Питання заняття
Поняття, значення, завдання стадії досудового розслідування. Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків. Реалізація принципів кримінального провадження у досудовому розслідуванні
Досудове розслідування - стадія кримінального судочинства, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Досудове розслідування передує провадженню в суді і покликане забезпечити його успішне проведення. Ця стадія має свої особливості, що свідчать про її самостійний характер, зокрема, вона:
а) має свої самостійні завдання, які випливають із загальних завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК);
б) має чітко окреслені межі в системі кримінального процесу - з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до винесення рішення, яким завершується провадження розслідування (в ряді випадків кримінальне провадження отримує й своє вирішення по суті, коли провадження в ньому закривається за наявності до того законних підстав);
в) має свій зміст та свою процесуальну форму;
г) характеризується колом суб'єктів, які беруть у ній участь;
д) відзначається переліком специфічних рішень, що можуть бути прийняті після закінчення досудового розслідування: закриття кримінального провадження, звернення прокурора до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, або звернення прокурора до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру.
Завдання цієї стадії випливають із завдань кримінального провадження передбачених (ст. 2 КПК). У процесі досудового розслідування вирiшуються питання, що стосуються швидкого, повного та неупередженого встановлення всiх обставин, що мають значення для кримiнального провадження, викриттю винуватих i невiдворотностi вiдповiдальностi та покарання щодо них, забезпечення правильного застосування закону, недопущення притягнення до вiдповiдальностi невинуватих, вiдшкодування заподiяної кримiнальним правопорушенням шкоди, виховання у громадян необхiдностi дотримання вимог закону.
Кримiнальне процесуальне значення стадiї досудового розслiдування виявляється в тому, що:
– тiльки пiсля закiнчення досудового розслiдування є можливим ефективний розгляд матерiалiв кримiнального провадження в судi;
– на стадiї досудового розслiдування встановлюються межi судового розгляду (проводиться лише в межах обвинувачення, сформульованому в обвинувальному акті щодо особи, крім випадків, передбачених ст. 337 КПК)
стадія досудового розслідування, своєю чергою, складається з трьох етапів:
– початковий (з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або, як виняток, отримання уповноваженими органами інформації про вчинене кримінальне правопорушення (при огляді місця події кримінального правопорушення тощо – ч. 3 ст. 214 КПК)) – характеризується невідкладними процесуальними діями та рішеннями для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, виявлення і закріплення слідів останнього;
– із моменту повідомлення особі про підозру починається наступний (подальший) етап досудового розслідування, який завершується згрупуванням такої сукупності доказів, що вказує на можливість прийняття одного з кінцевих рішень стадії досудового розслідування;
– завершальний етап – розпочинається з надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відкриття матеріалів сторонами кримінального провадження і закінчується прийняттям підсумкового рішення органом досудового розслідування.
Досудове розслідування є основною формою досудової підготовки матеріалів кримінального провадження, яке здійснюється у формі дізнання та досудового слідства.
Дізнання - це одна з форм досудового розслідування, яка представляє собою врегульовану кримінальним процесуальним законодавством діяльність слідчого або у випадках, передбачених законом, співробітників інших підрозділів, що полягає в проведенні розслідування кримінальних проступків, з метою досягнення завдань кримінального судочинства. Під час розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, застави або тримання під вартою. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється використовувати всі слідчі (розшукові) дії, передбачені КПК, окрім негласних слідчих (розшукових) дій. Слідчий зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше двадцяти п'яти днів після повідомлення про підозру, подати на затвердження прокурору один із зазначених процесуальних документів:
1) проект рішення про закриття кримінального провадження;
2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
4) подати клопотання про продовження строку досудового розслідування з підстав, передбачених ст. 219 КПК.
Встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний безперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Слідчий, прокурор зобов'язані роз'яснити підозрюваному, потерпілому зміст установлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що в разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Крім того, слідчий, прокурор зобов'язані впевнитися у добровільності згоди підозрюваного та потерпілого на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Треба також зазначити, що дізнання стосовно кримінальних проступків кримінальним процесуальним законодавством віднесено до компетенції слідчого, тобто він виступає в ролі дізнавача, що виглядає не зовсім коректно, оскільки основна процесуальна функція слідчого полягає саме у проведенні слідства, а не дізнання, а тому слушними вбачаються зміни до КПК, якими надавалося право дізнання відповідним оперативним підрозділом і тим самим розвантажувати слідчі підрозділи, на яких, і так падає серйозний тягар слідчої роботи.
