Ім'я файлу: Чокнаді Едуард_Фізіологія вищої нервової діяльності (1).pdf
Розширення: pdf
Розмір: 3113кб.
Дата: 22.05.2023
скачати

ФІЗІОЛОГІЯ
ВИЩОЇНЕРВОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
ПІДГОТУВАВ ЧОКНАДІ ЕДУАРД ГАВРИЛОВИЧ

1.Поняття про вищу нервову діяльність;
2.Методи дослідження ВНД;
3.Роль Сєчєнова і Павлова в розвитку вчення про ВНД;
4.Безумовні(вроджені)рефлекси;
5.Інстинкти,значення для пристосування організму;
6.Види умовних рефлексів,механізм утворення та зберігання;
7.Потреби та мотивації,їх фізіологічна роль;
8.Емоції;
9.Гальмування умовно-рефлекторної діяльності;
10.Роль кори великого мозку для функціонування ВНД;
11.Перша та друга сигнальні системи;
12.Фізіологічні основи формування мови.Мовніцентри.Фонація та артикуляція
ПЛАН

(у людини - психічна діяльність) - це сукупність безумовних та умовних рефлексів,а також вищих психічних функцій,які
забезпечують адекватну поведінку в природніх та соціальниху мовах,які постійно змінюються;
Функціональною одиницею ВНД є умовний рефлекс
ВИЩА НЕРВОВА
ДІЯЛЬНІСТЬ

СЄЧЄНОВ РОЗВИНУВ ВЧЕННЯ ПРО РЕФЛЕКТОРНИЙ ХАРАКТЕР
ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩИХ ВІДДІЛІВ ЦНС У ПРАЦІ "РЕФЛЕКСИ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ" (1863).
ЙОГО ПОСЛІДОВНИК І.П. ПАВЛОВ СТВОРИВ УЧЕННЯ ПРО
ВИЩУ НЕРВОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ. ВІН ЗВЕРНУВ УВАГУ НА ТЕ,
ЩОФУНКЦІЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ПОВ'ЯЗАНА НЕ ЛИШЕ З
ПРЯМИМ ВПЛИВОМ ПОДРАЗНИКІВ, А Й ЗАЛЕЖИТЬ ВІД УМОВ,
ЩОСУПРОВОДЖУЮТЬ ЦІ СТИМУЛИ.
РОЛЬСЄЧЄНОВАІПАВЛОВАВ
РОЗВИТКУВЧЕННЯПРОВНД

НАПРИКЛАД, СЛИНОВИДІЛЕННЯУ СОБАКИ ПОЧИНАЄТЬСЯ НЕ ТІЛЬКИ
ТОДІ, КОЛИ ЇЖА ПОТРАПЛЯЄЇЙ ДО РОТА, А Й ТОДІ, КОЛИ ВОНА ПОЧУЄ
БРЯЗКІТ ПОСУДУ АБО ПОБАЧИТЬ ЛЮДИНУ, ЯКА ЗАВЖДИ ПРИНОСИТЬ
ЇЖУ
І.П. ПАВЛОВ СПОЧАТКУ НАЗВАВ ПСИХІЧНІМ СЛИНОВИДІЛЕННЯМ, А
ЗГОДОМ ВОНА ДІСТАЛА НАЗВУ УМОВНОГО РЕФЛЕКСУ, ОСКІЛЬКИ ТАКЕ
СЛИНОВИДІЛЕННЯ ЗАЛЕЖАЛО ВІД ПЕВНИХ ЗОВНІШНІХ УМОВ.

