1   2   3   4   5   6   7   8
Ім'я файлу: пз.docx
Розширення: docx
Розмір: 1133кб.
Дата: 26.05.2023
скачати
Пов'язані файли:
16. 04. лекція Тригери на БТ.docx
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Комп’ютерн
Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Комп’ютерн

10952,26 (грн)



Отже, накладні витрати складуть 10952,26 грн


5.1.8 Загальні витрати
Сума всіх попередніх витрат дає загальні витрати на розробку програмно-технічного рішення - В


(5.7)



10952,26 + 4380,9 + 3373,29 + 413,33 + 200 + 230,75 + 10952,26 = 30502,8 (грн)


Таким чином, сума витрат становить 30502,8 грн.
5.2 Розрахунок експлуатаційних витрат при використанні програмно-технічного рішення
5.2.1 Заробітна плата обслуговуючого персоналу
Заробітна плата обслуговуючого персоналу (Зобс) – працівників відділу (один працівник) - розраховується за формулою:
(5.8)
де: 12 - число місяців,

- М - місячний посадовий оклад працівника,

-  - доля часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи.
21600(грн)


5.2.2 Додаткова заробітна плата обслуговуючого персоналу
Розраховується як 40 50 % від основної заробітної плати обслуговуючого персоналу.

6840 (грн)
5.2.3 Нарахування на заробітну плату обслуговуючого персоналу
(5.9)

5.2.4 Витрати на електроенергію
Витрати на електроенергію (при живленні із електромережі) розраховуються за формулою:
(5.10)

де: В - вартість 1 кВт-год. електроенергії, В = 3,35 грн./кВт год;

П - потужність комп’ютера разом з принтером та іншими приладами, П=0,4 кВт;

Ф - фактична кількість годин роботи комп’ютера разом з принтером та іншими приладами за рік, Ф=1760 годин;

Кп - коефіцієнт використання потужності. Кп=0,95;

 - доля часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи.

5.2.5 Амортизаційні відрахування
Амортизаційні відрахування розраховуються за формулою:
, (5.11)
де: Ц - балансова вартість ноутбука, грн. Приблизно Ц= 27000грн;

- На - норма амортизації, % за рік. На = 20%;

-  - доля часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи.



5.2.6 Витрати на поточний ремонт
Витрати на поточний ремонт комп’ютерної техніки можна розрахувати за формулою:

Р =((0,04 0,1) Ц + (5.12)
де: Ц - балансова вартість персонального комп’ютера, Ц=27000 грн;

- Зр - заробітна плата робітників, що зайняті проведенням ремонтних робіт, грн., якщо для проведення ремонту окремо наймаються робітники;

-  - доля часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи.
1222,5 (грн)
Таким чином, витрати на ремонт складуть 1222,5 грн
5.2.7 Інші витрати
Інші витрати можна прийняти як 5% 10% від загальної суми усіх попередніх витрат.
(5.13)



Таким чином, інші витрати складуть 3926,14 грн

5.2.8 Експлуатаційні витрати
Сума витрат за всіма попередніми статтями дає величину експлуатаційних витрат при використанні програмного продукту - Е2.
(5.14)
(грн)
5.3 Розрахунок обсягу робіт при використанні програмного продукту
Для визначення обсягу робіт Q2 при використанні нового програмного продукту потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) в умовах, коли застосовується новий програмний продукт. Витрати часу працівниками на підготовку та роботу при застосуванні нового програмного продукту складають 10 хвилини, а при застосуванні старих, безкомп’ютерних технологій - 25 хвилин.

Обсяги робіт можна розрахувати за формулами:
та (5.15)
де: Q1 - обсяг робіт без застосування програми, умовних одиниць, штук, тощо;

Q2 - обсяг робіт при застосуванні нового програмного продукту, умовних одиниць, штук, тощо;

F - ефективний фонд часу роботи за рік, F= 1800 годин.

