Перманганат калію
Фармакодинаміка
У присутності легких органічних речовин, що окиснюються (компоненти тканин, гній), легко відщеплює кисень і перетворюється на діоксид марганцю, який залежно від концентрації розчину чинить терпку, подразнювальну або припікаючу дію. Кисень, що вивільнюється, має протимікробні та дезодоруючі властивості.
Покази
Інфіковані рани, опіки, виразки. Дерматомікози. Вагініт, уретрит, цистит, баланопостит. Фарингіт, ларингіт, тонзиліт. Отруєння опіоїдами, фосфором (застосовують для промивання шлунка). Для припікання місця укусу комах і змій.
Побічна дія
Калію Перманганат у розчинах високої концентрації може спричинити подразнення тканин, при підвищеній чутливості тканини - опік. При потраплянні внутрішньо у людей зі зниженою кислотністю шлункового соку спричиняє гемотоксичну дію (метгемоглобінемія).
Рецепт
Rp.: Sol. Kalii permanganatis 0,1 % 500 ml
D.S. Для промывания ран
Rp.: Sol. Kalii permanganatis 1 % 20 ml
D.S. По 30 - 40 капель на стакан воды (для полоскания)
Rp.: Sol. Kalii permanganatis 5% 50 мл
DS. Для обработки ожогов
Амоксицилін
Фармакодинаміка
Амоксицилін - напівсинтетичний антибіотик групипеніциліні в, який діє бактерицидно, пригнічуючи синтез клітинної стінкимікро організму. Руйнується бета-лактам азами. Активний відносно такихграм позитивних бактерій, як Streptococcus spp., Pneumococcus spp., Corynebacteriumdiphtheriae, Staphylococcus spp. (за винятком штамів, які продукують бета-лактамази), Enterococcus spp. (за винятком E.faecium), Bacillus anthracisListeria monocytogenes; грам негативних бактерій - Neisseria gonorrhoeae,N.meningitidis, Haemophilus influenzae (за винятком штамів, які продукують бета-лактамази), Bordetella pertussis, Salmonella spp., Shigella spp.,Escherichia coli, Proteus mirabilis, cпірохет (Leptospira spp., Borrelia spp.) та ін.
Не активний відносно індол позитивних штамів Proteus spp, Pseudomonasaeruginosa, Enterobacter spp., Serratia marcescens.
У комбінації з метронідазолом проявляє активність відносно Helicobacterpylori.
Показання
Лікування бактеріальних інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами:
інфекції верхніх та нижніх дихальних шляхів, ЛОР-органів (бронхіт, пневмонія, ангіна, абсцеси легенів, коклюш, отит та ін.);
інфекції сечостатевої системи (пієлонефрит, пієліт, простатит, цистит, уретрит, безсимптомна бактеріурія у дітей та вагітних жінок);
гінекологічні інфекції (септичний аборт; аднексит; ендометрит, гонореята ін.);
інфекції шлунково-кишкового тракту (черевний тиф, шигельоз, сальмонельоз);
інфекції жовчних шляхів (холангіт, холецистит);
інфекції шкіри та м'яких тканин;
Лайм-бореліоз, лептоспіроз.
Препарат застосовується також для профілактики інфекційного ендокардит упри хірургічних втручаннях.
У комбінації з метронідазолом показаний при хронічному гастриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцяти палої кишки, що викликані Helicobacter pylori.
Побічна дія
Можливі алергічні реакції: кропив'янка, еритема, набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт, рідко - лихоманка, біль у суглобах, еозинофілі я; дуже рідко - анафілактичний шок. Рідко можливий розвиток дисбактеріозу (особливо у пацієнтів з хронічними захворюваннями або зниженою резистентністю організму).
При застосуванні в комбінації з метронідазолом можливі нудота, діарея, анорексія, запори, біль в епігастральній ділянці, глосит, стоматит; рідко -гепатит, псевдомембранозний коліт, алергічні реакції (кропив'янка, ангіо невротичнийнабряк), інтерстиціальний нефрит, порушення гемопоезу.
При тривалому застосуванні високих доз препарату можливі запаморочення, атаксія, сплутаність свідомості, депресія, периферичні нейропатії, судоми.
Рецепт
Rp.: Tab. Amoxicillini 0,5
D.t.d. №20
S.: По 1 таб. 3 р/д
Rp.: Caps. Amoxicillini 0,25
D.t.d. №20
S.: По 1 капсуле 2 раза в день
Rp.: Susp. Amoxicillini 250 mg/5 ml
D.t.d. N 1
S. Внутрь по 1 столовой ложке 2 раза в день
Левамізол
Фармакодинаміка
Левамізол має швидку антигельмінтну дію. У гангліоподібних утвореннях нематод левамізол спричиняє деполяризуючий нейром’язовий параліч. Таким чином паралізовані нематоди видаляються з організму нормальною перистальтикою кишечнику протягом 24 годин після прийому препарату.
Показання
Аскаридоз, некатороз, анкілостомідоз
Побічна дія
З боку серцево-судинної системи:відчуття серцебиття1;
з боку системи крові та лімфатичної системи: агранулоцитоз2, лейкопенія2;
психічні розлади:безсоння1;
з боку центральної нервової системи:судоми1, запаморочення1, енцефалопатія3, головний біль1;
з боку шлунково-кишкового тракту: біль у животі1, діарея1, нудота1, блювання1;
з боку імунної системи:можливі реакції гіперчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж та ангіоневротичний набряк.
У поодиноких випадках можуть виникати головний біль, безсоння, запаморочення, відчуття серцебиття, судоми, диспептичні явища, такі як нудота, блювання, біль у животі, діарея. Ці ефекти виражені негостро, короткочасні і минають самостійно.