•Постійні і зберігаються протягом життя;
•Прості та складні рефлекторні
реакції(інстинкти)
•Виникають у відповідь на адекватне подразнення відповідного рецептивного поля;
•ВИДОВІ(ПРИТАМАННІ ПРЕДСТАВНИКАМ
ВСЬОГО ВИДУ);
•ПЕРЕДАЮТЬСЯ СПАДКОВО,БІЛЬШІСТЬ
З НИХ ПОЧИНАЮТЬ ФУНКЦІОНУВАТИ
ОДРАЗУ ПІСЛЯ НАРОДЖЕННЯ;
•ВРОДЖЕНІ
БЕЗУМОВНІ
РЕФЛЕКСИ

Складний комплекс безумовних рефлексів
Вітальні(виживання виду):харчовий,питний,оборонний;
Рольові(соціальні):статевий,батьківський,
Саморозвитку(дослідницький,імітаційний,ігровий);
В людини є 3 комплекси інстинктів:
територіальний,ієрархічний;
ІНСТИНКТ
Регулюються внутрішніми та зовнішніми чинниками-ситуація,гормональний фон,голод,спрага,біль,тощо.

Умовний рефлекс

-це складна багатокомпонентна реакція,яка виробляється на базі безумовних рефлексів,з використанням попереднього індиферентного подразника;
•Реакції набуті в процесі індивідуального життя;
•Непостійні-можуть виникати та зникати впродовж життя;
•Є ,переважно, функцією кори головного мозку;
•Виникають у відповідь на будь-який подразник,який діє на рецепторні
поля

Умови формування умовного рефлексу

Наявність двох подразників:безумовного(їжа,біль т.д.),який викликає
безумовно-рефлекторну реакцію,та умовний (сигнальний),який повідомляє про майбутній безумовний подразник;
Багаторазове поєднання УП та БП
УП має бути раніше аніж БП;
Як УП може бути будь-який подразник зн. чи вн.сер.,індиферентний(не викликає почуття голоду,самооборони,тощо);
УП має бути сильнішим аніж БП;
Повинна бути мотивація(тварина має бути голодною)

Класифікація умовних рефлексів
Оперантні(інструментальні)-при їх здійсненні використовуються різноманітні предмети(письмо,шиття,тощо);
Сенсорні-орієнтовний рефлекс
Позитивні(підвищення рухової активності організму);
Негативні(гальмівні)
qУР першого порядку;
Ур вищих порядків;

Зовнішнє безумовне гальмування(гаснуче гальмування)-
УР гальмується під дією зовнішніх сильніших подразників-орієнтовний рефлекс,який слабне і
умовнорефлекторна діяльність поступово відновлюється
Зовнішнє безумовне гальмування(постійне)-під впливом постійних сильних впливів-больвий подразник
Позамежне гальмування-вплив надто сильного подразника викликає гальмування-природжена реакція нервової системи для попередження виснаження нервових клітин.
Гальмування умовних рефлексів

Внутрішнє(умовне) гальмування-коли умовний подразник не підкріплюється безумовним(дзвінок не супроводжується подачею їжі певну кількість разів)

Емоції
Це реакції на подразники зовнішнього,внутрішнього серидовищ і
соціальної сфери,які мають яскраво виражене суб’єктивне забарвлення і включають усі види відчуттів.
Емоційна напруга супроводжується зміною функцій органів-»вегетативна буря»

Відображально-оцінна функція
Мотиваційна функція
Сигнальна функція
Прогностична
Спонукальна
Активаційно-енергетична функція
Комунікативна функція
Маніпулятивна функція
Пізнавальна функція
Оздоровча функція
Функції емоцій

Настрій — найпоширеніший емоційний стан, що характеризується слабкою інтенсивністю, тривалістю,
іноді невизначеністю та неясністю переживань.
Пристрасть — виразне, визначене, сильне, глибоке,
тривале, усвідомлене емоційне переживання. Воно активізує діяльність людини, підпорядковує собі всі її
думки та вчинки, мобілізує на подолання перешкод, на досягнення поставленої мети
Афект — емоційне переживання, що характеризується різко вираженою інтенсивністю та відносною короткочасністю. Це вже не радість, а захоплення; не горе, а відчай; не страх, а жах; не гнів, а лють.
Класи емоційних станів

