Ім'я файлу: Лекція 12. Виховання учнівського колективу.docx
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 19.06.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 23кб.
Дата: 19.06.2021
скачати
Тема 12. Виховання учнівського колективу
Поняття колективу: суть, ознаки, функції, структура
Принципи діяльності учнівського колективу.
Стадії розвитку колективу.
Шляхи згуртування колективу
Стилі взаємостосунків у колективі.
Поняття колективу: суть, ознаки, функції, структура
Колектив – це група людей, об’єднана суспільнозначимою метою та спільною діяльністю, що спрямована на досягнення цієї мети.
Колектив ( від lat. collectivus – збірний, нагромаджений) – соціально значуща, компактна група людей, яка об’єднана спільною метою, узгодженою діяльністю для досягнення мети і має органи самоврядування.
Види колективів:
Первинний колектив – це колектив класу, який об’єднує учнів; виробнича бригада, професійна група в установі, підрозділ військової частини. Учасники первинних колективів перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Кількісний склад – 10-15 осіб. Якщо менше – то це група друзів, приятелів.
Загальношкільний колектив – до його складу входять учні, педагогічні працівники закладу. Кількісний склад – 500-800 осіб. У такому колективі всі знають один одного, організовують спільну діяльність.
Тимчасовий колектив – складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань (танцювальний колектив, хор, туристські групи).
Виробничий колектив – об’єднує групи професіоналів для виробничої діяльності, охорони порядку, науково-дослідної роботи, лікування людей.
Сімейний колектив – його формують члени однієї родини, він виник історично як важливе соціальне утворення суспільства.
Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства. Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:
організаторську (полягає в об’єднанні особистостей для виконання певних завдань);
виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку);
стимулюючу (сприяє формуванню морально – ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності).
Ознаки колективу:
Загальна соціально значима мета.
Спільна суспільно корисна діяльність.
Організована структура.
Органи управління.
Морально – психологічний мікроклімат.
Динамізм.
Структура колективу – це його будова.
Колектив має формальну і неформальну структуру.
Формальною називається найменша по чисельності частина від всього колективу: клас, бригада, рота, учком, методоб’єднання вчителів, студентська група тощо.
Неформальна структура – це мікрогрупи, основою створення яких є почуття взаємної симпатії, спільні інтереси, захоплення тощо.
2. Принципи діяльності учнівського колективу.
Єдність і цілісність. Первинні колективи й об'єднання не повинні організовувати свою діяльність ізольовано, а мають спрямовувати її на досягнення загальної мети виховання всебічно розвиненої особистості.
Постійний рух уперед. А. Макаренко основним законом колективу вважав рух як форму його життя, а будь-яку зупинку — формою його смерті. Реалізація цього принципу потребує послідовної постановки завдань, залучення вихованців до їх розв'язання, вияву з їх боку активності, переживання радості від успішного їх виконання.
Організація різноманітної діяльності. Людська особистість формується тільки в діяльності, і що різноманітніші її види, то кращі умови для її всебічного розвитку. З урахуванням цього учнів, крім навчальної діяльності, залучають до суспільно корисної праці, спорту, художньої самодіяльності. Таким чином збагачується духовне життя колективу взагалі й кожного його члена зокрема.
Формування почуття честі. Воно є індикатором ставлення учня до колективу. Почуття честі пов'язане з почуттями обов'язку й відповідальності. Учень, який дорожить честю своєї школи, відповідальніше виконує свій обов'язок.
Спадкоємність поколінь, збереження колективних традицій. Шкільний колектив щороку оновлюється, тому є можливість передавати від покоління до покоління всі надбання, традиції школи. Особливу увагу слід приділити збереженню та примноженню шкільних традицій як неписаних законів, що роблять життя колективу змістовним, цілеспрямованим.
3. Стадії розвитку колективу.
I стадія – початок формування колективу. Педагог пред’являє вимоги чітко, рішуче, зрозуміло. Ще не сформований актив класу. Педагог вивчає індивідуальні особливості учнів, допомагає, сприяє обиранню органів самоврядування, має безпосередній вплив на кожного вихованця і на весь колектив.
II стадія – поширення впливу активу на весь колектив (розвиток колективу) – залучення активістів до керівництва колективом, також пасиву до громадського життя. Взаємини між учнями розвиваються на засадах демократизму, паралельного впливу. Діє принцип паралельної дії – вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування. На даній стадії створюються органи самоврядування, триває процес вивчення один одного, педагог підтримує своїх вихованців, вчить актив керувати колективом.
III стадія – вирішальний вплив громадської думки більшості – визнані права колективу самостійно вирішувати питання про заохочення і покарання, планування роботи, оцінювання поведінки учнів, запровадження системи доручень. Посилюється боротьба за честь колективу, самоконтроль поведінки, навчальної діяльності.