При застосуванні великих доз або при тривалій терапії може спостерігатися лейкопенія та агранулоцитоз.
Є повідомлення про розвиток реакцій з боку центральної нервової системи (енцефалопатії) через 2–5 тижнів після прийому препарату. У більшості випадків вони були оборотні і раннє лікування кортикостероїдним засобом поліпшувало стан.
Рецепт
Rp.: Tab. Levamisoli 0.15 N 3
D.S. По 1 таблетке 1 раз в сутки, повторить курс через 2 недели
Rp.: Tab. Levamisoli 0,05 N. 2
D. S. Принять внутрь 1 таблетку после ужина, запивая 1/2 стакана воды (ребенку 5 лет при аскаридозе)
Римфампіцин
Фармакодинаміка
Напівсинтетичний антибіотик широкого спектра дії групи рифампіцинів. Чинить бактеріостатичну, а у високих концентраціях - бактерицидну дію. Високоактивний відносно мікобактерій туберкульозу, він також є протитуберкульозним препаратом І ряду. Високоактивний відносно грампозитивних мікроорганізмів (стафілококів, у тому числі множинно стійких; стрептококів, палички сибірки, клостридій), а також відносно деяких грамнегативних мікроорганізмів. Діє на збудників бруцельозу, хвороби легіонерів, висипного тифу, лепри, трахоми. Стійкість до препарату розвивається швидко.
Показання
У комплексній терапії:
· туберкульозу різної локалізації, туберкульозного менінгіту, а також атипових мікобактеріозів;
· інфекційно-запальних захворювань нетуберкульозної природи, спричинених чутливими до препарату забрудниками (у тому числі тяжких форм стафілококової інфекції, лепри, легіонельозу, бруцельозу);
· безсимптомного носійстваN . meningitidesдля елімінації менінгококів з носоглотки і профілактики менінгококового менінгіту.
Побічна дія
3 боку травного тракту: нудота, блювання, діарея, біль у животі, зниження апетиту, анорексія, ерозивний гастрит, псевдомембранозний коліт, відчуття дискомфорту.
З боку гепатобіліарної системи: підвищення активності печінкових трансаміназ у сироватці крові, гіпербілірубінемія, гепатит, дискомфорт у правому підребер’ї.
З боку шкіри: припливи, свербіж, висипання, кропив’янка, екзантема, ексфоліативний дерматит, пемфігоїдна (пухирчаста) реакція, мультиформна еритема, включаючи синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лайєлла і васкуліт.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи ангіоневротичний набряк, бронхоспазм, анафілактичний шок, анафілаксію.
Інші: артралгія, гарячка, герпес, сльозотеча.
З боку системи крові: лейкопенія, нейтропенія, гемолітична анемія, тромбоцитопенія з/без пурпури (частіше при інтермітуючій терапії), еозинофілія; агранулоцитоз, синдром внутрішньосудинної коагуляції. При перших проявах пурпури терапію рифампіцином слід припинити, оскільки були повідомлення про церебральні крововиливи та летальні наслідки при продовженні або поновленні терапії рифампіцином після розвитку пурпури.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення зору/зниження гостроти зору, порушення координації рухів, атаксія, дезорієнтація, психози.
З боку ендокринної системи: порушення менструального циклу, недостатність надниркових залоз у хворих із порушенням функції надниркових залоз.
З боку сечовидільної системи: нефронекроз, інтерстиціальний нефрит, гостра ниркова недостатність (оборотна), гіперурикемія.
Інші: забарвлення в оранжево-червоний колір сечі, калу, слини, мокротиння, поту, слизу, може стійко забарвлювати м’які контактні лінзи, індукція порфірії, міастенія, міопатія, загострення подагри, задишка і свистяче дихання, крововиливи у мозок, зниження артеріального тиску.
При нерегулярному прийомі або при відновленні лікування після перерви можливі грипоподібні симптоми (головний біль, запаморочення, епізоди гарячки, озноб, артралгія).
За рахунок вмісту допоміжних речовин можливий розвиток алергічних реакцій, у тому числі відстрочених.
Рецепт
Rp.: Rifampicini 0,15
D. t. d; N. 30 in caps.
S. По 1 капсуле З раза в сутки за 30-60 мин до еды
Азидотимідин
Фармакодинаміка
Противірусний препарат з високою активністю проти ретровірусів, у тому числі і вірусу імунодефіциту людини. Препарат вибірково інгібує реплікацію вірусної ДНК за рахунок конкурентної блокади зворотної транскриптази. Потрапляючи в клітину (як в інфіковану, так і вінтактну) зидовудин за участю, відповідно, клітинних тимідинкінази, тимідилаткінази і неспецифічної кінази фосфорилується з утворенням моно-, ди- ітри фосфатних сполук. Зидовудин-трифосфат діє одночасно як інгібітор і, в той жечас, як субстрат для дії реверсивної транскриптази вірусу. Зидовудин-трифосфат, що має структурну подібність зтимідином-три фосфатом, конкурує з ним за зв'язок з ферментом, вбудовується впровірус і, тим самим, блокує подальше нарощування ланцюга вірусної ДНК і, таким чином, робить неможливим синтез вірусної ДНК. Прийом зидовудину сприяє збільшенню кількості Т 4 клітин (показників імунного статусу) за рахунок чого збільшується здатність організму чинити опір інфекції.
Показання
Азидотимідин, у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, застосовується для лікування ВІЛ-інфекції у дорослих і дітей.