Досудове слідство є основною формою досудового розслідування, яка забезпечує максимальні гарантії встановлення об'єктивної істини та забезпечення прав учасників процесу. Воно проводиться у всіх кримінальних провадженнях, за винятком проваджень щодо кримінальних проступків. Таким чином, законодавець віддає перевагу в розслідуванні органам досудового слідства - слідчим, розслідування для яких є основною формою діяльності. Досудове слідство проводиться слідчими та детективами відповідних органів, передбачених ч. 1 ст. 38 КПК.
Серед суб'єктів права на розслідування кримінальних правопорушень слід назвати також керівників органу досудового розслідування (начальника слідчого підрозділу), який має право особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого (ст. 39 КПК), і прокурора, який має право брати участь у провадженні дізнання і досудового слідства і в необхідних випадках особисто провадити окремі слідчі (розшукові) дії або брати в них участь. Ніякі інші особи, в тому числі співробітники приватних розшукових бюро, агентств, детективних служб, правом розслідування кримінальних правопорушень не наділені.
Органами досудового розслiдування (органами, що здiйснюють досудове розслідування: здійснюють дізнання і досудове слідство) є:
– слідчі підрозділи:
а)органів Національної поліції;
б)органів безпеки;
в)органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства;
г) органів державного бюро розслідувань;
ґ) органів Державної кримінально-виконавчої служби України;
– підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Орган досудового розслiдування зобов’язаний застосовувати всi передбаченi законом заходи для забезпечення ефективностi досудового розслiдування. Органiзацiя належної роботи (швидкої, повної та неупередженої) з проведення досудового розслiдування покладається на начальника органу досудового розслiдування. Прокурор бере участь у проведеннi досудового розслiдування шляхом здiйснення нагляду за додержанням законiв пiд час проведення досудового розслiдування у формi процесуального керiвництва досудовим розслiдуванням.
Реалізація принципів кримінального провадження у досудовому розслідуванні
Засада публічності полягає в тому, що прокурор і слідчий, які мають владно-організаційну повноваження зобов’язані у межах своєї компетенції і в силу закону, у публічних інтересах охорони правопорядку, гарантування безпеки, прав та законних інтересів громадян від злочинних посягань розпочати досудове розслідування, вжити всіх заходів для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Засада підкреслює владно-організаційну діяльність посадових осіб у кримінальному провадженні. Зміст засади полягає: в обов’язку уповноважених на те державою органів при встановленні кримінального правопорушення розпочати його розслідування; провадження ведеться від імені та за дорученням держави, а не приватних осіб; здійснюється у формі, встановленій законодавством України із охороною прав та законних інтересів громадян; зацікавлені особи мають право вимагати від прокурора та слідчого здійснювати свій кримінально-процесуальний обов’язок.
Засада розумності строків. Засада діє в усіх стадіях кримінального процесу. В розумні строки кримінального провадження повинні бути виконані процесуальні дії або прийнято відповідне процесуальне рішення.
Засада мови, якою здійснюється кримінальне провадження. Кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Ст.10 Конституції України та ст.6 Закону України «Про засади державної мовної політики» визначають державною мовою українську.
Засада верховенства права. Однією з гарантій здійснення цього принципу є чітке, зрозуміле і прозоре закріплення правил і процедур здійснення кримінального провадження. Порушення процесуальної форми тягне за собою негативні наслідки для осіб, які ведуть процес і дає можливість застосування відповідних санкцій відновлюваного характеру.
Засада законності – це вимога під час кримінального провадження точно і неухильно застосовувати судом, слідчим суддею, прокурором, керівником органу досудового розслідування, слідчим, іншими органами державної влади закони, дотримуватися (виконувати) всіма іншими суб'єктами кримінального провадження, державними і недержавними установами й організаціями, посадовими особами, громадянами положення Конституції України, законів і відповідних нормативних актів. Винятків з цієї засади немає.
