ЗМІСТ
Вступ
1.Аналiтичний огляд
Перспективи виробництва скляноi тари та характеристика виробiв
Особливостi використання сучасного технологiчного обладнання в
виробництвi cклотари
1.2.1. Вимоги к конструкціям скловарних печей
1.2.2. Піч для варки скломаси без викида тепла і шкідливих речовин
до атмосфери
1.2.3. Машина для формування склотарних виробів
1.2.4. Ванна скловарної печі
1.2.5. Переваги використання FMT 24 S у виробництві скла
1.3 Використання техногенних матеріалів у виробництві склотари 1.3.1. Вплив добавки 1% P2O5 на властивості тарного скла
1.3.2. Крейда для скляної промисловості
1.3.3. Використання замінювача кальційованої соди в скловарінні
2.Обгрунтування району будiвництва заводу
3. Технологiчна частина
3.1. Вибiр складу скла та характеристика сировини 3.1.1. Сировинні матеріали для введення SiO2
3.1.2 Сировинні матеріали для введення A2O3
3.1.3 Сировинні матеріали для введення лужноземельних металів
3.1.4 Сировинні матеріали для введення оксидів лужних металів
3.1.5 Склобій
3.1.6 Вибір і розрахунок основного технологічного обладнання
3.2. Складування та зберігання сировини
3.3. Оброблення сировинних матеріалів
3.3.1 Лінія підготовки піску
3.3.2 Лінія підготовки доломіту
3.3.3 Лінія підготовки соди та сульфату натрія
3.3.4 Лінія підготовки склобою
3.3.5 Підготовка інших матеріалів
3.4. Дозування компонентів та змішування шихти
3.15. Розрахунок шихти
Висновок
Перелік джерел інформації
ВСТУП
„Склом називають всі аморфні тіла, одержані шляхом переохолодження розплаву, незалежно від їх хімічного складу і температурної ділянки твердіння. Внаслідок поступового підвищення в‘язкості вони набувають властивості твердих тіл, при цьому процес переходу з рідкого становища у склоподібне повинен бути зворотнім.”
Скло – штучний матеріал який має такі властивості, як прозорість. Твердість хімічна стійкість, термостійкість. Крім того скло має властивості, які залежать від його прозорості. Завдяки цьому скло широко використовують майже у всіх галузях техніки, медицині, у наукових дослідженнях , та у побуті.
Скло отримують шляхом термічної обробки шихти, яка є сумішшю природних або штучних сировинних матеріалів. Шихту завантажують у піч, і при визначеній температурі та витримці, отримують розплав – скломасу. При охолодженні скломаси в‘язкість її зростає, що надає можливість формувати вироби шляхом видування, прокатки, витягування, пресування чи пресовидування.
В залежності від практичного використання скляних виробів змінюється хімічний склад скла, форма, розміри, та спосіб їх виготовлення.
Сучасна скляна промисловість виготовляє найрізноманітніші вироби – промислове та побутове листове скло, скляні труби і ізолятори, медичне та парфумерне скло, тарне та сортове скло, піноскло, скловолокно, ситали та інше.
Тарне скло займає досить велику частку від загального об‘єму продукції, що виготовляють скляні заводи. Це відбувається тому, що тарне скло використовується для фасування зберігання та транспортування різноманітних рідких пастоподібних та твердих продуктів.
Перевагами скляної тари, що обумовлюють широке її використання у різноманітних галузях промисловості та в побуті є: гігієнічність, прозорість, можливість виготовлення тари різноманітних розмірів та форми, можливість герметичного закривання та багаторазового використання, доступна ціна.
Скло не виділяє шкідливих речовин, не має запаху, забезпечує тривале зберігання продуктів, добре миється та дезінфікується, легко утилізується, має добрі декоративні можливості. Крім того, скляна промисловість забезпечена найбагатшими сировинними ресурсами.
3. ТЕХНОЛОГIЧНА ЧАСТИНА
3… Вибір складу скла
Склад тарного скла призначеного для механізованого вироблення масових виробів, по вмісту основних компонентів можна вважати стабілізованим. Деякі відмінності складів скла пов’язані з видом склотари, способом її виготовлення та призначенням. Можливим є застосування добавок деяких оксидів або зміна їх сполучення для поліпшення експлуатаційних і технологічних властивостей скла.
Основні оксиди, що утворюють скло (при виготовленні тари), містяться в ньому в наступних кількостях, (мас. %)
Таблиця 3... – хімічний склад забарвленого скла.
| Тип скла | Вміст оксидів, мас. % | |||||
| SiO2 | Al2O3 | Fe2O3 | СаО+MgО | Na2O | SO3 | |
| коричневе | 71,2 | 2,8 | 0,08 | 11 | 14,2 | 0,3 |
| відхилення, % | ||||||
| ±0,5 | ±0,5 | ±0,01 | ±0,2 | ±0,2 | ±0,02 | |
3…. Характеристика сировини
3.1.1. Сировинні матеріали для введення SiO2.
Кварцовий пісок.
Кварцовий пісок являється основним матеріалом для введення в скло SiO2. Якість кварцового піска визначається вмістом в ньому кремнезему та домішок. Кварцові піски високої якості повинні містити 99 – 99,8% кремнезему та 1 – 0,2% домішок. Звичайно в кварцовому піску міститься домішки різноманітних мінералів: магнезиту, польового шпату, каоліну, карбонатів кальцію, магнію та ін. Для безкольорового скла найбільш шкідливими домішками є сполучення заліза, які фарбують скло в зелений або жовтий колір. При температурах варіння скла стійкими є дві форми: Fe2O3 та FeO, при чому, їх вплив на колір скла різний. Fe2O3 надає склу жовтого кольору, а FeO надає синій. Інтенсивність відтінку, який надає двохвалентне залізо у 15 більше ніж трьохвалентне, а причиною появи зеленого кольору є те, що у склі одночасно можуть існувати обидві оксидні форми. В залежності від того, яка форма переважає скло набуває відповідного жовтувато зеленого, або синювато зеленого кольору Крім сполучень заліза пісок може містити наступні фарбуючи оксиди: Cr2O3 та ТІО2.
У виробництві різноманітних видів склотари дозволяється вміст оксидів заліза в піску (в%):для безкольорової склотари до 0,1 для напівбілої склотари до 0,3. Для виробництва склотари, особливо пофарбованої в зелений колір, вміст оксидів заліза не нормується та у зв’язку з цим часто використовуються піски, видобуток яких можна організувати неподалік від скляного заводу. Розміри зерен піску, та особливо кількісне відношення зерен по розмірам, дуже важливо враховувати при варінні скла. У випадку використання однорідних за розмірами зерен піску досягається рівномірне їх розчинення з утворенням гомогенного розплаву. У виробництві склотари бажано вживати такі кварцові піски, в яких вміст фракції розміром 0,2 – 0,5мм складає 85-90%. Бажано вживати дрібний, з гострокутною формою зерен, пісок тому, що в цьому разі значно підвищується швидкість розчинення завдяки збільшенню реакційної поверхні. Це в свою чергу прискорює процес варіння.
Хімічний склад піску(мас. %):
SiO2 – 98,64;
Al2O3 – 0,44;
Fe2O3 – 0,65;
в.п.п. – 0,21;
важка фракція – 0,54.
Пісок відповідає ДСТу 22551-77.
1 2 3 4 5 6 7 8