Доповідь на тему : Підготовка машин до зберігання.
88 ОКРЕМИЙ БАТАЛЬЙОН МОРСЬКОЇ ПІХОТИ А 2613
ДРУГА РОТА МОРСЬКОЇ ПІХОТИ.
Виконав : к – н ЖУЖУКОВ М. В.
План.
Загальні положення.
Використання машин.
Технічне обслуговування.
Зберігання машин.
Транспортування машин.
Експлуатація машин у складних умовах.
Планування експлуатації машин.
Загальні положення. Парки.
Постійні парки.
Інформація взята з інтернету а саме по посиланню https://ips.ligazakon.net/document/RE32338?an=833
Розміщена на 23 сторінки.
1. Загальні положення
1. Автомобільна техніка - транспортні засоби, які використовуються для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних функцій.
2. За видами автомобільна техніка поділяється на:
автомобілі - транспортні засоби багатоцільового призначення, колісні тягачі, багатовісні спеціальні колісні шасі й багатовісні важкі колісні тягачі, колісні базові шасі, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, технічних засобів охорони кордону та спеціального обладнання, броньовані автомобілі, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на колісних шасі;
гусеничні машини - гусеничні тягачі, транспортери-тягачі й транспортери, базові шасі гусеничних тягачів, транспортерів-тягачів і транспортерів, які призначені для встановлення (монтажу) озброєння, засобів управління і спеціальної техніки, рухомі засоби ТОіР автомобільної техніки, які змонтовані на гусеничних шасі;
трактори - моторизовані транспортні засоби, які обладнані причіпним пристроєм (буксиром) та застосовуються як механічна тяга;
причепи і напівпричепи - одно-, дво- та багатовісні транспортні засоби;
мотовелотехніка - квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери, велосипеди тощо.
3. За типами автомобільна техніка поділяється на:
легкові - автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для забезпечення оперативно-службової (службової) діяльності, перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев'ять із місцем водія включно, а також транспортування дрібного вантажу та техніки;
вантажні - автомобілі, що мають вантажні платформи і за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів, особового складу, озброєння з розрахунками, буксирування озброєння і техніки, а також самоскиди і сідельні тягачі з вантажними напівпричепами;
автобуси - пасажирські автомобілі, що за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення особового складу з кількістю місць для сидіння більше ніж дев'ять із місцем водія включно. При цьому мікроавтобусом вважається одноповерховий автобус з кількістю місць для сидіння від десяти до сімнадцяти з місцем водія включно;
спеціальні - автомобілі, на яких установлено (змонтовано) озброєння, засоби управління та інше спеціальне обладнання і які мають відповідний тип кузова, а також санітарні автомобілі, штабні машини тощо;
причепи і напівпричепи - транспортні засоби без власного джерела енергії, що пристосовані для буксирування машинами;
трактори - транспортні засоби на колісному та гусеничному ходу;
квадро- і трицикли, снігоходи, мопеди, моторолери і велосипеди - допоміжні транспортні засоби, які використовуються в підрозділах охорони державного кордону.
4. За призначенням автомобільна техніка поділяється на:
загального призначення - транспортні засоби, не обладнані спеціальним устаткуванням і призначені для перевезення особового складу або вантажів;
спеціалізованого призначення - транспортні засоби, призначені для перевезення певних категорій особового складу або вантажів і мають спеціальне обладнання;
спеціального призначення - транспортні засоби, призначені для виконання спеціальних робочих функцій.
5. За групами експлуатації автомобільна техніка в мирний час поділяється на бойову, стройову, транспортну і навчальну.
До бойової групи належать транспортні засоби з установленими на них озброєнням, радіолокаційною апаратурою, апаратурою управління і зв'язку, спеціальними технічними засобами, які входять до комплексів озброєння і призначені для буксирування (перевезення з обслугою) артилерійських систем тощо.
До стройової групи належать транспортні засоби, призначені для перевезення особового складу, озброєння, боєприпасів, військово-технічного майна, інших матеріальних засобів, для буксирування та обслуговування літальних апаратів, евакуації, обслуговування й ремонту озброєння та техніки, а також машини зі штатним обладнанням і технікою інженерних, дорожніх та інших спеціальних підрозділів.
До транспортної групи належать транспортні засоби, призначені для повсякденного забезпечення оперативно-службової діяльності, господарського, культурно-побутового, медичного та інших видів забезпечення органів Держприкордонслужби.
До навчальної групи належать транспортні засоби, призначені для навчання (удосконалення знань та навичок) особового складу практичному водінню та застосуванню спеціального обладнання, що на них змонтовано (установлено).
6. Бронетанкова техніка призначена для відбиття збройного нападу і вторгнення на територію України військових і терористичних формувань, припинення збройних провокацій на державному кордоні, проти порушників державного кордону у відповідь на застосування ними сили або в разі якщо припинення порушення чи затримання порушників не може бути здійснено іншими засобами, а також для вирішення оперативно-розшукових та інших завдань.