 - доля часу, який витрачає працівник на виконання робіт з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи.

ti - час виконання конкретної функції або роботи, хвилин.

Тоді для нашого прикладу для однозмінної роботи показники Q становлять:

(ум. од./рік)

(ум. од./рік)


5.4 Розрахунок річного економічного ефекту для споживача від

запровадження нового програмно-технічного рішення
Річний економічний ефект споживача розраховується за формулою:
(5.16)
де: Е1 - експлуатаційні витрати при використанні старого програмного продукту (або без використання програмного продукту – врахування однієї додаткової посади (з урахуванням зарплати та додаткових витрат і відрахувань становить 54445 грн.),

Е2 - експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту (43187,51 грн),

Q1 - обсяг робіт, що виконуються за рік при застосуванні старого програмного продукту або без його використання взагалі, (умовні одиниці, кількість функцій тощо),

Q2 - обсяг робіт, що виконуються за рік при застосуванні нового програмного продукту.
(грн.)
Таким чином, користуючись даним програмно-технічним рішенням користувач отримає умовну економію у розмірі 93960 грн.


5.5 Розрахунок терміну окупності витрат
Розрахунок терміну окупності проводиться по формулі:
(5.17)

Отже, упродовж 0,3 року (приблизно 4 місяці) даний програмний продукт поверне кошти, які були витрачені на його розробку.

В економічній частині дипломного проєкту було здійснено обґрунтування економічної доцільності розробки даного програмно-технічного рішення та виконані відповідні розрахунки.

Виконані розрахунки показали доцільність розробки. При використанні програмно-технічного рішення користувач отримає економічний ефект від впровадження розробки у розмірі Е = 93960 грн. Термін окупності складає приблизно 4 місяці.

На основі цих даних можна зробити висновок про високу економічну доцільність розробки та впровадження даного програмно-технічного рішення.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ
Одна з найголовніших державних задач - охорона життя та здоров’я громадян в процесі їх трудової діяльності, створення безпечних та нешкідливих умов праці. Відповідно закону України „ Про охорону праці ”, державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя та здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності підприємства, соціального захисту працівників, використання економічних методів управління охороною праці, міжнародного співробітництва в галузі охорони праці.

Термінал для під'єднання ПК до бортової мережі автомобіля виготовляється на стіклотекстолітовій основі, в яку впаюються радіоелементи. Для того, щоб виготовити плату потрібно провести процес травлення плати, що можна зробити декількома способами, всі способи передбачають використання хімічних речовин, які в деякій мірі шкідливо впливають на організм людини. Якщо не виконувати правила техніки безпеки можна потрапити під вплив цих речовин.

Наступним кроком при виконанні приладу - є свердління отворів. Працювати можна за станком або ручною дреллю. Не знаючи правил техніки безпеки може статись ураження електричним струмом або поранення рухомою частиною станка чи ручної дрилі. Після підготовки плати впаюються деталі, це робиться за допомогою паяльника. Під час паяння використовується флюс і припій, а при його використанні в повітря вивільняються пари. Для забезпечення нормального дихання працюючих необхідно правильно розрахувати вентиляцію приміщення. Радіодеталі досить малі і пайка повинна бути точною, робота передбачає напруження очей, тому і освітлення повинне бути правильно розрахованим, адже через мале освітлення будуть перенапружуватись очі і працівник буде швидко втомлюватись, а через надмірне освітлення робочого місця людина буде засліплена, що також призведе до не здатності людини продовжувати роботу. А часте перенапруження зору може призвести до погіршення зору в цілому.
6.1 Аналіз умов праці
Приміщення, в якому відбувається виготовлення терміналу може бути розташоване в любому приміщенні радіомонтажного цеху будь якого підприємства яке спеціалізується на виготовленні радіоелектронної апаратури. Так як приміщення не промислово-виробничого характеру, то для подібних робіт в приміщені потрібно виділити окремий стіл обладнаний усім необхідним для комфортних умов праці.

