Ім'я файлу: інклюз 1.docx
Розширення: docx
Розмір: 14кб.
Дата: 10.04.2021
скачати
Пов'язані файли:
РЕФЕРАТ дихання і голос як елементи педагогічної техніки.docx
виховний захід.docx
РЕФЕРАТ Стайнійчук.docx

Дата ______ номер заняття ________курс, група 4 –А,Б

Тема: Поняття соціально-педагогічної діяльності. Соціально-педагогічні технології.

Мета: розкрити сутність поняття «соціально-педагогічна діяльність», охарактеризувати соціально-педагогічні технології, їх специфіку; розвивати мислення студентів, вміння аналізувати, порівнювати; виховувати інтерес до предмету.

Забезпеченість заняття: ТЗН, слайд-підказка

Література:

  1. Колупаєва А.А. До проблеми понятійно‐термінологічних визначень у сучасній спеціальній педагогіці // Дидактичні та соціально‐психологічні аспекти корекційної роботи у спеціальній школі: Наук.‐метод. зб. Випуск 8. – К., 2006. –С. 105‐109.

  2. Шевців З. М. Основи інклюзивної педагогіки: підручние / З.М. Шевців – К.: Центр учбової літератури, 2018 – 248 с.

План

1. Поняття соціально-педагогічної діяльністі.

2. Соціально-педагогічні технології.

Поняття соціально-педагогічної діяльністі.

У сучасних умовах реформування освіти України, упровадження інноваційної освітньої концепції щодо навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я, існуюча теоретична модель педагогічної діяльності потребує суттєвих змін. Адже окрім навчання і виховання дітей, учитель початкових класів в умовах інклюзивного навчання допомагає інклюзованій дитині соціалізуватися, увійти в соціальну структуру суспільства, а також здійснює корекційно-розвивальну роботу. При цьому вчитель повинен уміти не лише визначати проблеми і освітні потреби молодшого школяра, а й сприяти успішному їхньому розв'язанню. Означені проблеми викликали необхідність в обґрунтуванні нових підходів до розуміння соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів в умовах інклюзивної освіти. Адже модель соціально-педагогічної діяльності загальноосвітньої школи у цілому і діяльності вчителя початкових класів перебуває на етапі становлення.

Інноваційна освітня концепція щодо навчання дітей з обмеженими можливостями здоров'я започаткована на Всесвітній конференції з освіти осіб

з особливими потребами: доступ та якість, проведена за підтримки ЮНЕСКО в Іспанії, в Саламанці 7-10 червня 1994 року. Концептуальні засади щодо здобуття освіти неповносправними викладено в Саламанкській декларації та Рамках дій щодо освіти осіб з особливими потребами.

Основоположним принципом прийнятих твердження у рамках Саламанської декларації є те, що "школи повинні приймати всіх дітей, попри їхні фізичні, інтелектуальні, соціальні, емоційні, мовні та інші особливості. До них належать діти з розумовими та фізичними вадами, безпритульні й працюючі діти...". Саме у цьому плані освіта та зміст освіти покликані допомогти задовольнити потреби дитини соціалізуватися в освітньому середовищі, в якому з повагою ставляться до їхніх відмінностей.

Професійна діяльність вчителя, як фахівця уповноваженого суспільством, в умовах інклюзивного навчання принципово відрізняється від педагогічної діяльності з дітьми нормативного розвитку.

Державним стандартом початкової освіти визначено, що головне завдання учителя початкових класів у масовій загальноосвітній школі полягає у забезпеченні загального розвитку дитини, уміння читати, знати основи арифметики; набутті первинних навичок користування книжкою та іншими джерелами інформації; формуванні загальних уявлень про навколишній світ, засвоєнні норм загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни, виробленні трудових навичок.

Оскільки діяльність вчителя є соціальною, а в умовах спільного навчання дітей з різними рівнем психофізичного розвитку навчальний процес є складніший і відповідальніший, тому окрім виконання головного завдання початкової освіти фахівець повинен надавати соціальну допомогу, яка спрямовується на соціалізацію дитини з особливими освітніми потребами до нових умов освітнього соціального середовища. Очевидно, що діяльність вчителя розширює свої функціональні межі і стає багатофункціональною, що й обумовлює її назву – соціально- педагогічна діяльність.

