Ім'я файлу: фінансовий контроль.docx
Розширення: docx
Розмір: 22кб.
Дата: 23.05.2022
скачати

Поняття, принципи та завдання фінансового контролю

Фінансовий контроль є способом установлення правопорядку і законності у сфері фінансової діяльності.

Фінансовий контроль є діяльністю органів публічної влади і їх посадовців, установ, підприємств та громадських організацій із забезпечення законності, фінансової дисципліни й доцільності у процесі мобілізації, розподілу і використання централізованих та децентралізованих грошових фондів і пов’язаних з ними матеріальних коштів

ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ – це регламентована правовими нормами діяльність уповноважених державою органів, органів місцевого самоврядування та недержавних організацій, щодо своєчасності і точності планування, обґрунтованості й повноти надходження коштів у відповідні фонди, правильності та ефективності їх використання, цілеспрямованості дій у сфері мобілізації, розподілу і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів держави і суб’єктів місцевого самоврядування, а також застосування заходів впливу до порушників встановлених правил з метою найбільш ефективного соціально-економічного розвитку всіх учасників фінансових правовідносин і здійснення ефективної фінансової політики в державі

Здійснення фінансового контролю відбувається на основі таких принципів, як:

1) законність;

2) об’єктивність;

3) поєднання публічних та приватних інтересів;

4) розмежування контрольних повноважень між суб’єктами;

5) повнота охоплення об’єкта контролю; тобто розповсюджуються на підприємства всіх форм власності – як на неналежно працюючі підприємства, так і ті, що мають позитивні результати в господарській діяльності;

6) достовірність інформації, на основі якої проводиться контроль;

7) безперервність і систематичність;

8) превентивність контрольних дій – для запобігання відхилень від установлених фінансово-правовими нормами приписів;

9) обґрунтованість;

10) плановість і строковість;

11) дієвість, ефективність і результативність;

12) оперативність,

13) цілеспрямованість;

14) безпосередність;

15) гласність контрольних дій

16) відповідальність за наслідки контрольних дій

Ефективний фінансовий контроль сприяє прискоренню економічного і соціального розвитку держави, раціональній організації використання всіх наявних ресурсів, забезпеченню збереження загальнодержавної і муніципальної власності.

Визначаючи особливості фінансового контролю, слід зазначити, що сфера контрольної діяльності все більше розширюється, розповсюджуючись на недержавні підприємства і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю.

Завдання фінансового контролю :

– перевірка правильності й ефективності використання публічних грошових фондів;

– перевірка своєчасності і повноти виконання фінансових зобов’язань перед державою та органами місцевого самоврядування;

– забезпечення збереження грошових коштів і матеріальних ресурсів держави та органів місцевого самоврядування;

– перевірка виконання покладених на органи державної влади і місцевого самоврядування обов’язків з формування, розподілу та використання грошових фондів;

– перевірка дотримання правильності здійснення фінансових операцій;

– виявлення та усунення порушень фінансової дисципліни;

– попередження порушень законності у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування;

– забезпечення відшкодування матеріального збитку, завданого державі чи органам місцевого самоврядування;

– виявлення осіб, винних у вчиненні правопорушень у сфері фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування, і притягнення їх до відповідальності;

– підвищення ефективності виявлення внутрішніх резервів підприємств, з’ясування можливостей більш економного використання матеріальних ресурсів та грошових коштів

Фінансовий контроль є системою, яка охоплює сукупність взаємодіючих елементів, як ще називають механізмом фінансового контролю.

До таких елементів відносять:

1) об’єкт контролю – процеси формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих грошових фондів публічного характеру. Об’єктом фінансового контролю є переважно грошові відносини, що виникають під час руху публічних грошових ресурсів, а також матеріальні, трудові, природні та інші ресурси, що лежать в основі визначення фінансових обов’язків суб’єктів. Предметом фінансового контролю є первинна документація (наприклад, бухгалтерські звіти, кошториси, баланси), що містить відомості про фінансово-господарську діяльність контрольованого суб’єкта, свідчить про рух контрольованих грошових фондів та підтверджує його;

2) контрольований суб’єкт – підприємства, установи, організації, фізичні особи, діяльність яких пов’язана з рухом публічних грошових фондів і в яких виникають обов’язки, передбачені імперативними приписами, щодо формування подібних фондів. Серед суб’єктів фінансового контролю розрізняють суб’єктів, які контролюють, та суб’єктів, яких контролюють;

3)контролюючий суб’єкт – спеціальні державні органи, що наділені повноваженнями у сфері фінансового контролю, та громадські організації, аудиторські компанії й аудитори. Суб’єктами державного фінансового контролю в деяких випадках можуть бути недержавні суб’єкти, що діють від імені і за дорученням держави;

4) мета фінансового контролю – забезпечення законності у процесі здійснення фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування;

5) контролюючий процес – діяльність контролюючих суб’єктів із застосування ними методів і способів контролю, спрямованих на досягнення мети контролю;

6) методи контролю – прийоми і способи його здійснення щодо відповідних елементів об’єкта контролю, дій контрольованих суб’єктів, їх відповідності встановленим нормам. Методикою фінансового контролю є конкретні прийоми і способи здійснення конкретних дій під час реалізації фінансового контролю

ВИДИ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ

Фінансовий контроль є досить різноманітним. Його здійснення є компетенцією широкого кола державних органів та громадськості. Фінансовий контроль можна поділити на державний та громадський. Крім того, окремо виділяють міжнародний фінансовий контроль, здійснюваний міжнародними організаціями, наприклад, Міжнародним валютним фондом.

