Зміст
Вступ 2
Емоції 3-4
Основні емоції 4
Розподіл на чотири принципи 4
Перший принцип 4
Формулювання принципу 4
Пояснення принципу 4
Четвертий принцип 4-5
Формулювання принципу 4-5
2.2.2 Пояснення принципу 5
Четвертий принцип 5
Формулювання принципу 5
Пояснення принципу 5
Четвертий принцип 5-7
Формулювання принципу 5-6
Пояснення принципу 6-7
Висновок 7
Джерела 8
Вступ
Значення емоцій. Виявляється, що емоції є корисним інструментом, який можна активно використати. Було доведено, що низький градус емоцій вносить дезорганізацію, а високий – призводить до швидкого виснаження. Для кожної людини працюють основні налаштування емоцій, проте ви можете організувати їх під себе, створити оптимальні режими. Давайте подивимося, як це працює, які чотири основні закони діють у цій галузі.
Емоції
Емоції (від лат. emovere – збуджувати, хвилювати) – це особливий клас процесів і станів, що з оцінкою значимості для індивіда які у нього чинників і які виражаються передусім формі безпосередніх переживань задоволення чи незадоволення його актуальних потреб. Вони є одним з основних механізмів регуляції діяльності та супроводжуютьпрактично будь-які прояви активності людини.
Базовою формою емоцій виступає емоційний тон відчуттів, що є генетично обумовленими переживаннями гедонічного знака, що супроводжують життєво важливі враження, наприклад, смакові, температурні, больові. Іншою формою емоцій є афекти, що представляють дуже сильні емоційні переживання, пов'язані з активною поведінкою щодо вирішення екстремальної ситуації. На відміну від афектів власне емоції мають виражену прив'язку до локальних ситуацій, що утворилася прижиттєво. Їх виникнення може відбуватися і без дії актуальної ситуації їхньої освіти, у цьому аспекті вони виступають орієнтирами діяльності.
Головна особливість людських емоцій полягає в тому, що в суспільно-історичній практиці було вироблено особливу емоційну мову (мова образів), яка може передаватися як деякий загальноприйнятий опис. Найбільш суттєвими характеристиками емоцій є їх модальність (позитивна та негативна) та інтенсивність.
Одна з найбільш помітних функцій емоцій – оцінка того, що відбувається у зовнішньому чи внутрішньому світі людини – добре це для людини чи погано, шкідливо чи корисно, подобається їй чи ні. Залежно від модальності оцінки ситуації людиною, вона або уникатиме її, або намагатиметься у ній перебувати, діяти. В основі такої оцінки можуть лежати суб'єктивні очікування та цілі. Людині властиво прагнути до визначеності в інтерпретації того, що відбувається. У ситуації невизначеності зростає тривожність, і людина може іноді вибрати будь що замість невизначеності, що триває. Емоції також сигналізують про важливість того, що відбувається для людини: більш значуще викликає сильніші емоції. Зазвичай людина швидко реагує на все, що відбувається з близькими йому людьми, і, як правило, досить байдуже до того, що відбувається з випадковими перехожими.
Основні емоції
Основними емоціями є:
Радість - відчуття щастя, веселість, насолода, задоволеність, блаженство, гордість, збудження, зачарованість, задоволення, ейфорія, визнання, дружелюбність, довіра, доброта, симпатія, захопленість, захоплення.
Здивування - схвильованість, шок.
Сум - занепокоєння, безрадісність, жаль, вина, сором, самотність, смуток, розпач.
Страх - тривога, побоювання, нервозність, занепокоєння, переляк, погане передчуття, настороженість, сумнів, напруженість, страх, паніка.
Гнів - злість, роздратування, обурення, обурення, образа, ворожість, досада, нервозність, агресія.
Огида - зневага, гидливість, зневага, антипатія, ворожість.
Розподіл на чотири принципи
Перший принцип
Формулювання першого принципу:
«Чим вище емоційне збудження, тим якісніша людина виконує свою роботу.»
Пояснення принципу:
Рівень емоційного збудження впливає на ефективність процесів. Поступово емоційне збудження сягає свого піку, який також відомий як оптимальний емоційний стан. Потім, якщо емоційне збудження продовжує зростати, ефективність виконання роботи знижується. Це підтверджується законом Йеркса-Додсона. Він говорить, що є оптимальний емоційно-мотиваційний рівень, якого необхідно прагнути. Якщо емоції перевершують цю планку, то в людини зникає бажання вчитися, вона зацікавлена лише в результаті. З'являється страх не одержати цей результат. Занадто сильні емоції стають вашим ворогом, вони впливають на появу діяльності іншого роду, концентрують вашу увагу не на тому, що потрібно зараз.
Другий принцип
Формулювання:
«Рівень збудження має бути зворотнім рівню складності завдання».
