ПАРОДОНТОЛОГИЯ
А.В. Самойленко, О.А. Єрмаков
Безпосереднє протезування
в комплексному лікуванні захворювань пародонту
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», м. Дніпро, Україна
Мета: підвищення ефективності лікування захворювань пародонту.
Пацієнти та методи. Перша група – 24 пацієнти, якім було видалено зуби із приводу хронічного генералізованого паро- донтиту. Від виготовлення іммедіат-протезів пацієнти даної групи відмовились. Усім пацієнтам було встановлено знімні ортопедичні конструкції, виготовлені у віддалені строки після видалення зубів (від 4-х місяців до одного року).
Друга група складалася із 24-х осіб з важкими формами ураження пародонту, які потребували видалення зубів. У день вида- лення зубів на поверхню рани щелеп були накладені знімні іммедіат-протези.
Оцінювали стан тканин пародонту зубів, що обмежують дефект зубного ряду, і проводили рентгенологічні дослідження. Для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини в ділянці видалених зубів проводили ехоостеометрію до видалення зубів, а також через 12 місяців.
Результати. Накладання іммедіат-протеза на поверхню рани сприяє не тільки формуванню альвеолярного відростка, а й відновленню мінеральної щільності в ділянці дефекту зубного ряду. Клінічно це проявлялось відсутністю рецидивів хроніч- ного генералізованого пародонтиту та якісною фіксацією ортопедичних конструкцій.
Висновки. Використання іммедіат-протезів сприяє не тільки формуванню протезного ложа, а й відновленню мінеральної щільності кісткової тканини в ділянці дефекту зубного ряду, що проявляється відсутністю рецидивів хронічного генералізо- ваного пародонтиту та якісною фіксацією ортопедичних конструкцій.
Ключові слова: захворювання пародонту, іммедіат-протез, мінеральна щільність кісткової тканини.
Вступ
Лікування захворювань пародонту залишається досить складним завданням і може бути ефективним тільки при комплексному підході, який включає в себе терапевтичне, хірургічне та ортопедичне лікування. Показання до ортопедичного лікування захворювань пародонту обумовлені необхідністю іммобілізації рухли- вих зубів і перерозподілу навантаження на зуби з неура- женим пародонтом або слизову оболонку протезного ложа. Украй важливо усунути функціональне травматич- не перевантаження пародонту шляхом виборчого при- шліфування, шинування й раціонального протезування. Ортопедичне лікування захворювань пародонту дозво- ляє зменшити кількість проявів запальних явищ, усунути патологічну рухливість зубів, нормалізувати оклюзію, перерозподілити жувальний тиск. Правильно підібраний і застосований комплекс ортопедичних втручань, спря- мований не тільки на відновлення дефектів зубного ряду, а й на надійну стабілізацію залишених зубів, сприяє нор- малізації оклюзійних співвідношень, трофіки пародонту та репаративних процесів у його тканинах, підвищуючи тим самим ефективність лікування захворювань паро- донту [2, 3].
Однак часто видалення рухомих зубів та утворення
дефекту зубного ряду прискорюють резорбцію кісткової тканини. Крім того, адентія є не тільки серйозною медичною, а й соціальною та психологічної проблемою. Особливо важко пацієнти переживають видалення фрон- тальної групи зубів – не тільки порушується жування їжі, а й погіршується чіткість мови та змінюється зовнішній вигляд хворого. Ортопедичне лікування, проведене в від- далені строки, не завжди вирішує складну клінічну ситуацію. За даними літератури, велике значення для збереження оптимальних анатомо-функціональних вла- стивостей кісткової тканини в ділянці видалених зубів має безпосереднє протезування. Іммедіат-протез прикри- ває поверхню рани від травмування під час уживання їжі та розмивання слиною. Наявність жорсткого базису сприяє зближенню країв післяопераційної рани, форму- ванню протезного ложа без кісткових виступів і гострих країв лунок видалених зубів. Жувальний тиск, який
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 4/2017
передається через іммедіат-протез на беззубу ділянку, сприяє стимуляції процесів остеогенезу. Безпосереднє протезування проводиться після видалення зубів і спря- моване на прискорення загоєння та формування протез- ного ложа, що створює сприятливі умови для подальшо- го протезування. При безпосередньому протезуванні зуб- ний протез вводиться в порожнину рота відразу після хірургічного втручання на поверхню рани (у часовому інтервалі від 15 хвилин до 24-х годин). Це сприяє відтво- ренню морфологічного, функціонального й естетичного оптимуму в зубощелепній системі [3, 5].