IV стадія – самовиховання (розквіт колективу) – кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги до себе. Зростає інтерес до самовиховання, внутрішнє прагнення до самовдосконалення. Педагог консультує, надає методичну допомогу щодо самовиховання.
4. Шляхи згуртування колективу
Отже, формування колективу – це системна, довготривала діяльність, в якій важливу роль відіграють шляхи його формування.
1. Формування традицій у колективі. бо ніщо так не цементує його, як традиція. Особливо важливі так звані «традиції щоденного вжитку» — дотримання певних правил поведінки у повсякденному житті (наприклад, «у нашому класі не запізнюються», «у нашому класі допомагають один одному» та ін.). Шкільні традиції виховують в учнів почуття обов'язку, честі, гордості за колектив, його успіхи в навчанні та праці.
2. Принцип паралельної дії. Сприяє згуртуванню учнівського колективу обґрунтований і використовуваний А. Макаренком принцип паралельної дії — вимога до вихованця ставиться не прямо, а через колектив, коли відповідальність за кожного члена покладається на колектив і його самоврядування. Цю методику можна використовувати вже на другій стадії розвитку колективу.
3. Організація колективної діяльності. Такій же меті підпорядкована організація колективної діяльності. Різноманітна спільна діяльність робить життя дитячого колективу цікавим, сприяє налагодженню стосунків між первинними колективами, загальношкільним і первинними колективами, що згуртовує і первинні колективи, і загальношкільнии. Об'єднують колектив цікаві конкретні справи, що потребують узгоджених дій його членів. Якщо учні, наприклад, самі знайшли предмет праці, вони розподілять обов'язки між собою, охоче займатимуться конкретною ділянкою роботи,переживатимуть радість від досягнутих успіхів.
4. Провідна роль громадської думки. що формується переважно на третій стадії його розвитку. Формою її вияву є загальні збори колективу, на яких вирішуються всі важливі справи, проблеми, порушення норм поведінки (зловживати таким обговоренням не слід).
5. Учнівське самоврядування. Педагоги повинні зміцнювати його авторитет серед школярів, частіше звертатися по допомогу до членів учнівського самоврядування, радитися з ними. За таких умов учні починають прислухатися до них. Проте не слід обмежуватися тільки роботою членів самоврядування. Важливо, щоб кожен учень виконував конкретну, хоча б невелику роботу для загального блага, виявляючи себе при цьому як член колективу.
6. Продумана організація дозвілля учнів. колективні відвідування кіно, театру, організація екскурсій, турпохо-, дів, підготовка та проведення шкільних свят і вечорів відпочинку, участь у художній самодіяльності й інших заходах — допомагає об'єднати учнів у повноцінний колектив.
7. Згуртованість у діяльності педагогів. На згуртованості учнівського колективу позитивно позначається і згуртованість у діяльності педагогів, єдність вимог з їхнього боку до нього. А. Макаренко вважав, що у згуртованому педагогічному колективі кожен педагог насамперед дбає про згуртованість загальношкільного колективу, відтак — про справи свого класу й лише потім — про власний успіх.
Про рівень розвитку учнівського колективу свідчать:
мобільність при виконанні колективних справ і доручень, прагнення до вирішення складніших завдань, активна участь кожного в їх розв'язанні;
товариські взаємини, уважність один до одного, готовність допомогти слабшому, поважання гідності однокласників, здатність до порозуміння без сварок і образ;
бажання дітей бути разом, задоволення від спілкування, життєрадісність, бадьорість, зібраність, відсутність нашіптування, почуття гумору, вміння належним чином вирішувати конфліктні ситуації, готовність долати труднощі, виконувати відповідальні доручення;
відповідальність за колективну справу;
самостійне висунення суспільно значущих цілей і досягнення їх на основі самоврядування.
На всіх стадіях розвитку колективу особливо важливим, на думку А.С.Макаренка є вибір цілей. Дійсним стимулом людського життя є «завтрашня радість», яка допомагає долати труднощі і перешкоди. В практиці виховної роботи він розрізняв: близьку, середню, далеку перспективи.
5. Стилі взаємостосунків у колективі.
Конформізм – особистість підкоряється колективу (особистість може підкорятися колективу добровільно, поступатися перед колективом як зовнішньою силою,що має вищість, намагатися зберігати свою незалежність та індивідуальність, підкоряючись колективу лише зовні, формально).
Гармонія – особистість і колектив знаходяться в оптимальних взаєминах (є ідеалом взаємовідносин).
Нонконформізм – особистість підкоряє собі колектив (можливі два шляхи розвитку колективу: збагачення соціального досвіду або втрата раніше набутого соціального досвіду).
Також колективу властиві ділові взаємини, шефство, партнерство, співробітництво.