Побічна дія
Анемія (що потребує відміни/зниження дози Азидотимідину, іноді виникає необхідність угемотрансфузіях), нейтропенія і лейкопенія. Ці побічні ефекти виникають, якправило, через застосування високих доз (1500 мг/доба), а також у хворих напізніших стадіях СНІДу (особливо у разі початкового зниження гемопоетичноїфункції кісткового мозку) і хворих зі зниженням вмісту Т-хелперів (Т 4) нижче 100 000 в 1 мл. Інші побічні ефекти: диспептичні розлади (нудота, блювання, відсутність апетиту, біль у животі, діарея, метеоризм), підвищення в крові активності «печінкових» трансаміназ, гіперкреатинінемія, підвищення активності сироваткової амілази, пропасниця, розвиток вторинної інфекції, головний біль, висип, біль у м'язах, парестезії, безсоння, відчуття дискомфорту, астенія, сонливість, спотворення смаку, кардіалгія, депресія, прискорення сечовипускання, озноб, кашель.
Рецепт
Rp. "Azidothymidin" 100 mg
D.t.d. № 100 in caps.
S. По 1 капсуле 5 раз в сутки
Бійохінол
Фармакодинаміка
Бійохінол (протисифілітичний) володіє хіміотерапевтичною активністю щодо трепонем. ТМеханізм хіміотерапевтичної дії мало вивчений. Бійохінол блокує сульфгідрильні групи ферментних системних трепонем. Препарат показує також протизапальну дію. Таке поєднання властивостей сприяє швидкому розсмоктування сифілідів та гибелі трепонем, одночасно нормалізуючи серологічні реакції.
Показання
- всі форми сифілісу (у співпраці з препаратами пенициллина);
- неспецифічні ураження центральної нервової системи: арахноенцефаліт (запалення оболонок тканин мозку), менінгомієліт (одночасне запалення оболонок і тканин спинного мозку) та ін .;
- травми черепа.
Побічна дія
Можливі:
Слюнотеча
Гінгівіти
Стоматити
Дерматити
Вісмутова нефропатія
Альбумінурія
Поліневрія
Неврит трійчастого нерву
Рецепт
Rp.: Sol. “Biiochinolum” 100 ml
D. S. по схеме
Доксициклін
Фармакодинаміка
Доксициклін - напівсинтетичний антибіотик групи тетрациклінів широкого спектра дії. Зумовлює бактеріостатичну дію за рахунок пригнічення синтезу білка збудників у результаті блокування зв’язку аміноацил-транспортної РНК (тРНК) з комплексом «інформаційна РНК (іРНК) - рибосома».
Активний щодо грампозитивних бактерій: аеробних коків -Staphylococcus spp . (у т. ч. тих, що продукують пеніциліназу),Streptococcus spp . (у т.ч.Streptococcus pneumoniae); аеробних спороутворюючих бактерій -Bacillus anthracis; аеробних неспороутворюючих бактерій -Clostridium spp . Доксициклін активний також щодо грамнегативних бактерій: аеробних коків -Neisseria gonorrhoeae; аеробних бактерій -Escherichia coli;Shigella spp .,Salmonella spp .,Enterobacter spp .,Klebsiella spp .,Bordetella pertussis, а також відносноRickettsia spp .,Treponema spp .,Mycoplasma spp .,Chlamydia spp
До дії доксицикліну стійкіPseudomonas aeruginosa,Proteus spp .,Serratia spp ., більшість штамівBacteroides fragilis
Показання
Лікування інфекцій, спричинених чутливими штамами грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів та деякими іншими мікроорганізмами, а саме:
·інфекції дихального тракту: пневмонія та інші захворювання нижніх дихальних шляхів, спричинені чутливими штамамиStreptococcus pneumoniae,Haemophilus influenza,Klebsiella pneumoniae; пневмонія, спричиненаMycoplasma pneumoniae; хронічні бронхіти, синусити;
·інфекції сечовивідного тракту: інфекції, спричинені чутливими штамами видуKlebsiella,Enterobacter, а також бактеріямиEscherichia coli,Streptococcus faecalis;
·інфекції, що передаються статевим шляхом:
-інфекції, спричиненіChlamydia trachomatis, включаючи неускладнені уретральні та ендоцервікальні інфекції та інфекції прямої кишки;
- негонококові уретрити, спричиненіUreaplasma urealyticum (T-mycoplasma);
- м’який шанкр, пахова гранульома, венерична гранульома;
- препарат є альтернативним для лікування гонореї та сифілісу;
·інфекції шкіри: акне при необхідності застосування антибіотикотерапії.
Лікування інфекцій, спричинених мікроорганізмами, чутливими до тетрациклінів, а саме:
·офтальмологічні інфекції: інфекції, спричинені чутливими бактеріямиG onococci,S taphylococciта Haemophilus influenza. Інфекція, що спричиняє трахому, не завжди елімінується, що підтверджується при проведенні імунофлуоресцентного аналізу. Для лікування паратрахоми препарат можна застосовувати як монотерапію або в комбінації з іншими лікарськими засобами;
·рикетсійні інфекції: група висипних тифів, плямиста гарячка скелястих гір, гарячка Ку, кліщова гарячка, ендокардит, спричиненийCoxiella;
·інші інфекції: орнітоз, бруцельоз (при застосуванні у комбінації зі стрептоміцином), холера, бубонна чума, епідемічний зворотний тиф, кліщова зворотна гарячка, туляремія, меліоїдоз; тропічна малярія, що резистентна до хлороквіну, та гострий кишковий амебіаз (при застосуванні у комбінації з амебіцидом).
Альтернативне лікування лептоспірозу, газової гангрени, правця.