7. За видами бронетанкова техніка поділяється на:
бойові машини - танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, які призначені для ведення бою;
базові машини - бронетанкова техніка, яка призначена для встановлення (монтажу) засобів зв'язку й управління, бойової та допоміжної техніки ракетно-артилерійського, інженерного, хімічного та інших видів забезпечення;
допоміжні машини - танкові тягачі, крани та інші машини на базі бронетанкової техніки, які призначені для ТОіР, евакуації бойових і базових машин, а також мотоцикли.
8. Бронетанкова техніка за групами експлуатації в мирний час поділяється на бойову, навчально-бойову, стройову, навчально-стройову та транспортну.
До групи бойових належать танки, САУ, БМП, БМД, БТР, БРДМ, БРМ, ББА та інші броньовані машини, що використовуються для встановлення (монтажу) озброєння і техніки, засобів зв'язку, управління тощо.
До групи навчально-бойових належать машини, що виділяються з бойової групи для забезпечення професійної підготовки особового складу.
До групи стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв'язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі.
До групи навчально-стройових належать пересувні засоби ТОіР, машини технічної допомоги, забезпечення зв'язку, медичного забезпечення тощо, що змонтовані на бронетанковому шасі та виділяються для професійної підготовки спеціалістів і забезпечення експлуатації бронетанкової техніки.
До групи транспортних належать мотоцикли.
9. Зарахування машин до груп експлуатації проводиться відповідно до штатів та відображається в наказі начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
До бойової і стройової груп зараховуються нові, що кращі за технічним станом і мають найбільший ресурс до чергового ремонту машини.
10. Укомплектування органів Держприкордонслужби машинами проводиться відповідно до штатів з урахуванням скорочення їх різномарочності.
11. Перед взяттям машини на баланс наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія, яка зобов'язана перевірити її технічний стан, укомплектованість, наявність та стан документації.
Приймання машини оформлюється актом технічного стану та актом приймання-передавання основних засобів.
12. Кожній машині присвоюється номерний знак і видається технічний талон. Виготовлення, кріплення та нанесення номерних та розпізнавальних знаків і написів на машині проводяться відповідно до чинного законодавства. Використання машини без номерних знаків і технічного талона забороняється.
На кожну машину відділом автомобільного та бронетанкового забезпечення Адміністрації Держприкордонслужби видається паспорт (формуляр), який зберігається в начальника служби. Порядок видачі та ведення паспорта (формуляра) установлюється організаційно-розпорядчими документами Адміністрації Держприкордонслужби.
13. Машини, які прибули на штатне укомплектування, вводяться в експлуатацію на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, в якому зазначаються тип, марка, штатне призначення, до якого підрозділу і в яку групу експлуатації вона зарахована, рік виготовлення, присвоєний номерний знак, номери шасі (корпусу) та двигуна, установлена річна норма витрат моторесурсів і залишок моторесурсів до кінця року, а також прізвище водія, за яким машина закріплюється. Номер наказу заноситься до паспорта (формуляра).
14. Машина з оформленням акта закріплення (передачі) транспортного засобу закріплюється за водієм, який проставляє підпис в акті та паспорті (формулярі) і з цього часу відповідає за збереження машини, її справність і готовність для використання за призначенням.
Після проведених заходів машина допускається до експлуатації.
15. Нові машини й ті, що пройшли СР або КР, підлягають обкатці на режимах, які визначені відповідними інструкціями заводів-виробників або ремонтних підприємств. Про проведення обкатки робиться запис у паспорті (формулярі) машини.
16. Річні норми витрат моторесурсів, а також встановлення норм напрацювання до ремонту (списання) визначаються відповідно до вимог чинного законодавства, при цьому одиницями виміру й обліку роботи машини є кілометри пробігу і мотогодини роботи двигуна.
2. Використання машин
1. Використання - один з етапів експлуатації машини, упродовж якого вона застосовується за прямим призначенням із дотриманням установлених технічних норм і правил та виконанням вимог безпеки. Машини органу Держприкордонслужби використовуються тільки за штатним призначенням у межах установлених річних норм витрат моторесурсів.
2. Використання полягає в підготовці машини до виїзду, дотриманні встановлених норм і правил під час руху, а також проведенні певних дій після повернення її на місце стоянки.
3. Рішення щодо використання машин у кожному окремому випадку приймає начальник (командир) органу Держприкордонслужби. Зазначене рішення оформлюється нарядом на щоденне використання машин (для окремо дислокованих підрозділів охорони державного кордону - планом охорони державного кордону та здійснення прикордонного контролю).
4. До використання допускаються тільки справні та підготовлені для роботи машини. Підготовка машин до використання включає:
1) нанесення номерних і розпізнавальних знаків (при введенні в експлуатацію);
2) обкатку нових і відремонтованих машин;
3) установлення додаткового обладнання та виконання спеціальних робіт (під час використання в складних умовах);
4) щоденне або чергове ТО;
5) роботи, які виконуються перед виходом із парку:
водієм - контрольний огляд;
начальником (командиром) підрозділу або старшим техніком (техніком) - перевірка готовності машини до виконання завдань за призначенням;
начальником КТП - контроль технічного стану.
