Ім'я файлу: Презентация вогнева підготовка.ppt
Розширення: ppt
Розмір: 252кб.
Дата: 01.11.2021
скачати
Пов'язані файли:
лазер гравировка кто и где.docx
13dae425eeaa8036b51f81853f2a6f54.doc
Особливості емоційного розвитку в підлітковому віці.doc
2.docx
Spektralnyi_analiz_neperiodychnykh_syhnaliv.pdf
Анестезіологія.doc

Основи вогневої підготовки
правоохоронців

Питання лекції


1. Вступ до дисципліни «Вогнева підготовка».
1.1. Мета та завдання дисципліни «Вогнева підготовка».
2. Історія розвитку стрілецької зброї
2.1. Етапи розвитку стрілецької зброї
2.2. Види стрілецької зброї
3. Правові підстави застосування вогнепальної зброї правоохоронцями
4. Заходи безпеки при поводженні зі зброєю


Рекомендована література


1. Вогнева підготовка:теоретичний розділ: для постійного та перемінного складу Донецького юридичного інституту МВС України,поліцейських Національної поліції України: [навчальнийпосібник]/[О.П.Цуркан, В.С.Тулінов, В.Є.Гурський, В.А.Голик]. –Кривий Ріг:Вид. ДЮІ МВС України, 2020. –100 с.
2. Вогнева підготовка працівника Національної поліції України: навчальний посібник / С. М. Банах, І. С. Винярчук, Ю. Р. Йосипів, М. Д. Курляк, К. О. Маліновська та ін. – Львів: ЛьвДУВС, 2018. – 408 с.


Мета лекції


Опанування здобувачами вищої освіти завдань, принципів та правил використання зброї правоохоронцями. Оволодіння здобувачами теоретичними знаннями, щодо історії розвитку стрілецької зброї, опанування правових підстав застосування вогнепальної зброї правоохоронцями, ознайомлення з правилами безпечного поводження зі зброєю


1. Правоохоронна діяльність - це


діяльність спеціально уповноважених державних органів, основною функцією яких є: виявлення, припинення і попередження правопорушень, відновлення порушених прав або покарання правопорушника, якщо відновлення порушених прав неможливо.

1.1 Вогнева підготовка - це


складова частина професiйної пiдготовки здобувачів закладів вищої освіти в правоохоронній діяльності, це система навчальних заходів, спрямованих на засвоєння теоретичних і практичних навичок, необxiдних для забезпечення надання послуг з охорони


Основною метою вивчення дисциплiни „Вогнева пiдготовка” є:
- навчальна – формування у майбутніх фахівців міцної теоретичної основи ключових розділів вогневої підготовки: матеріальної частини зброї, яка знаходиться на озброєнні у правоохоронців, заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, порядку та правил її застосування, використання, а також прийомів та правил ведення вогню з пістолета;
- розвиваюча – розвити у здобувачів культуру безпечного поводження зі зброєю; привити відчуття впевненості у надійності та ефективності зброї, яка використовується в охоронній діяльності;
- виховна - формування активної позиції щодо реалізації головного принципу Конституції України – пріоритетності життя та здоров`я громадян


Завдання навчальної дисципліни «Вогнева підготовка» є:
- вивчення правових підстав та порядку застосування та використання зброї;
- вивчення матеріальної частини зброї;
- вивчення заходів безпеки при поводженні зі зброєю;
- прищеплення твердих навичок ведення вогню у типових та екстремальних ситуаціях, з різних вихідних положень, в умовах обмеженого часу та простору, зі зміною магазину та перенесенням вогню


2. Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї серед європейських народів вважають XIV ст., коли розвиток техніки дав змогу застосовувати порох (до середини XIX ст. це був димний порох) як засіб для метання
В Київській Русі вогнепальна зброя також з’явилась у XIV ст.
У XIV ст. з’явилися рушниці з ґнутовим замком


2.1. ЕТАПИ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ
1 етап: тривалий період, включаючи Середні віки, зброєю слугували лук і стріли, копіє, праща, бойова сокира, меч, кинджал і алебарда.
2 етап: ХІ–XII ст. з Китаю до Європи був завезений порох. Саме тоді почали створювати вогнепальну зброю з запальним фітілем.
3 етап: винахід колесцових ударно-кременевих замків. Застосування зброї з колесцовимим (кінець XV ст.) та ударно-кременевими (XVI ст.) замками. Ця гладкоствольна дульнозарядна зброя проіснувала до XIX ст.


