1 2 3 Ім'я файлу: Курсова робота Романюк Марія.docx Розширення: docx Розмір: 128кб. Дата: 08.04.2021 скачати Пов'язані файли: ТЗ №7.docx МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Вадима Гетьмана» Факультет економіки та управління Кафедра бізнес-економіки та підприємництва КУРСОВА РОБОТА ЕСЕ на тему: Підвищення конкурентоспроможності підприємства в сфері онлайн-освіти
Курсова робота захищена на засіданні наукової секції 5 «Бренд-менеджмент та конкурентоспроможність Start-up» «23» листопада 2020 року
КИЇВ-2020 ЗМІСТ Доповідь ЕСЕ…………………………………………….…………………………..3 Змістові розділи: Розділ 1. Конкурентоспроможність підприємства: сутність та методи діагностики……………………………………………………..6 Розділ 2. Фактори конкурентоспроможності підприємств…………………..…..14 Розділ 3. Дослідження ринку освітніх онлайн послуг України…………….…...17 ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...27 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...…………..29 ДОДАТКИ………………………………………………………………………….31 Доповідь ЕСЕ Анотація:у даній роботі здійснено дослідження тенденцій ринку освітніх онлайн послуг України. Для визначення значення «освітні онлайн послуги» були проаналізовані такі терміни: «онлайн-освіта», «послуги освіти». Таким чином було визначено доцільність запровадження онлайн-освіти в Україні. Проведено аналіз структури попиту на онлайн-навчання за формами в Україні та аналіз обсягу інвестицій в компанії, які займаються мобільним та електронним навчанням у 2018-2019 роках. Ключові слова:онлайн-навчання, конкурентоспроможність, освітні онлайн послуги, курси професійного навчання. Аннотация: в данной работе проведено исследование тенденций рынка образовательных онлайн услуг Украины. Для определения значения «образовательные онлайн услуги» были проанализированы такие термины: «онлайн-образование», «услуги образования». Таким образом была определена целесообразность введения онлайн-образования в Украине. Проведен анализ структуры спроса на онлайн-обучение по формам в Украине и анализ объема инвестиций в компании, которые занимаются мобильным и электронным обучением в 2018-2019 годах. Ключевые слова: онлайн-обучение, конкурентоспособность, образовательные онлайн услуги, курсы профессионального обучения. Annotation: This coursework studies the market trends of the educationalonline services in Ukraine. To define the meaning of "onlineeducational services" the following terms were analyzed: "online education", "educational services". Thus, the feasibility of introducing online education in Ukraine was determined. An analysis of demand structure for online learning by forms in Ukraine and an analysis of investments volume in companies, engaged in mobile and e-learning in 2018-2019, was carried out. Key words: online learning, competitiveness, online educational services, vocational training courses. Актуальність роботи визначають сучасні тенденції розвитку ринку онлайн-освіти в Україні. На сьогоднішній день тенденції освіти дуже змінились, і не лише в окремих країнах світу, а в кожній. Україна не стала винятком, і на мою думку, тут доречно сказати на щастя. Застарілі методики навчання вже не користуються попитом як у викладачів так і у студентів. Кожного дня з’являються нові методи навчання - всіх їх об’єднує бажання привабити студентів до використання. Сфера онлайн-навчання є основою для втілення сучасних тенденцій навчання в Україні. Економічна криза є саме стимулом для популяризації онлайн-навчання. Адже такі ситуації, як криза в країні наштовхують на думку про зміни, людина починає шукати нові напрямки в своєму розвитку, зокрема нові професії тощо. Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства досліджували такі науковці, як Макагон Ю.В., Кравченко В.А., Кадуріна Л.О., Козик В.В., Кредісов А., Бесєдін В.Ф., Лозенко А. П., Яковлєв А., Якубовський М., Фомічева Н.. Циганкова Т., Хоберлер Г., Ф. Рута, Корден М., Пила В.І., Пузанов І.І., Пахомов Ю. Об’єктом курсової роботи є ринок освітніх онлайн послуг України. Предметом роботи є теоретичні засади і практичні аспекти формування конкурентоспроможності. Метою курсової роботи є дослідження тенденцій ринку освітніх онлайн послуг України. При написанні роботи було поставлено до виконання наступні завдання: дослідження сутності конкурентоспроможності підприємства; визначення методів діагностики конкурентоспроможності підприємства; дослідження факторів конкурентоспроможності підприємства; здійснення аналізу ринку освітніх онлайн послуг України. Список використаних джерел: Портер Е. Майкл. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов/ Майкл Е. Портер; Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. — 454 с. Морщенок Т.С. Бенчмаркінг як інструмент підвищення конкурентоспроможності підприємницьких структур [електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.economyandsociety.in.ua/journal/9_ukr/92.pdf Інтернет-портал Аналітика ринків. Режим доступу: https://pro-consulting.ua/ua/pressroom/rynok-onlajn-obrazovaniya-v-ukraine-analiticheskij-obzor РОЗДІЛ 1. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА: СУТНІСТЬ ТА МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ Конкурентоспроможність підприємства - це можливість використовувати його переваги для концентрації на виробництві товарів або послуг, щоб воно могло зайняти вигідне становище на внутрішньому та зовнішньому ринках. До основних факторів, що визначають конкурентоспроможність підприємства, належать: стратегія компанії, наявність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, інноваційний потенціал, частка ринку та ефективність управління. Важливим атрибутом ринкової економіки є конкуренція. Сам ринок, механізм його дії не може нормально існувати без розвинутих форм конкуренції. Як слушно стверджував відомий англійський економіст Ф. Хайєк, «суспільства, які покладаються на конкуренцію, успішніше за інших досягають своєї мети». Термін «конкуренція» походить від латинського слова “concurrere”, що означає “зіштовхуюсь” [3, с.35]. Позитивна роль конкуренції в ринковій економіці проявляється в ряді функцій, які вона виконує: - по-перше, як переконує світовий досвід, конкуренція охоплює всі зв'язки виробництва і споживання, є єдино можливим засобом досягнення збалансованості між попитом і пропозицією і в кінцевому підсумку - суспільними потребами та виробництвом; - по-друге, конкуренція виконує функцію спілкування (кооперації) та погодження інтересів виробників. У результаті поділу праці інтерес кожного з них пов'язаний і взаємодіє з інтересами інших товаровиробників. Через ринковий механізм конкуренція підпорядковує індивідуальні прагнення суб'єктів господарювання суспільним інтересам; - по-третє, конкуренція примушує товаровиробників знижувати індивідуальні виробничі витрати, що вимагає від підприємців постійного вдосконалення технічної бази виробництва, знаходження шляхів економії сировини, матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів, робочого часу; - по-четверте, конкуренція стимулює підвищення якості продукції та послуг. Ця функція набуває особливого значення в нинішніх умовах розвитку науки й технології, коли кожному виробнику надається можливість удосконалювати споживчі якості виробів, відповідаючи на зростаючі потреби й зміну смаків споживача. Конкуренція спонукає виробників упроваджувати нові види продукції, а також здійснювати різні модифікації одного й того ж продукту; - по-п'яте, історично важливою функцією конкуренції є формування ринкової ціни. З її допомогою конкуренція забезпечує збалансоване співвідношення між суспільними потребами та суспільним виробництвом [3, с. 31]. Розробка конкурентної стратегії – тривалий та складний процес, що потребує системного підходу та ретельної підготовки. Однією з найпоширеніших методик є запропонована М. Портером 4-етапна модель реалізації конкурентної стратегії. Згідно з даною методикою, процес реалізації конкурентної стратегії має проходити у чотири етапи (рис.1.1.) Рисунок 1.1. Методика формування конкурентної стратегії М. Портера. Джерело: [2, с. 47] Аналіз галузевої структури та рушійних сил передбачає всебічне вивчення конкурентного середовища галузі та оцінку стратегічного потенціалу конкурентів, споживачів та потенціалу компаній. На цьому етапі розраховуються галузеві параметри. Він має такі характеристики: місце галузі в економіці країни; розмір ринку (річні обсяги виробництва і продаж); динаміка ринку (темпи змін у %); стадія життєвого циклу на якій перебуває ринок (започаткування, піднесення, швидке зростання, зрілість, насичення, застій і старіння, спад); кількість конкурентів і їх питома вага, масштаб конкуренції, кількість покупців (клієнтів) і їх купівельна спроможність; технологічно-інноваційний рівень галузі, доступність входу в галузь і виходу з неї, ступінь диференціації продукції конкурентів, можливість економити на масштабах виробництва, ступінь завантаження виробничих потужностей в галузі, ринки сировини; рівень інвестування галузі, рівень і темпи інновацій, рівень прибутковості галузі (до середнього рівня по економіці країни). Слід зазначити, що процес формування конкурентної стратегії підприємства повинен характеризуватися комплексністю та завершеністю. Результатом досліджень останніх публікацій сучасних вітчизняних і зарубіжних науковців з даної проблематики виступає необхідність доповнення процесу розробки конкурентної стратегії етапами, що пов’язані з подальшою її реалізацією (табл. 1.1.). Незалежно від позиції на ринку, компанія повинна: уважно стежити за своїми конкурентами, обираючи найбільш ефективну конкурентну стратегію і постійно коригуючи її відповідно до швидких змін конкурентного середовища; спостерігати за споживачами і шукати новаторські методи підвищення споживчої цінності своїх товарів або послуг, порівняно з конкурентами. Формулювання стратегій та необхідність їх коригування в процесі впровадження повинні базуватися на інформації з різних джерел, яка повинна відображати: погляди та очікування акціонерів, власників та менеджерів компанії; світові тенденції у галузі на внутрішньому та світовому ринках; думки та очікування експертів, вітчизняних та закордонних аналітиків. Таблиця 1.1. Етапи розробки та реалізації конкурентної стратегії підприємства