Профілактика наступних станів: японська річкова гарячка, діарея мандрівника (спричинена ентеротоксичноюEsheriсhia coli), лептоспіроз, малярія. Профілактику малярії слід проводити відповідно до діючої практики через можливість розвитку резистентності.
Побічна дія
Кров та лімфатична система: анемія, в т.ч. гемолітична анемія, лейкопенія, лейкоцитоз, тромбоцитопенія, нейтропенія та еозинофілія, лімфоцитопенія, лімфаденопатія, поява атипових лімфоцитів, токсичної грануляції гранулоцитів, порушення згортання крові, зниження активності протромбіну, гематурія, порфірія.
Імунна система: реакції гіперчутливості, включаючи анафілактичний шок, анафілаксію, артеріальну гіпотензію, перикардит, тахікардію, ангіоневротичні набряки, диспное (в т.ч. при бронхоспазмі, загостренні бронхіальної астми), генералізовані висипання, загострення системного червоного вовчака, сироваткову хворобу, периферичні набряки і кропив’янку; анафілактоїдні реакції, анафілактоїдна пурпура. Повідомлялося про випадки DRESS-синдрому (медикаментозна екзантема з еозинофілією та системними проявами), реакції Яриша-Герксгеймера. Серед тетрациклінів існує повна перехресна алергія. Препарат містить барвник «Жовтий захід FCF» (Е110), який може спричинити алергічні реакції, ут.ч. бронхіальну астму.
Шкіра та підшкірна клітковина: свербіж, висипання, в т.ч. макулопапульозні, еритематозні, пустульозні, реакції фотосенсибілізації, мультиформна еритема, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, фотооніхолізис, зміна кольору нігтів, гіперпігментація шкіри.
Нервова система: випинання тім’ячка у немовлят та доброякісна внутрішньочерепна гіпертензія (псевдопухлина головного мозку) у підлітків та дорослих, першими симптомами якої можуть бути головний біль, запаморочення, відчуття втоми, нечіткість зору, скотоми, диплопія, нудота, блювання; гіпестезія, парестезії, занепокоєння, тривожність, відчуття нездужання, сплутаність свідомості, сонливість. Можливі судоми, депресія, галюцинації.
Органи чуття :шум у вухах, вертиго; кон’юнктивіт, періорбітальний набряк. Надходили повідомлення про випадки тривалої/постійної втрати зору, порушення/втрату нюху та смакових відчуттів, які іноді були лише частково зворотними.
Судинна система: припливи, хвороба Шенлейна-Геноха, диспное.
Травна система: нудота, блювання, сухість у роті, фарингіт, біль у животі, диспепсія (в т.ч. печія/гастрит), дисфагія, діарея, панкреатит, стеаторея, зниження апетиту/анорексія. Повідомлялося про випадки езофагіту і утворення виразок стравоходу у пацієнтів, які приймали капсули і таблетки доксицикліну. Загальні симптоми езофагіту і виразок стравоходу включають одинофагію, біль у грудях і дисфагію. Коліт, викликаний мікроорганізмомClostridium difficile, ентероколіт, запальні ураження (з моніліальним розростанням) в аногенітальній ділянці.
Гепатобіліарна система: повідомлялося про випадки гепатотоксичності з транзиторним підвищенням рівня печінкових трансаміназ у крові, порушенням функції печінки; гепатити, жовтяниця, жирова дистрофія печінки, печінкова недостатність.
Ефекти, зумовлені біологічною дією: при тривалому застосуванні високих доз антибіотиків, у т.ч. доксицикліну, можливий розвиток суперінфекції, що може спричинити розвиток кандидозу, глоситу, глософітії, стоматиту, стафілококового ентероколіту, CDAD, псевдомембранозного коліту, свербежу в анальній зоні, запального ураження аногенітальної зони (внаслідок кандидозу), вульвовагініту.
Ендокринна система: при тривалому застосуванні тетрациклінів спостерігалося коричнево-чорне забарвлення мікропрепарату тканини щитовидної залози. Функція щитовидної залози при цьому не порушується. Можлива гіпоглікемія.
Опорно-рухова система : артралгія, міалгія.
Сечовидільна система : дозозалежне підвищення рівня сечовини крові. Повідомлялося про випадки інтерстиціального нефриту, гострої ниркової недостатності, анурії.
Інше: тетрацикліни можуть спричинити зміну кольору зубів, гіпоплазію зубної емалі.
Рецепт
Rp.: Caps. Doxycycli 0,1 №30
D.S. в первый день по I к. 2 р. утр. и веч., затем – 1 каждый день.
Діамантовий зелений
Фармакодинаміка
Антисептичний засіб для зовнішнього та місцевого застосування. Чинить антимікробну дію. Препарат активний відносно грампозитивних бактерій.
Показання.
Гнійно-запальні процеси шкіри (піодермія, фурункульоз, карбункульоз, блефарит) легкої форми, а також обробка операційного поля, шкірних покривів після операцій та травм.
Побічна дія
Алергічні реакції (свербіж, кропив’янка). При попаданні розчину на слизову оболонку ока виникає печіння, сльозотеча, можуть з’явитися опіки.
Рецепт
Rp.: Sol. Viridis nitentis spirit. 1% — 50 ml
D. S. Для смазывания пораженных участков кожи
Rp.: Viridis nitentis 2,0
Spir. aethylici 70% - 100 ml
M., f. sol.
D. S. Наружное (для смазывания кожи при пиодермии)
Rp.: Viridis nitentis 0,3
Spir. aethylici 70% - 10 ml
Aq. destill. 20 ml
M., f. sol.
