Ім'я файлу: Порівняльна характеристика браузерів.doc
Розширення: doc
Розмір: 180кб.
Дата: 15.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Приклад оформлення реферату .docx
теми рефератів (1).docx
Розширення: doc
Розмір: 180кб.
Дата: 15.03.2021
скачати
Пов'язані файли:
Приклад оформлення реферату .docx
теми рефератів (1).docx
Курсова робота
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БРАУЗЕРІ
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. Сучасні браузери
1.1. ПОНЯТТЯ БРАУЗЕРІ
1.2. Історії браузера
1.3. Популярний браузер
1.3.1. Internet Explorer
1.3.2. Mozilla
1.3.3. Mozilla FireFox
1.3.4. Netscape Navigator
1.3.5. Opera
1.4. Альтернативні браузери
1.4.1. AT Kids Browser
1.4.2. Avant Browser
1.4.3. K-Meleon
1.4.4. Konqueror
1.4.5. Links
1.5. Оффлайн браузер
1.5.1. Black Window
1.5.2. Offline Explorer
1.5.3. Teleport PRO
1.5.4. Web Copier
1.6. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БРАУЗЕРІ
РОЗДІЛ 2. СТВОРЕННЯ САЙТУ
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
ВСТУП
Багато оточуючі нас речі настільки тісно вплелися в наше життя, що ми перестали їх помічати. Між тим, кожне з творінь людини має свою історію, наповнену дивовижними подіями і незвичайними фактами. Історія браузерів, що є практично ровесниками Всесвітньої мережі, дозволяє одночасно більше дізнатися й про самому Інтернеті. Будучи формально лише звичайними комп'ютерними програмами, браузери фактично стали головним з'єднуючою ланкою між Інтернетом і людиною, і від того, як вони виконують покладені на них завдання, залежить і наше сприйняття віртуального світу.
Існування різних браузерів приводить користувача до питання, який браузер краще використовувати для роботи в Інтернеті. Існує кілька аспектів цього питання, наприклад, який браузер працює швидше, який надійніше, який функціональніша і так далі. Тому метою цієї роботи буде створення сайту на тему «Порівняльна характеристика браузерів». Для цього необхідно вирішити декілька завдань, тобто розкрити визначення браузера, простежити їхню історію, описати роботу часто використовуваних браузерів, скласти порівняльну характеристику, зробити висновки і врешті-решт створити сайт.
У сучасній літературі цьому питанню приділяється досить мало уваги. Що ж стосується Інтернету, то тут створено досить багато ресурсів. Вони присвячені, як окремим браузерам не залежно від їх поширеності, так і різним порівняльним аналізом, характеристика і тестів. Також розповідається історія браузерних воєн і визначається саме поняття браузера. Зрештою, з Інтернету можна завантажити самі версії браузерів і провести власний аналіз.
На початку для розкриття поставленого питання визначимо саме поняття браузера, представимо його види та коротко опишемо історію браузерів. Далі проведемо дослідження серед різних браузерів, як популярних, так і немає. Встановимо їх особливості, переваги і недоліки. З отриманої інформації складаємо порівняльну характеристику представлених браузерів. В кінці, вивчивши всі сторони поставленого питання, зробимо висновки і вкажемо подальший розвиток цієї теми. Підсумком виконаної роботи буде сайт, присвячений цій темі.
РОЗДІЛ 1. Сучасні браузери
1.1. ПОНЯТТЯ БРАУЗЕРІ
Браузер - це програма, що представляє в зручному для сприйняття вигляді інформацію, що отримується з Інтернету. Це інструмент для перегляду ресурсів Мережі і, в меншій мірі, для взаємодії з ними. [3]
Втім, говорити про те, що браузер потрібен тільки в Інтернеті, було б невірно. У наш час на технологіях Інтернету грунтуються багато локальних мереж, звані інтранетом або інтрамережі. Вони можуть і не мати виходу в Інтернет.
Дивне на перший погляд слово «браузер» походить від англійського слова browse, що означає «гортати» (це слово можна побачити на кнопках у діалогових вікнах англомовних програм). Ця назва програма отримала за кордоном ще до виникнення системи World Wide Web в той час, коли, крім тексту, переглядати в Мережі було нічого, і користувачі «гортали» текстові файли на екранах комп'ютерів.