5. У мирний час забороняється використання машин:
понадштатних і тих, що використали ліміт моторесурсів;
легкових - замість вантажних, спеціальних або автобусів, а також не пов'язаних із забезпеченням оперативно-службової (службової) діяльності;
вантажних, спеціальних й автобусів - замість легкових;
несправних і тих, що не пройшли ТО і не гарантують безпеку руху;
водіями, які не мають відповідних документів на право керування машиною та правильно оформлених дорожніх документів;
для виконання робіт, які спричиняють перевантаження машини;
заправлених ПММ та іншими спеціальними рідинами, які не відповідають нормативно-технічній документації заводу-виробника.
6. Підставою для підготовки машини, виконання завдання, списання та визначення економії (перевитрати) палива, а також обліку виконаної роботи є дорожній лист, який виписується начальником служби на одну добу.
У разі відправлення машин із метою виконання оперативно-службових завдань, навчання та у відрядження - на строк виконання завдання, але не більше 10 діб. При більш тривалому відрядженні старшому машини (начальнику колони) видаються під звіт декілька дорожніх листів, що зареєстровані, підписані відповідними посадовими особами і завірені гербовою печаткою.
7. У разі виїзду машин по тривозі дорожні листи і відомість їх видачі готуються завчасно, зберігаються в оперативного чергового (чергового) частини та видаються старшому, що прямує в парк разом із водіями. При цьому на лицьовій стороні дорожнього листа по діагоналі знизу вгору зліва направо робиться запис червоним кольором "ПО ТРИВОЗІ".
8. Для перевірки правильності оформлення, обробки і зберігання дорожніх листів та корінців, достовірності перенесення даних до книги обліку роботи машин, витрат ПММ призначається комісія за участю в ній представника фінансового підрозділу.
Результати роботи комісії відображаються в акті перевірки, після чого дорожні листи та корінці до них передаються до фінансового підрозділу (бухгалтерської служби) на зберігання. Строки і порядок передачі, а також умови зберігання визначаються начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.
9. Дорожній лист - первинний документ, який є основою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Строк зберігання дорожніх листів визначається Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 12 квітня 2012 року N 578/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за N 571/20884, і становить три роки за умови завершення перевірки державними податковими організаціями з питань дотримання податкового законодавства (ревізії, проведеної органами державного фінансового контролю за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності).
10. Начальник служби щомісяця перевіряє правильність оформлення дорожніх листів, проводить аналіз, складає звіт про витрачання моторесурсів, звіряє дані в книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ, після чого дані про витрачання моторесурсів заносить у паспорт автомобіля (формуляр).
Дані про роботу машин до місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин заносять за попередній тиждень.
11. В окремо дислокованих підрозділах правильність оформлення дорожніх листів, аналіз використання машин, складення звіту про витрачання моторесурсів, звіряння даних у книзі обліку роботи машин та витрачання ПММ здійснює старший технік (технік) підрозділу.
12. Підсумки експлуатації машин відображаються на зворотній стороні місячного плану експлуатації і виходу в ремонт машин та доводяться до начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
Крім того, підсумки експлуатації машин відображаються в наказах начальника (командира) органу Держприкордонслужби щокварталу, у регіональних управліннях - один раз на півріччя.
13. Дані про витрачання моторесурсів подаються відповідно до Табеля звітності та містять типи, марки машин і їх кількість, кількість запланованих моторесурсів у кілометрах на рік, на місяць, кількість перевитрачених та зекономлених моторесурсів, причини перевитрат, а також заходи, що вживаються для недопущення перевитрат моторесурсів.
14. Порядок використання машин визначено в Інструкції про порядок використання автомобільної та бронетанкової техніки в Державній прикордонній службі України в мирний час, затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 липня 2017 року N 595, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2017 року за N 970/30838.
3. Технічне обслуговування
1. ТО - комплекс операцій чи операція щодо підтримки працездатності або справності машини під час її використання за призначенням, зберігання й транспортування відповідно до строків та обсягів, визначених заводами-виробниками відповідно до інструкцій із обслуговування на кожну марку машин та інших керівних документів згідно з чинним законодавством.
Заплановані ТОіР машин на наступний місяць відображаються в плані-графіку технічного обслуговування і ремонту машин, зразок якого наведено в додатку 5 до цієї Інструкції. План-графік складається начальником пункту технічного обслуговування і ремонту (далі - ПТОР) (ремонтної майстерні, групи тощо) під керівництвом начальника служби та затверджується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки.
2. В Адміністрації Держприкордонслужби прийнято планово-попереджувальну систему ТО, якою передбачено обов'язкове виконання із заданою періодичністю встановленого комплексу робіт і яка включає такі види:
1) для машин повсякденного використання:
контрольний огляд (далі - КО) - проводиться перед виходом із парку та під час тривалих зупинок (на привалах), перед та після подолання водних перешкод;
щоденне технічне обслуговування (далі - ЩТО) - проводиться щодня після закінчення роботи машини;
технічне обслуговування N 1 (далі - ТО-1) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;
технічне обслуговування N 2 (далі - ТО-2) - проводиться відповідно до інструкцій заводів-виробників та інших керівних документів;
сезонне технічне обслуговування (далі - СО) - проводиться двічі на рік разом із черговим ТО-1 або ТО-2 під час підготовки машин до літнього або зимового періодів експлуатації;
2) для машин з обмеженою витратою моторесурсів, крім зазначених у підпункті 1 пункту 2 цієї глави, регламентоване технічне обслуговування (далі - РТО) проводиться після 6 - 10 років експлуатації.