D.S. Наружное (для смазывания краев век при блефарите).
Піразинамід
Фармакодинаміка.
Протитуберкульозний засіб II ряду. Піразинамід перетворюється у фармакологічно активну піразиноєву кислоту з участю мікобактеріальних піразинамідаз у кислому середовищі макрофагів. Залежно від концентрації піразинаміду та чутливості мікобактерій туберкульозу проявляє бактеріостатичний або бактерицидний ефект. Активний тільки щодо мікобактерій туберкульозу.
Показання
Лікування усіх форм туберкульозу (в комбінації з іншими туберкулостатичними препаратами).
Побічна дія
З боку травного тракту: диспептичні явища, біль в епігастрії, шлунку, відсутність апетиту, нудота, блювання, діарея, пептична виразка, металевий присмак у роті.
З боку гепатобіліарної системи: порушення функції печінки, підвищення рівня печінкових трансаміназ, білірубіну, тимолової проби; гепатомегалія; у поодиноких випадках виникнення гострої атрофії печінки, що залежить від дози; жовтяниця.
З боку сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит; у поодиноких випадках - міоглобінурична ниркова недостатність внаслідок рабдоміолізу, дизурія, біль при сечовипусканні. З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, порушення сну, підвищена збудливість, депресія; у поодиноких випадках - галюцинації, судоми, сплутаність свідомості, периферична нейропатія, парестезії.
З боку системи крові: тромбоцитопенія, еозинофілія, анемія, сидеробластна анемія, вакуолізація еритроцитів, порфірія, підвищення концентрації сироваткового заліза, гіперкоагуляція, схильність до утворення тромбів, спленомегалія.
З боку серцево-судинної системи: зниження артеріального тиску, неприємні відчуття у ділянці серця, відчуття жару, гіперемія обличчя.
З боку органів дихання: утруднене дихання, задишка, сухий кашель.
З боку кістково- м’язової системи: артралгія, припухлість суглобів, скутість у суглобах, міалгія, рабдоміоліз, подагричні напади.
З боку шкіри і підшкірної клітковини: гіперемія, шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, фотосенсибілізація, акне, токсико-алергічний дерматит.
З боку імунної системи: анафілактоїдні реакції, ангіоневротичний набряк, гарячка; у поодиноких випадках - анафілактичний шок.
Інші: загальна слабкість, нездужання, гіперурикемія, пелагра, гіпертермічний синдром.
Рецепт
Rp: Таb. Pirazinamidi 0,5 N60
D.S. По 1 табл. 1 раз в день, утром после еды.
Кетоконазол
Фармакодинаміка
Кетоконазол - це синтетичне похідне імідазолдіоксолану, що проявляє протигрибкову активність щодо дерматофітівTrichophyton spp., Epidermophyton floccosumта Microsporum spp., а також дріжджів, у тому числіMalassezia spp .таCandida spp.Особливо виражений ефект щодоMalassezia spp .
Кетоконазол інгібує біосинтез ергостеролу у грибах та змінює склад інших ліпідних компонентів у мембрані.
Крем кетоконазолу дуже швидко усуває свербіж, який зазвичай супроводжує інфекції, спричинені дерматофітами та дріжджами, а також при станах шкіри, зумовлених наявністюMalassezia spp .Симптоматичне покращення спостерігається до появи перших ознак одужання.
Показання.
Для місцевого застосування при лікуванні інфекцій шкіри, спричинених дерматофітами: епідермофітії тіла, рук, ступнів, пахової епідермофітії, спричиненихTrichophyton rubrum,Trichophyton mentagrophytes,Microsporum canisтаEpidermophyton floccosum,а також для лікування кандидозу шкіри і висівкоподібного лишаю.
Побічна дія
Лікування Кетоконазолом зазвичай переноситься добре.
При індивідуальній підвищеній чутливості до Кетоконазолу або інших похідних імідазолу можливі алергічні реакції та прояви побічної дії на шлунково-кишковий тракт (нудота, блювання, діарея або запор, абдомінальний біль), тромбоцит опенія, головний біль, запаморочення, розлади сну, парестезія.
У разі виникнення побічних реакцій застосування препарату необхідно припинити і негайно звернутися до лікаря.
Рецепт
Rp: Tab. Ketoconazoli 0,2 N 30
D.S. По 1 таб. 1 раз в день в течение 2-8 недель.
Гентаміцин
Фармакодинаміка
Гентаміцин є антибіотиком групи аміноглікозидів з широким спектром дії. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням рибосомальних субодиниць 30S. Тестиin vitro підтверджують його активність відносно різних видів грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів:Escherichia coli,Proteus spр. (індолпозитивний та індолнегативний),Pseudomonas aeruginosa,Klebsiella spр., Enterobacter spр., Serratia spр.,Citrobacter spр.,Salmonella spр.,Shigella spр.іStaphylococcus spр. (включаючи пеніцилін- та метицилінрезистентні штами). Нижчевказані мікроорганізми, як правило, стійкі до гентаміцину: Streptococcus pneumoniae, більшість інших видів стрептококів, ентерококів,Neisseria meningitidis,Treponema pallidum та анаеробні мікроорганізми, такі якBacteroides spр. абоClostridium spр
Показання
Бактеріальні інфекції, спричинені чутливою до гентаміцину мікрофлорою, зокрема: інфекції нижніх відділів дихальних шляхів, ускладнені урогенітальні інфекції, інфекції кісток та суглобів, зокрема остеомієліт, інфекції шкіри та м’яких тканин, інфіковані опікові рани, абдомінальні інфекції (перитоніт), інфекції центральної нервової системи, зокрема менінгіт у комбінації з β-лактамними антибіотиками, септицемія.