Зараз Інтернет пропонує нам дивовижне розмаїття інформації - текст, графіку, анімацію, відео, звук, і все це пишність ми бачимо і чуємо завдяки браузеру.
Компанія Microsoft при локалізації своїх програм вводить нові терміни, які з часом можуть стати стандартом завдяки поширеності продуктів цієї фірми. Оскільки з деяких пір кнопка Browse у всіх російськомовних програмах Microsoft стала іменуватися Огляд, програма перегляду Інтернет-ресурсів набула назву «оглядач».
Інформація, яку брaузер передає на сервер в якості запиту і яку отримує від нього у відповідь, передається, як правило, по протоколу HTTP.
Web-сторінки, які ви бачите на екрані, блискучі різноманіттям кольорів і форм представлених на них об'єктів, на ділі являють собою всього лише текстові файли, в яких містяться певні інструкції. Ці інструкції наказують браузеру, що і як слід показувати на даній сторінці. У найпростішому випадку вихідний текст Web-сторінки пишеться на мові HTML. Внаслідок своєї складної історії мову HTML неоднозначно трактується різними браузерами. Та й самі браузери можуть призначатися для різних цілей. У результаті в різних браузерах одні й ті ж сторінки можуть виглядати по-різному.
Виділяють такі види браузерів [16]:
- браузер в режимі командного рядка. До цього типу відносяться самі ранні браузери. Вони не дають можливості переглядати текст і графіку. Такі браузери підтримують переміщення тільки з використанням цифрових адрес (IP). В даний час практично не використовуються.
- Повноекранний браузер. Текстовий браузер без підтримки мультимедійних (картинки, анімація і т.п.) ресурсів мережі Інтернет. За допомогою нього можна переглядати тільки текст і посилання.
- Браузер з підтримкою мультимедіа. Найпоширеніші і популярні браузери сьогодні. Дозволяють працювати практично з усіма видами інформації, представленої в Інтернеті.
- Браузери-додатки. Вони є надбудовами над повнофункціональними браузерами. Найчастіше розробниками додатків використовується Internet Explorer. Надбудови використовують для відображення сайтів "движок" цього браузера. Тому їх можливості в цій галузі повністю ідентичні з Internet Explorer. Додатки всього лише змінюють інтерфейс і додають деякі функції, які розробники з Microsoft обійшли своєю увагою.
Також виділяють оффлайн браузери. Це програми, котораие автоматично завантажує інформацію з Інтернету і зберігають її на локальному диску комп'ютера для подальшого перегляду та аналізу. Ідея, що лежить в основі роботи оффлайн браузерів, досить проста. Користувач вказує адресу цікавить його Web-сайту, а програма у відповідь завантажує на його комп'ютер всі файли, які необхідні для автономного (тобто відключившись від Internet) перегляду цього сайту. Переваги такого способу роботи в наявності - в автономному режимі платити за Internet, так само як і займати телефонну лінію (для модемного з'єднання) не потрібно, інформація з жорсткого диска завантажується дуже швидко, а локальна копія сайту повністю "обозреваемость" - зберігається структура і взаємозв'язок HTML- документів.
Крім завантаження сайтів цілком або частково для подальшого перегляду, вони вміють створювати точні копії (дзеркала) сайтів з повним збереженням внутрішньої структури, проводити пошук файлів на сайтах згідно з заданим критеріям, відстежувати зв'язку HTML-документів, будувати наочні карти сайтів і багато-багато іншого. Крім того, ці програми не дарма мають у своїй назві частина "браузер" - досить важливою можливістю, яка присутня у більшості подібних програм, є наявність власного "оглядача" для перегляду вже завантаженої частині Internet.
1.2. Історії браузера
Війни браузерів ведуться з часу появи Інтернету в його сучасному розумінні, а в сучасному розумінні це перш за все World Wide Web. Це надбудова над "базовим" Інтернетом, яка, власне, і перетворила його в міжнародну комунікаційну середу, що об'єднала людство. Вона дозволяла не просто обмінюватися повідомленнями або файлами, але і "публікувати" в Мережі ілюстровані документи (на сервері), з якими може ознайомитися в режимі реального часу будь-який бажаючий, який звернувся до сервера за допомогою програми-"клієнта" (зв'язка "клієнт-сервер "- одна з основ будови Мережі).