Етапи досудового розслідування
стадія досудового розслідування, своєю чергою, складається з трьох етапів:
– початковий (з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань або, як виняток, отримання уповноваженими органами інформації про вчинене кримінальне правопорушення (при огляді місця події кримінального правопорушення тощо – ч. 3 ст. 214 КПК)) – характеризується невідкладними процесуальними діями та рішеннями для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, виявлення і закріплення слідів останнього;
– із моменту повідомлення особі про підозру починається наступний (подальший) етап досудового розслідування, який завершується згрупуванням такої сукупності доказів, що вказує на можливість прийняття одного з кінцевих рішень стадії досудового розслідування;
– завершальний етап – розпочинається з надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відкриття матеріалів сторонами кримінального провадження і закінчується прийняттям підсумкового рішення органом досудового розслідування.
Поняття, значення загальних умов досудового розслідування.
До загальних умов (встановлені законом норми-принципи, в яких відображено особливості проведення досудового розслідування, визначають найбільш суттєві вимоги, які пред’являються до порядку провадження процесуальних дій і прийняття рішень. У цих нормах закріплені правові вимоги, що забезпечують дотримання засад кримінального провадження та реалізацію його завдань.)досудового розслідування відносяться:
- підслідність;
- об’єднання та виділення матеріалів досудового розслідування;
- місце проведення досудового розслідування;
- забезпечення розслідування групою слідчих тощо.
Підслідність кримінальних проваджень - це сукупність встановлених законом юридичних ознак кримінального провадження, відповідно до яких воно належить до відання певного органу досудового розслідування.
Розрізняють наступні види підслідності:
- предметна (родова) підслідність визначається категорією (предметом, родом) кримінального правопорушення. Вона залежить від ступеня і характеру суспільної небезпеки кримінального правопорушення, а також від особливостей його об'єкта (сфери суспільних відносин). Предметна ознака підслідності виражена в кваліфікації кримінального правопорушення за статтями Особливої частини КК України. Відповідно в законі для кожного органу досудового слідства визначені переліки кримінальних правопорушень, віднесених до їх компетенції;
- персональна або спеціальна - зумовлюється особливостями суб'єкта кримінального правопорушення, тобто пов'язана з особливістю підозрюваної особи, її посадовим чи службовим становищем, особливим правовим статусом у державі;
- за зв'язком кримінальних проваджень - застосовується тоді, коли розслідування одного кримінального правопорушення пов'язане з розслідуванням іншого (наприклад: у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтями 384, 385, 386, 387, 388, 396 КК, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким почато досудове розслідування);
- територіальна підслідність.
У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об’єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Не можуть бути об’єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину.
У разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.
Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається прокурором. Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування не може бути оскаржене.
Днем початку досудового розслідування у провадженні, виділеному в окреме провадження, є день, коли було розпочато розслідування, з якого виділено окремі матеріали, а у провадженні, в якому об’єднані матеріали кількох досудових розслідувань, - день початку розслідування того провадження, яке розпочалося раніше.
Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Якщо місце вчинення кримінального правопорушення невідоме або його вчинено за межами України, місце проведення досудового розслідування визначає відповідний прокурор з урахуванням місця виявлення ознак кримінального правопорушення, місця перебування підозрюваного чи більшості свідків, місця закінчення кримінального правопорушення або настання його наслідків тощо.
На початку розслідування слідчий перевіряє наявність вже розпочатих досудових розслідувань щодо того ж кримінального правопорушення. У разі якщо буде встановлено, що іншим слідчим органу досудового розслідування або слідчим іншого органу досудового розслідування розпочато кримінальне провадження щодо того ж кримінального правопорушення, слідчий передає слідчому, який здійснює досудове розслідування, наявні у нього матеріали та відомості, повідомляє про це прокурора, потерпілого або заявника та вносить відповідні відомості до ЄРДР.
Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Про надходження до органу, підрозділу поліції заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення уповноважений працівник чергової частини зобов’язаний негайно доповісти керівникові органу досудового розслідування, який визначає слідчого, що здійснюватиме досудове розслідування, а також поінформувати керівника органу, підрозділу поліції.
Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Начальники ГУНП, їх територіальних (відокремлених) підрозділів є відповідальними за організацію своєчасного направлення на місце події слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) у повному складі, інших працівників органу, підрозділу поліції залежно від обставин та характеру вчиненого кримінального правопорушення та доставляння за необхідності до місця події спеціалістів інших органів. Після надходження до органу, підрозділу поліції інформації про вчинення кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР під керівництвом начальника органу, підрозділу поліції здійснюється комплекс першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій, у тому числі за дорученням слідчого, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з’ясування всіх обставин події.
Першочергові заходи та невідкладні слідчі (розшукові) дії можуть передбачати:
- проведення огляду місця події;
- переслідування і затримання правопорушників за слідами або указаними потерпілими і очевидцями напрямками переміщення правопорушника або за результатами роботи службового собаки, організація загороджувальних заходів, у тому числі в місцях можливого перебування або появи правопорушників;
- проведення розшукових заходів у місцях перебування осіб, схильних до вчинення правопорушень (у тому числі збуту викраденого майна);
- виявлення свідків та очевидців події, опитування (у разі внесення відомостей в ЄРДР - допит) з цією метою осіб, які проживають або працюють поблизу місця вчиненого діяння, а також осіб, які могли перебувати на можливих шляхах руху правопорушника до та від місця події;
- установлення базових станцій операторів мобільного (рухомого) зв’язку, що обслуговують територію, на якій знаходиться місце вчинення злочину, та можливих напрямків руху особи, яка його вчинила, а також інших місць з урахуванням обставин кримінального правопорушення;
- проведення поквартирного чи подвірного обходу для збирання відомостей про подію, обстеження місцевості в районі вчинення кримінального правопорушення, виявлення загублених, викинутих правопорушником знарядь учиненого діяння, інших предметів, отримання додаткової інформації про подію та осіб, які вчинили кримінальне правопорушення;
- орієнтування особового складу органів та підрозділів поліції на території обслуговування, на якій учинено кримінальне правопорушення, та суміжних територіях, а також (за необхідності) представників громадськості про характер, час, місце і спосіб учинення кримінального правопорушення, кількість осіб, які його вчинили, їх зовнішність, прикмети викраденого та про інші відомості, що мають значення для встановлення правопорушників та їх розшуку; - використання можливостей баз (банків) даних єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України та інших інформаційних ресурсів, а також засобів масової інформації;
- перевірку осіб за базами (банками) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, та іншими інформаційними ресурсами, передбаченими статтями 26, 27 Закону України «Про Національну поліцію»;
- інші передбачені законодавством заходи та дії, необхідні для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила
У разі якщо в результаті проведених першочергових заходів і невідкладних слідчих (розшукових) дій не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, керівник органу, підрозділу поліції організовує і забезпечує подальшу роботу з розкриття цього кримінального правопорушення.
СОГ створюються при чергових частинах органів та підрозділів поліції. Склад цих груп формується з числа працівників поліції відповідно до графіка чергування, затвердженого керівником органу, підрозділу поліції та погодженого з керівником органу досудового розслідування.
До складу СОГ включаються слідчий (старший СОГ), працівник оперативного підрозділу, інспектор-криміналіст (технік-криміналіст), а також (за необхідності) кінолог зі службовим собакою. Завданням СОГ є виявлення, фіксація, вилучення та пакування слідів кримінального правопорушення, речових доказів, установлення свідків та потерпілих, з’ясування обставин кримінального правопорушення, що мають значення для всебічного, повного і неупередженого їх дослідження та встановлення осіб, які його вчинили. Після прибуття на місце події члени СОГ з’ясовують обставини вчинення кримінального правопорушення, установлюють свідків, прикмети осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, та ймовірні шляхи їх руху. У разі необхідності вживають заходів для переслідування транспортних засобів, якими заволоділи особи, що вчинили кримінальне правопорушення, або тих, що використовувалися при його вчиненні. Беруть участь у розшуку та затриманні осіб, які підозрюються в учиненні цих кримінальних правопорушень.