1   2   3
Ім'я файлу: 241995.rtf
Розширення: rtf
Розмір: 553кб.
Дата: 23.03.2023
скачати



Зміст
Вступ

1. Короткі дані аграрного сектора

1.1 Географічне положення та загальні відомості про господарство

1.2 Опис ґрунтів і рельєфу полів

1.3 Характеристика кліматичних умов

1.4 Короткий аналіз рослинництва в господарстві ( основні с/г культури)

2. Рекомендована студентом господарству інтенсивна технологія вирощування гороху

2.1 Господарсько-біологічна характеристика культури

2.2 Розміщення культури в сівозміні

2.3 Система обробітку ґрунту

2.4 Система удобрення

2.5 Розрахунок норми висіву насіння і підготовка його до сівби

2.6 Технологія сівби

2.7 Догляд за посівами

2.8 Визначення біологічного врожаю

2.9 Збирання врожаю

3. Економічна оцінка вирощування культури

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури




Вступ
Господарське значення.

Серед зернових бобових культур, які вирощують в СНД, горох займає найбільші посівні площі — до 5 млн. га, що становить близько 30 % світової площі. Таке велике поширення гороху пояснюється його високою середньою врожайністю та цінними продовольчими й кормовими якостями.

Зерно гороху містить від 16 до 36 % білка, до 54 % вуглеводів, 1,6 % жиру, понад 3 % зольних речовин. Білок гороху є повноцінним за амінокислотним складом і засвоюється в 1,5 рази краще, ніж білок пшениці. В ньому міститься 4,66 % лізину, 11,4 % аргініну, 1,17 % триптофану (від сумарної кількості білка), тоді як у складі білка пшениці — тільки 2,32 % лізину та 3,56 % аргініну.

Горох добре розварюється і широко вживається в їжу у вигляді різноманітних продуктів харчування, які відзначаються приємним смаком і високою поживністю.

Зелене недозріле насіння гороху («зелений горошок»), а також недозрілі плоди овочевих сортів мають промислово-сировинне значення. Його, зокрема, широко використовують у консервній промисловості. Насіння зеленого гороху містить значну кількість вітамінів А, В1, В2, С, мінеральних речовин і є цінним дієтичним продуктом харчування.

Борошно із зерна гороху використовують як важливий концентрований корм, в 1 кг якого міститься 1,17 корм. од. і 180 — 240 г перетравного протеїну.

Тваринам згодовують зелену масу, сіно, а також солому гороху, кормова поживність яких, завдяки підвищеному вмісту білка, значно вища, ніж злакових культур.

Походження та поширення. Горох — давня землеробська куль тура. Народам середземноморських країн (Іспанія, Італія, Австрія, Югославія) він був відомий за 5 тис. років до н. є. Одночасно з народами Європи дрібнонасінний горох вперше ввели в культуру земле роби країн Центральної, Передньої і Південно-Східної Азії (Іран, Закавказзя, Туркменія). У країнах Нового світу історія гороху пов'язана з іменем X. Колумба, який висіяв його на о. Ізабелла у 1493 р.

В Україні горох з'явився приблизно за 500 років до н. є., про що свідчать розкопки, проведені поблизу Харкова.

Тепер горох вирощують практично усі європейські країни, США, Канада, КНР та ін. Загальна світова посівна площа його становить близько 15 млн. га, в тому числі в СНД — понад 5 млн. га.

В СНД горох вирощують у Росії (Центрально-чорноземній і Нечорноземній зонах), Україні, Білорусі, Татарстані, Мордовії, Чувашії, Башкортостані.

В Україні горох займає площу до 1,3 млн. га (1995 р.). Вирощують його в усіх зонах, найбільше — в лісостепу (55 % від загальної площі), степу (25 %), решту — на Поліссі.

Середня врожайність гороху в Україні сягає 24 ц/га (1993 р.), у кращих господарствах 40 — 45 ц/га і більше. Одержання таких урожаїв — свідчення великих можливостей господарств країни в дальшому зростанні середньої врожайності цієї культури.




1. Короткі дані аграрного сектора
1.1 Географічне положення та загальні відомості про господарство
ТОВ Агрофірма « Пустовійтове » розташована в с. Пустовійтове Глобинського району Полтавської області. Входить до складу Холдингу « Астарта Київ». Віддаленість від районного центру 7км., від обласного 131 км. Глобинський район лежить у межах Придніпровської низовини в лісостеповій зоні. Ґрунти переважно чорноземні.