Метадослідження – підвищення ефективності ліку- вання захворювань пародонту.
Матеріали та методи дослідження
Для досягнення поставленої мети були обстежені пацієнти, які звернулись у клініку ортопедичної стомато- логії з діагнозом «Хронічний генералізований пародон- тит, середній ступінь тяжкості». Об’єктом поглибленого дослідження були особи обох статей у віці від 38 до 55-ти років (середній вік 45,2±7,4 року). Лікування захворю- вань пародонту починали з ретельного зняття зубних відкладень. Ліквідували місцеві фактори, що сприяють накопиченню зубних відкладень. Виконано шинирова- ние рухомих груп зубів стоматологічним матеріалом
«Поліглас» [5].
Група порівняння (1-а група) була сформована із 24 осіб, які мали включені дефекти зубного ряду у фрон- тальному відділі нижньої щелепи. Зуби були видалені із приводу хронічного генералізованого пародонтиту в ділянці прямого травматичного вузла. Від виготовлення іммедіат-протезів пацієнти даної групи відмовилися. Усім пацієнтам було встановлено знімні ортопедичні конструкції, виготовлені у віддалені строки після вида- лення зубів (від 4-х місяців до одного року).
Досліджувана група (2-а група) складалася із 24 осіб з важкими формами ураження пародонту у фронтально- му відділі нижнього зубного ряду внаслідок функціо- нального навантаження в ділянці прямого травматичного вузла. Ці пацієнти потребували видалення зубів. У всіх пацієнтів до видалення зубів були отримані відбитки з
39
ПАРОДОНТОЛОГИЯ
обох щелеп і виготовлені знімні іммедіат-протези. У день видалення зубів на поверхню рани щелеп були накладені знімні імедіат-протези.
В якості одного зі способів зниження механічного роздратування та прискорення загоєння післяоперацій- ної рани можливе введення лікувальних препаратів, що мають сукупність антисептичних, болезаспокійливих і регенераційних властивостей, з контактної поверхні про- теза. Ефективність подібних лікарських засобів визнача- ється швидкістю їх вимивання з поверхні рани. При цьому треба зберегти терапевтичні властивості протягом інтервалів між прийомами їжі. Тому у другій групі у про- цесі комплексного лікування захворювань пародонту був використаний даний метод.
Оцінювали стан тканин пародонту зубів, що обме- жують дефект зубного ряду, проводили рентгенологічні дослідження. Пальпаторно визначались відносна висота альвеолярних відростків, ступінь їх атрофії в даному сег- менті в порівнянні з іншими сегментами, кількість висту- паючих гострих кісткових країв та екзостозів, ступінь еластичності, рухливості, хворобливості, а також конси- стенція слизової оболонки та м’яких тканин протезного ложа [1, 2].
Для оцінки мінеральної щільності кісткової тканини в ділянці видалених зубів проводили ехоостеометрію до видалення зубів, а також через 12 місяців.
Дослідження проводили за допомогою ехоостеомет- ра «ЭОМ-01Ц», який використовується для оцінки швидкості поширення ультразвукових (УЗ) коливань у кісткових тканинах [4].
Частота ультразвукових коливань, які випроміню- ються діагностичною голівкою (ДГ) вимірювального приладу, складає 0,12±0,036 МГц. Прилад забезпечує вимірювання часових інтервалів УЗ-хвиль у діапазоні 1–300 мкс. Радіоімпульс надходить на передавальну ультразвукову голівку (УЗГ-1), за допомогою якої зон- дуючий сигнал передається через м’які тканини в кістку. Пройшовши ділянку кістки, сигнал повертається у при- лад для вимірювання.
Вимірювання проводять на двох ділянках нижньої щелепи в ділянці жувальних зубів праворуч і ліворуч. При УЗДГ-1 необхідно встановити у проекції підборід- ного кута нижньої щелепи або в точці перетину перпен- дикуляра, опущеного від кута рота на край тіла нижньої щелепи. Передавальну УЗДГ установлюють на тілі іншої половини нижньої щелепи в ділянці проекції 3–4-го зубів. Відстані між прийомними датчиками («база») вимірюють між їх центрами. Найбільше часто
повторювані тимчасові показники (у Мкс) знімають із цифрового індикатора приладу й роблять перерахування за формулою V= S/T× 104, де V– швидкість поширення УЗ (м/с), S – довжина досліджуваної ділянки кістки, Т – час проходження УЗ (Мкс) (показання датчика). Вимірювання проводять по обидва боки й установлю- ють середнє значення.