Побічні дії
З боку органів слуху та вестибулярного апарату:ототоксичність (ураження VIII пари черепно-мозкових нервів, особливо якщо термін лікування триває 2-3 місяці) - шум у вухах, зниження слуху, вестибулярні та лабіринтні порушення, необоротна глухота.
З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння:першіння у горлі, задишка.
З боку шлунково-кишкового тракту:нудота, блювання, підвищена спрага, втрата апетиту, стоматит, в окремих випадках - псевдомембранозний коліт.
З боку печінки і жовчовивідних шляхів:підвищення активності печінкових трансаміназ, гіпербілірубінемія.
З боку нирок та сечовидільної системи:нефротоксичність (порушення функції нирок) - олігурія, азотемія, протеїнурія, мікрогематурія, інтерстиціальний нефрит, ниркова недостатність, в окремих випадках - нирковий тубулярний некроз.
З боку обміну речовин, метаболізму: гіпомагніємія, гіпокальціємія, гіпокаліємія, гіпонатріємія.
З боку нервової системи:головний біль, сонливість, сплутаність свідомості, посмикування м’язів, парестезії, відчуття оніміння, судоми, епілептичні напади, периферична нейропатія, енцефалопатія, порушення нервово-м’язової передачі.
З боку психіки:депресія, галюцинації, у дітей - психоз.
З боку серцево-судинної системи:зниження артеріального тиску.
З боку крові та лімфатичної системи:анемія, лейкопенія, гранулоцитопенія, тромбоцитопенія, еозинофілія, пурпура.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, в тому числі висипання, свербіж, гіперемія, кропив’янка, набряк Квінке, анафілактичний шок, розвиток суперінфекцій.
Загальні розлади та реакції у місці введення:загальна слабкість, біль у м’язах, набряки, гарячка, озноб, підвищене слиновиділення, порушення у місці введення (у тому числі гіперемія, ущільнення шкіри, атрофія або некроз підшкірної клітковини, при внутрішньовенному введенні - розвиток флебітів і перифлебітів).
Рецепт
Rp.: Sol. Gеntamycini sulfatis 4% pro inject 2 ml
D.t.d. №10
S. Вводить в/м по 2мл 2 р/д.
Йоддицерин
Фармакодинаміка
Антибактеріальний засіб широкого спектра дії, що чинить бактерицидну, протизапальну, місцевознеболювальну дію. Протимікробна і противірусна активність пов’язана з однаковим механізмом впливу на поверхневі полісахариди, ліпіди та білки біополімерів клітинної стінки збудників різних інфекцій.
Бактерицидна дія Йоддицерину® поширюється на стафілококи, стрептококи, менінгококи, гонококи, пневмококи, ешерихії, включаючи ентеропатогенні, інвазійні та токсикогенні штами, сальмонели, клебсієли, протей, серації, цитробактери, гемофільну паличку, псевдомонади, фузобактерії, клостридії, неклостридіальні анаероби, пептококи, мікоплазми, хламідії, віруси герпесу, вітряної віспи.
Препарат малоактивний щодо мікроорганізмів, які в своїй стінці мають віск і жировіск (мікобактерії туберкульозу, лепри, всі коринебактерії, нокардії), поверхня яких гідрофобна і не змочується Йоддицерином®.
На відміну від інших препаратів йоду, призначених для місцевого застосування, не концентрується і не накопичується в зоні дії, що виключає больову, подразнювальну та некротизуючу дії. Завдяки наявності в препараті димексиду, катіон йоду легко проникає крізь біомембрани, не пошкоджуючи мембранні структури. Крім того, диметилсульфоксид (димексид) здатний іонізувати молекули йоду, які чинять сильну бактерицидну дію на мікроорганізми безпосередньо в тканинах осередку гнійного запалення.
Показання
В хірургії - для лікування гнійних ран, опіків, відморожень, гнійних процесів у м’яких тканинах, гангрени, плевриту, перитоніту; в акушерстві та гінекології - для профілактики ускладнень після аборту, для лікування запальних процесів, ерозій, маститів; у дерматології та венерології - при мікробних та вірусних дерматитах, піодермії, герпесі губ та шкіри, трихомоніазі, гонореї; в проктології - при паропроктитах у стадії інфільтрації, в оториноларингології - при лікуванні отитів, гайморитів, синуситів; у стоматології - при стоматиті, гінгівіті, пародонтиті. Ефективний при лікуванні бактеріоносійства у верхніх дихальних шляхах.
Побічні дії
Розлади з боку імунної системи: реакції гіперчутливості.
Захворювання шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання, еритема, ангіоневротичний набряк, дерматит, кропив’янка, сухість шкіри.
Загальні розлади та зміни у місці введення:гіпертермія, адинамія, місцеві реакції, включаючибіль у місці нанесення, печіння, почервоніння на місці аплікації.
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, позиви до блювання, діарея.
Травми, отруєння та процедурні ускладнення: при тривалому застосуванні (більше 7-10 днів) можливі явища йодизму (нежить, шкірні висипання за типом кропив’янки, слинотеча, металевий присмак у роті, сльозотеча).
Розлади з боку крові та лімфатичної системи: нейтропенія (через системну реабсорбцію йоду при застосуванні на великі площі раневої поверхні і слизові оболонки).
Ендокринні розлади: гіпотиреоз, гіпертиреоз (через системну реабсорбцію йоду при застосуванні на великі площі раневої поверхні і слизові оболонки).
Дослідження:зміна результатів тестів функціональної активності щитовидної залози; зміни осмолярності крові.