У приміщенні використовується мережна напруга 220 В, яка забезпечує живлення усіх необхідних для виготовлення інструментів. Заземлення потрібно виконати згідно вимог правил безпеки. Небезпечні та шкідливі фактори, класифіковані за ДСанПіН 2.3-185-2013, присутні лише у вигляді випарів каніфолі та припою, а також електромагнітних випромінювань, джерелами яких є вимірювальні та діагностичні прилади.

Для покращення умов праці в приміщенні рекомендовано збільшити витяжну вентиляцію та освітлення.
6.2 Розробка заходів з охорони праці
Для прикладу припустимо що приміщення має прямокутну форму з розмірами: довжина – 5 м, ширина – 4 м, висота – 3 м. Кількість робочих місць відповідає кількості працюючих – 2 чоловік. Загальний об’єм приміщення складає 60 м3 . На кожного працюючого припадає 30 м3, що відповідає санітарній нормі на одного працюючого.

Стіни приміщення пофарбовані у сіро – зелений колір, а стеля у білий. При вході на поверх, з лівої сторони розташовані вогнегасник та план евакуації у разі виникнення пожежі. Приміщення також оснащене вогнегасником та протипожежною сигналізацією.

Для того щоб приміщення в якому буде проводитися робота з виготовлення терміналу відповідало встановленим нормативам з охорони праці розглянемо і розробимо вимоги до приміщення по основним його характеристикам.
6.2.1 Виробничий мікроклімат
Найбільш значним фізичним фактором є виробничий мікроклімат, що характеризується рівнем температури і вологості повітря, а швидкістю руху повітря.

Оптимальні норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень нормуються і приведені в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1- Норми температури та вологості

Сезон року

Категорія робіт

Температура,

0С


Відносна вологість,

%

Швидкість руху повітря,

м/с

Холодний Період


Легка Iа


20 - 22


40 – 60


0,1


Теплий

Період

Легка Iа

22 - 25

40 – 60

0,1


В приміщенні температура в холодну пору року складе 200С завдяки тому що буде використовуватися центральне опалення, а в теплу пору року не більше 250С завдяки використанню систем кондиціювання повітря. Іншими способами досягти такий температурний баланс неможливо.

Вентиляція призначена для виведення теплого, запиленого повітря з робочої зони працівника та подача свіжого повітря. Вентиляція поділяється на природну, штучну та змішану. Природна вентиляція забезпечується за рахунок відкривання дверей та вікон приміщення. Штучна вентиляція використовує примусове переміщення повітря. Одночасне використання природної та штучної вентиляції називається змішаною вентиляцією. В даному випадку необхідно встановити штучну вентиляцію приміщенні, а таож спеціальну витяжну шафу для проведення робіт з хімічними речовинами та витяжний зонт для паяння – пристроїв місцевої вентиляції.
6.2.2 Виробниче освітлення

Працюючий буде мати справу з мікросхемами та радіодеталями малих розмірів, з вимірювальною апаратурою, платами та схемами тому освітлення приміщення повинно бути якісним.

Суміщене освітлення включає в себе поєднання природного та штучного. Природне освітлення здійснюється через світлові отвори (вікна) в зовнішніх стінах; верхнє, здійснюване через ліхтарі та отвори в дахах і перекриттях; комбіноване — поєднання верхнього та бокового освітлення. Природне освітлення буде забезпечуватись за допомогою трьох вікон. Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальне освітлення призначене для освітлення всього приміщення, воно може бути рівномірним та локалізованим. Ком­біноване освітлення складається із загального та місцевого. Його доцільно застосову­вати при роботах високої точності, а також, якщо необхідно створити певний або змінний в процесі роботи напрямок світла. Місцеве освітлення створюється світиль­никами, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосу­вання лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань. У вечірній час передбачено ввімкнення штучного освітлення.

Вимоги до освітленості помешкань, де проводяться роботи середньої точності, такі: освітленість повинна складати 300 лк.