Розвиток соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів базується на нових підходах до організаційних і змістовних механізмів реалізації освітньої та соціальної політики України.

Складність, багатогранність і міждисциплінарної нової наукової парадигми – інклюзивної педагогіки, приводить до необхідності вивчення методологічної основи соціально-педагогічної діяльності.

Методологія соціально-педагогічної визначається системою вихідних положень, концепцій, загальних і спеціальних методів пізнання об'єктивної дійсності і представляється через синтез філософських, психологічних, педагогічних, соціально- педагогічних, медичних теорій.

Дослідження соціально-педагогічної діяльності в контексті інклюзивної педагогіки проходить на засадах процесу організації навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами у спеціальних навчальних закладах; проблем соціалізації і реабілітації; теоретичного аналізу зарубіжних учених (Н. Малофеев, Н. Назарова, Л. Шипицина, Т. Фуряєва та ін.). Педагоги (М. Семаго, Т. Дмитрієва та ін.) оцінюють інклюзивну освіту як інноваційну систему.

Соціально-педагогічні технології.

Інклюзивна педагогіка, у якій досліджуються і розробляються проблеми спільного навчання і виховання нормативних дітей і дітей з особливим освітніми потребами, методи і форми навчання гетерогенного учнівського колективну, є сучасним нововведенням, яке характеризується складністю, стійкістю, динамікою і значною кількістю структурних взаємопов'язаних підструктур, тобто є новою (інноваційною) педагогічною парадигмою.

Інновація освіти (італ. innovatione – новина, нововведення) – це нові форми організації діяльності вчителя, цілеспрямований процес часткових змін, що ведуть до модифікації мети, змісту, методів, форм навчання й виховання, адаптації процесу навчання до нових вимог.

Основою інклюзивної педагогіки є впровадження досягнень педагогічної науки в практику, однак вона не відкидає наукових доробок в галузі загальної та спеціальної педагогіки, а вимагає інноваційних педагогічних технологій її реалізації.

Технології – це застосування методики в конкретних умовах, тому про ефективність застосування будь-яких освітніх технологій можна говорити лише в контексті конкретних суб'єктів навчально- виховного процесу.

Поняття "соціально-педагогічні технології" пов'язано з такими поняттями, як "педагогічні технології" і "соціальні технології".

Термін "педагогічні технології" з'явився у працях В. Бехтерева, І. Павлова, А. Ухтомського, С. Шацького та ін., у школі як наслідок використанням технічних засобів навчання у 20-х роках XX століття. З плином часу сутність терміну досліджувалася і змінювалася (В. Беспалько, І. Лернер, В. Паламарчук, Г. Селєвко та ін.). У даний час під педагогічними технологіями у широкому розумінні цього слова розуміють застосування людських і технічних методів навчання з метою досягнення ефективності навчання і виховання. За твердженням М. Галагузової педагогічні технології передбачають системний аналіз, відбір, конструювання і контроль усіх компонентів педагогічного процесу з метою досягнення кінцевого результату. Педагогічні технології у відношенні до методики є більш вузьким поняттям, так як методика вимагає вибір відповідної технології.

Педагогічна технологія – це сукупність психолого- педагогічних настанов, котрі визначають спеціальний підхід і композицію форм, методів, способів, прийомів і засобів у навчально-виховному процесі. Вона спрямована на вивчення взаємодії учасників педагогічного процесу та розробці інструментарію з метою його оптимізації.

Моделювання педагогічного процесу на інноваційній основі тісно пов'язане з соціальною технологією, яка має свою структуру і вимагає від фахівця алгоритму виконання.

Поняття „соціальні технології” виникло у соціології і пов'язується з відтворення і програмуванням результатів, які закладені у соціальних процесах. Різновидністю соціальних технологій є технології діяльності соціального працівника, які найбільш близькі до діяльності соціального педагога. Зміст, принципи, функції, методи соціальних технологій вивчали Н. Басов, І. Грига, А. Капська, М. Лукашевич, І. Мигович, П. Павленок, В. Полтавець, Т. Семигіна, В. Сидоров, Л. Тюптя, Є. Холостова та інші. Шляхом досліджень дійшли висновку, що соціальні технології складні та багатопланові.

Соціальна технологія – сукупність прийомів, методів та впливів, що застосовуються фахівцями соціальних служб з метою забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення.