Стенічні емоції— підштовхують до вчинків, висловів, збільшуютьнапругу сил.
Людиніважкомовчати, не діяти активно (радість, впевненість, тріумф, страх, злість).
Астенічні емоції— характеризуютьсяпасивністю, бездіяльністю (страждання,
неспокій, страх)
Позитивні емоції— породжуютьсяузгодженнямобставин з нормами, що відповідаютьсвітоглядуцієї особи (задоволення, радість, захват, замилування,
самовдоволення, упевненість, задоволеність собою, повага, довіра, симпатія,
ніжність, любов, подяка, спокійнасовість, полегшення, безпека, каяття,
каяттясовісті, й ін.).
Негативні емоції—
породжуютьсявідхиленнямобставинвідпараметрівжиттєдіяльностіконкретноїлюдин и як особистості (горе (скорбота), невдоволення, туга, сум, нудьга, розпач,
засмучення, тривога, переляк, страх, жах, жалість, жаль, розчарування, образа, гнів,
презирство, обурення, гордість, ворожість, заздрість, ненависть, злість, ревнощі,
сумнів, розгубленість, зніяковілість, сором, стид,відраза і т. д.).
За ступенем збудження чи заспокоєння розрізняють:

Пам’ять
Без пам’яті ми були би істотами миті. Наше минуле було би мертвим для майбутнього. Теперішнє незворотньо зникало би в минулому. Не було би ні основаних на минуломузнань, ні навичок…

Це властивість будь-якої системи зберігати в закодованому вигляді інформацію,що за певних умов може бути відтворена з цієї системи без порушення запису.
Процеси пам’яті:
1.Запам’ятовування;
2.Збереження(консолідація);
3.Забування;
4.Впізнавання;
5.Відтворення.

Короткотривала
Сенсорна(0,1-0,5)-зберігається все,що потрапляє
в сприйняття-різновид-феноменальна ;
Робоча
Оперативна(години)
Довготривала(тривале збереження інформації)
1.Образна(відтворює образ об’єкта);
2.Емоційна(у людини виникають певні емоції
при згадці певних подій;
3.Логічна-роздуми,міркування
Центри пам’яті в лімбічній системі мозку- лімбічна система,лобна та скронево-тім’яна область
Види пам’яті

žЦе аналіз і синтез корою великих півкуль тих сигналів(подразнень),що надходять сюди з рецепторів організму.Цясистенма спільна для людини та тварини
žКонкретно-об’єктивне відображення зн.світу
žПрава півкуля
ž«художній тип особистості»
Перша сигнальна система
це аналітико-синтетична діяльність кори головного мозку,
яка проявляється в мовних умовних рефлексах, що формуються на своєрідні подразники - слова. І.П. Павлов вважав слово - “сигналом сигналів”.
Друга сигнальна система - це відображення навколишньої
дійсності шляхом узагальнення абстрактних понять з допомогою слів
Розвиток і вдосконалення другої сигнальної системи відбувається безперервно в процесі навчання і виховання
Друга сигнальна система

•Розрізняють 3 форми мови: слухова, зорова, кінестатична (письмова,
жестів).
• Реалізація кожної форми забезпечується
•В задніх відділах нижньої лобової закрутки знаходиться центр артикуляції і мови. Його пошкодження призводить до втрати мови.
•У задній частині верхньої вискової закрутки розташований слуховий центр Верніке. Його ураження призводить до втрати здатності розуміти зміст слів.
• На присередній поверхні потиличної ділянки знаходиться зоровий центр, пошкодження якого викликає втрату здатності розпізнавати написане.
•Мовна (аналізаторна) функція виконується, як правило, лівою півкулею,
а зони кори, які контролюють артикуляцію, локалізуються в обох півкулях головного мозку.
Мова

ДЯКУЮ ЗА
УВАГУ

скачати

© Усі права захищені
написати до нас