РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПОДАТКОВОГО КОНТРОЛЮ В СФЕРІ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ
2.1. Проблеми та чинники, які негативно впливають на ефективність органів контрольної діяльності
Проблема підвищення ефективності податкового адміністрування додану вартість податку є надзвичайно актуальною в сучасних умовах господарювання в Україні, оскільки обсяги податкових надходжень у бюджет значною мірою залежать від ефективності роботи податкових органів у цьому напрямку. На сьогодні в Україні існує низка чинників, які негативно впливають на якість податкового адміністрування. Основними з них є[12]:
по-перше, недосконалість та нестабільність податкового законодавства, коли платники податків не встигають адекватно реагувати на постійні зміни в порядку нарахування і сплати податків та надання податкової звітності, а окремі норми податкового законодавства допускають подвійне трактування;
по-друге, поганий фінансовий стан значної кількості платників податків, що робить об’єктивно неможливим для них сплачувати податки повною мірою;
по-третє, негативне ставлення і недовіра платників податків до податкових органів, схильність до уникнення сплати податків та ухилення від оподаткування.
Від ступеня ефективності контрольної діяльності органів, що здійснюють податковий контроль, безпосередньо залежить рівень доходів до бюджетів. Ефективний податковий контроль може повністю усунути наявні недоліки в податковій системі та забезпечити належне виконання кожним суб’єктом податкової системи своїх обов’язків [19].
Так, за результатами 2020 року згідно даних таблиці до зведеного бюджету України надійшло 652,0 млрд. грн. Порівняно з 2019 роком доходи зведеного бюджету збільшилися на 196 млрд. грн. в тому числі податкові надходження зросли на 140 млрд. грн. Також значно зросли обсяги податку на додану– на 39,4 млрд. грн..[6].
Таблиця 2.1.1
Динаміка доходів Державного бюджету України в 2016-2020 рр.
| Показники | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 | 2020 |
| Зведений бюджет, млрд. грн. | 398,5 | 445,5 | 442,7 | 456,0 | 652,0 |
| Податкові надходження, млрд. грн., в т.ч.: | 334,6 | 360,5 | 353,9 | 367,5 | 507,6 |
| податок на додану вартість | 130,0 | 138,8 | 128,2 | 139,0 | 178,4 |
| Темп приросту обсягу ПДВ, % | - | 6,3 | -8,2 | 7,7 | 22,0 |
| Частка ПДВ у доходах зведеного бюджету, % | 32,6 | 31,1 | 28,9 | 30,4 | 27,3 |
| Частка ПДВ у податкових надходженнях, % | 38,8 | 38,5 | 36,2 | 37,8 | 35,1 |
Варто звернути увагу, що в 2018 році спостерігається зменшення податкових надходжень по податку на додану вартість, що було спричинено зменшенням кількості платників податку на додану вартість – фізичних осіб.
За 2018 рік надходження податку на додану вартість (з урахуванням відшкодування) становили 128,2 млрд. грн., порівняно з 2017 роком надходження знизились на 8,2 %, або на 10,6 млрд. грн. Планові надходження податку на додану вартість були не виконані[14].
За проаналізований період в 2020 році спостерігаються найвищий показник податкових надходжень порівняно з попередніми показниками податкових надходжень. Так у 2020 обсяг податкових надходжень в питомій вазі зведеного бюджету становив 77,8% (або 507,6 млрд. грн.) з них 27,3 % (178,4 млрд.грн.) складає податок на додану вартість (рис 2.1.2)[17].
Рис.2.1.2 Динаміка доходів до зведеного бюджету
у 2016 – 2020 рр., млрд. грн.
Розглядаючи динаміку надходжень ПДВ до зведеного бюджету (рис.2.1.2), ми бачимо, що сума податкових надходжень із року в рік збільшується. Обсяг надходжень у 2018 році порівняно з 2017 роком помітно зменшився у зв’язку з наслідками фінансової кризи, але в 2019 році порівняно з 2018 роком темп приросту сягав 7,7 %. У порівнянні з 2018 роком обсяг доходів зведеного бюджету в 2020 році збільшився майже в 2 рази - на 209,3 млрд. грн., або 32,1% Податкові надходження збільшились на 153,7 млрд. грн., що становить 30,2%. (рис 2.1.3) [17].
Рис.2.1.3 Динаміка надходжень ПДВ у 2016 – 2020 рр.
Загалом, надходження до зведеного бюджету, зокрема в частині податкових надходжень, подібний до трендів попередніх років, що свідчить про адаптацію економіки до нових правил оподаткування після впровадження змін та до Податкового кодексу в 2020 року.
Щодо сплачених сум податку на додану вартість, за досліджуваний період та в цілому, їх можна розділити на такі основні статті: добровільна сплата податку на додану вартість; сплата податку в результаті проведення контрольно – перевірочних робіт; погашення податкового боргу з податку на додану вартість та інші підрозділи, що продемонстровано на прикладі Чернігівської області (табл. 2.1.4): [8].