Пояснення принципу:
Цей принцип не такий простий та має низку застережень. Високий рівень збудження позитивно позначається на виконанні найпростіших дій. Людина бадьориться, перестає бути млявою і пасивною. Середні за складністю справи мають супроводжуватися середнім збудженням. А при виконанні серйозних завдань варто зменшити вплив емоцій на діяльність людини, щоб зробити їх добре. Якщо ви відчуваєте високий рівень збудження, краще не приступати до складних завдань. Перейдіть на те, що не вимагає серйозної мозкової діяльності. Заберіться на столі, упорядкуйте папір. У спокійному стані варто звернути увагу на складніші справи. Так можна досягти максимальної концентрації уваги та ефективності. Іноді підвищене збудження виникає під час трудового чи навчального дня, коли потрібно виконувати складні завдання. Намагайтеся зняти перезбудження. Можна ненадовго перейти на простіші дії, пожартувати, використовувати жести підтримки, щоб зняти вплив емоцій.
Третій принцип
Формулювання:
«Третій принцип Чим вище емоційна напруга, тим гірше ми вибираємо».
Пояснення принципу:
Через вплив емоцій на фізичний стан ми можемо позбутися можливості мислити розумом. Вогнища збудження набувають сили, вони починають домінувати над пам'яттю. Так ми перестаємо бачити правильні рішення. Інтенсивні емоції змушують ігнорувати контраргументи. Людина вважає себе абсолютно правою.
Четвертий принцип
Формулювання:
«Існують активні та пасивні емоції.».
Пояснення принципу:
Цей принцип подібний до правила руху по реверсивній смузі. Існує дві групи емоцій. Перша – активні, позитивні емоції людини, також звані стеричними. Сюди відносяться ті почуття, які сприятливо впливають на організм, наприклад захоплення, радість, подив. Друга група – це пасивні емоції, також звані астенічними. Нудьга, смуток, апатія, сором. Вони негативно впливають на життєві процеси нашого організму. Обидві групи емоцій працюють за принципом одностороннього руху.
Робота стіничних емоцій відбувається в такий спосіб. Якщо людина відчуває радість або подив, то її мозок та інші органи отримують додаткове харчування через розширення кровоносних судин. Людині невластива втома, навпаки, вона намагається більше працювати, перебувати у русі. Нам знайома ця ситуація, коли радість змушує бігати, кричати, стрибати від захоплення, голосно сміятися та сильно жестикулювати. Ми відчуваємо додаткову енергію, силу, яка змушує нас рухатись. Радісний чоловік відчуває приплив бадьорості. Понад те, розширення кровоносних судин стимулює мозок на продуктивну роботу. У людини можуть виникнути яскраві та неординарні ідеї, він швидше думає і краще розуміє. У всіх галузях спостерігається позитивна роль емоцій у житті. Прямо протилежний вплив емоцій на людину спостерігається за астенічних емоцій. Кровоносні судини звужуються, через що внутрішні органи і, найголовніше, мозок відчувають нестачу харчування, анемію. Сум (або інші астенічні емоції) стимулюють блідість шкіри, зниження температури. Людина може відчувати озноб, утруднення дихання. Звичайно, якість розумової діяльності знижується, виникає апатія і млявість. Людина втрачає інтерес до виконання завдань, повільніше розуміє. Астенічні емоції провокують втому та слабкість. З'являється бажання сісти, оскільки ноги перестають тримати. Якщо пасивні емоції надають довгостроковий вплив на організм, то і всі життєві процеси починають відчувати їх негативний вплив (може виникнути депресія, вийтиз якої не завжди просто). Правило одностороннього руху, про який говорилося вище, працює у разі однозначних почуттів. Це правило має незначні винятки. Але 90% однозначних емоцій можуть або зменшити людський потенціал, або збільшити його. Але вплив емоцій на діяльність людини може бути настільки простим. Існують також неоднозначні емоції, які і виступають смугами з реверсивним рухом. Вони можуть мати різну спрямованість, від якої залежить, чи буде вплив на організм сприятливим або негативним. Найкраще зрозуміти принцип роботи допоможе така емоція як гнів. Якщо гнів використовується як психологічний вплив на оточення, то ефективність роботи групи та її рівновагу руйнуються. Змінюються емоції та поведінка людини у групі. Проте гнів може стимулювати внутрішню силу людини, що навпаки, підвищує ефективність її роботи. Гнів може позитивно впливати на конфліктні ситуації, що вони розвиваються повільно. Він стимулює появу розбіжностей, які раніше не виникали, не були обговорені. Гнів загострює конфлікт, що веде його вирішення. Тому емоції людини можна розподілити за такими групами:
однозначні емоції, що позитивно впливають на діяльність;
однозначні емоції, що негативно впливають на діяльність;
неоднозначні емоції, що надають двоякий вплив залежно від їхньої спрямованості.
Висновок: у реферативній роботі міститься інформація про емоції у житті людини, їх різновид, якості, вплив та необхідність. Наявність емоції у нашому житті дозволяє нам реагувати на оточуючі чинники, на позитивні та негативні події. Вони насичують людину снагою до праці та рухають її вперед у важкі часи, супроводжують у найскрутніші та найщасливіші часи її життя.
Реферативна робота складає цінність для людей зацікавлених у темі, не залежно від віку та статі.
Джерела:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Эмоция
https://familydoctor.ru/about/publications/psikhoterapiya/emotsii.html
https://peaasi.ee/ru/ основные-эмоции/
https://kvartiraidoma.ru/uk/documents/emocii-ih-vliyanie-na-zdorove-i-povedenie-cheloveka-referat.html