Ім'я файлу: Ататомія (2).docx
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 18.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
туризм.docx
Гірський туризм.doc
Розширення: docx
Розмір: 28кб.
Дата: 18.04.2023
скачати
Пов'язані файли:
туризм.docx
Гірський туризм.doc
Практична робота № 11
Тема: Периферична нервова система.
Горбатюк Катерина
Мета: вивчити топографію черепно-мозкових нервів (розміщення ядер, місця виходу з мозку і місця виходу з черепа) та спинномозкових нервів (утворення сплетень, хід нервів) і області іннервації. Виховувати бережливе ставлення до здоров’я.
Теоретичне обґрунтування
(Прочитайте)
Спинно - мозкові нерви (31 пара) розділяють на 8 пар шийних, 12 пар грудних, 5 пар поперекових, 5 пар крижових і 1 пару куприкових нервів. Треба підкреслити, що кожен спинномозковий нерв по функції змішаний, тому що утворюється із переднього (рухового) та заднього (чутливого) корінців і ділиться на чотири гілки (передню, задню, менінгіальну і сполучну). Важливо запам'ятати, що передні гілки грудних спинномозкових нервів сплетень не утворюють і називають міжреберними нервами. На собі і на товаришах слідує показувати хід цих нервів.
Закономірності розподілу черепномозкових та спинномозкових нервів:
а) нерви розходяться в сторону від середньої лінії, на якій розміщується
центральна нервова система (головний і спинний мозок).
б) у відповідності за принципом двохсторонньої симетрії, нерви парні і
йдуть симетрично.
с) нерви йдуть по найкоротшій відстані від місця виходу із спішного чи головного мозку до органу.
д)поверхневі шкірні нерви супроводять підшкірні нерви, глибокі нерви супроводять артерії, вени і лімфатичні судин, утворюючи разом з ними судинно-нервові пучки.
і) нерви, що знаходяться в судинно-нервових пучках розміщуються на поверхнях, що згинаються, даних областей тіла в захищених місцях.
Перебіг роботи
Завдання 1. Заповнити таблицю «Черепні нерви». Використовуйте конспект лекції.
| Номер пари, назва | Характеристика (чутливий, руховий, змішаний) | Початок, область іннервації |
| І пара Нюховий нерв | Чутливий | Лежить на основі мозку в ділянці лобової частки. Нюховий нерв проводить подразнення від нюхових рецепторів із порожнини носа в мозок: спочатку в сосочкоподібні тіла проміжного мозку, а потім по склепінню в гачок закрутки морського коника, де міститься мозковий кінець нюхового аналізатора. |
| II Зоровий | Чутливі | Починається у сітківці ока, пучки волокон від кожного ока прямують до головного мозку, де частково перетинаються, утворюючи зорове перехрестя, і продовжуються як зорові шляхи до таламуса. Передача інформації від паличок та колбочок, тобто забезпечення функції зору |
| III Окоруховий | Рухові | Починається у вентральній частині середнього мозку, проходить через верхню очноямкову щілину, після чого розгалужується на кілька гілок, що іннервують окорухові (окрім верхнього косого та бічного прямого) м'язи. Соматичні рухові волокна іннервують чотири м'язи, що забезпечують рух очей: нижній косий, нижній, медіальний і верхній прямі. Парасимпатичні рухові волокна іннервують м'яз-звужувач зіниці та війковий м'яз, який регулює опуклість кришталика. |
| IV Блоковий | Рухові | Починається у дорсальній частині (єдиний нерв, який виходить з дорсальної поверхні стовбура мозку) середнього мозку, прямує вперед до верхньої очноямкової щілини, через який проходить разом із окоруховим нервом. Соматичні рухові волокна іннервують верхній косий м'яз ока. |
| V Трійчастий | Чутливі і рухові | Нерв виходить двома корінцями спереду середньої ніжки мозочка; прямує до чутливого трійчастого вузла, який власне утворює чутливий корінець своїми аксонами; рухові та пропріоцептивні волокна проходять транзитом вузол; перед виходом з черепа стовбур ділиться на три гілки: Очний нерв; Верхньощелепний нерв; Нижньощелепний нерв. |
| VI Відвідний | Рухові | Виходить з нижньої частини мосту (на межі з пірамідою довгастого мозку) до ока через верхню очноямкову щілину. Містить соматичні рухові волокна, що іннервують бічний прямий м'яз ока. |
| VII Лицевий | Чутливі і рухові | Виходить з мосто-мозочкового кута, входить до скроневої кістки через внутрішній слуховий прохід, деяку відстань проходить всередині кістки, де від нього поступово відходять великий кам'янистий, стремінцевий нерви та барабанна струна. Гілочки до мімічний м'язів виходять через шило-соскоподібний отвір. Рухові волокна іннервують мімічні м'язи, рухові волокна парасимпатичної нервової системи іннервують слізні залози, залози носової порожнини та піднебіння, підщелепні та під'язикові слинні залози. Чутливі волокна передають інформацію від смакових бруньок двох передніх третин язика. |
| VIII Присінково-завитковий | чутливі | Присінковий та завитковий нерви починаються від волоскових клітин апарату рівноваги та слухового апарату внутрішнього вуха відповідно, проходять через внутрішній слуховий прохід, зливаються в один присінково-завитковий нерв, що входить до мозку на межі між мостом та довгастим мозком. Передає сенсорну інформацію від органів слуху та рівноваги. |
