Ім'я файлу: Планування навчально-тренувального.docx
Розширення: docx
Розмір: 9кб.
Дата: 16.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Урок 38 11 клас.docx
Розширення: docx
Розмір: 9кб.
Дата: 16.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
Урок 38 11 клас.docx
Планування навчально-тренувального
процесу гирьовиків
Виконав : студент 1 курсу
спеціальності «Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології»
групи Рт-611
Давиденко Д.В.
План :
1. Планування навчально-тренувального процесу гирьовиків
2. Література
Планування навчально-тренувального процесу гирьовиків
Від планування навчально-тренувального процесу залежить підвищення спортивної майстерності, успішне опанування техніки класичних вправ із гирьового спорту. Лише систематичні планові тренування, продумані з урахуванням віку і спортивної підготовленості, можуть призвести до успіху, позитивно вплинути на підвищення життєдіяльності організму і зміцнення здоров’я.
Планування як функція управління підготовкою гирьовиків являє собою визначення цілей, завдань і найбільш ефективних шляхів їхнього досягнення. Планування спортивної підготовки гирьовиків тісно пов’язане з визначенням трьох її структурних складових (Л.П. Матвєєв, 1977):
мікроструктури – це окремі тренувальні заняття і малі цикли (мікроцикли), що складаються з декількох занять у тижневому циклі;
мезоструктури – це середні цикли тренування (мезоцикли), що включають декілька відносно завершених мікроциклів (місячний цикл, 3–5 тижнів, залежно від завдань періоду);
макроструктури – це великі тренувальні цикли (макроцикли) типу напіврічних, річних.
Планування спортивної підготовки у гирьовому спорті здійснюється на черговий рік (поточне), на напіврічний, місячний, тижневий цикли або окреме тренувальне заняття (оперативне). Гирьовий спорт не входить до програми олімпійських ігор, а кожний рік проводяться чемпіонати світу, тому перспективне планування на багато років немає сенсу.
Основне завдання планування підготовки – це визначення мети, завдань, програм підготовки, методів та засобів їх досягнення. Планування здійснюється з урахуванням етапів підготовки та їх завдань, головних змагань кожного етапу, запланованих змагальних результатів у сумі двоборства, окремо у ривку і поштовху, піднятті гир за довгим циклом і в основних спеціально-підготовчих вправах, показників тренувального навантаження, системи педагогічного та лікарського контролю, а також знань з теорії та методики тренувань, тактичної і психологічної підготовки.
Основним чинником, на основі якого здійснюється планування спортивної підготовки у гирьовому спорті, є спортивний результат та його зростання. У процесі багаторічної підготовки динаміка зростання спортивних результатів має свої особливості. Практикою визначена така загальна закономірність зростання спортивних досягнень: найбільший рівень зростання досягнень спостерігається у перші 5 років підготовки, із 6-го по 9-й рік спостерігається зниження темпів зростання, з 10-го по 13-й роки – їх стабілізація на певному рівні, а у подальшому – зниження.
Для планування навантажень у секціях з гирьового спорту у ВНЗ нормативними документами є: навчальний план, програма, робоча програма та графік проходження навчального матеріалу з фізичного виховання, а у військових навчальних закладах – з фізичної підготовки та професійно-прикладної фізичної підготовки.
У робочій програмі викладено зміст навчальної роботи у цілому, кількість годин окремих розділів підготовки та розподіл їх за етапами. Робоча програма повинна передбачати обсяг знань, умінь і навичок, якими повинні оволодіти спортсмени, рівень фізичного розвитку та технічної підготовки, зміст теоретичних і практичних занять за розділами підготовки.
Графік виконання навчального плану розкриває послідовність вивчення його розділів за циклами, періодами, етапами і тижнями, а також послідовність і терміни складання контрольних нормативів із фізичної та технічної підготовки. На основі навчального плану викладач складає річний план-графік розподілу 16 годин за напрямами роботи для спортсменів кожної спортивної каліфікації.
Річний план підготовки для спортсменів, які вдосконалюються у гирьовому спорті, складають за такими показниками: кількість тренувальних днів і занять, кількість піднімань у поштовху та ривку, у протяжці ривковій, жимі, присіданнях (з гирею і штангою), напівприсіданнях і нахилах, кросова підготовка (у км).
План тренування на місячний цикл у гирьовому спорті створюється відповідно до періодів підготовки та кваліфікації спортсмена на основі річного плану-графіка розподілу навчальних годин.
Для групи новачків на кожний місяць планується оптимальна кількість вправ (8–10). Окремо плануються вправи для ривка, поштовху від грудей, підняття гир за довгим циклом та загального фізичного розвитку. Після цього планується група вправ для кожного тренувального заняття з конкретизацією методу їх виконання. На кожне тренувальне заняття планується 3–4 вправи, серед яких мають бути вправи, що спрямовані на розвиток швидкості, гнучкості та спритності спортсменів.
Порядок планування тренувальних навантажень гирьовиківрозрядників такий самий, як і для новачків. Різниця полягає в тому, що для спортсменів-розрядників збільшується тривалість тренувального заняття до 2–3 год, а також кількість запропонованих вправ на місяць (до 10–15) та на тренувальне заняття (до 5–6).