РТО - вид обслуговування, що передбачено в нормативно-технічній або експлуатаційній документації, виконується з періодичністю та в обсягах, установлених у ній незалежно від технічного стану машини на момент початку обслуговування.
РТО включає перевірку стану машин, заміну або ремонт деталей із пониженою надійністю, заміну фільтрів, гумотехнічних виробів, окремих деталей, паливних і водяних трубопроводів, сальників, прокладок, електропроводки тощо;
3) для машин, які знаходяться на зберіганні:
контрольно-технічний огляд (далі - КТО) - проводиться в паркові й парко-господарські дні в часи догляду за машинами;
технічне обслуговування N 1 під час зберігання (далі - ТО-1з) - проводиться після одного року зберігання;
технічне обслуговування N 2 під час зберігання (далі - ТО-2з) - проводиться після двох років зберігання;
РТО - проводиться після 6 - 10 років зберігання.
ТО під час зберігання машин полягає в перевірці стану, очищенні машин від пилу й опадів, перевірці і відновленні захисних покриттів, герметичних заклейок та проведенні інших робіт, які передбачені керівними документами відповідно до чинного законодавства України.
3. У Держприкордонслужбі для машин повсякденного використання встановлено таку періодичність робіт із ТО:
автомобілі легкові, автобуси: ТО-1 - 3000 - 4000 км; ТО-2 - 12000 - 6000 км;
автомобілі вантажні, автобуси на базі вантажних автомобілів або з використанням їх базових агрегатів, причепи і напівпричепи: ТО-1 - 2000 - 3000 км; ТО-2 - 8000 - 12000 км;
бронетанкова та інша спеціальна техніка на колісному ходу: ТО-1 - 1500 - 2000 км; ТО-2 - 6000 - 8000 км;
бронетанкова та інша спеціальна техніка на гусеничному ходу: ТО-1 - 1000 - 1500 км; ТО-2 - 4000 - 6000 км;
трактори: ТО-1 - 80 - 100 м/г; ТО-2 - 300 - 350 м/г.
Якщо зазначена в цьому пункті періодичність обслуговування відрізняється від періодичності, визначеної документацією заводу-виробника, слід керуватися документацією заводу-виробника.
4. ТО машин включає заправку, очищення, миття (промивання), перевірку (технічне діагностування), підтягування кріплень, регулювання агрегатів, складальних одиниць, механізмів і приладів, змащувальні роботи тощо.
5. Під час підготовки машин для експлуатації в зимовий час додатково до чергового ТО проводяться:
перевірка і підготовка до роботи засобів підігріву двигуна, обігріву кабіни і кузова, установка засобів утеплення;
підключення до системи охолодження і перевірка роботи передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;
заправлення системи охолодження двигуна рідинами, які не замерзають за низької температури (якщо система була заправлена водою);
видалення конденсату з трубопроводів і каналів системи регулювання тиску повітря в шинах та системи пневматичного приводу гальм.
6. Під час підготовки машин для експлуатації в літній період додатково до чергового ТО проводяться:
заміна рідини, яка не замерзає за низької температури, на воду (за потреби);
відключення від системи охолодження передпускового обігрівача двигуна (за його наявності) й опалювача кабіни;
заміна гальмівної рідини (за потреби);
зняття з машин засобів утеплення.
7. У польових умовах ТО машин проводиться з використанням рухомих засобів ТОіР у порядку, визначеному начальником (командиром) органу Держприкордонслужби з урахуванням конкретних умов.
8. Якість проведених ТО перевіряється з використанням діагностичних засобів і вимірювальних пристроїв.
9. Дані про проведене ТО машини та перелік витрачених матеріалів заносяться до книги обліку технічного обслуговування та ремонту машин і агрегатів, яка ведеться в ремонтному підрозділі органу Держприкордонслужби (у пункті технічного обслуговування, майстерні тощо). Крім того, дані про проведення ТО-2, СО та РТО заносяться до паспорта машини.
10. ТО безпосередньо організовує заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби), а в окремо дислокованих підрозділах - заступник начальника з логістики (старший технік, технік).
4. Зберігання машин
1. Зберігання - період (етап) експлуатації, протягом якого машини певний час не використовуються за призначенням, утримуються в спеціально відведеному для їх розміщення місці в заданому стані та забезпечується їх збереженість упродовж установлених строків з використанням комплексу організаційно-технічних заходів.
2. Залежно від зовнішніх факторів, які впливають на машини під час зберігання, установлено такі категорії зберігання:
легка "Л" - в опалювальних приміщеннях (сховищах);
середня "С" - у неопалювальних приміщеннях (сховищах);
жорстка "Ж" - під навісом;
особливо жорстка "ОЖ" - на відкритих майданчиках.