Метаболізм і розлади харчування: метаболічний ацидоз, зміни рівня електролітів (гіпернатріємія).
Розлади з боку нирок та сечовидільної системи: порушення функції нирок, гостра ниркова недостатність.
Розлади з боку нервової системи:запаморочення.
Психічні розлади: безсоння.
Розлади з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння: бронхоспазм.
Рецепт
Rp. Sol. "Ioddicerinum" 25 ml
D.S. наружно в виде аппликаций
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) розчину глюкози 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть її в рецепті
Глюкоза бере участь у багатьох процесах обміну речовин в організмі, посилює окисно-відновні процеси в організмі, покращує антитоксичну функцію печінки. Вливання розчинів глюкози частково відновлює водний дефіцит. Поступаючи в тканини, вона фосфорилюється, перетворюючись в глюкозо-6-фосфат, який активно включається у ланки обміну речовин організму.
Розчин глюкози 5 % ізотонічний щодо плазми крові і при його внутрішньовенному введенні поповнює об’єм циркулюючої крові, при її втраті є джерелом поживного матеріалу, а також сприяє виведенню отрути з організму. Глюкоза забезпечує субстратне поповнення енергозатрат. При внутрішньовенних ін’єкціях активізує метаболічні процеси, покращує антитоксичну функцію печінки, посилює скорочувальну активність міокарда, розширює судини, збільшує діурез.
Розчин глюкози 10% гіпертонічний підвищує осмотичний тиск крові, покращують обмін речовин, підвищує скоротливість міокарду, покращує антитоксичну функцію печінки, розширює судини, збільшує діурез.
Показання: для відновлення об’єму рідини при гіпер- та ізотонічній дегідратації, для запобігання порушення водно-електролітного балансу під час оперативних втручань, при інтоксикаціях(отруєння наркотиками, ціанідами, окисом вуглецю), при гіпоглікемії та захворюваннях печінки, з метою осмотерапії при недостатньому діурезі, колапсі і шоці, при тяжких інфекційних захворюваннях, декомпенсації серцевої діяльності, при геморагічних діатезах, як розчинник для лікарських засобів
Побічні ефекти: гіперволемія, гіпокаліємія, гіпофосфатемія, гіпомагніємія, гіпонатріємія гостра лівошлуночкова недостатність, гіперглікемія, тромбофлебіт.
З боку імунної системи: алергічні реакції (гіпертермія, шкірні висипання, ангіоневротичний набряк, шок).
З боку шлунково-кишкового тракту:
дуже рідко - нудота центрального походження.
Rp. Sol. Glucosae 5% -200,0
Sterilisetur!
D.S. Для підшкірних ін’єкцій.
Rp.: Sol. Glucosi 5% - 500,0
D.t.d. N.10
S. Вводити в/в капельно.
Rp. Sol. Glucosae 10% 20,0
D. t. d. N. 6 in amp.
S. Для в/в ін’єкцій.
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) флуконазолу 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть його в рецепті
Флуконазол — синтетичний протигрибковий препарат, що відноситься до класу азолів широкого спектра дії. Препарат має як фунгістатичну, так і фунгіцидну дію, що залежить від концентрації препарату в крові. Механізм дії флуконазолу полягає у інгібуванні синтезу стеролів, залежних від цитохрому Р450 у клітинах грибків, що приводить до пошкодження клітинних мембран грибків, блокує перетворення ланостеролу клітин грибків в ергостерол, підвищує проникність клітинної мембрани, порушує її ріст і реплікацію. Не володіє антиандрогенною активністю. Активний при оппортуністичних мікозах.
Показання:
- криптококовий менінгіт;
- кокцидiоїдоз;
- інвазивні кандидози;
- кандидози слизових оболонок, включаючи кандидоз ротоглотки та кандидоз стравоходу, кандидурія, хронічний кандидоз шкіри і слизових оболонок;
- хронічний атрофічний кандидоз (кандидоз, спричинений використанням зубних протезів) при неефективності місцевої терапії.
Профілактика у дорослих таких захворювань, як:
- рецидив криптококового менінгіту у пацієнтів з високим ризиком його розвитку;
- рецидив кандидозу ротоглотки або стравоходу у пацієнтів з ВІЛ з високим ризиком його розвитку;
- профілактика кандидозних інфекцій у пацієнтів із тривалою нейтропенією (наприклад у пацієнтів зі злоякісними захворюваннями крові, які отримують хіміотерапію, чи у пацієнтів при трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин).
Побічна дія:
Найчастішими побічними реакціями є головний біль, біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання, висипання, підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ) та лужної фосфатази крові.
Розлади з боку системи крові та лімфатичної системи:анемія. агранулоцитоз, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
Розлади з боку імунної системи:анафілаксія.
Метаболічні та аліментарні розлади: зниження апетиту, гіпертригліцеридемія, гіперхолестеринемія, гіпокаліємія.
Психічні порушення: безсоння, сонливість.
Розлади з боку нервової системи: головний біль, судоми, запаморочення, парестезії, порушення смаку, тремор.
Розлади з боку органів слуху та вестибулярного апарату: вертиго.
Розлади з боку серця: пароксизмальна шлуночкова тахікардія типу «пірует», подовження інтервалу QT.
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту: біль у черевній порожнині, діарея, нудота, блювання, запор, диспепсія, метеоризм, сухість у роті.
Гепатобіліарні розлади: підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази, холестаз, жовтяниця, підвищення рівня білірубіну, печінкова недостатність, гепатоцелюлярний некроз, гепатити, гепатоцелюлярне ураження.