Основними соціальними технологіями є:

– соціальна діагностика (виявлення і вивчення причинно- наслідкових зв'язків розвитку соціальної проблеми);

– соціальна адаптація – підтримка людини у процесі її соціалізації чи пристосування до нових умов;

– соціальна профілактика – попередження виникнення основних причин відхилень негативного характеру;

– соціальний патронаж і супровід – захист прав і свобод особистості;

– соціальна реабілітація – відновлення здатності людини до життєдіяльності у соціумі;

– соціальна терапія – корекція соціальних відносин чи соціальних дій та ін..

Отже, виконуючи соціально-педагогічну діяльність, вчитель початкових класів повинен здійснювати різні види педагогічної діяльності та діяльності, спрямованої на соціальну допомогу.

На підставі аналізу різних підходів до визначення технологій, соціально-педагогічна технологія – це інтеграція педагогічної та соціальної технологій, яка має свою структуру і вимагає і вимагає від фахівця алгоритму виконання усіх операцій. Вона дозволяє досліджувати проблеми включення дитини в освітнє середовище і визначити основні напрями і функції соціально-педагогічної діяльності вчителя початкових класів.

Провідним принципом соціально-педагогічної діяльності визнається гуманізм, тобто гуманістичний ідеал – самоцінність особистості, який визначає зміст і призначення цієї діяльності. Гуманізм тісно пов'язується з вірою у потенційні можливості дитини, які повинні бути спрямовані на стимулювання її активності і від якої в кінцевому випадку напряму залежить процес соціалізації особистості.

Рушійною силою реалізації інноваційного нововведення, – інклюзивної педагогіки є соціально-педагогічна діяльність учителя загальноосвітнього закладу, яка ідентифікується за наступними ознаками:

– рівнем застосування – загальнопедагогічна (стосується загальних засад освітніх процесів);

– філософською основою – філософії екзистенціалізму і антропологізму, концепція гуманістичної освіти;

– науковою концепцією засвоєння знань – розвивальна (ґрунтується на розвитку здібностей;

– провідним чинником психічного розвитку – психогенна (провідна роль належить психічним чинникам);

– ставленням до дитини – особистісно-оріентована;

– орієнтацією на особистісні структури – інформаційна (формування знань, умінь та навичок), прикладна (формування дієво-практичної сфери) та технології саморозвитку (формування само управляючих механізмів особистості);

– типом організації – структурно-логічні технології навчання (поетапне формування дидактичних завдань, вибору способу їх розв'язання, діагностики та оцінювання одержаних результатів); ігрові (застосування пізнавальних ігор), діалогові (створення комунікативного середовища, розширення взаємодії);

– управління пізнавальною діяльністю – групова, індивідуальна, робота в малих групах;

– побудова педагогічного процесу на засадах компетентнісного підходу.

Соціально-педагогічна діяльність, як і будь-яка діяльність, має свою структуру: мету, зміст, засоби, результат, суб'єкт і об'єкт професійної діяльності. Кожен елемент органічно зв'язаний і взаємодіє з іншими, але виконує свої особливі функції. Такі структури утворюють цілісними системами. Отже, соціально-педагогічна діяльність є цілісною системою.

При упровадженні інклюзивної моделі навчання слід враховувати можливості освітнього середовища навчального закладу, у якому будуть функціонувати інклюзивні класи, що вимагає його пристосування до учіннєвої діяльності дітей з особливими освітніми можливостями, що потребує спеціальних адаптованих умов.

Отже, функціонування соціально-педагогічної технології в умовах інклюзивної освіти грунтується на філософських, педагогічних і психологічних ідеях, які впливають на розвиток теорії та практики спільного навчання і виховання нормативних дітей і дітей з обмеженими освітніми можливостями. У рамках соціально-педагогічної технології будуть розв'язуватися поставленні завдання основних категорій інклюзивної педагогіки.

Питання для контролю.

  1. Охарактеризуйте поняття «технологія», «соціальна технологія».

  2. В чому особливості соціально-педагогічної діяльності вчителя в умовах інклюзивного класу?

  3. Назвіть технології соціальної роботи. В чому їх сутність?

  4. Яким чином відбувається взаємозв’язок вчителя початкових класів, соціального педагога та соціальних служб?


скачати

© Усі права захищені
написати до нас