Виробничий напрямок господарства - вирощування зернових,зернобобових культур та цукрових буряків.

Вся площа сільськогосподарських угідь 4890 га.,з них 4500 рілля,сіножаття 40.2,пасовища 167.6,лісосмуги 65.6,болота 38, під водою 72.4 га.
1.2 Опис ґрунтів та рельєфу полів
Ґрунти господарства утворилися за чорноземним типом ґрунтоутворення. Материнська порода палевого кольору, пилувати - важкосуглинистого механічного складу.

Ґрунтовий профіль має добре виражені два генетичні горизонти верхній гумусоелювіальний (0-38см),темно-сірого кольору, грудкувато пилоподібної структури в орному шарі і зернистої в підорному, важкого механічного складу, перехід до наступного горизонту поступовий.

Верхня частина перехідного горизонту (38 -76 см) ілювіальна темнувато сірого кольору, нерівномірно гумусована, слабо структурна, рихлозерниста, перехід до наступного генетичного горизонту поступовий; нижня частина перехідного горизонту (76 - 103 см) темно-бурого кольору,карбонатна, помітно переходить в грунтовоутворюючу породу-карбонатний лес, який має велику кількість карбонатних прожилок.

Механічний склад горизонтів майже на всій території господарства важкий суглинок.

Розподіл фракцій на глибині 0 - 20см такий:

- піску - 9,32%,

- пилу - 48-88 %,

- мулу - 41.8%.

З поглибленням ґрунтового профілю фракція піску зменшується, а крупного пилу-збільшується.

Фізико-хімічні властивості досить сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур. Кількість гумусу у верхньому шарі 0-20см - 4.8%, реакція ґрунтового розчину нейтральна і слабо кисла, рН - сольової витяжки 6,7, ступінь насичення основами становить 84%. Вбирний комплекс в основному насичений кальцієм і магнієм.

Підґрунтові води знаходяться на глибині 25 - 40 м і тому не впливають на водний режим верхніх горизонтів гранту. Для підвищення родючості ґрунтів необхідно збагачувати на органічні речовини зміцнювати структуру, а також нагромаджувати і зберігати вологу в ґрунті.
1.3 Характеристика кліматичних умов
Господарство агрофірми відповідно кліматичних розташоване в помірно континентальній зоні нестійкого зволоження. Осінньо-зимовий період триває 170-180 днів. Осінь починається у другій декаді жовтня, коли середньодобова температура знижується нижче 50С,що визначає кінець вегетаційного періоду. У другій половині листопада починається перехід середньодобової температури через 00С - починається зима. Вона м'яка, з частими відлигами , що негативно впливає на перезимівлю озимих культур. В окремі роки температура коливається до 320С.Середній з абсолютних мінімумів - 250С. Стійкий сніговий покрив з'являється в середині грудня і зберігається 95 - 100 днів,висота цього покриву коливається від 18 до 27 см. Глибина промерзання ґрунту 80 - 110 см.
Таблиця 1. Метеорологічні умови характерні для Лісостепу України

Місяці/ роки

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

Сума за

























вегетацію

рік

Опади

2007

29.0

23.7

16.4

23.8

222.

166.

15.8

497.

758.

2008

34.9

19.3

89.3

44.9

127.

150

57.9

526.

703.

2009

31.5

21.5

59.0

33.5

126.

145

30.4

444.

797.

Середні

Багаторічна

31.8

21.5

54.9

34.6

158.

153.

34.7

498.

753.

Температура повітря, С*

2007

0.5

6.4

19.6

18.2

20.1

20.0

14.0

98.8

109.

2008

3.8

8.5

13.4

17.0

19.8

20.2

14.6

97.3

109.

2009

2.9

15.4

12.4

18.8

24.4

23.2

22.3

119.

138.

Середні

Багаторічна

2.4

10.1

15.1

18

21.4

21.1

16.9

105.

119.