Результати дослідження та їх обговорення
У пацієнтів першої групи швидкість проходження ультразвуку становила 2663,5±28,0 м/с (p1 < 0,001). Після лікування швидкість проходження ультразвуку
достовірно (p < 0,001) підвищилась у середньому на 29,8 м/с або на 1,1 %. При дослідженні щільності кістко- вої тканини в пацієнтів другої групи швидкість проход- ження ультразвуку в кістковій тканині зафіксована на рівні 2655,3±24,3 м/с (p1 < 0,001), а після призначення
лікувального комплексу вона зросла до 2859,3±9,1 м/с
(p < 0,001). У пацієнтів другої групи швидкість проход- ження ультразвуку зросла на 7,7 % відповідно (p < 0,001 порівняно з вихідним рівнем). У пацієнтів 1-ї групи рівні мінеральної щільності в досліджуваних зонах, незважаю- чи на тривалий період реабілітації (один рік), мінеральна насиченість щелепних кісток у ділянці дефекту зубного ряду збільшилась незначно. Ортопедичне лікування, проведене у віддалені строки, не виправило ситуацію. За даними рентгенологічного дослідження спостерігалось посилення резорбції кісткової тканини. Клінічно вста- новлено запальні явища у тканинах пародонту зубів, що залишились, у 40 % пацієнтів фіксація ортопедичних конструкцій виявилась незадовільною, що спричинило застосування повторного курсу лікування й корекцію ортопедичних конструкцій. Накладання іммедіат-проте- за на поверхню рани сприяє не тільки формуванню аль- веолярного відростка, а й відновленню мінеральної щіль- ності в ділянці дефекту зубного ряду. Клінічно це про- являлося відсутністю рецидивів хронічного генералізо- ваного пародонтиту та якісною фіксацією ортопедичних конструкцій.
Висновки
Використання іммедіат-протезів сприяє не тільки формуванню протезного ложа, а й відновленню мінераль- ної щільності кісткової тканини в ділянці дефекту зубно- го ряду, що проявляється відсутністю рецидивів хроніч- ного генералізованого пародонтиту та якісною фіксацією ортопедичних конструкцій.
ЛІТЕРАТУРА
Грудянов А.И. Заболевания пародонта / А.И. Грудянов. – М.: ООО «МИА», 2009. – 328 с.
Грудянов А.И. Методы диагностики воспалительных заболеваний паро- донта: руководство для врачей / А.И. Грудянов, О.А. Зорина – М.: ООО «МИА», 2009. – 112 с.
Данилевський М. Ф. Терапевтична стоматологія. – Т. 3. Захворювання
пародонту / Данилевський М.Ф., Борисенко А.В., Політун А.М та ін. – К.: Медицина, 2008. – 616 с.
Логинова Н.К. Применение ультразвуковой остеометрии в стоматологиче- ской практике: Мет. рек. / Н.К. Логинова, Ю.И. Пехов, Е.Я. Дубров. – М., 1989. – 18 с.
Бєлікова Н.І. Принципи біомеханіки шинування рухомих зубів / Н.І. Бєлікова, Т.О. Петрушанко, О.Б. Бєліков. – Київ: «Інтерсервіс», 2016. – 186 с.
40 СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 4/2017
ПАРОДОНТОЛОГИЯ
Вторая группа состояла из 24-х человек с тяжелыми формами поражения пародонта, пациенты нуждались удаления зубов. В день удаления зубов на поверхность раны челюстей были наложены съемные иммедиат-протезы.Оценивали состояние тканей пародонта зубов, ограничивающих дефект зубного ряда, и проводили рентгенологические исследования. Для оценки мине- ральной плотности костной ткани в области удаленных зубов проводили ехоостеометрию к моменту удаления зубов, а также через 12 месяцев.