Перший браузер був текстовим, здатним відображати тільки букви і цифри. Далі, автором першого в світі браузера став сер Тім Бернерс-Лі, якого заслужено вважають творцем World Wide Web. Саме ця людина, працюючи в кінці 80-х років XX ст. в Європейській лабораторії фізики елементарних частинок в Женеві (CERN), розробив "гіпертекстову систему" розподіленого доступу до мережевої інформації та запропонував абревіатуру WWW. І називався перший в світі браузер просто - WWW.
WWW з'явився близько 15 років тому і був текстовим одномірним браузером і відображав тільки одну сторінку за один момент часу. Тім Бернерс-Лі використав для створення свого браузера комп'ютер NeXT під управлінням операційної системи NeXTStep.
Успіх першого браузера послужив причиною появи безлічі аналогічних програм. Чималу роль в бурхливому зростанні подібних додатків зіграло і те, що браузер WWW (незабаром перейменований в Nexus у уникнення плутанини) вільно поширювався, і його вихідні тексти були доступні всім бажаючим.
15 травня 1992 світ побачив перший графічний браузер - Viola. Перший браузер, що володіє графічним інтерфейсом і здатний відображати картинки, розміщені на веб-сторінках. За своєю суттю, він був розширеним варіантом вже відомого нам WWW / Nexus. Цей браузер став першим інтернет-додатком, що підтримує вбудовані у веб-сторінки інтерактивні об'єкти, а також таблиці, форми і таблиці стилів. Вже через півроку стараннями програміста Марка Андреесена, який працював в американському Національному центрі суперкомп'ютерних додатків (NCSA), на світ з'явилася перша альфа-версія браузера Mosaic.
Ця програма стала основою для браузера Netscape Navigator, який отримав широке розповсюдження і успадкував більшість функцій Mosaic. Згодом Марк з командою однодумців залишив стіни центру, щоб організувати власну компанію Mosaic Communications Corp. Через деякий час Mosaic переріс у Netscape, поступово завоював практично весь ринок браузерів. У 1994 році утворилася компанія Netscape Communications Corporation.
Netscape відкрив користувачам все активніше купуються публікою комп'ютерів нові горизонти в області осягнення цього світу.
У 1995 році Microsoft взялася за розробку свого браузера, за основу якого теж взяла програму Mosaic. Однак зусилля її залишалися не особливо помітні, так як Netscape всіх влаштовував, і особливої необхідності в програмі, яка робить те ж саме, не виникало. Тим не менш, до 1996 року браузер, що отримав назву Internet Explorer, був цілком працездатним, і стараннями шанувальників Microsoft його третя версія зайняла якусь незначну частину почав формуватися "браузерного ринку".
Програмісти Netscape займалися доведенням свого продукту "до розуму" і впровадженням у нього нових функцій - у міру зростання Мережі стрімко зростала кількість ідей про те, як її можна застосовувати. Інтернет-сторінки знаходили все більше можливостей - вони давно вже не були простою сукупністю "плоского" тексту і картинок, а могли містити різні види форматування, графіки, анімацію, звук, підтримувати різні динамічні і інтерактивні технології. Технології ці розроблялися і удосконалювалися різними людьми, і творці браузерів прагнули йти з ними в ногу, постійно "осучаснюючи" Інтернет у міру збільшення його населення. У 1997 році зростаючий Інтернет став ареною битви Netscape і MSIE (MicroSoft Internet Explorer) вже на рівних. Протягом року вийшли версії "нового покоління" Netscape 4 і MSIE 4, які стали по-справжньому масовими. Спочатку частка MSIE була невелика, але поступово вона зростала, і в якийсь момент ринок був поділений навпіл.
Стало очевидно, що у Інтернету з'явилася серйозна проблема. Два основних браузера абсолютно по-різному підходили до зображення web-сторінок, створених за допомогою загальноприйнятого мови гіпертекстової розмітки HTML. Розробники обох компаній не дуже турбувалися про те, щоб їх браузери були сумісні, і робили все кожен по-своєму. У підсумку на "нетскейповскіе" і "майкрософтовські" табору поділилися як прості користувачі, так і творці сайтів. Сайт, створений під Netscape, міг неправильно показуватися або неправильно працювати під MSIE, і навпаки.