Таблиця 2.1.4
Збір до бюджету податку на додану вартість забезпечено за рахунок, млн.грн.
| Показники | 2018 | 2019 | 2020 |
| Добровільна сплата | 588,8 | 587,5 | 791,1 |
| Контрольно-перевірочна робота | 24,9 | 19,0 | 11,3 |
| Погашення податкового боргу | 37,4 | 72,0 | 34,3 |
| Інші підрозділи | 15,6 | 11,8 | 2,7 |
2.2. Електронний документообіг при адмініструванні ПДВ
З 1 січня 2020 року для всіх платників ПДВ в автоматичному режимі відкриваються електронні рахунки в спеціальному банку при Національному банку України.Для відкриття рахунків Державна фіскальна служба надсилає банку, де відкриваються рахунки,реєстр платників, в якому зазначається назва платника, індивідуальний податковий номер та кодЄДРПОУ.
Оцінюючи електронне адміністрування податку на додану вартість, як механізм податкового контролю доцільно виділити такі проблеми:
Відповідно до Статті 49 ПК України податкова звітність з ПДВ подається до контролюючого органу усіма платниками лише в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством [14]. На даний момент подання звітності з дотриманням вимог щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб стосується тільки середніх та великих підприємств. І хоча спостерігається тенденція до переходу на електронні цифрові підписи, проте сама реєстрація електронного цифрового підпису не є обов’язковою при реєстрації підприємства платником податку на додану вартість. Відповідно до змін в адмініструванні ПДВ всі платники ПДВ зобов’язані проводити реєстрацію електронного цифрового підпису посадових осіб. На наш погляд, потрібно додати пункт щодо обов’язкової реєстрації електронного цифрового підпису при реєстрації платником ПДВ, що допоможе суттєво спростити механізм адміністрування ПДВ, а отже і податкового контролю в цілому.
Проблеми при реєстрації податкових накладних в ЄРПН. статті 201 ПК України наведено формулу розрахунку суми ПДВ, на яку можна зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. Загальна сума ПДВ не повинна перевищувати суму, обчислену відповідно до статті 201 ПК України. При обчислені суми податку, на якуплатник має право видати податкові накладні, застосовують формулу [14]. Необхідно відмітити, що у випадках, коли платник ПДВ планує продати товари (роботи, послуги) на більшу суму, ніж він купив в звітному періоді, в тому числі імпортував товарів (робіт,послуг), то йому необхідно перерахувати ПДВ на рахунок системи електронного адміністрування,тобто «сплатити податок наперед». Вірогідно, що такий ліміт обчислюватиметься в режимі «online», або ж на початок поточного дня. Звичайно, такий підхід ламає звичні шахрайські схеми, хоча цілком ймовірно, що, натомість, можуть виникнуть нові схеми, більш витончені, пов’язані з втручанням уроботу комп’ютерної програми.
Переваги електронного документообігу при адмініструванні ПДВ єочевидними, головні з них такі:
Не витрачається час на доставку та підписування паперових документів до контрагента.
Паперові документи не можуть пошкодитись, адже з електронних документів можна зробити скільки завгодно копій.
Електронні документи зберігаються на жорсткому диску і не займають стільки місця, якпаперові документи, що зберігаються у величезній кількості шаф та стелажів, для яких требазнайти місце в офісі.
Перехід на електронний документообіг дозволяє скоротити витрати підприємства.
Нова система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечитьавтоматичний облік в розрізі платників податків:
суми податку, що міститься у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих вЄдиному реєстрі податкових накладних;
суми мита, сплаченої платниками при ввезенні товару на територію України;
суми поповнення та залишку грошових коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
суми податку, на яку платники мають право реєструвати податкові накладні.
Результатом запровадження електронного адміністрування є те, що платник ПДВ буде матисвій «особистий кабінет», у якому в режимі on-line зможе бачити чи достатньо у нього грошей наспецрахунку для реєстрації податкової накладної.
Отже, система адміністрування ПДВ в Україні залишається недосконалою як в частині поточного податкового контролю, так і здійснення перевірок, юридичної підтримки апеляційних процесів тощо.
Незважаючи на запровадження електронної системи реєстру податкових накладних з ПДВ, проблеми «податкових ям», корупційних схем при відшкодуванні податку не усунені. Вдосконалення потребує система податкового контролю шляхом підвищення ефективності електронних камеральних і документальних перевірок.
З огляду на це, пропозиції щодо удосконалення податкового контролю при адмініструванні ПДВ полягають у наступному:[10]
запровадити електронну систему проведення перевірок платників податків, що забезпечить більш швидкі та об’єктивні результати перевірок без порушення термінів їхнього проведення;
здійснювати заходи щодо профілактики та запобігання скоєнню підприємствами правопорушень у сфері ПДВ, як результат – недопущення зловживань з боку підприємств, а отже, недопущення втрат бюджету;
проводити перевірки з відшкодування ПДВ виключно електронною системою проведення перевірок, що забезпечить недопущення зловживань з боку як податківців, так і підприємств, недопущення проявів корупції при виконанні службових обов’язків, відсутність втрат бюджету;
забезпечити новітніми інформаційними, комп‘ютерними, телекомунікаційними технологіями і технологіями зв‘язку, що надасть можливість швидкого та якісного виконання службових обов’язків;
1 2 3 4