Результаты. Наложение иммедиат-протеза на поверхность раны способствует не только благоприятном формированию альвеолярного отростка, но и восстановлению минеральной плотности в области дефекта зубного ряда. Клинически это проявлялось отсутствием рецидивов хронического генерализо- ванного пародонтита и качественной фиксацией ортопедических конструкций.
Выводы. Использование иммедиат-протезов способствует не только благоприятном формированию протезного ложа, но и восстановлению минеральной плотности костной ткани в области дефекта зубного ряда, проявляется отсутствием рецидивов хронического генерализованного пародонтита и качествен- ной фиксацией ортопедических конструкций.
Ключевые слова: заболевания пародонта, иммедиат-протез, минеральная плотность костной ткани.
Direct prothetics in the complex treatment of periodontal diseases
A. Samoilenko, O. Ermakov
Purpose: increasing the effectiveness of treating periodontal diseases.
Patients and methods. The first group – 24 patients who have been removed teeth for chronic generalized periodontitis. From the manufacture of implant- prostheses, patients of this group refused. All patients were given a removable orthopedic design, made in a long time after the removal of the teeth (from 4 months to 1 year).
The second group consisted of 24 people with severe forms of periodontal disease, which patients needed to remove teeth. On the day of the removal of the teeth on the surface of the wound of the jaws were imposed removable implant-prostheses.
Evaluated the condition of the periodontal tissues of the teeth that limited the defect of the tooth row, X-ray examination was performed. To assess the mineral den- sity of bone tissue in the area of the removed teeth, echoesometry was performed prior to the removal of the teeth, as well as in 12 months.
Results. The imeditic-prosthesis imposition on the surface of the wound contributes not only to the favorable formation of the alveolar appendix, but also to the restoration of mineral density in the area of the defect of the tooth row. Clinically, this was manifested in the absence of recurrence of chronic generalized periodontitis and high-quality fixation of orthopedic structures.
Conclusions. The use of implant-prosthesis contributes not only to the favorable formation of the prosthetic bed, but also to the restoration of bone mineral density in the area of the dental defect, manifested by the absence of relapses of chronic generalized periodontitis and the qualitative fixation of orthopedic constructions. Key words: periodontal disease, implant-prosthesis, mineral density of bone tissue.
Самойленко Андрій Валерійович – д-р мед. наук,
професор, завідувач кафедри терапевтичної стоматології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗУ». Адреса: 49044, м. Дніпро, вул. Володимира Вернадського, 9. Тел.: (067)5659332. E-mail: savdsma@gmail.com. Єрмаков Олег Анатолійович – ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗУ».
новости · новости · новости · новости · новости · новости · новости · новости
НЕИНВАЗИВНОЕ ОБЕЗБОЛИВАНИЕ В СТОМАТОЛОГИИ ОКАЗАЛОСЬ ЭФФЕКТИВНЫМ
Аппарат с микроиглами
В основе этой методики – использование небольшого аппарата с 57-ю микроиглами. Устройство помещают на поверхность десны, щеки или другой области во рту, а затем выполняют крошечные проколы, сквозь которые обез- боливающие препараты, такие как лидокаин, проникают в глубокие ткани слизистой оболочки.
Страх укола – одна из основных причин развития дентафобии и, как следствие, избегания посещения стомато- логической клиники, что негативно влияет на здоровье зубов. По словам профессора факультета химической инже- нерии технического университета Техаса Харвиндера Джилла: «Введение инъекций с анестетиком вызывает стресс у пациента и волнение у врача, что в итоге может повлиять на результаты лечения». Проф. Джилл утверждает, что многие методики обезболивания не позволяют препаратам глубоко проникать в ткани, поэтому они малоэффек- тивны и не могут гарантировать полное обезболивание. Чтобы действительно лишить чувствительности область лечения и блокировать нервные пути, требуется инъекционное введение препарата, но, как правило, это довольно болезненная процедура.
В качестве предварительного этапа исследования новую методику опробовали на 10-ти больных. По словами проф. Джилла, пациенты хорошо перенесли обезболивание. «Одна из целей работы – оценить болевые ощущения, возникающие при введении микроигл размером 700 мкм в мягкие ткани. Также мы стремимся в целом оценить эффективность поверхностного обезболивания с помощью данного прибора. В-третьих, мы оцениваем практиче- скую возможность введения достаточного количества анестетика в ткани слизистой оболочки с помощью новой методики».
www.dentalexpert.com.ua
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 4/2017 41