До 2000 року IE остаточно переміг, а Netscape, який зупинився на черговий модифікації 4 версії, впав у забуття. Netscape Corporation була поглинена холдингом AOL Time Warner, а її команда згодом розпущена. Браузер не врятувало ні переведення його в розряд безкоштовних, ні відкриття початкових кодів.
У якийсь момент частка IE в загальному числі браузерів досягала 99 відсотків ринку. Тим не менш, коли Інтернет почали вражати першого епідемії вірусних "хробаків", стало зрозуміло - IE разом з Windows рясніє програмними уразливими, і його застосування пов'язане з загрозою безпеки для комп'ютера.
Але ще в 1998 році основна група творців Netscape закликала на допомогу добровольців з усього світу і поставила перед ними завдання - зробити новий, кращий браузер. Ентузіасти об'єдналися в проект під назвою Mozilla Organization (згодом Mozilla Foundation) і стали напружено працювати, думаючи над структурою.
З 1997 року норвезькими програмістами велися роботи над створенням браузера Opera, який при створенні продумувався з точки зору зручності у роботі, але все одно ряснів огріхами і особливої довіри мас не викликав. [15]
Експерименти різних програмістів на тему того, як можна поліпшити використання браузерів, призвели до винаходу маси нових технологій - наприклад, використання "жестів" (gestures) за допомогою миші для віддачі програмі команд, використання "вкладок" (tabs) - відкриття декількох сторінок в одному вікні в панелі завдань, інтегрування в браузери розширених засобів для роботи з завантаженням великих файлів, для шифрування даних, і так далі.
Після поразки 4 версії Netscape новий браузер спробували створити з нуля - "движок" переписали і дали йому назву Gecko. Після перерви на базі Gecko вийшов перший браузер, названий Netscape 6, і благополучно провалився. Та ж доля спіткала і наступну його Netscape 7.
Нові вимоги до браузерів в міру можливостей намагалася втілювати лінійка продуктів Opera, тоді ж стали з'являтися "надбудови" над движком IE - по суті, програми-оболонки, що показували інтернет-сторінки в точності як IE, але що мали розширену функціональність, що настроюється зовнішній вигляд інтерфейсу і інші приємності. Найпопулярніші серед таких "оболонок" - Maxthon (MyIE) і AvantBrowser. Але і вони при всіх достоїнствах масовий ринок не завоювали, до того ж були уразливими в тій же мірі, що і "головний" браузер.
У Mozilla Foundation зрозуміли: для дійсно адекватної відповіді ніяк не обійтися без піар-технологій. Весь цей час вони розробляли різні браузерні і близько браузерні проекти під загальною маркою Mozilla, проте мало пройти якийсь час, щоб продукт для виступу "єдиним фронтом" сформувався у власний проект. Спочатку він називався Phoenix, потім через проблеми з патентами був перейменований в Firebird, потім у Firefox. З ранніх версій він віддавався на тестування публіці, яка допомогла ретельно налагодити його і недвозначно направити у бік бездоганності.
Одне з ключових переваг - те, що Firefox в порівнянні з IE, можна сказати, абсолютно безпечний. Крім того, творці браузера з самого початку визначили, що при розробці вони будуть суворо дотримуватися стандартів W3C (стандарти за мовами веб-програмування). До речі, Firefox успішно портований на безліч комп'ютерних платформ, відмінних від Windows, і має версії на різних мовах, у тому числі російською. Шум навколо Firefox почав підніматися з літа 2004 року, а перша офіційна версія побачила світ 9 листопада. Успіх був приголомшуючим і перевершив всі очікування. Ситуація на ринку браузерів, як і взагалі в Інтернеті, постійно змінюється. Сьогодні не можна з упевненістю сказати, хто опиниться попереду завтра і наскільки вистачить сил у лідера.
Стрімке нарощування обчислювальних потужностей персональних комп'ютерів дозволило всерйоз задуматися про перехід на якісно новий рівень програмного забезпечення. Освоївши тривимірні світи комп'ютерних ігор, розробники готуються запропонувати нам і операційні системи, що дозволяють повною мірою використовувати переваги третього ізмеренія.Всемірную мережа також можна представити тривимірною, якщо використовувати для веб-серфінгу програму, відповідним чином відображає контент. І такі розробки існують. Правда, багато хто з них знаходяться в експериментальній стадії, а деякі проекти призупинилися з різних причин, але спробувати тривимірний Інтернет вони цілком дозволяють.