| IX Язико-глотковий | Чутливі і рухові | Починається в довгастому мозку, через яремний отвір прямує до горла, задньої третини язика, каротидного синуса та слинної залози. Рухові волокна іннервують верхні м'язи глотки, парасимпатичні еферентні волокна — привушні слинні залози. Чутливі волокна передають інформацію від смакових рецепторів та відчуття дотику, тиску, болю від глотки і задньої третини язика, хеморецепторів каротидного тільця і барорецепторів каротидного синусу. |
| X Блукаючий | Чутливі і рухові | Починається в довгастому мозку, виходить із черепа через яремний отвір, після чого його гілки розгалужуються в область шиї, горла, та тулуба. Єдиний із черепних нервів, що виходить за межі голови і шиї. Рухові волокна іннервують м'язи глотки та гортані. Більшість еферентних волокон є парасимпатичними, вони передають нервові імпульси до серця, легень та органів черевної порожнини. Чутливі волокна доносять інформацію від органів черевної та грудної порожнини, барорецепторів дуги аорти, хеморецепторів каротидного та аортального тілець, смакових рецепторів задньої частини язика. |
| XI Додатковий | Рухові | Утворений двома корінцями: черепномозковим, що відходить від довгастого мозку, та спинномозковим, що відходить від верхньої частини (C1—C5) спинного мозку. Спинномозковий корінець входить у череп через великий отвір, об'єднується із черепномозковим у єдиний додатковий нерв, який після виходу із черепа через яремний отвір знову ділиться на дві гілки: черепномозкова приєднується до блукаючого нерва, а спинномозкова іннервує м'язи шиї. Черепномозкова гілка іннервує м'язи глотки, гортані та м'якого піднебіння, спинномозкова — трапецієподібний та грудинно-ключично-сосцеподібний м'язи. |
| XII Під'язиковий | Рухові | Починається рядом корінців у довгастому мозку, виходить із черепа через канал під'язикового нерва і прямує до язика. Іннервує м'язи язика, котрі забезпечують перемішування їжі, ковтання та утворення звуків під час мовлення. |
Дайте відповіді на контрольні питання:
Області іннервації черепномозкових нервів і їх функціональне значення:
Вони іннервують шкіру, м’язи, залози, внутрішні органи в ділянці голови. Деякі з них мають значну протяжність і іннервують внутрішні органи, які знаходяться в ділянці шиї, грудей і живота. Крім того черепні нерви є нервами органів чуття.
Завдання 2. Заповнити таблицю «Спинномозкові нерви».
| Сплетення нервів | Анатомічні особливості (розташування, область іннервації) | Перелік нервів, які належать до сплетення |
| Шийне сплетення | Утворюється черевними гілками чотирьох верхніх шийних нервів. Розміщене на глибоких м'язах шиї, зверху вкрите грудинно-ключично-соско-подібним м'язом. Нерви цього сплетення в основному іннервують шкіру, але воно дає гілки й до посмугованих м'язів. | Великий вушний, малий потиличний, надключичний, діафрагмальний. |
| Плечове сплетення | утворюється з чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки першого грудного нерва. Лежить це сплетення між переднім і заднім драбинчастими м'язами. Воно складається з надключичної та підключичної частин. | м'язово-шкірний нерв, серединний і ліктьовий нерви, медіально-шкірні нерви плеча і передпліччя і променевий нерв |
| Поперекове сплетення | утворюється черевними гілками трьох верхніх поперекових нервів і сполучними гілками від IV поперекового та XII грудного нервів. Це сплетення лежить позаду великого поперекового м;яза й прикрите ним спереду. До коротких нервів поперекового сплетення належать гілочки, що іннервують клубово-поперековий мяз, квадратний м яз поперека, частково мязи бічної та задньої стінок живота. | - м'язові (рухові) - клубуво-підчеревний нерв (змішаний) - клубово-пахвинний нерв (змішаний) - статево-стегновий нерв (змішаний) - бічний шкірний нерв стегна (чутливий) - стегновий нерв (змішаний) - затульний нерв (змішаний) |
| Крижове сплетення | розташоване у малому тазі і утворене передніми гілками крижових, а також V і частково IV поперекових спинномозкових нервів. Знаходиться це сплетіння в порожнині малого таза. Нерви крижового сплетення поділяються на короткі та довгі | Короткі нерви: верхній сідничний нерв нижній сідничний нерв статевий нерв Довгі нерви: задній шкірний нерв стегна бічний підошвовий нерв присередній підошвовий нерв |
Які особливості передніх і задніх гілок спинномозкових нервів? Які імпульси вони передають ?
Спинномозкові нерви формуються за рахунок нервових волокон передніх і задніх корінців, що відходять від спинного мозку.
За допомогою спинномозкових нервів відбуваються рухи частин тіла (довільні і мимовільні), а також чуття шкіри.
Зони чутливості. Поверхню шкіри можна поділити на зони — дерматоми. Вони іннервуються спинномозковими нервами. Невропатологи використовують голки та бавовняні китиці для визначення ділянок ушкодження нервів.
Сформулюйте висновки по проведеній роботі:Виконуючи практичну роботу я вивчила топографію черепно-мозкових нервів та спинномозкових нервів) і області іннервації.