Ім'я файлу: Титунь О. Автореферат.docx
Розширення: docx
Розмір: 95кб.
Дата: 07.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Суручану Катерина МЕм-11.docx
Розширення: docx
Розмір: 95кб.
Дата: 07.11.2022
скачати
Пов'язані файли:
Суручану Катерина МЕм-11.docx
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО
ТИТУНЬ ОКСАНА ЛЕОНІДІВНА
УДК 371.13:378:372.4(043.3)
ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ПОЗАКЛАСНОЇ ВИХОВНОЇ РОБОТИ З МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ
13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук
Вінниця – 2013
Дисертацією є рукопис.
Роботу виконано в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти і науки України, м. Івано-Франківськ.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор
Лисенко Неллі Василівна,
Прикарпатський національний університет імені
Василя Стефаника, кафедра теорії та методики
дошкільної освіти, завідувач, м.Івано-Франківськ.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор
Тарасенко Галина Сергіївна,
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського, кафедра дошкільної
та початкової освіти, завідувач, м.Вінниця;
кандидат педагогічних наук, доцент
Казакова Наталія Вікторівна,
Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія,
кафедра шкільної педагогіки та психології, доцент,
начальник відділу педагогічної практики, м. Хмельницький.
Захист відбудеться “17” грудня 2013 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.053.01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-й корпус, зала засідань.
Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32.
Автореферат розісланий “ ” листопада 2013 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і доцільність дослідження. Сучасному етапу розвитку освіти в Україні притаманні процеси інтенсивного переосмислення цінностей, пошуки нового в теорії та практиці вищої педагогічної школи України. Динамізм сьогодення спонукає освіту гнучко реагувати на соціоекономічні зміни, а отже, першочергове завдання вищих навчальних закладів України полягає в забезпеченні загальноосвітньої школи високоосвіченими, інтелігентними, соціально зрілими і творчо спрямованими вчителями.
Оновлені концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до виховної роботи передбачають формування вміння самостійно й цілеспрямовано створювати власний виховний потенціал. Його успішність уможливлюють умови відповідного розуміння вчителем такого виховного засобу, як позакласна виховна робота.
Об’єктивна ситуація зумовлює доцільність пошуку нових підходів у підготовці майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами з урахуванням вимог сучасних шкіл України.
Теоретичним підґрунтям підготовки вчителя до позакласної виховної роботи з молодшими школярами є концепції виховного процесу, створені провідними ученими України та зарубіжжя: особистісно орієнтованого підходу до виховання (І. Бех); реалізації виховного потенціалу початкової освіти (О. Савченко); системного підходу до виховання (А. Макаренко); природного, вільного розвитку дитини (О. Нілл); прилучення вихованців до цінностей (О. Вишневський); формування духовності особистості на основі християнських моральних цінностей (О. Сухомлинська); виховання дитини на основі чесного діалогу вчителя – учня (П. Фрейре); виховання дитини як людини культури (Є. Бондаревська); виховання як саморозвивальної відкритої системи (О. Киричук); виховання творчої особистості (В. Моляко).
Проблема готовності вчителя до виховної взаємодії з учнями є стрижневим питанням педагогіки всіх часів. Її основи закладено в роботах класиків педагогічної науки (Я. Коменський, А. Макаренко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський та ін.). Важливими розглядаємо погляди на порушену проблему сучасних українських філософів: В. Андрущенка, Л. Губерського, І. Зязюна, В. Кременя, М. Михальченка, В. Огнев’юка та ін., психологів Б. Ананьєва, І. Беха, Л. Виготського, М. Дьяченка, Л. Кандибовича, О. Киричука, Н. Лєвітова, В. Моляки та ін.
Теорія і методика виховної роботи в початковій школі представлена в роботах Л. Болотіної, Т. Дем’янюк, Н. Казакової, С. Карпенчук, Б. Кобзаря, Н. Кудикіної, С. Мартиненко, В. Омеляненко, Г. Пустовіта, М. Сметанського, Г. Тарасенко та ін. Проблеми проектування організаційних форм виховної роботи вчителя презентовані в працях О. Безпалько, В. Вербеця, О. Коберника, Н.Олійник, Н. Яремчук та ін.
Педагогічна наука особливого значення надає професійній підготовці вчителів початкових класів. Фахова готовність майбутніх учителів до виховної діяльності стала об’єктом дисертаційних робіт С. Барановської, О. Демченко, О. Дубасенюк, І. Казанжи, Г. Кіт, С. Лавриненко, С. Литвиненко, Л. Мацук, Б. Нестеровича, О. Отич, Н. Савченко, З. Сироти, А. Степанко, Г. Троцко, О. Філіпп’євої, Л. Хомич, Г. Шаха, Г. Шпиталевської та ін. Підготовку майбутніх учителів до виховної діяльності досліджували в таких напрямах: готовність до здійснення національного виховання, до виховної роботи засобами народознавства на матеріалі пісенного фольклору, до створення виховних ситуацій, до музично-виховної та самоосвітньої діяльності, до естетичного виховання, до фізичного виховання, до валеологічного виховання, до економічного виховання, до правовиховної роботи.
