Ім'я файлу: Сочинение.docx
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 20.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Культуризм.docx
2. Реферат.docx
Тема 1 (1).pdf
Розширення: docx
Розмір: 20кб.
Дата: 20.10.2020
скачати
Пов'язані файли:
Культуризм.docx
2. Реферат.docx
Тема 1 (1).pdf
"У громадянських війнах все є нещастям. Але немає нічого більш нещасним, ніж сама перемога.Переможцю, поступаючись тим, з чиєю допомогою він переміг, багато доводиться робити проти свого бажання."
Тема громадянської війни звучала у багатьох письменників. Страшні сторони цієї боротьби відобразили Й.Бабель в «Конармії», М.Булгаков у «Білій гвардії». Не залишили поза увагою цю тему і українські письменники. Так письменник з романтичною душею, неординарним світобаченням і оригінальним творчим почерком - Юрій Яновський, представив нам свій новелістичний роман «Вершники» , який визнан одним з кращих творів про громадянську війну.
Нас вражає початок роману — незвичайний і страшний водночас. У кривавий вир подій громадянської війни вводить нас новела "Подвійне коло".
І от непримиренні у своїй категоричності "вороги" сходяться на одному полі — п'ятеро рідних братів Половців готові вбити один одного заради високих, але різних ідей, нехтуючи людськими почуттями. Для них важливіші принципи та революційні переконання, аніж братерська любов і почуття матері. Один за одним гинуть брати: Андрій, Оверко, Панас — гинуть переможені своїми ж братами.
«Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду»,— казав колись старий Половець своїм синам. Але знехтували сини батьківським наказом і загинули, тому що не було між ними ні згоди, ані простого родинного почуття. Загубилось воно на жорстоких стежках громадянської війни, перевівся рід Половців, ніби й не було ніколи на землі таких людей.
Перемогла революція.
Але якою ціною дісталася ця перемога?! Безбожною! Брат ішов проти брата, батько проти сина, рід проти роду.
Чи можемо ми засуджувати того ж Андрія — офіцера царської армії, вояку "за веру, царя і отечество", чи Оверка — палкого прихильника української національної ідеї, чи Панаса, вільного, як вітер, і непокірного, чи Івана, який "працював на заводі й робив революцію"? Ні, звичайно. Всі ми різні й маємо право на свою точку зору і своє місце в житті.
Та на мою думку, братовбивство, як і вбивство матері не можна виправдати жодною ідеєю, хоч якою б високою і благородною вона не була!
Усі герої роману втілюють у собі людське й національне прагнення збудувати кращий світ на землі... Однак письменник стверджує думку, що цей світ неможливо побудувати на крові. Як і Хвильовий, Яновський показує, що постріл в іншу людину — це щоразу постріл у самого себе, у найсвятіше, що є в душі кожного. І через духовну і моральну деградацію кожного будівельника "світлого майбутнього" відбувається духовне спустошення і моральна деградація усього народу. Адже розпад одного роду Половців символізує розпад усього народу у вирі жорстоко-запеклої громадянської війни, яка стала трагедією української нації. Ця думка художньо втілюється в формі розрізнених, не пов'язаних між собою сюжетно сцен новел роману, які все ж об'єднуються почуттям автора, його переживанням не тільки за долю рідних братів, але й за долю усього народу.
Політична, соціальна ворожнеча не повинна затуляти родинні почуття — до такого висновку можна прийти, читаючи роман «Вершники».