Ім'я файлу: Менеджмент Писарев Ілля 4 і 6 тема .docx
Розширення: docx
Розмір: 74кб.
Дата: 08.11.2021
скачати
Розширення: docx
Розмір: 74кб.
Дата: 08.11.2021
скачати
Писарев Ілля Ме-201з
Тема 6
Завдання для індивідуальної роботи
1. Чи є зв'язок між шириною діяльності працівників та діапазоном контролю?
2. Чи існує зв'язок між ступенем формалізації ОСУ та ступенем централізації повноважень в організації?
3. Обґрунтуйте зв’язок між вибором організацією схеми департаменталізації та доцільністю застосування різних механізмів координації.
4. За допомогою простих геометричних фігур графічно представте централізовану та децентралізовану модель управління однієї організації.
1. Делегування повноважень формує в організації декілька щаблів управління. Їх чисельність визначається кількістю підрозділів, яка, у свою чергу, залежить від кількості працівників, підпорядкованих одному керівникові, тобто від діапазону контролю (норми керованості). Чим вужчий діапазон контролю, тим більше в організації підрозділів, що призводить до високої управлінської структури. Широкий діапазон контролю має наслідками меншу кількість підрозділів та управлінських щаблів в організації — пласку ОСУ. В той же час варто розуміти: якщо діяльність працівників вузька і одноманітна, то їх легше контролювати, і може один керівник керувати більшою кількістю працівників. Якщо багато працівників виконують дуже різнопланову роботу – їх важче контролювати, необхідно бути обізнаним у великій кількості сфер – керівник буде контролювати меншу кількість осіб.
2. Формалізація організаційних одиниць в основному пов'язана з наявністю великої кількості правил та регулювання. В той же час централізація означає ієрархію підпорядкування за різними ланками організаційної структури. Зрозуміло, що джерелами різних інструментів формалізації буде керівництво, оскільки саме менеджери вищої ланки будуть і складати подібні правила, посадові інструкції тощою Логічно, що в цілому саме більший ступінь централізації, більше переданих повноважень на вищі ланки керівництва буде давати можливість менеджерам створювати подібні інструкції, правила тощо. І тут має бути прямий зв'язок між тим, що чим більш централізована організація, тим більше вона формалізована. це робиться з тою метою, що за рахунок централізації мають створюватися такі правила, інструкції, які дозволяють керувати із самого вищого рівня низькими рівнями працівників. Проте тут можуть бути винятки, які проявляються в тому, що загалом структура буде децентралізованою, і повноваження передані не самим працівникам, але значній кількості менеджерів нижчого рівня. Таким чином, нижчі менеджери будуть мати повноваження створювати інструкції та правила. І якщо джерелом цих правил та інструкцій будуть безпосередньо керівники робочих груп, то тут централізація буде проявлятися у меншому ступені.
3. Департаменталізація означає поділ робіт і видів діяльності на якісь однорідні блоки та групи. Якщо ми говоримо про різні механізми координації, то зрозуміло, що після поділу робіт, відповідно, і працівників у подібні групи, необхідно забезпечувати їх одночасну координацію для того, аби досягати відповідних цілей організації. Механізми координації зазвичай виявляються через різну організаційну структуру, що проявляється в наявності таких складників як складність, централізація та формалізація.
Департаменталізація за продуктовим принципом буде більш децентралізованою. Така організаційна структура, яка дозволяє керівникам різних продуктових підрозділів приймати більш-менш незалежні один від одного рішення. Якщо ми говоримо про функціональну департаменталізацію, то безумовно, тут потреба у централізації та формалізації для виконання єдиних завдань буде набагато більшою, ніж у продуктовому поділі. Середній ступінь централізації координації потрібен при поділі робіт за споживачами. Якщо ми говоримо про географічну департаменталізацію, то теж необхідний і певний ступінь незалежності організаційних одиниць, але і наявність єдиного координаційного механізму, щоб забезпечувати функціонування організації як єдиного цілого. Таким чином, дійсно особливості департаменталізації викликають деякі зміни в організаційній структурі та методах координації на підприємстві.
