"План Маршалла. Його економічне та політичне значення для відродження повоєнної Європи"
Особливе місце у зовнішньоекономічній політиці США в післявоєнний період посідала Західна Європа. Технологічні переваги і найвище продуктивність праці, величезні прибутки корпорацій та держави дали можливість США фінансувати нові капіталовкладення як усередині країни, так і за її межами. Для соціально-економічної стабілізації західноєвропейських союзників США ухвалили програму "Відродження Європи", яку погодили з великими монополіями та банками.
Проголошена програма державним секретарем США Дж. Маршаллом (1880—1959). (Потім її назвали планом Маршалла). Була ця програма надзвичайно цінною , адже там передбачалося надання на певних умовах позик і кредитів. У ній погодилися взяти участь 16 європейських країн (Австрія, Бельгія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Туреччина, Франція, Швейцарія, Швеція), які в липні 1947 р. уклали конвенцію про створення спеціальної Організації європейського економічного співробітництва (з 1961 р. — Організація економічного співробітництва і розвитку). У березні 1948 р. до плану Маршалла приєдналася Західна Німеччина.
"План Маршалла" передбачав використання економічних методів для досягнення політичних цілей. Доларові ін'єкції у зруйновану економіку Європи мали на меті фінансове та господарське оздоровлення Європи, піднесення не лише економіки, а й життєвого рівня людей. "План Маршалла" передбачав використання економічних методів для досягнення політичних цілей. Доларові ін'єкції у зруйновану економіку Європи мали на меті фінансове та господарське оздоровлення Європи, піднесення не лише економіки, а й життєвого рівня людей.
Шістнадцять західноєвропейських країн, які прийняли "план Маршалла", протягом чотирьох років (1948—1951) отримали 17 млрд. дол. (за сьогоднішнім курсом — 170 млрд. дол.). "План Маршалла", безперечно, сприяв відновленню західноєвропейської економіки У цьому його позитивне значення.
Безумовно, "план Маршалла" сприяв консолідації Західної Європи під лідерством США, зміцненню там американської присутності, посиленню економічного, політичного та військового впливу США. Водночас слід зазначити, що американська присутність у Європі, "американізація" Західної Європи жодною мірою не ущемляла незалежність або інтереси тієї чи іншої західноєвропейської країни. США поводили себе як гарант цієї незалежності, її недоторканності.
Отже , можна зробити висновок , що саме його мета - відродження справно функціонуючої економіки, що дозволила б створити такі політичні та соціальні умови, за яких могли б функціонувати інститути «вільного суспільства», а також залучення Західної Німеччини до Західного блоку й зменшення радянського впливу в Європі. Для цього потрібна додаткова допомога Західній Європі, що повинна здійснюватися крупномасштабно. План Маршалла досяг своєї мети — підвищити продуктивність, стимулювати економічне зростання і сприяти розвитку торгівлі. Він підвищив рівень життя і зміцнив економічні, соціальні й політичні структури країн-учасниць; зміцнив політичну стабільність у регіоні .