Науковцями проведено низку досліджень, у яких висвітлюються проблеми формування окремих навичок, умінь та потреб школярів в умовах позаурочної діяльності (Т. Гуменникова, Г. Іваниця, О. Коркішко, О. Матвієнко, Ж. Петрочко, Н. Пташнік, С. Свириденко, К. Слесик, Г. Ясякевич та ін.).
Аналіз робіт вищезгаданих авторів свідчить про багатий теоретичний та емпіричний матеріал, що складає основу джерельної бази дослідження. Однак обмежений певною сферою застосування характер цих досліджень не створює цілісної картини про теоретико-методологічну природу позакласної виховної роботи в початковій школі. Результати аналізу дозволяють стверджувати про необхідність систематизації теоретичних положень, у яких визначено сутність, структуру й зміст готовності вчителя до організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами в сучасних умовах, а також потребу наукового обґрунтування питання розробки нового змісту й технологій підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи на засадах особистісно зорієнтованого освітнього процесу вищого навчального закладу в контексті інформатизації та глобалізації суспільства.
Актуальність дослідження також зумовлена наявністю суперечностей між:
зростаючими культурологічно-інформаційними запитами молодших школярів і підготовкою майбутніх учителів до розкриття інформаційно-виховного потенціалу позакласної виховної роботи;
між домінуванням в освітньому просторі імперативних методів і технологій і необхідністю збільшення комунікативно-творчої діяльності та самостійної проективно-виховної роботи майбутніх учителів;
між усвідомленням майбутніми вчителями потреби підвищення рівня їхньої професійної готовності, що необхідно для досягнення нової якості позакласної виховної роботи з молодшими школярами, та недостатньою розробленістю змісту, форм і методів підготовки студентів до цього.
Актуальність проблеми та недостатнє її дослідження в психолого-педагогічній літературі зумовило вибір теми дисертації – “Підготовка майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри теорії та методики дошкільної освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника в річищі теми “Підготовка майбутнього педагога до професійної діяльності в умовах трансформації суспільного устрою та інтегрування України в європейський освітній простір” (номер державної реєстрації – 0106U009432). Обрану тему затверджено вченою радою Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 4 від 15 грудня 2005 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 21 березня 2006 р.).
Мета дослідження – визначити, обґрунтувати й експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами.
Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до виховної діяльності в школі.
Предмет дослідження: педагогічні умови підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами.
Відповідно до мети дослідження, його об’єкта й предмета було визначено такі завдання:
з’ясувати суть та структуру готовності майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами;
розробити критерії, показники та визначити рівні готовності майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами;
обґрунтувати педагогічні умови та побудувати модель підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами;
розробити та експериментально перевірити методику підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами.
Гіпотеза дослідження: успішність підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами уможливлюється шляхом забезпечення низки педагогічних умов: формування в майбутніх учителів комплексу знань та виховних умінь на засадах єдності теорії й практики; упровадження методики комунікативно-творчої діяльності студентів у систему підготовки їх до виховної роботи; включення майбутніх педагогів у самостійну проективно-виховну роботу на основі рефлексивної оцінки власної діяльності.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять теорії наукового пізнання, що розглядають людину як найвищу цінність і вирішальний фактор соціального життя; ідеї провідних морально-етичних теорій, положення про активність суб’єкта в пізнавальній діяльності, особистісно зорієнтований та діяльнісний підходи до формування професійної компетентності майбутнього педагога; висновки та положення з філософії неперервної професійної освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, М. Лукашевич, В. Лутай, М. Михальченко, В. Огнев’юк та ін.); гуманістична парадигма освіти (Ш. Амонашвілі, І. Бех, Є. Бондаревська, І. Зимняя, В. Сухомлинський та ін.); концептуальні положення розвитку теорії і методики професійної освіти вчителя (О. Абдулліна, Ю. Бабанський, С. Гончаренко, Р. Гуревич, І. Зязюн, Н. Лисенко, Н. Мойсеюк, Н. Ничкало, О. Савченко, М. Сметанський, О. Сухомлинська, В. Шахов, О. Шестопалюк та ін.); дослідження фахової підготовки майбутнього вчителя початкових класів (В. Бондар, Н. Бібік, М. Вашуленко, І. Казанжи, Н. Казакова, С. Мартиненко, О. Матвієнко, Б. Нестерович, І. Пальшкова, Г. Тарасенко, Л. Хомич, І. Шапошнікова та ін.); концепцією педагогічної майстерності педагога як умови оптимізації педагогічного процесу (І. Кривонос, Н. Тарасевич та ін.); фундаментальні ідеї професійної психології (Г. Балл, А. Бізяєва, А. Вербицький, Н. Кузьміна, Ю. Кулюткін, А. Маркова, В. Семиченко, В. Рибалка та ін.); системний і діяльнісний підходи як інструменти дослідження й оцінки педагогічної діяльності (Б. Ананьєв, І. Блауберг, М. Каган, Н. Кузьміна, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн та ін.).