Крім освітленості великий вплив на діяльність програміста чи користувача ПЗ робіть колір фарбування приміщення і спектральні характеристики використовуваного світла. Рекомендується, щоб стеля відбивала 80-90%, стіни - 50-60%, а підлога - 15-30% падаючого на них світла. Приміщення, де розташовані персональні компютери повинно бути світлим, чистим. Стелі і стіни рекомендується фарбувати у світлі тони, найкраще неяскраві сіро – зелені кольори, а підлогу у не дуже темні кольори коричневого відтінку.

В даному розділі дипломного проекту наведено розрахунок загального рівномірного освітлення приміщення люмінесцентними лампами методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Розрахунок штучного освітлення:

Висота світильника над підлогою h0, обчислюється по формулі
h0= H - hc [м 6.1)
де Н – висота приміщення;

hc - довжина підвісу світильника.

Використовуються світильники, висота підвісу яких складає 0 м. тому
h0 = 2,7 – 0 = 2,7 (м.)
Висота світильника над робочою поверхнею h, обчислюється по формулі
h= h0 - hр [м.], 6.2)
де hр - висота робочої поверхні.

Типова висота стола для роботи з радіоелектронікою становить 0,9 м.

Тоді

h= h0 - hр = 2,7 – 0,9 = 1,8 (м.)
Індекс приміщення і розраховується по формулі:
і = S/ h(a+b), 6,3)
де S – площа приміщення;

а і в – довжина сторін периметра приміщення відповідно;

h – висота світильника над робочою поверхнею.

В даному випадку
і = S/ h(a+b) = 20/ 1,8*9 = 1,24
Коефіціент використання світлового потоку n залежить від індексу приміщення і, а також від відбиття світлового потоку від покриття стін і стелі. По таблицях, для виробничих приміщень, при і = 1,24, знайдене значення n дорівнює 48%.

Нормоване середнє значення освітленості для зорових робіт за ПК при роботі середньої точності при штучному освітленні Е = 300 лк. Коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп Z=1,1. Коефіцієнт запасу, що використовується при розрахунку штучного освітлення к3 приймається для громадських та житлових будівель рівним 1,5.

Світловий потік однієї лампи Фл, лм. Згідно з даними для ламп типу ЛДЦ30 Фл = 1500 лм.

Необхідну кількість ламп в кабінеті N можна визначити за формулою:
N = E* к3*S* Z/ Фл* n [шт.], (6.4)
де E - нормоване середнє значення освітленості;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення;

к3 - коефіцієнт запасу;

Фл - світловий потік однієї лампи;

S – площа приміщення;

n- коефіціент використання світлового потоку.

В даному випадку:
N = 300*1,5*20*1,1/ 1500*0,48 = 13,45.
Тобто в даному випадку в приміщення необхідно встановити 14 люмінесцентних ламп. Якщо світильники комплектуються по 4 лампи як в більшості випадків, то потрібно встановити чотири світильника.
6.2.3 Електробезпека
Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

  • система технічних засобів і заходів;

  • система електрозахисних засобів;

  • система організаційно-технічних заходів і засобів.

Усі технічні міри можна умовно розділити на дві групи.

Технічні захисні міри першої групи забезпечують захист від ураження електричним струмом обслуговуючого персоналу у випадку дотику до струмоведучих частин, до них відносяться:

  • контроль стану ізоляції електротехнічних пристроїв і ділянок живильної мережі;

  • блокування і захисні огородження;

  • оптимальне розташування устаткування, що забезпечує розриви між струмоведучими частинами;

  • сигналізація безпеки (світлова, звукова), маркування і попереджувальні плакати;

  • захист від переходу високої напруги на сторону низької напруги;

  • застосування низьких напруг 42 і 12 В;

  • застосування індивідуальних захисних ізолюючих засобів.

Технічні міри другої групи забезпечують захист від ураження електричним струмом при дотику до корпуса електроустановки у випадку пробою ізоляції струмоведучих частин, до них відносяться:

  • захисне заземлення;

  • захисне занулення;

  • захисне відключення;

  • подвійна ізоляція;

  • застосування розділових трансформаторів.