3. На зберіганні утримуються тільки справні й спеціально підготовлені (законсервовані) машини. Зберігання машин організовується згідно з вимогами керівництва щодо зберігання автомобільної техніки та майна і керівництва щодо зберігання бронетанкового озброєння і техніки у Збройних Силах України.
4. Зберігання машин включає:
спеціальну підготовку (консервацію);
ТО в процесі зберігання;
перевірку технічного стану й випробування;
переконсервацію;
заміну (освіження) шин, акумуляторних батарей, ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також деталей з обмеженим строком служби;
створення необхідних умов (будівництво сховищ, технологічних ліній обслуговування тощо) для якісного зберігання й обслуговування техніки;
зняття машин зі зберігання і підготовку їх для використання за призначенням.
5. У Держприкордонслужбі встановлено два види зберігання машин:
короткочасне зберігання (далі - КЗ) - до одного року;
тривале зберігання (далі - ТрЗ) - один рік і більше.
Машини, які утримуються на ТрЗ, мають розташовуватися окремо від інших машин. Доступ до них обмежується й визначається начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.
Під час зберігання під навісами і на відкритих майданчиках визначені місця машини пломбуються.
6. Постановка та зняття машин на (із) КЗ та ТрЗ здійснюється відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.
У наказі вказуються підстава для постановки (зняття) машин, марки і номери машин, порядок постановки (зняття) й особи, відповідальні за організацію робіт, для яких цілей і на який строк машини ставляться (знімаються) на (зі) зберігання.
Після постановки (зняття) машин на (зі) зберігання проводяться відповідні записи в паспортах (формулярах) машин.
7. Утримання машин на зберіганні у справному стані й постійній готовності для використання за призначенням досягається:
підготовкою місць зберігання і підтримкою в них умов, що знижують вплив навколишнього середовища і забезпечують схоронність машин;
правильним розподілом і розміщенням машин за місцями зберігання;
високою якістю підготовки машин до зберігання;
своєчасним і якісним проведенням ТО, перевіркою і випробуванням машин у процесі зберігання;
своєчасною переконсервацією машин, заміною ПММ й інших експлуатаційних матеріалів, а також заміною деталей із обмеженим строком служби;
заправленням агрегатів машин всесезонними консерваційними матеріалами та ПММ;
проведенням у встановлений строк РТО;
систематичним контролем організації зберігання машин.
8. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби, техніки підрозділів) організовує підготовку, зберігання, перевірку якості та повноти виконання робіт із підготовки та утримання машин на зберіганні.
Підготовка машин для зберігання проводиться силами підготовленого для цієї мети особового складу із залученням фахівців ремонтного підрозділу і за участі водіїв машин.
9. Якість виконання робіт при постановці машин на зберігання контролюється щодня відповідними посадовими особами органу Держприкордонслужби згідно із графіком контролю. Графік контролю складає заступник начальника (командира) з озброєння та техніки (начальник служби).
10. Після закінчення робіт комісія органу Держприкордонслужби перевіряє стан машин та якість виконання запланованих робіт. Результати роботи комісії оформляються актом, який зберігається в начальника служби.
На підставі акта перевірки видається наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби про постановку машин на зберігання.
11. На машини, які утримуються на ТрЗ, заповнюється картка машини тривалого зберігання, зразок якої наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.
12. Строки виконання робіт на машинах, які утримуються на ТЗ, визначаються планом-графіком технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні, зразок якого наведено в додатку 7 до цієї Інструкції.
Технічний стан машин при випробуванні перевіряється з використанням контрольно-вимірювальних приладів і діагностичних засобів.
13. Для перевірки машин, що знаходяться на зберіганні, наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби призначається комісія з перевірки стану машин, обсягу та якості виконання робіт з їх утримання. До складу комісії включаються офіцери, спеціалісти відповідних служб і ремонтних підрозділів. Результати перевірки машин оформлюються актом.
5. Транспортування машин
1. Транспортування - етап експлуатації, який включає підготовку та перевезення або переміщення машини в заданих умовах із використанням транспортних або буксирувальних пристроїв та забезпеченням збереженості її технічного стану та комплектності.
2. Транспортування машин залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом здійснюється відповідно до Положення з військових перевезень залізничним, морським, річковим та повітряним транспортом, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 05 вересня 2013 року N 595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за N 1662/24194.
3. Робота керівного складу органу Держприкордонслужби з підготовки до перевезень машин залежить від отриманого завдання, конкретної обстановки і строків готовності до виконання перевезень.
4. Під час підготовки машин до перевезення проводяться заняття з навчання особового складу, підготовка машин до транспортування, перевірка наявності (закупівля) кріплення машин.
5. При завантаженні (розвантаженні) на залізничну платформу водій зобов'язаний:
заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни машини тільки за сигналом керівника навантаження;
вибрати правильний напрямок руху (у разі навантаження з бокового навантажувально-розвантажувального пристрою заїзд на рухомий склад здійснюється під кутом близько 30° до осі колії), щоб запобігти зайвим поворотам під час заїзду;
рухатися по навантажувально-розвантажувальному пристрою і залізничних платформах на першій передачі (на автомобілі із двома ведучими мостами - із включеним переднім мостом і демультиплікатором);
рухатися плавно, не здійснюючи різких рухів і поворотів (на збірно-розбірних платформах і апарелях повороти гусеничних машин не допускаються);
уважно слідкувати за сигналами керівника навантаження і бути готовим негайно зупинити машину;
у момент переходу коліс або гусениць із вантажно-розвантажувального пристрою на залізничну платформу зменшити подачу палива, намагаючись зберегти плавність руху;
поворот гусеничної машини на залізничній платформі починати тільки після того, як перший опорний каток внутрішньої гусениці опиниться на підлозі залізничної платформи, не допускаючи при цьому виходу осі першого катка гусениці, що забігає за межі підлоги залізничної платформи;
для вирівнювання гусеничної машини щодо повздовжньої осі залізничної платформи використовувати рух уздовж рухомого складу або намагатися зробити це за рахунок кількох послідовних поворотів на невеликі кути під час руху (уперед і назад) у межах однієї залізничної платформи.
6. Під час навантаження (розвантаження) на суднах біля причалів застроплення найбільш важких машин проводиться за наказами та у присутності спеціалістів, що знають їхні конструктивні особливості. Машину піднімають на 10 - 20 см, переконуються в надійності її застроплення, після чого підйом продовжується. Поворот і зупинка машини, яка розгойдується, проводяться тільки за допомогою відтяжок.
7. Водій зобов'язаний заводити машину, починати рух і пересуватися по палубі тільки з дозволу керівника навантаження. Керуватися іншими сигналами, крім сигналів керівника навантаження, забороняється.
8. Під час навантаження (вивантаження) у повітряне судно водій зобов'язаний:
заводити двигун, починати рух і виходити з кабіни тільки за сигналом керівника навантаження;
уважно стежити за сигналами керівника навантаження, здійснювати рух по вантажному трапу на першій передачі і не заїжджати у вантажну кабіну з розгону;
допускати роботу двигуна у вантажній кабіні судна тільки з відкритим вантажним люком;
після розміщення машини на місці швартування закріпити її, поставити на ручне гальмо;
перевірити відсутність течії в рідинних системах після швартування машини у вантажній кабіні повітряного судна, за наказом керівника навантаження злити воду з радіатора і понизити тиск у колесах.
9. Транспортування машин автомобільним транспортом здійснюється методом буксирування або на причепах. У разі транспортування машин методом буксирування слід дотримуватися вимог пункту 23 "Буксирування та експлуатація транспортних составів" ПДР.
6. Експлуатація машин у складних умовах
1. Складними вважаються умови експлуатації машин:
за низьких температур повітря, з глибоким покривом снігу, частими завірюхами та заносами доріг;
у районах із підвищеною температурою повітря, пісками та пилом, недостатньо розвинутою мережею доріг, відсутністю лісових насаджень та водоймищ, значним коливанням температури повітря впродовж доби;
у гірській місцевості з розрідженим повітрям і пониженим атмосферним тиском, із сильно пересіченою місцевістю та різкими коливаннями температури повітря впродовж доби;
в умовах бездоріжжя.
2. Для підготовки особового складу й експлуатації машин у складних умовах організуються спеціальні заняття, на яких вивчаються:
вплив кліматичних, температурних умов і місцевості на роботу машин, зміст підготовки та особливості ТО машин при використанні їх у складних умовах;
дорожні умови та особливості правил водіння машин у складних умовах;
правила зберігання і поводження з ПММ, заходи зі зменшення їхніх витрат;
засоби та пристрої, які гарантують безпеку роботи машин;
засоби підвищення прохідності машин;
засоби обігріву й утеплення, способи запуску двигуна за низьких (високих) температур;
профілактичні заходи, які забезпечують працездатність особового складу.
3. Під час експлуатації машин за високих температур, підвищеного вмісту в повітрі пилу та в піщаній місцевості треба враховувати слабо розвинену мережу доріг, коливання температури повітря впродовж доби, сильний вітер, вплив запиленого повітря на роботу двигуна та інших агрегатів і вузлів машини тощо.
Для забезпечення нормальної роботи машини в цих умовах необхідно:
ТО, яке пов'язане з розборкою вузлів у польових умовах, проводити в укриттях або наметах;
звертати увагу на контроль за станом фільтрів, очищення від пилу й піску радіаторів, габаритних вогнів, сапунів картерів, агрегатів і шарнірних з'єднань приводів управління, чистоту та справність пароповітряних клапанів, стан і кріплення захисних чохлів, стан автомобільних шин тощо;
під час дозаправлення машини не допускати потрапляння піску й пилу в ПММ;
заправляти систему охолодження тільки м'якою і профільтрованою водою з антикорозійними присадками, а також щодня очищати і промивати повітряний фільтр, перевіряти систему живлення двигуна, рівень електроліту і, за потреби, своєчасно доливати в АКБ дистильовану воду, регулярно витирати поверхню і пробки АКБ від пилу й багнюки;
перед використанням машини ретельно видаляти залишки змащувальних матеріалів із відкритих поверхонь, які взаємодіють між собою під час руху машини;
забезпечувати машину запасом води й оливи для дозаправлення систем охолоджування і змащування, а також питною водою для особового складу, забезпечувати водіїв (екіпаж машини) захисними окулярами, на сидіння машини одягати чохли для запобігання захворюванням шкіри;
доукомплектовувати машини засобами підвищення прохідності (металевими доріжками, колійними мостиками тощо);
під час тривалої стоянки машини укривати брезентом, огляд та обслуговування їх проводити після вщухання негоди та вітру, а під час спеки знімати та зберігати АКБ у прохолодному місці.