1.4 Короткий аналіз рослинництва в господарстві ( основні с/г культури)
ТОВ Агрофірма « Пустовійтове » - спеціалізується на вирощуванні озимих зернових, зернобобових, але найбільшу увагу приділяють цукровим бурякам. Структура посівних площ :

Урожайність:

Зернові культури - 1800 га - 61.2 ц/га

Кукурудза -897 -78.1

Соняшник -1527 -28.3

Цукрові -2240 -445

Соя - 1245 - 19.0




2. Рекомендована студентом господарству інтенсивна технологія вирощування гороху
2.1 Господарсько-біологічна характеристика культури
Горох посівний ( Pisum sativum )

Біологічні особливості.

Горох холодостійка,відносно маловимоглива до тепла культура. Насіння починає проростати при температурі 1-20С. Проте біологічний мінімум для одержання дружніх сходів гороху становить 4-50С. При нижчій температурі сходи з'являються лише через 15-25 днів, знижується польова схожість та енергія росту рослин. З підвищенням температури до 100С насіння проростає швидше сходи з'являються за 5-7 днів. Вони можуть витримувати приморозки до мінус 5-70С. Стійкіші до морозів кормові сорти (Пелюшки). Оптимальна температура для утворення вегетативних органів гороху 12-1600, генеративних - 16-200С.Температура понад 260С негативно впливає на величину і якість врожаю.

Вимоги до вологи.

До вологи горох вимогливий. Для набубнявіння і проростання насінині потрібно 110-115%, а мозкових сортів до 150% води від його маси. Найкращі умови для росту складаються при випаданні 450-600мм за рік, а вологість ґрунту становить 70-80% найменшої вологоємкості. У посушливі роки вегетація гороху може скорочуватись у 1,5 рази.

За посухостійкістю горох переважає боби, вику і люпин, але поступається сочевиці, нуту і чині. Незважаючи на те, що горох не відноситься до посухостійких культур, його можна вирощувати у відносно посушливих умовах. Це можливо завдяки глибокому проникненню добре розвинутої стрижневої кореневої системи. Транспіраційний коефіцієнт 400-600. Внесення фосфорних і калійних добрив скорочує витрати води на 6-10%.

Вимоги до світла.

Горох - світлолюбна культура і належить до рослин довгого дня. Недостатня кількість світла дуже пригнічує його розвиток: стебла витягуються, вилягають, слабше розвивається коренева система, зав'язується плодів, зменшується врожайність. Фотоперіодична реакція гороху пов'язана з спектральним складом світла. У світлі довгого дня переважають довгохвильові промені, що сприяють прискореному розвитку гороху, значно підвищується його врожай.

Вимоги до ґрунту.

Горох - культура високо родючих ґрунтів. Найвищі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Реакція ґрунтового розчину має бути нейтральною (рН 6,8 - 7,4). В ґрунті повинно бути достатньо гумусу, вапна, фосфору, калію та мікроелементів молібдену і бору. На важких, дуже щільних і кислих ґрунтах коренева система розміщується неглибоко, що сприяє пригніченню життєдіяльності бульбочкових бактерій. Такі ґрунти несприятливі для вирощування гороху.
2.2 Розміщення культури в сівозміні
Попередник.

Будучи відмінним попередником для інших культур сівозміни, горох добре росте і дає високі врожаї після різних культур. Добрим попередник є озимі і ярі зернові. Горох висівають після удобрених просапних - кукурудзи, картоплі, цукрового буряка. Проте технології вирощування цукрового буряка, кукурудзи вимагають внесення високих доз азоту, що знижує роль гороху, як азот фіксатора.

Горох може не формувати бульбочок, якщо його роль розміщувати після попередника, який залишає в ґрунті багато нітратів, зокрема після інтенсивно удобрених азотом цукрового буряка, кукурудзи, чорного пару. На Поліссі сіють після льону. У сівозміні горох можна висівати на тому самому місці не раніше як через 5-6 років. Це запобігає «гороховтомі» ґрунту, захищає від ураження кореневими гнилями, фузаріозом, нематодом, плодожеркою, бульбочковими довгоносиками.

Горох не терпить монокультури. Непридатні в якості попередника для нього соняшник багаторічні бобові і злакові трави, зернобобові культури, однорічні трави з бобовим компонентом.

План сівозміни:

Чорний пар

Ячмінь

Горох

Озима пшениця

Цукрові буряки

Овес

Кукурудза

Гречка

Соняшник

  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас