оформляють відповідним актом оцінки. Підписаний усіма учасниками (або їх уповноваженими представниками) акт свідчить про те, що оцінку вкладу погоджено (див. листи Держкомпідприємництва від 14.09.2004 р. № 6279 і від 16.11.2004 р. № 8022).
Державна реєстрація даних про статутний капітал
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 755дані про розмір статутного капіталу юрособи, у тому числі про частку кожного із засновників, а також про дату закінчення його формування повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР).
Для внесення таких відомостей до ЄДР їх зазначають у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи за формою 1, затвердженою наказом № 3178/5 (див. лист Держкомпідприємництва від 24.06.2008 р. № 5337). Причому загальний розмір статутного капіталу ТОВ та дату закінчення його формування вказують на першій сторінці форми 1, а частки кожного із засновників наводять на сторінці 3 цієї форми (заповнюється стільки аркушів цієї сторінки, скільки засновників роблять внески до статутного капіталу).
Відсутність відомостей про розмір та порядок формування статутного капіталу в установчих документах є підставою для відмови в держреєстрації
На це вказує абзац третій ч. 1 ст. 27 Закону № 755та додатково підтверджує лист Держкомпідприємництва від 12.03.2008 р. № 2004.
Протягом 24 годин (крім вихідних і святкових днів) після отримання держреєстратором від органів статистики та ДФСУ даних про взяття на облік юрособи держреєстратор видає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладеного) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою про проведення держреєстрації юрособи та виписку з ЄДР ( ч. 6 ст. 25 Закону № 755).
Зверніть увагу: внески до статутного капіталу мають бути внесені протягом року з моменту держреєстрації товариства. Якщо внески в цей строк повністю внесено не буде, загальні збори учасників повинні прийняти одне з таких рішень (ч. 2 ст. 52 Закону про госптовариства):
— про виключення зі складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої внески, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
— про зменшення статутного капіталу* та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
* Про зменшення статутного капіталу див. на с. 45.
— про ліквідацію товариства.
А тепер розглянемо, як засновники ТОВ здійснюють внески до статутного капіталу.
Порядок здійснення внеску до статутного капіталу
Вносимо грошові кошти
Вносити грошові кошти до статутного капіталу ТОВ можна як у готівковій (через касу підприємства), так і в безготівковій (шляхом перерахування на поточний рахунок) формі.
Внесення готівки. Отримання готівки до каси підприємства як внесок до статутного капіталу оформляють прибутковим касовим ордером (форма № КО-1, наведена в додатку 2 до Положення № 637). Причому як підставу у відповідному рядку касового ордера слід зазначити «здійснення внеску до статутного капіталу».
Касовий ордер підписують головний бухгалтер (уповноважена підприємством особа) та касир. При цьому учасник (або його уповноважена особа), який вносить до статутного капіталу грошові кошти, повинен отримати від касира квитанцію, що є частиною прибуткового касового ордера. Причому вона теж має бути підписана головним бухгалтером (уповноваженою керівником особою) та касиром, а також завірена відбитком печатки підприємства (за її наявності).
Не забудьте відобразити цю операцію в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів — форма № КО-3 або № КО-3А (див. додаток 4 до Положення № 637). Крім того, відповідний запис необхідно зробити в касовій книзі — форма № КО-4 (див. додаток 5 до Положення № 637).
А чи потрібно в разі внесення готівкових грошових коштів застосовувати РРО? На щастя, ні. Звернемося до п. 1 ст. 3 Закону про РРО. У ньому говориться, що при готівкових розрахунках РРО є обов’язковим для використання у випадку здійснення розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операцій з приймання готівки для її подальшого переказу. У свою чергу, розрахунковою операцією вважається, зокрема, приймання від покупця готівкових коштів за місцем реалізації товарів (послуг) ( абзац четвертий ст. 2 Закону про РРО).
Внески до статутного капіталу належать до позареалізаційних надходжень, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (п. 1.2 Положення № 637). Інакше кажучи,
при отриманні готівкових грошових коштів як внеску до статутного капіталу розрахункова операція не відбувається, а отже, і в застосуванні РРО немає необхідності
Про це свідчить і роз’яснення, розміщене в категорії 109.03 БЗ*.
* База знань, розміщена на офіційному сайті ДФСУ: http://zir.minrd.gov.ua.
Ще одне запитання, що виникає при здійсненні внеску до статутного капіталу готівковими коштами: чи потрібно в такому разі враховувати 10-тисячне (150-тисячне) готівкове обмеження, встановлене п. 1 постанови № 210?
Якщо засновником, що вносить готівку до статутного капіталу ТОВ, є юрособа, то необхідно дотримуватися 10-тисячного готівкового обмеження. І з цим важко сперечатися, адже п. 1 постанови № 210встановлює граничну суму розрахунків готівкою підприємств між собою протягом дня незалежно від призначення такої готівки.