Місячний індивідуальний план підготовки спортсменів-розрядників складається аналогічно річному. Обсяг та інтенсивність тренувального навантаження розподіляється за тижневими циклами, а потім на кожне заняття. Після цього розподіляються основні та допоміжні вправи.
Застосування засобів та тренувальних навантажень на тренувальний день залежить від форми організації заняття (індивідуальне, групове та самостійне).
Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом тренера (викладача) і з партнерами. Перевагою цієї форми тренувань є створення оптимальних умов для виховання спортивної майстерності атлетів у фізичній, технічній, психологічній та тактичній
підготовці, а також індивідуальне дозування і корекція навантаження. Такі заняття проводяться і для групи спортсменів. У такому разі кожний атлет виконує індивідуальну програму тренувань самостійно.
Групова форма дає змогу розділити спортсменів на групи з урахуванням статі, кваліфікації, вагових категорій, а також розв’язувати завдання для кожної групи окремо.
Самостійна форма занять використовується переважно спортсменами високої кваліфікації з великим стажем занять і глибокими спеціальними знаннями.
Заняття можуть також розрізнятися за основною педагогічною спрямованістю – вибіркові та комплексні. Перші розраховуються на вивчення одного з видів підготовки (фізичної, технічної або психологічної) чи розвитку окремої групи м’язів. Другі передбачають побудову занять з комплексним вирішенням декількох завдань послідовно чи паралельно.
За формою побудови тренувальні заняття з гирьового спорту діляться на фронтальні та кругові. За фронтальної форми тренувань усі спортсмени виконують вправи одночасно. Ця форма використовується для вирішення приватних завдань у межах одного тренувального заняття. Для кругового тренування на місці занять обладнується декілька “станцій” (тобто місць, заздалегідь обладнаних інвентарем та устаткуванням). На кожній станції спортсмени виконують заплановану програму силових вправ із суворо регламентованим обсягом навантаження та нормованими інтервалами відпочинку. Така форма занять різко підвищує його щільність, що позитивно впливає на інтенсивність навантаження м’язів.
Література
Андрейчук В.Я. Методичні основи гирьового спорту: навч. посібн. / В.Я. Андрейчук. – Львів: Тріада плюс, 2007. – 500 с.
Архангородський З.С. Гирьовий спорт / З.С.
Архангородський. – К.: Здоров’я, 1980. – 72 с. Бойко В.В. Целенаправленное развитие двигательных способностей человека /
В.В. Бойко. – М.: Физкультура и спорт, 1987. – 126 с.
Борисевич С.А. Теоретические аспекты построения тренировки спортсменов-гиревиков: учебн.-метод. пособие /
С.А. Борисевич, С.Б. Толстов. – Тюмень: ТГСХА, 2005. – 40 с. Василевський В.В. Основи гирьового спорту /
В.В. Василевський. – Львів: НП, 2004. – 52 с.
Весловуцький Ц.В. Фізичні вправи з обтяженнями /
Ц.В. Весловуцький. – К.: Здоров’я, 1984. – 104 с. Воропаев В.И. Гиревой спорт в учебном процессе по физическому воспитанию /
В.И. Воропаев // Тез. обл. науч.-практ. конф. – Воронеж: ВАУ, 1988. – С. 47–48. 31
Воропаев В.И. О методике тренировки гиревиков / В.И. Воропаев // Тяжелая атлетика: Ежегодник. – М.: Физкультура и спорт, 1986. – С. 43–47. Гиревой спорт / Авт.-сост. А.М.
Горбов. – М.: АСТ; Донецк: Сталкер, 2005. – 192 с. Гирьовий спорт: навч.-метод. посіб. / М.Ф. Пічугін, Г.П. Грибан, В.М. Романчук [та ін.]; за ред.
Г.П. Грибана. – Житомир : ЖВІНАУ, 2011. – 880 с. Грибан Г.П. Атлетическая гимнастика: Учеб. пособ. / Г.П. Грибан, Н.Т. Пучков, П.П. Фесечко / Под общ. ред.
Г.П. Грибана. – М., 1992. – 328 с.
Грибан Г.П. Гирьовий спорт: метод. розробки для студентів спортивного відділення, викладачів і тренерів / Г.П. Грибан, П.П. Ткаченко. – Житомир: ДАЕУ, 2005. – 54 с.
Олешко В.Г. Силові види спорту / В.Г. Олешко. – К.: Олімпійська література, 1999. – 288 с. Організація та методика проведення занять з гирьового спорту /
В.М. Романчук, С.В. Романчук, К.В. Протенко, В.В. Протенко: Навч.- метод. посібник. – Житомир: ЖВІ НАУ, 2010. – 196 с.
Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте /
В.Н. Платонов. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 584 с. Тихонов В.Ф. Основы гиревого спорта: обучение двигательным действиям и методы тренировки: Учебн. пособие В.Ф. Тихонов, А.В. Суховей, Д.В. Леонов. – М.: Советский спорт, 2009. – 132 с. Хайруллин Р.А. Гиревой спорт: учеб.-метод. пособие / Р.А. Хайруллин, Ю.А. Ромашин,
А.П. Горшенин. – Казань: ЦОП, 2004. – 96 с. Шапошников Ю. Упражнения с гирями / Ю. Шапошников // Наука и жизнь. – 1980. – № 4. – С. 140–141. Щербина Ю.В. Гирь восхитительный полёт / Ю.В. Щербина. – К., 1998. – 118 с.