У 2000 році архітектори за освітою Хендрік Вендлер і Джейкоб БІЦ захопилися побудовою тривимірних комп'ютерних моделей з використанням VRML - мови моделювання віртуальної реальності (Virtual Reality Modeling Language). І однією з розробок двох друзів став браузер Clara. Використовуючи движок Internet Explorer, програма дозволяє створювати у тривимірному просторі цілий світ з веб-сторінок, кожна з яких володіє всіма традиційними атрибутами: ви можете перегортати сторінки, переходити по посиланнях, переглядати анімовані малюнки і т.д. Розробники передбачили збереження всіх відкритих на даний момент сторінок у вигляді сесії, і при наступному відкритті програми ви легко зможете відтворити всі сторінки, не обтяжуючи себе повторним пошуком і відкриттям кожної окремо.
Крім власне веб-серфінгу, Clara пропонує і інші незвичайні функції. Наприклад, спілкування в тривимірному чаті.
Зовсім інший підхід до створення тривимірного інтернету знайшли програмісти компанії 2ce. З 2001 року вони ведуть розробку браузера Cubic Eye, що дозволяє розміщувати веб-сторінки в більш зручному (на думку авторів) "кубічному" стіле.Пользователь знаходиться ніби всередині куба, всі грані якого викладені веб-сторінками. Повертаючи з допомогою відповідного пункту меню всю конструкцію, можна виводити на передній план будь-яку з шести граней куба. Таким чином, "розклеїв" по стінах часто відвідувані сторінки, можна створювати куби, що містять ресурси, підібрані за певною тематіке.Но і це не все. При необхідності є можливість "розсовувати" куб, перетворюючи їх у свого роду коридор, при цьому напрям можна вибрати будь-яке з шести можливих. На що з'явилися додаткових чотирьох сторонах відкриваються нові сторінки. Таким чином, можна спорудити цілу систему коридорів, які будуть нескінченно поширюватися в будь-якому напрямку і за зовнішнім виглядом будуть нагадувати своєрідну веб-галерею.
При всій своїй несхожості обидві описані вище програми мають один спільний недолік: вони розраховані на день сьогоднішній. Звідси і невимогливість до апаратних ресурсів, простота інтерфейсу, а також злегка змінений, але як і раніше ставить на чільне місце окрему сторінку, сприйняття мережі. Втім, є й більш глобальні проекти, що дозволяють поглянути на віртуальний світ зовсім іншими очима. Однією з найбільш цікавих розробок можна назвати "The Broad Band Browser" - браузер, що перетворює Всесвітню мережу в справжній віртуальний світ, де по широких проспектах тривимірних мегаполісів можна мандрувати нескінченно, а якщо набридне, то ніщо не заважає миттєво повернутися у власний будинок-місто, побудований з улюблених веб-сторінок. Саме так бачать майбутнє інтернету в компанії Three-B International Limited, що веде розробку даного браузера. За аналогією з тим, як ви подорожуєте в реальному житті, у світі 3В ви, в першу чергу, потрапляєте у віртуальний "аеропорт", з якого вже можна вибрати "місто" для відвідування.
Поява майбутніх тривимірних віртуальних світів неминуче, і сьогодні розробники вже впритул підійшли до вибору найбільш зручною і життєздатної моделі відображення веб-контенту в трьох вимірах. І пріоритетним напрямком більшості експериментальних проектів є прагнення створити звичну для людського сприйняття просторову структуру.
1.3. Популярний браузер
1.3.1 Internet Explorer
Для більшості з сучасних користувачів Internet Explorer був першим браузером в житті. Він завжди присутній в копії Windows, починаючи з Win 95, в якій він вперше був інтегрований в операційну систему і став бути її невід'ємною частиною. Для активізації IE достатньо в будь-якому віконці провідника в рядку адреси надрукувати URL веб-сторінки, і відразу ж її обробкою займеться Internet Explorer. Браузер від Microsoft дійсно дуже потужний, з багатими функціональними можливостями. Володіє зручним і дружнім інтерфейсом, звичним для всіх користувачів Windows, що є великою перевагою перед конкурентами.
Розглянемо деякі версії цього браузера:
- I
1 2 3