А якщо засновник — фізична особа? Нагадаємо: обмеження у розмірі 150 тис. грн. поширюється на розрахунки готівкою фізособи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги). Зверніть увагу: у п. 1 постанови № 210йдеться лише про розрахунки за товари (роботи, послуги). Тобто внесків до статутного капіталу воно по ідеї стосуватися не повинно.
Але в НБУ із цього приводу інша думка. Трактуючи на всю широчінь поняття «товари», він почав зараховувати до них будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, включаючи і розрахунки за договорами, пов’язаними з корпоративними правами (див. п. 2 листа НБУ від 24.01.2014 р. № 11-116/3159 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 12, с. 12).
Зауважимо: якщо купівлю-продаж корпоративних прав до 150-тисячного обмеження ще хоч якось притягнути можна, то в операціях з їх розміщенням є свої контраргументи. Звернемося до визначення «готівкові розрахунки», наведеного в п. 1.2 Положення № 637 (ср. 025069200). Так, готівкові розрахунки включають два розряди платежів:
1) платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги;
2) платежі за операціями, безпосередньо не пов’язаними з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна, — позареалізаційні надходження.
Із такої класифікації виходить, що формально під розрахунки за товари (роботи, послуги) внески до статутного капіталу не підпадають. Вони належать до позареалізаційних надходжень. А отже, і 150-тисячне обмеження поширюватися на них не повинно.
Примітно, що податківці раніше дотримувалися такої ж думки, про що свідчить роз’яснення з категорії 109.13 БЗ, яке нині втратило чинність. Проте «не довго музика грала». Фіскали врешті-решт прийняли позицію НБУ і в своєму листі від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415 і нині чинному роз’ясненні з категорії 109.13 БЗ зазначили, що 150-тисячне обмеження поширюється на розрахунки за операціями, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі на внески до статутного фонду.
І хоча з позицією НБУ і ДФСУ ми не згодні, офіційні органи наша думка цікавить, як мавпу зворотний бік Місяця. Тому безпечніше все-таки не вдаватися до таких розрахунків. Вносьте грошові кошти через касу банку просто на поточний рахунок підприємства.
На такий вид розрахунків 150-тисячне обмеження не поширюється (див. роз’яснення в категорії 109.13 БЗ)
Другий варіант — вносити кошти до каси підприємства частинами — в розмірі до 150 тис. грн. на день. Такий варіант НБУ допускає, про що свідчить п. 3 листа від 24.01.2014 р. № 11-116/3159.
Зверніть увагу: внесок до статутного капіталу в термінології Положення № 637 (п. 1.2) є частиною готівкової виручки, а тому враховується при розрахунку ліміту каси (див. спецвипуск журналу «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 49, с. 86).
У зв’язку з цим нагадаємо: готівкові кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо вони були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або були видані для використання підприємством наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства (п. 5.9 Положення № 637). Понадлімітними в день їх надходження не вважаються також кошти, які надійшли до каси підприємства у вихідні та святкові дні та були здані в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючого банку наступного робочого дня банку та підприємства або були видані для використання підприємством наступного робочого дня на потреби, пов’язані з його діяльністю.
Внесення на поточний рахунок. З унесенням грошових коштів на поточний рахунок підприємства усе простіше — жодних обмежень для таких розрахунків законодавство не встановлює. Грошові кошти можуть бути перераховані з поточного рахунка засновника або внесені готівкою через касу банку з подальшим зарахуванням на банківський рахунок підприємства — емітента корпоративних прав. В останньому випадку для підприємства-емітента розрахунки вважатимуться безготівковими, а для засновника — готівковими (п. 2.5 Положення № 637). У призначенні платежу неодмінно слід зазначити: «внесок до статутного капіталу».
Валюта внеску. Тепер поговоримо про можливу валюту грошових коштів, що вносяться як внесок до статутного капіталу. Те, що такі внески можна здійснювати у гривні, запитань не викликає. А от чи можна вносити до статутного капіталу ТОВ іноземну валюту? Відповідь: можна. Це прямо випливає з ч. 1 ст. 86 ГКУ. Підтвердження цьому можна знайти і у ст. 2 Закону № 93, згідно з якою іноземні інвестиції можуть здійснюватися, зокрема, у вигляді іноземної валюти, яка визнається конвертованою НБУ (належить до 1 групи вільно конвертованої валюти за Класифікатором іноземних валют).
Внесок, зроблений в інвалюті, у статуті зазначають і в такій інвалюті, і в гривні
У цілому, якщо у формуванні статутного капіталу ТОВ беруть участь іноземні інвестори (суб’єкти, які можуть вважатися такими, названі в п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 93), вони за бажанням можуть пройти процедуру державної реєстрації іноземних інвестицій, виконаних у тому числі у формі внеску до статутного капіталу. Порядок державної реєстрації (перереєстрації) іноземних інвестицій та її анулювання затверджений постановою КМУ від 06.03.2013 р. № 139. Робити це, звичайно, не обов’язково, але потрібно мати на увазі, що незареєстровані іноземні інвестиції не дадуть інвестору права на отримання пільг та гарантій, передбачених Законом № 93.Детальніше про інвалютний внесок до статутного капіталу див. на с. 29.