Електрична ізоляція струмоведучих частин. Відомо, що надійність і довговічність роботи електротехнічного устаткування багато в чому залежать від стану електричної ізоляції струмоведучих частин. Ушкодження ізоляції досить часто є головною причиною багатьох електричних травм, аварій і пожеж. Фізичний зміст ізоляції, як захисної міри, полягає в обмеженні струму, що протікає по тілу людини, до безпечної величини.

Надійна ізоляція залежить від багатьох факторів і забезпечується застосуванням, визначеного її типу (робоча, посилена і подвійна), що відповідають ізоляційних матеріалів, раціональною конструкцією електроустаткування, нормальними умовами виробничого середовища і, нарешті, правильною організацією профілактики в процесі експлуатації.

Як правило, електротехнічне устаткування має робочу ізоляцію, що повинна витримувати гранично можливі в умовах експлуатації механічні, електричні і теплові навантаження.

Захисне заземлення - це навмисне з'єднання з землею не струмоведучих металевих частин електричного устаткування, апаратури, блискавковідводів і розрядників. Призначення захисного заземлення - знизити до безпечної величини напругу на корпусі щодо землі, що виникає на не струмоведучих частинах електроустановок у випадку замикання на корпус (пробою на корпус) при ушкодженні ізоляції провідників, що несуть робочий струм живлення апаратури.

В випадку роботи майстра по виготовленю терміналу з вимірювальними приладами вони є електроустановками які знаходяться під напругою 220В.

Тому пропонується використати заземлення корпусів всіх пристоїв з металевими корпусами заземлювачем з опором не більше 8ом по нормах для електроустановок до 220В, а також використання паяльників і інших електроінструментів з напругою живлення нижче ніж 42 В.
6.3 Пожежна безпека
Для більшості приміщень, де проводяться роботи з електроустановками і хімічними речовинами які здатні горіти, встановлена категорія пожежної небезпеки В – пожеженебезпечна (горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, не відносяться до категорій А, Б.

У приміщенні необхідно дотримуватися наступних вимог пожежної безпеки:

  • проходи, виходи з приміщення, доступи до засобів пожежегасіння повинні бути увесь час вільні;

  • устаткування, що знаходиться в експлуатації, повинне бути справне і перевірятися перед початком роботи;

  • по закінченні робіт оглянути приміщення, знеструмити електромережу, закрити приміщення.

Число евакуаційних виходів будинку з кожного поверху повинно бути не менш двох. Ширина евакуаційного виходу (двері) повинна бути не менш 1.0 м. Використання гвинтових сходів, розсувних і піднімальних дверей, а також дверей що обертаються і турнікетів на шляхах евакуації неприпустимо. На евакуаційних шляхах обладнують як природне, так і штучне аварійне освітлення.

Пожежні крани встановлюють в коридорах, на площадках сходових кліток тобто в доступних, помітних місцях. Ручні вуглекисневі вогнегасники встановлюють в приміщеннях, обладнаних комп’ютерною технікою, з розрахунку один вогнегасник на 40-50 м2 площі, але не менше двох на приміщення.

При виникненні пожежі необхідно:

  • повідомити в пожежну охорону по телефону 101 а також керівництво підприємства;

  • знеструмити електроустаткування;

  • приступити до гасіння пожежі первинними засобами пожежегасіння;

  • організувати евакуацію персоналу з небезпечної зони;

  • організувати зустріч пожежної команди і надати їй повну інформацію про обстановку.

Для забезпечення пожежної безпеки в приміщенні встановленої площі 20 м2 де будуть проводитися роботи з виготовлення терміналу необхідно встановити один вогнегасник ВВ-2, а також інструкцію на випадок пожежі і схему евакуації.

1   2   3   4   5   6   7   8

скачати

© Усі права захищені
написати до нас