У теорії фінансового права визначено різні критерії класифікації фінансового контролю.

На основі вищевикладеного можна запропонувати наступну класифікацію фінансового контролю:

1. Залежно від часу проведення:

• попередній фінансовий контроль – проводиться до здійснення операцій, дій, пов’язаних із рухом грошових фондів, передує операціям, що перевіряються. Проводиться на стадії складання, розгляду і затвердження проектів бюджетів, кошторисів, планів, договорів. Метою є попередження порушень фінансового законодавства, тобто своєчасне попередження незаконного і нераціонального використання грошових коштів та матеріальних ресурсів;

• поточний фінансовий контроль (оперативний) – здійснюється у процесі здійснення фінансових і господарських операцій, пов’язаних із рухом грошових фондів. Цей контроль часто здійснюється повсякденно (постійно) задля виявлення допущених як на стадії планування, так і безпосередньо в ході проведення фінансово-господарської операції помилок і зловживань;

• подальший фінансовий контроль (подальший) – проводиться після здійснення господарської або фінансової операції з використання грошових фондів або після закінчення певного звітного періоду (наприклад, фінансового року). Він характеризується поглибленим і всеосяжним підходом до вивчення фінансово-господарської діяльності контрольованого суб’єкта. Подальший фінансовий контроль реалізується при аналізі виконання планів і бюджетів, перевірці кошторисів, звітів і балансів, виявленні випадків незбереження майна шляхом поглибленого вивчення всіх сторін господарсько-фінансової діяльності. Саме всебічний його характер часто додає цьому виду контролю комплексний характер, що деталізує підстави і мету руху як грошових коштів, так і пов’язаних з ними матеріальних, трудових, природних ресурсів

2. Залежно від плановості:

• плановий – передбачений у плані роботи контролюючого органу. Він може здійснюватися за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб’єкта з певною періодичністю

• позаплановий – не передбачений у планах роботи контролюючого органу і проводиться в суворо обумовлених законом випадках.

3. Залежно від періодичності (частоти) проведення:

• постійний (повсякденний);

• систематичний;

• епізодичний (здебільшого має разовий характер).

4. Залежно від форми проведення:

• обов’язковий (зовнішній) – проводиться, коли у законодавстві міститься відповідна вимога або є рішення уповноваженого державного органу. Здійснюється державними чи муніципальними органами фінансового контролю;

• ініціативний (внутрішній) – здійснюється за самостійною і добровільною ініціативою господарюючих суб’єктів, із можливим залученням аудиторів

5. Залежно від суб’єкта, що здійснює контроль:

• державний – проводиться державними органами, наділеними відповідними повноваженнями на здійснення контрольних дій (фіскальні органи, органи фінансової інспекції, органи Казначейської служби України);

• муніципальний – проводиться органами місцевого самоврядування у сфері затвердження місцевого бюджету, його виконання і затвердження звіту про його виконання, дотримання фінансової дисципліни та ін.

Державний та муніципальний фінансовий контроль залежно від сфери дії буває: надвідомчий (міжвідомчий), внутрішньовідомчий і внутрішньогосподарський;

• громадський – здійснюється представниками громадськості на ініціативній (добровільній) та безкоштовній основі;

• аудиторський – є незалежним професійним фінансовим контролем, здійснюваним аудиторами (фізичними особами) і аудиторськими фірмами.

6. Залежно від сфери фінансової діяльності, що перевіряється:

• бюджетний;

• податковий;

• валютний;

• банківський;

• страховий

7. Залежно від джерела інформації розрізняють контроль:

• фактичний – полягає у вивченні фактичного (реального) стану об’єкта, що перевіряється. Здійснюється огляд, обмірювання в натурі, встановлення факту наявності грошових коштів і матеріальних ресурсів. Після цього здійснюється аналіз отриманої інформації та документів на предмет їх відповідності;

• документальний – є перевіркою і аналізом первинних документів, що містять відомості про рух грошових коштів (кошторисів, балансів, бухгалтерських і статистичних звітів тощо). Перевірці можуть піддаватися технічні засоби, які є носіями інформації.

8. Залежно від періодичності здійснення:

• оперативний фінансовий контроль (у межах звітного періоду);

• періодичний фінансовий контроль (після закінчення звітного періоду перевіряються законність та доцільність використовування грошових ресурсів).

До органів, які здійснюють фінансовий контроль, належать: Верховна Рада України, Рахункова палата України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів України, Державна фіскальна служба, Державна аудиторська служба України, Державна казначейська служба України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України та інші.
скачати

© Усі права захищені
написати до нас