4 етап: справжній переворот у конструкції стрілецької зброї був здійснений після створення ударного капсуля (пістону). У 1799 р. англійський хімік Е. Говард винайшов гримучу ртуть, а у 1807 р. шотландський священик Олександр Форсайт отримав патент на ударний капсуль
5 етап: наприкінці XVIII та на початку XIX століть – створена куля, виготовлення стволів з нарізами. Наступний важливий крок – створення унітарного патрону.
6 етап: важливий етап у розвитку зброї – винахід нітроцелюлози, яка дала можливість значно збільшити об’єм та тиск порохових газів. У результаті частку енергії порохових газів можна використовувати для відкривання затвора зброї. Це стало початком напівавтоматичної та автоматичної зброї.


2.2 Види стрілецької зброї
За призначенням:
бойова (військова) – суто для військового (бойового) використання;
поліцейська – для сил правопорядку;
мисливська – для мисливської промисловості;
цивільна – для самооборони;
спортивна – для спортивних змагань;
навчальна – для вивчення будови, способів застосування, але з якої не можна стріляти насправді;
навчально-тренувальна  – для придбання початкових навичок стрільби


За бойовими можливостями:
пістолет – короткоствольна стрілецька зброя для стрільби на короткі відстані, якою керує одна рука;
револьвер – короткоствольна стрілецька зброя з повертанням блока стволів або зарядних комор, для стрільби на короткі відстані, якою керує одна рука;
пістолет-кулемет – автоматична зброя, що використовує для стрільби пістолетні патрони;
“автомат“ (автоматична гвинтівка, автоматичний карабін, автомат системи Калашникова) – ствольна автоматична стрілецька зброя для стрільби кулями, якою керують обидві руки з упором прикладу в плече;


рушниця – довгоствольна стрілецька зброя, гладкоствольна, нарізна або комбінована, в конструкції якої передбачена стрільба з використанням двох рук та упором у плече;
гвинтівка – одноствольна нарізна рушниця з гвинтовими нарізами для стрільби кулями (довжина ствола приблизно дорівнює 70 калібрам (50–60 см));
карабін – полегшена гвинтівка з вкороченим стволом (довжина ствола приблизно дорівнює 40–50 калібрам (30–40 см));
кулемет (ручний, станковий, великокаліберний) – довгоствольна автоматична стрілецька зброя для безпосередньої стрільби кулями з опори


За джерелом енергії, яку використовують для викидання кулі (здійснення пострілу) зі ствола зброї:
вогнепальна – енергія порохових газів, які утворюються під час згорання заряду;
пневматична – енергія газів, які стиснуті;
механічна – потенційна сила пружних елементів (лук, арбалет, катапульта та ін.);
електрична – за принципом електромагнітної індукції


За калібром:
малокаліберна – калібр зброї до 6,5 мм (арт. до 76 мм); нормального калібру – від 6,5 мм до 9 мм (арт. 76–130 мм);
крупнокаліберна – понад 9 мм (арт. понад 130 мм).


За конструкцією стволів (за нарізами в каналі ствола):
гладкоствольна – ствольна зброя з гладким каналом ствола;
нарізна – ствольна зброя з нарізами в каналі ствола;
комбінована – багатоствольна зброя з комбінацією стволів з гладким і нарізними каналами. У перспективних зразках сучасної зброї застосовують принцип полігональних стволів, переріз каналу в яких виглядає як правильний багатокутник


За ступенем автоматизації:
неавтоматична – перезарядження здійснюється вручну;
автоматична – зброя з повною автоматизацією перезарядження і здійснення пострілу;
самозарядна – автоматична зброя для поодинокої стрільби. Перезарядження, як правило, відбувається за рахунок енергії порохових газів заряду, стрілець здійснює тільки спуск.


За кількістю осіб, які обслуговують зброю:
групова – стрілецька зброя, яка обслуговується стрілецьким розрахунком або екіпажем (ручні, станкові, крупнокаліберні кулемети);
індивідуальна – стрілецька зброя, яку обслуговує один стрілець (пістолети, револьвери, гладкоствольні рушниці, карабіни, автомати, пістолеткулемети).


3. ПРАВОВІ ПІДСТАВИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗБРОЇ ПРАВООХОРОНЦЯМИ
Законодавча база яка дозволяє використовувати зброю:
1. НАКАЗ № 622 від 21.08.98 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів."


2. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про охоронну діяльність" від 2013р.
3. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Національну поліцію" від 2015р.
4. ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Національну гвардію України" від 2014р.


Відповідно до п. 4 ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський уповноважений у виняткових випадках застосовувати вогнепальну зброю:
1) для відбиття нападу на поліцейського або членів його сім’ї, у випадку загрози їхньому життю чи здоров’ю;
2) для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю;
3) для звільнення заручників або осіб, яких незаконно позбавлено волі;
4) для відбиття нападу на об’єкти, що перебувають під охороною, конвої, житлові та нежитлові приміщення, а також звільнення таких об’єктів у разі їх захоплення;


5) для затримання особи, яку застали під час вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину і яка намагається втекти;
6) для затримання особи, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю і здоров’ю людей та/або поліцейського;
7) для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров’ю людей та/або поліцейського.


Кримінальний кодекс України оперує поняттям «Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця». Останнім, відповідно до ч. 2 ст. 38 КК України визнається умисне заподіяння особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. Перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, має наслідком відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.


«Перевищення меж необхідної оборони», під якими, відповідно до ч. 3 ст. 36 КК, визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту


Положення п. 9 Закону України «Про Національну поліцію», – «Поліцейському заборонено застосовувати вогнепальну зброю в місцях, де може бути завдано шкоди іншим особам, а також у вогненебезпечних та вибухонебезпечних місцях, крім випадків необхідності відбиття нападу або крайньої необхідності».


Д\З
Ст. 18 ЗУ Про НГУ від 13.03.2014 № 876-VII
Закон України Про охоронну діяльність від 22.03.2012 № 4616-VI
ПОСТАНОВА від 18 листопада 2015 р. № 960


4. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОВОДЖЕННІ ЗІ ЗБРОЄЮ
Категорично забороняється:
– при поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно направляти ствол в бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд;
в разі необхідності табельна вогнепальна зброя повинна бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю (у землю, стовбур, кулеуловлювач, або уверх під кутом 45-60 градусів);
залишати зброю без нагляду, де б це не було або передавати її іншим особам;
– користуватись без необхідності чужою зброєю та зброєю, навики поводження з якою відсутні;


– проводити чистку зброї бензином, або іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, палити під час чистки;
– без необхідності палець не повинен знаходитись на спусковому гачку;
– в усіх випадках, не пов`язаних зі стрільбою запобіжник повинен бути в положенні «запобігання»;
– затикати або закривати чимось канал ствола;
– при поводженні з патронами не допускати пошкоджень, берегти їх від ударів, вологи, забруднення та інше.


При огляді зброї необхідно перевірити:
Перевірити наявність патрона в патроннику.
Чи відповідають номери на затворі, запобіжнику та магазинах, номеру на рамці.
Чи нема на металевих частинах нальоту іржі, бруду, подряпин, тріщин, в якому стані знаходиться змазка.


Чи справно діє затвор, магазин, ударно-спусковий механізм, запобіжник і затворна затримка.
Чи справні мушка та цілик.
Чи утримується магазин в основі рукоятки (для пістолета).
Чи чистий канал ствола.


При огляді патронів необхідно перевірити:
чи немає на гільзах іржі й зеленого нальоту, особливо на капсулі, вм`ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона в патронник;
чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;
чи немає серед бойових патронів учбових.


Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час несення працівником служби:
– забороняється під час несення служби розбирати зброю, без потреби вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, виймати магазин з рукоятки пістолета та патрони з магазину;
Ведення вогню повинно бути терміново припинено кожним стріляючим самостійно або по команді керівника у випадках:
– появи людей, машин, тварин у зоні вогню, низько літаючих літаків чи гелікоптерів над районом стрільб;


– підняття білого прапора (білого ліхтаря) на командному пункті;
– виникнення пожежі від стрільби;
– втрати орієнтиру під час нічних стрільб.
Категорично забороняється під час стрільб:
– виймати зброю з кобури без дозволу керівника стрільб;
– направляти зброю (незалежно від того, заряджена вона чи ні ) в бік людей та місць, де вони можуть з`явитися;


– заряджати зброю бойовими чи холостими патронами до команди керівника стрільб;
– відкривати і вести вогонь без команди керівника стрільб, у небезпечних напрямках, з несправної зброї та коли піднято білий прапор (ліхтар) на командному пункті стрільбища (тиру);
– залишати зброю на рубежі відкриття вогню


Дякую за увагу!


скачати

© Усі права захищені
написати до нас