4. Під час експлуатації машин у гірській місцевості треба враховувати граничну кількість доріг і труднощі руху ними (круті повороти, підйоми і спуски, вузьку проїжджу частину, сніжні заноси і завали гірськими породами), рух бездоріжжям, різкі коливання температури впродовж доби, швидку течію гірських річок і коливання рівня води, а також наявність каменів і підводних валунів у руслі гірських річок, низький атмосферний тиск, який призводить до падіння потужності двигуна, погіршення умов його охолодження і пониження температури кипіння води, підвищену втомлюваність водіїв.
При експлуатації машин у гірській місцевості необхідно:
проводити додаткові роботи з ТО згідно з інструкціями, ретельно слідкувати за станом ходової частини, гальм, механізмів і приводів керування, ущільнювачів радіаторів і жалюзі, а також за кріпленням агрегатів, ЗІП та інших предметів комплектування машини, постійно вивчати з водіями правила руху та особливості маршрутів;
забезпечити машину засобами підвищення безпеки руху, а особовий склад - теплим одягом і захисними окулярами;
при заправленні системи охолодження водою в осінній період експлуатації вживати заходів щодо запобігання розморожуванню двигуна і радіатора в разі настання приморозків;
проводити перевірку парових клапанів для підвищення надлишкового тиску в системі охолоджування, а на машинах з карбюраторним двигуном, крім того, - регулювання карбюратора з метою збереження показників потужності двигуна;
під час подолання водних перешкод убрід зі швидкою течією рухатися під кутом 30° до берега, при цьому звертати увагу на наявність великого каміння та валунів.
5. Використовуючи машини в зимовий період, слід ураховувати сильні й тривалі морози з вітром, завірюхами, наявність глибокого снігового покриву і відсутність доріг.
Під час експлуатації машин у цих умовах, крім дотримання загальних правил, які встановлюються під час зимового періоду експлуатації, необхідно:
застосовувати для машин зимові види ПММ та низько охолоджувану рідину, засоби утеплення та полегшення запуску двигуна, забезпечувати своєчасне заряджання АКБ тощо;
перед початком руху розігрівати двигун до більш високої температури, ніж за нормальних умов, постійно здійснювати контроль за температурним режимом роботи двигуна;
укомплектовувати машини засобами підвищення прохідності, утеплювати кабіни та запобігати обмерзанню скла;
під час руху по льодовому покриттю та місцевості з камінням і валунами бути обережним, аби не пошкодити картери агрегатів;
стоянку для машин вибирати з урахуванням захисних властивостей місцевості з метою уникнення занесення її снігом, а також використовувати брезент або підручний матеріал для укриття машин.
6. При використанні машин в умовах бездоріжжя, крім дотримання загальних правил, треба:
використовувати методи водіння машин, які забезпечують безаварійну роботу під час руху по обледенілих, ґрунтових і засніжених дорогах;
укомплектовувати машини засобами підвищення прохідності та вміло їх використовувати;
скорочувати періодичність проведення ТО, при цьому особливу увагу приділяти підтягуванню кріплень та регулюванню агрегатів і механізмів машин;
постійно контролювати тепловий режим роботи двигуна та завантаження машин;
здійснювати правильний вибір місць для привалів, зупинок і стоянок машин, постійно спостерігати за змінами температури повітря.
7. Планування експлуатації машин
1. Планування експлуатації машин здійснюється в усіх органах Держприкордонслужби начальником служби з метою забезпечення повного та якісного виконання заходів оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності органів Держприкордонслужби, високого рівня готовності машин до виконання завдань за призначенням, визначення потреби в їхньому ТОіР, експлуатаційних матеріалах, запасних частинах та інших матеріально-технічних засобах.
До планування експлуатації машин належить розробка комплексу заходів з організації і забезпечення правильного використання, обслуговування, зберігання та транспортування машин.
2. Поточне планування проводиться на календарний рік у цілому й на кожний місяць окремо та забезпечує:
постійне утримання машин у справному стані;
технічно правильне використання машин у межах установлених річних витрат моторесурсу і ПММ, повноту і якість виконання завдань оперативно-службової діяльності, професійної підготовки та господарської діяльності;
підтримання високого рівня бойової готовності органів Держприкордонслужби шляхом забезпечення незнижуваного ресурсу машин;
своєчасне проведення ТОіР і рівномірний вихід машин у ремонт упродовж року;
безперебійне постачання органів Держприкордонслужби експлуатаційними матеріалами і запасними частинами.