Розлади з боку шкіри та підшкірної тканини: висипання, свербіж, медикаментозний дерматит, кропив’янка, підвищене потовиділення, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, гострий генералізований екзантематозний пустульоз, ексфоліативний дерматит, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя, алопеція.
Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини: міалгія.
Загальні розлади та реакції у місці введення:підвищена втомлюваність, нездужання, астенія, гарячка.
Rp.: Fluconazoli 0,05
D.t.d. № 20 in caps. gel.
S. По 1 капсулі 1 раз в день всередину.
Дайте відповіді на запитання: 1) фармакодинаміка (механізм дії і основні ефекти) метронідазолу 2) покази до призначення 3) побічна дія 4) Випишіть його в рецепті
Метронідазол − являє собою синтетичний (похідна 5-нітроімідазолу), антипротозойний і антибактеріальний засіб. Механізм його дії полягає в біохімічному відновленні 5-нітрогрупи метронідазолу внутрішньоклітинними транспортними протеїнами анаеробних мікроорганізмів і найпростіших. Відновлена 5-нітрогрупа метронідазолу взаємодіє з ДНК мікроорганізмів, пригнічуючи синтез їх нуклеїнових кислот, що призводить до загибелі мікроорганізмів.
Лікування ефективне у разі:
- інфекцій центральної нервової системи (включаючи абсцес мозку, менінгіт);
- інфекцій легенів і плеври (включаючи некротизуючу пневмонію, аспіраційну пневмонію, абсцес легенів);
- ендокардиту;
- інфекцій шлунково-кишкового тракту і черевної порожнини, включаючи перитоніт, абсцес печінки, інфекції після операцій на товстій або прямій кишці, гнійні ураження абдомінальної або тазової порожнини;
- гінекологічних інфекцій (включаючи ендометрит після гістеректомії або кесаревого розтину, пологову гарячку, септичний аборт);
- інфекцій ЛОР-органів і ротової порожнини (включаючи ангіну Сімановського-Плаута-Вінсента);
- інфекцій кісток і суглобів (включаючи остеомієліт);
- газової гангрени;
- септицемії з тромбофлебітом.
При змішаних аеробних та анаеробних інфекціях слід застосовувати додатково до препарату Метронідазол відповідні антибіотики для лікування аеробних інфекцій.
Профілактичне застосування завжди показане перед операціями з високим ризиком анаеробних інфекцій (перед гінекологічними та інтраабдомінальними операціями).
Побічні ефекти:
З боку системи крові і лімфатичної системи:лейкопенія, гранулоцитопенія і тромбоцитопенія, нейтропенія, панцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія.
Під час тривалого застосування необхідно обов’язково проводити регулярний контроль формули крові.
З боку імунної системи: реакції гіперчутливості від легкого до помірного ступеня, включаючи шкірні реакції, ангіоневротичний набряк і медикаментозну гарячку, тяжкі системні реакції гіперчутливості: анафілаксія аж до анафілактичного шоку, тяжкі шкірні реакції.
Тяжкі реакції вимагають негайного терапевтичного втручання.
Психічні розлади:дратівливість, депресія, підвищена збудливість, слабкість, пригнічений настрій, психотичні розлади, у тому числі сплутаність свідомості, галюцинації.
З боку нервової системи:головний біль, запаморочення, порушення сну, судоми, периферична нейропатія (міалгія, парестезія), відчуття важкості та поколювання у кінцівках, енцефалопатія, розвиток підгострого мозочкового синдрому (атаксія, дизартрія, порушення координації рухів, ністагм, тремор), диплопія, міопія, фебрильні прояви, невропатія здорового нерва/неврит.
При появі судом або ознак периферичної нейропатії слід негайно повідомити лікаря.
З боку органів зору:розлади зору, включаючи нечіткість зору, зниження гостроти зору, зміни кольорового зору, двоїння в очах, короткозорість, окулогірний криз (окремі випадки).
З боку серця:зміни на кардіограмі (згладжування T-хвилі).
З боку шлунково-кишкового тракту:блювання, нудота, діарея, глосит і стоматит, відрижка з гірким смаком, відчуття важкості в епігастральній ділянці, епігастральний біль, відсутність апетиту, сухість або металевий присмак у роті, обкладений язик, панкреатит, знебарвлення язика, волохатий язик (наприклад, через надмірний розвиток фунгальної флори).
З боку ендокринної системи: порушення лібідо, дисменорея.
Гепатобіліарні розлади:аномальні значення печінкових ензимів і білірубіну, гепатит, жовтяниця, ураження клітин печінки, випадки печінкової недостатності, які вимагали проведення трансплантації печінки, у пацієнтів, які лікувалися метронідазолом у комбінації з іншими антибіотиками.
З боку шкіри і підшкірних тканин:алергічні шкірні реакції, включаючи свербіж, уртикарію, мультиформну еритему, висип; кропив’янка, гіперемія шкіри, синдром Стівенса-Джонсона (окремі повідомлення), токсичний епідермальний некроліз.
З боку опорно-рухової системи та сполучних тканин:артралгії, міалгія.
З боку нирок і сечовивідних шляхів:забарвлення сечі у червоно-коричневий колір (зумовлено присутністю розчинних у воді пігментів, які є продуктом метаболізму метронідазолу), дизурія, цистит, енурез, відчуття печіння у сечовипускальному каналі, зростання імовірності розвитку грибкової флори піхви (кандидози).
Загальні розлади і порушення у місці введення:біль, тривала гіперемія, гіперемія або набряк у місці ін’єкції, тромбофлебіт (місцево), пустульозний висип, слабкість.
Інші: синусит, фарингіт, асептичний менінгіт.