Внески у вигляді майна або майнових прав
Статутний капітал ТОВ може бути як частково, так і повністю сформований внесками у вигляді певного майна та майнових прав (крім тих, які законодавчо заборонено вносити до статутного капіталу, — див. рис. 1.1 на с. 9). Як приклад майнових прав, що можуть передаватися до статутного капіталу, можна навести майнові права на об’єкти інтелектуальної власності (наприклад, право використовувати об’єкти авторського права, у тому числі тиражувати й поширювати копії літературного твору тощо). Ще один приклад — передання до статутного капіталу права на використання індивідуально визначеного майна.Внесення до статутного капіталу майна (майнових прав)доцільно оформляти у вигляді акта приймання-передачі за вартістю, затвердженою за згодою засновників або визначеною під час незалежної експертизи (див. с. 10). Законодавство конкретних вимог до форми цього документа та його змісту не висуває, тому як орієнтир можна використовувати акт приймання-передачі, що застосовується в рамках договірних відносин. Цей документ повинен містити такі відомості:
— дату складання;
— П. І. Б. засновників, що беруть участь у прийманні-передачі внеску;
— вид майна, що передається;
— індивідуальні (або родові) характеристики майна, що передається (наприклад, марку, колір, номер кузова, номер держреєстрації транспортного засобу);
— вартість майна за актом оцінки.
Доцільно також зазначати, які документи підтверджують права засновника на майно, що передається підприємству як внесок. Крім того, не зайвим буде простежити за тим, щоб в акті приймання-передачі містилися всі реквізити первинного документа, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік. Акт підписують обидві сторони (та, що передає, і та, що приймає).
Якщо внеском до статутного капіталу виступає право користування майном, в акті приймання-передачі слід зазначити:
— майно, на яке передають право користування;
— строк користування;
— вартість цього права як внеску.
Зауважимо, що вартість такого права зазвичай визначають виходячи з суми оплати за використання такого майна протягом строку, на який зазначене право передається товариству. Додатково в акті приймання-передачі можуть бути наведені умови, які зазвичай включають до договору оренди: про способи використання, проведення ремонтів, страхування майна, оплату комунальних послуг, наслідки поліпшення майна, порядок повернення тощо. Якщо статутом або установчим договором передбачено дострокове припинення права користування майном, внесеного до статутного капіталу, необхідно зазначити спосіб та порядок надання засновником компенсації замість нього.
Внеском до статутного капіталу може бути як право використання майна самим товариством, так і право передання майна в користування третім особам
У тих випадках, коли вклад до статутного капіталу було здійснено шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учаснику у разі його виходу з товариства без виплати винагороди ( абзац третій ч. 2 ст. 148 ЦКУ).
На практиці інколи звучать рекомендації додатково укласти договір відступлення права користування майном, що вноситься до статутного капіталу. На наше переконання, в цій ситуації договір відступлення — зайва конструкція, яка, більш того, може внести невизначеність у відносини між госптовариством та його учасниками. Вносити право користування до статутного капіталу потрібно за загальною процедурою шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників, оцінки внеску та його передання на підставі оформленого акта приймання-передачі.
Важливо! Якщо спеціального застереження про те, що вноситься саме право користування майном, не буде, вважається, що як внесок передано право власності на майно, яке вноситься, а не право користування ним (див. постанову ВГСУ від 20.04.2010 р. № 10/826/08-зн(08) тощо).
Проте у деяких випадках лише фіксації факту передання майна до статутного капіталу недостатньо. Законодавство може вимагати додаткового оформлення прав на майно, щоб у юрособи, до статутного капіталу якої воно передане, виникло право власності або право користування. У першу чергу йдеться про об’єкти нерухомості, права на які підлягають держреєстрації.
Якщо імперативної норми, яка вказує на момент виникнення права власності на те чи інше майно або переходу майнових прав (як, наприклад, у ситуації з об’єктами нерухомості), немає, то сторони цілком можуть визначити цей момент на свій розсуд. Детальніше про момент переходу права власності див. у журналі «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 59, с. 105.
Пам’ятайте також: фізична особа, яка перебуває у шлюбі, передаючи майно як внесок до статутного капіталу, повинна надати нотаріально посвідчену згоду дружини (чоловіка) на відчуження (якщо майно було придбане під час шлюбу і не є подарованим або успадкованим під час шлюбу)
Висновки
Мінімальний розмір статутного капіталу для більшості ТОВ законодавством не встановлено.
Вносити до статутного капіталу ТОВ можна грошові кошти, цінні папери, майно та майнові права (крім випадків, прямо передбачених законом).
Внески до статутного капіталу товариства у вигляді майна або майнових прав вимагають проведення грошової оцінки.
У разі внесення до статутного капіталу ТОВ готівкових грошових коштів застосовувати РРО не потрібно.
При здійсненні внеску до статутного капіталу готівкою потрібно враховувати 10-тисячне обмеження на розрахунки між юрособами. При розрахунках з учасником-фізособою НБУ та ДФСУ наполягають на дотриманні 150-тисячного обмеження.