Джерело: складено автором за [4] У власників та топ-менеджерів компаній завжди виникає запитання оцінки місця свого підприємства відносно конкурентів та ефективності заходів, які здійснюються для покращення конкурентної позиції. Розглянемо існуючі методи оцінки конкурентоспроможності підприємства. Для визначення конкурентоспроможності можна використати функціональний метод оцінки конкурентоспроможності. Функціональний метод є набором формул, які визначають ліквідність та платоспроможність підприємства, див. табл.. 1.2: Таблиця 1.2 Перелік формул для визначення конкурентоспроможності підприємства
Джерело: складено автором за [4] Функціональний метод оцінки конкурентоспроможності багато в чому схожий на аналітичний метод виробничо-господарської діяльності. Його перевага полягає в тому, що він дозволяє оцінити стан підприємства та встановити ряд показників, при виході за межі яких потрібно вжити заходів щодо вдосконалення підприємства, кількісно оцінити показники та порівняти їх з іншими підприємствами чи галузями. Аналізуючи конкурентоспроможність підприємства важливим є вивчення наступних факторів: 1. Імідж фірми. 2. Концепція основного продукту діяльність підприємства. 3. Якість продуктів, рівень їхньої відповідності світовому рівню (звичайно визначається шляхом опитувань чи порівняльних тестів). 4. Рівень диверсифікованості виробничо-господарської діяльності (видів бізнесу), розмаїтість номенклатури продуктів. 5. Сумарна ринкова частка головних видів бізнесу. 6. Потужність науково-дослідної і конструкторської бази, що характеризує можливості по розробці нових продуктів. 7. Потужність виробничої бази, що характеризує можливості перебудовуватися на випуск нових продуктів і нарощувати обсяги випуску освоєних продуктів. 8. Фінанси, як власні, так і залучені. 9. Ринкова ціна з урахуванням можливих знижок чи націнок. 10. Частота і глибина проведених маркетингових досліджень, їхній бюджет. 11. Передпродажна підготовка, що свідчить про здатність фірми залучати й утримувати споживачів за рахунок більш глибокого задоволення їхніх потреб. 12. Ефективність збуту з погляду використовуваних каналів товароруху. 13. Рівень стимулювання збуту (працівників збутових служб підприємства, торгових організацій і споживачів). 14. Рівень рекламної діяльності. 15. Рівень післяпродажного обслуговування. Також важливою є оцінка конкурентної стратегії. Її рекомендується проводити із використанням методів експертних оцінок, дотримуючись наступної послідовності дій: 1. На першому етапі спочатку потрібно вибрати ті компанії, які безпосередньо конкурують з підприємством. Зверніть увагу, що за звичайних обставин компанія не конкурує з усіма представниками ринку. Прямими конкурентами компанії будуть переважно ті компанії, які працюють з тим самим сегментом споживачів, що і аналізована компанія. Компанії, які є конкурентами досліджуваної компанії, повинні відповідати певним вимогам. Основними вимогами є: приналежність до регіонального ринку або сегментів ринку; порівнянність масштабів корпоративної діяльності; порівнянність асортименту та номенклатури пропонованої на ринку продукції. 2. Наступним кроком у процесі оцінки конкурентоспроможності компанії є визначення переліку основних факторів, які фактично формують рівень конкурентоспроможності компанії на певному закордонному ринку - до цих факторів належать ціна та якість продукції, ефективність продажів, стратегічна ефективність та тактика просування продукції, наявність сучасних технологій та кваліфікованого персоналу тощо. 3. Як тільки буде визначено коло факторів, що визначають конкурентоспроможність компанії на зовнішніх ринках, дослідницька компанія та її конкуренти повинні бути оцінені за всіма визначеними факторами. Крім того, необхідно визначити важливість факторів, що впливають на конкурентоспроможність підприємств (адже залежно від характеристик підприємства та особливостей ринку роль кожного фактора у забезпеченні конкурентоспроможності різна). Після того, як визначається важливість кожного фактора для забезпечення конкурентоспроможності, і всі ці фактори оцінені у конкуруючих компаній, можна отримати загальну оцінку рівня конкурентоспроможності компанії. При вивченні конкурентної позиції та конкурентоспроможності підприємства рекомендується використовувати ієрархічну модель, що складається з продукції, технології її виробництва, управління бізнес-процесами та загальної структури компанії. 1 2 3 |