5) Показання для проведення пункції:
Підозра на позаматкову вагітність;
Підозра на внутрішньоочеревинне кровотеча;
Підозра на гнійно-запальні процеси в порожнині очеревини та області малого тазу.
Протипоказання:
Серцева недостатність 2 і 3 ст., Важкий стан пацієнтки, ДВЗ-синдром або важкий (симптоматичний) геморагічний діатез, що не вдається контролювати призначенням вітаміну К і переливанням свіжозамороженої плазми, гострі захворювання органів черевної порожнини, які вимагають негайного хірургічного втручання, відсутність контакту з пацієнтом.
Техніка виконання: Застосовують такі інструменти: ложкоподібне дзеркало, підіймач, кульові щипці, шприц з довгою голкою, пінцет.
Пункцію заднього склепіння проводять в умовах стаціонару з дотриманням усіх правил асептики й антисептики. Перед операцією необхідно випорожнити сечовий міхур і кишечник.
Шийку матки оголюють дзеркалами, дезінфікують спиртом і 5 % розчином йоду, захоплюють кульовими щипцями задню губу і підтягують її до лобка. При цьому заднє склепіння вагіни розтягується. Прокол голкою роблять строго по середній лінії, відступаючи на 1 см від місця переходу склепіння у вагінальну частину шийки матки. При розтягнутому склепінні тазова очеревина прилягає до стінки вагіни, тому достатньо ввести голку в черевну порожнину на 1-2 см, щоб отримати пунктат. При проколі склепіння відчувається провалювання голки в порожнечу. Після цього потрібно відтягнути поршень шприца на себе.
Пунктат набирається в шприц. Його оглядають, визначають характер, колір, запах. За показаннями проводять бактеріологічне, цитологічне чи біохімічне дослідження матеріалу.
4) Показання:Підозра на онкопатологію внутрішніх статевих органів;
Локальні або поширені гіперпластичні процеси в ендометрії;
Полипоз ендометрія будь-якої локалізації;
Підозра на наявність залишків плодового яйця при мимовільному аборті;
Дисфункціональні маткові кровотечі різного ступеня.
Протипоказання:
Запальні процеси органів репродуктивної системи та гострі інфекційні захворювання.
Техніка виконання:
Застосовують такі інструменти: ложкоподібне дзеркало, підіймач, кульові щипці, матковий зонд, набір розширювачів Гегара, набір кюреток, пінцет. Операцію виконують в стаціонарі з обов’язковим дотриманням правил асептики і антисептики, під загальним чи місцевим знеболюванням.
Шийку матки оголюють в дзеркалах, дезінфікують спиртом, захоплюють за передню губу кульовими щипцями. Якщо матка в положенні retroflexio, краще захопити шийку за задню губу. Проводять зондування матки і розширення каналу шийки розширювачами Гегара до № 9-10.
Розширювачі вводять, починаючи з малих номерів, тільки силою пальців руки, а не всією рукою. Після розширення каналу шийки вводять кюретку. Спочатку проводять вишкрібання цервікального каналу. Потім кюретку обережно вводять до дна матки, вишкрібальними (ковзальними) рухами від дна до каналу шийки матки поступово вишкрібають і видаляють слизову оболонку. Вишкрібання здійснюють у певному порядку (рис.1.20): спочатку зішкрібають передню стінку, потім ліву бокову, задню, праву бокову і кути матки. При вишкрібанні задньої стінки, не виймаючи кюретку з порожнини матки, обережно повертають
Її на 1800. Кути матки вишкрібають найменшою кюреткою. Отриманий матеріал збирають у пробірку з 10 % розчином формаліну і направляють на гістологічне дослідження.
3)Обов’язкові методи дослідження: анамнез; об’єктивне обстеження (пальпація, перкусія, аускультація); візуальний гінекологічний огляд хворої в дзеркалах, бімануальне дослідження, проба Шиллера, забір матеріалу шпателем Ейра для цитологічного та гістологічного досліджень, лабораторні (ЗАК, ЗАС, біохімічний аналіз крові, обстеження на ВІЛ, сифіліс, вірусний гепатит, он-Комаркери), ЕКГ, інструментальні (рентгенологічне обстеження органів груд-Ної клітки, УЗД статевих органів інтравагінальним датчиком та УЗД органів черевної порожнини, заочеревинних та тазових лімфатичних вузлів, сечовивідних шляхів); роздільне діагностичне вишкрібання порожнини матки та цервікального каналу, кольпоскопія із взяттям матеріалу на морфологічне (цитологічне, гістологічне) дослідження, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для ідентифікації високоонкогенних типів HPV.
Спеціальні методи дослідження:
Комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна ьерапія, позитронно-емісійна томографія, ангіографія, радіоізотопне сканування скелета та радіонуклідна лімфографія, гістероскопія, цистоскопія, ректороманоскопія, іригоскопія, екскреторна урографія.
2)
При менструальному розладі рекомендовано зробити:
А) тест на вагітність.
Б) Після негативного тесту проводиться гінекологічний огляд для виключення запальних або пухлинних захворювань статевих органів; проводяться аналізи для виявлення хвороб, що передаються статевим шляхом; ультразвукове обстеження геніталій, щитоподібної залози, надниркових залоз. Проводиться гістологічне обстеження тканин ендометрію.
В) Для виключення захворювань центральної нервової системи проводиться рентгенографія, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія області гіпофіза.
Г) Діагностика менструальних розладів також включає визначення в крові рівня гормонів щитоподібної залози, гіпофізу, жіночих статевих гормонів, гормонів наднирників. За необхідності для діагностики розладу менструального циклу проводяться ендокринологічні, неврологічні, психотерапевтичні, дієтологічні та інші консультації.
1)
А) Лабораторні обстеження:
Загальний аналіз сечі, включаючи тест на наявність білку.
Посів сечі для виявлення безсимптомної бактеріурії.
Визначення групи крові та резус-належності.
Загальний аналіз крові з визначенням кількості тромбоцитів і гематокриту.
Біохімічний аналіз крові.
Коагулограмма.
Серологічне обстеження на сифіліс
Тест на наявність HbsAg
Б)Гінекологічний огляд (в дзеркалах та бімануальне дослідження)
В) Мазок на цитологічне дослідження
Г) Мазок на флору
Д) Тест на ВІЛ-інфекцію
Е) Ультразвукове обстеження