3. Під час планування експлуатації розробляються:
річний план експлуатації і виходу в ремонт машин;
зведений річний план експлуатації і виходу в ремонт машин (тільки для регіональних управлінь);
місячний план експлуатації і виходу в ремонт машин;
план-графік ТОіР машин;
план-графік технічного обслуговування та випробування машин, які утримуються на тривалому зберіганні (відпрацьовується на 10 років для машин, які утримуються на ТЗ).
Щоденне планування використання машин здійснюється на підставі наряду, який готується начальником служби, підписується заступником начальника (командира) з озброєння та техніки і затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби.
4. ТО є важливим етапом експлуатації машини і має забезпечити:
постійну готовність машини до використання;
безпеку руху під час використання;
усунення причин, які викликають завчасне зношення, старіння, несправність і поломки складових частин і механізмів;
надійну роботу машини впродовж установлених міжремонтних ресурсів і строків її служби до ремонту і списання;
мінімальні витрати ПММ та інших експлуатаційних матеріалів.
5. Машини після проведення ТО мають відповідати вимогам пункту 31 "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання" ПДР.
6. Постановці на зберігання підлягають машини органу Держприкордонслужби, використання яких не планується впродовж трьох місяців (КЗ) або більше року (ТрЗ). Крім того, постановці на зберігання підлягають усі понадштатні машини.
7. Заступник начальника (командира) з озброєння та техніки на підставі наказу органу Держприкордонслужби разом із відповідальними за види забезпечення складає план постановки машин на зберігання, в якому передбачаються підготовка особового складу, підготовка машин та засобів обслуговування, порядок матеріально-технічного забезпечення підрозділів, порядок виконання робіт щодо постановки машин на зберігання (обслуговування), строки та обсяги робіт, що виконуються спеціалізованими постами та бригадами в інтересах підрозділів, порядок використання сил і засобів ТОіР для виконання робіт, роботи з обладнання місць утримання машин, порядок перевірки якості виконання робіт посадовими особами та комісією органу Держприкордонслужби, порядок оформлення експлуатаційної документації, строки підготовки проекту наказу щодо постановки машин на зберігання.
Начальник служби розробляє на кожну марку машини, що підлягає постановці на зберігання, технологічні картки постановки машини на зберігання.
Командири підрозділів на підставі плану постановки машин на зберігання та технологічних карток розробляють план-графік постановки машин на зберігання, а також на кожну машину контрольно-операційні картки виконання робіт.
Начальники груп із ремонту техніки (заступники з логістики, техніки підрозділів) на підставі контрольно-операційних карток складають денний план-завдання водію (екіпажу машин).
8. Планування транспортування машин здійснюється в разі необхідності їх масового оперативного переміщення у визначені керівництвом Адміністрації Держприкордонслужби райони з метою економії моторесурсів та ПММ.
9. Планування облаштування та обладнання парків має забезпечувати зручність розміщення і зберігання машин, їх ТОіР відповідно до технологічного процесу, а також збереження машин і майна, швидкий і зручний вихід машин із парку, надійну охорону, оборону й маскування, пожежну безпеку та блискавкозахист, безпеку праці особового складу та охорону навколишнього середовища.
10. Планування підготовки парків для експлуатації машин у зимовий (літній) період здійснюється з метою перевірки стану, ремонту і налаштування на необхідний режим роботи паркового обладнання, акумуляторних, пунктів, приміщень, майданчиків, а також рухомих засобів ТОіР та інших елементів парку.
11. Підготовку особового складу для експлуатації машин у зимовий (літній) період планується проводити на заняттях, де вивчаються:
порядок підготовки і правила експлуатації машин у майбутньому періоді експлуатації;
експлуатаційні матеріали і правила їх використання;
особливості водіння машин у майбутньому періоді експлуатації;
засоби і способи підвищення прохідності машин і правила їх застосування;
порядок запуску "холодного двигуна" за низьких температур;
засоби, які полегшують запуск "холодного двигуна";
заходи безпеки тощо.
12. При введенні воєнного стану, на час особливого періоду, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції тощо, а також під час підсилення органів Держприкордонслужби на визначених ділянках кордону в мирний час за наявності відповідного наказу (директиви) Адміністрації Держприкордонслужби задіяні органи Держприкордонслужби витрату моторесурсів планують за потреби.
Витрачені на такі заходи моторесурси машин, а також ті, які не передбачені річним планом експлуатації і виходом у ремонт машин, до основних норм витрат не зараховуються, а списуються згідно з чинним законодавством.
13. Акт на списання моторесурсу, витраченого машинами, зразок якого наведено в додатку 8 до цієї Інструкції, подається на затвердження Голові Держприкордонслужби після його погодження з відповідними посадовими особами Адміністрації Держприкордонслужби.
Після затвердження актів на списання моторесурсів начальник (командир) органу Держприкордонслужби видає наказ по частині, номер, дата якого і кількість списаних моторесурсів зазначаються в розділі "Особливі відмітки" паспорта (формуляра) машини.
1 2