Із метою розв’язання визначених завдань використано такі методи дослідження:
Серед теоретичних методів дослідження основними були: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури, за допомогою якого визначались науково-теоретичні засади проблеми підготовки вчителя початкових класів до позакласної виховної роботи з дітьми, з’ясовувались умови їхньої підготовки до досліджуваної діяльності; метод моделювання, за яким створювалась відповідна організаційно-педагогічна модель фахової підготовки; метод мисленого експерименту, що уможливлював здійснення критичної рефлексії проміжних результатів і висновків.
Серед емпіричних методів дослідження були такі: опитування, аналіз продуктів творчо-проективної діяльності майбутніх педагогів, вивчення позитивного досвіду фахової підготовки вчителів початкових класів в умовах ВНЗ, пряме й непряме спостереження, самоспостереження, що сприяло пошукам оптимальних шляхів удосконалення фахової підготовки вчителя початкових класів, тестування, яке проводилось із метою з’ясування динаміки засвоєння студентами знань, самооцінка, педагогічний експеримент, кількісний та якісний аналіз його результатів.
Експериментальні дані оброблялись за допомогою методів математичної статистики.
Експериментальна база дослідження. Експериментальною роботою охоплено вищі педагогічні навчальні заклади України ІV рівня акредитації: Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, Мукачівський державний університет, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Загалом дослідженням було охоплено 1518 студентів і 185 викладачів та вчителів початкової школи Івано-Франківської області.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що:
уперше обґрунтовано та експериментально перевірено ефективність педагогічних умов підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами (забезпечення формування в майбутніх учителів комплексу знань і виховних умінь на засадах єдності теорії й практики; впровадження методики комунікативно-творчої діяльності студентів у систему підготовки їх до виховної роботи; включення майбутніх педагогів у самостійну проективно-виховну роботу на основі рефлексивної оцінки власної діяльності); побудовано модель підготовки майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами; обґрунтовано змістові характеристики структурних компонентів готовності майбутнього вчителя до позакласної виховної роботи: мотиваційно-ціннісного (професійно-особистісні якості), когнітивно-інформаційного (професійні інформаційно-методичні знання) та діяльнісно-рефлексивного (проектувально-технологічні та рефлексивно-творчі вміння); розроблено критерії та показники визначення рівнів сформованості готовності майбутніх учителів до позакласної виховної роботи з молодшими школярами та методику їхнього впровадження;
уточнено ґенезу позакласної виховної роботи як важливої складової навчально-виховного процесу в школі кінця ХІХ – першої половини ХХ століття; зміст поняття “готовність до позакласної виховної роботи” в умовах глобалізації та інформатизації суспільства;
дістали подальшого розвитку механізми організації навчально-виховного процесу майбутніх учителів у ВНЗ з урахуванням особливостей організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами.
Практичне значення дослідження полягає в розробці методики та впровадженні в практику підготовки майбутніх учителів авторського спецкурсу “Методика організації позакласної виховної роботи з молодшими школярами”, систематизації та узагальненні фактичних матеріалів. Джерельна база дослідження слугує основою для розширення, доповнення й оновлення змісту підготовки майбутніх учителів.
Теоретичні положення та методичні прийоми, апробовані в дисертації, можуть бути використані в процесі вдосконалення викладання загальнопедагогічних дисциплін у ВНЗ ІІ–IV рівнів акредитації, а також у системі післядипломної освіти вчителів початкових класів.
Основні положення й результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 1/4738 від 27.11.2012 р.); Мукачівського державного університету (довідка № 2789 від 28.11.2012 р.); Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 01–08/03/1707 від 20.12.2012 р.); Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 756 від 26.10.2012 р.); Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17–14/4064 від 23.11.2012 р.).
Апробація результатів дослідження здійснювалась на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: “Викладач і студент: проблеми ефективної співпраці” (Черкаси, 2006); “Народні звичаї, традиції та обряди: етнорегіональний вимір у полікультурному просторі освіти” (Івано-Франківськ – Львів, 2009); “Професійна підготовка вчителів початкової школи: сучасні тенденції та перспективи розвитку” (Луцьк, 2012); “Проблеми компетентнісного підходу у підготовці майбутніх вчителів: тенденції та перспективи” (Кривий Ріг, 2012); на звітних наукових і науково-практичних семінарах викладачів кафедри іноземних мов Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2005– 2012 рр.), кафедри філології і методики початкової освіти і кафедри теорії та методики дошкільної освіти Педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (2005–2012 рр.).
Публікації. Матеріали з теми дисертаційної роботи відображено в 15 працях. Серед них – 11 статей у фахових виданнях із переліку, затвердженого ВАК України, 2 тез доповідей у збірниках міжнародних та всеукраїнських конференцій та 1 навчально-методичні рекомендації. Одноосібних праць – 14.
1 2 3