4. Централізована модель управління
Децентралізована
Керівник 1
Керівник 3
Керівник 2
Підлеглий 3
Підлеглий 2
Підлеглий 1
Тема 4
Складіть задачу на використання одного з критеріїв теорії статистичних рішень.
Розв`яжіть задачу з теорії ігор:
Компанії А і В конкурують у галузі збуту однакових товарів у трьох містах, які розташовані за такою схемою:
Відстань між сусідніми містами дорівнює 10 км. Якщо чисельність населення всіх трьох міст взяти за 1, то в першому та третьому містах мешкає по 1/4, а в другому — 1/2. Кожна з компаній, бажаючи захопити якомога більший ринок збуту товарів, вирішила побудувати магазин в одному з міст. При цьому місцева влада заборонила компанії А будівництво в 3-ому місті.
Стратегія кожної з компаній полягає у виборі міста для будівництва магазину. Виграш компаній вимірюється їх обігом у відсотках та залежить від відстані між покупцями й магазинами, зокрема, компанії А належить:
80% обігу в кожному місті, до якого ближче її магазин;
60% обігу в місті, однаково віддаленому від обох магазинів;
40% обігу в кожному місті, до якого ближче магазин компанії В.
Побудуйте платіжну матрицю гри й дайте відповідь на такі запитання:
Чи має ця матриця сідлову точку? Якщо так, яку стратегію рекомендувати компанії А?
Якщо компанія В дізнається про зміст цієї стратегії, якими будуть її дії?
1. Дві фірми-конкуренти А і В випускають однорідну продукцію двох видів, яка може бути забарвлена у червоного або блакитний колір. Вивчення попиту покупців показало, що якщо випущені вироби І.і II червоного кольору, то 40% покупців виберуть І і 60% – II виріб. Якщо випущені вироби І червоного і II блакитного., то 90% покупців купують вироби І червоного кольору. Якщо виготовлені вироби І блакитного і II червоного, то 70% обирають І блакитного Якщо виготовлені вироби І і II блакитні, то 20% покупців виберуть виріб І. Знайдіть оптимальні стратегії та ціну матричної гри. Побудувати платіжну матрицю та виявити наявність сідлової точки.
Складемо платіжну матрицю гри для першої фірми, у комірках таблиці виграш фірми.
З платіжної матриці отримуємо, що гра не має сідлової точки. Оскільки нема розв’язку гри у чистих стратегіях, то шукатимемо його у змішаних стратегіях.
2. Побудуємо платіжну матрицю для компанії А.
У неї є дві стратегії: А1 – перше місто, А2 – друге місто. Тоді В1, В2, В3 – стратегії компанії В.
| | А1 | А2 | Макс для В |
| В1 | 0,6 | 0,7 | 0,7 |
| В2 | 0,5 | 0,6 | 0,6 |
| В3 | 0,6 | 0,7 | 0,7 |
| Мін для А | 0,5 | 0,6 | |
За критерієм песимізму в додатково створений стовпчик вихідної матриці заносимо найгірші (у даному випадку мінімальні) результати реалізації кожної стратегії компанії А. Кращий (максимальний) серед відібраних результат належить оптимальній стратегії (А2, в другому місті) цієї компанії, а сам результат становить нижню ціну гри:
А2=0,6. Перевіримо сідлову точку.
Для визначення верхньої ціни гри за критерієм шкодування в додатково створений рядок вихідної матриці заносимо найгірші (максимальні) втрати за кожною стратегією компанії В. Кращий (мінімальний) серед них результат належить оптимальній стратегії цієї компанії, а її результат становить верхню ціну гри = 0,6. Матриця має сідлову точку.
Оскільки для компанії В теж друга стратегія матиме найменші втрати, то вона теж обиратиме друге місто, якщо дізнається про подібні результати.