1   2   3
Ім'я файлу: 4 клас.docx
Розширення: docx
Розмір: 923кб.
Дата: 16.07.2020


Комунальний заклад вищої освіти

Луцький педагогічний коледж

Семінар

з навчальної дисципліни «Методика навчання природничої ОГ»

на тему: «Освітні і виховні завдання курсу 4 клас. Особливості викладання у 4 класі»


студентки 3 курсу, групи А

напряму підготовки(спеціальності)

Початкова освіта

Лозін Маргарита

Керівник: Хомюк Наталія Володимирівна

М. Луцьк – 2020
I.Анатомо-фізіологічні характеристики розвитку дітей 4 класу.

Вирівнюється рухливість нервових процесів.

Опорно-рухова система продовжує розвиватися .

Зростає рухливість нервових процесів. Так, в цей віковий період виявляються добре вираженими індукційні відносини між збудженням і гальмуванням, і при цьому відзначається здатність послідовного гальмування до швидкої концентрації. У віці 7-10 років основні нервові процеси у дитини за своїми характеристиками наближаються до таких як у дорослої людини.

Опорно-рухова система: продовжує розвиватися скелет і відбувається його окостеніння. Продовжує розвиватися м'язова тканина: краще розвинені великі м'язи, дрібні гірше. Відбувається освоєння основних навичок, поліпшується координація рухів, дитина вчиться володіти своїми рухами. Інтенсивно зростає м'яз серця, тому воно порівняно витривале. Завдяки великому діаметру сонних артерій головний мозок отримує достатньо крові й Інтенсивно наростає маса мозку.

У дитини ще висока стомлюваність. Зростання фізичної витривалості , підвищення працездатності носять відносний характер, і в цілому для дітей цього віку залишається характерною висока втомлюваність. Їх працездатність зазвичай різко падає через 25-30 хв уроку і після другого уроку. Діти дуже стомлюються при підвищеній емоційній насиченості уроків і заходів.

У перехідний період від дошкільника до молодшого школяра відбувається скачоку рості. На тлі цих анатомо-фізіологічних змін відбувається пізнавальний та особистісний розвиток молодших школярів.

Все це винятково важливо тому, що початок шкільного життя - це початок особливоїнавчальної діяльності, що вимагає від дитини не тільки значного розумового напруження, а й великої фізичної витривалості.

Активно розвивається у молодших школярів м’язова система збільшується вага усіх м’язів, щодо ваги тіла, що сприяє зростанню фізіологічної системи, підвищеної здатності організму до відносно тривалої діяльності.

Дрібні м’язи розвиваються повільніше. Діти цього віку добре ходять і бігають, але ще не досконало координують дрібні рухи рук. Протягом молодшого шкільного віку діти набувають здатності розділяти навантаження на різні групи м’язів. Їхні руки стають координованішими, точнішими, удосконалюється техніка письма.

Продовжується ріст серцевого м’яза. Артерії у молодшого школяра дещо ширші ніж у дорослого, що зумовлює особливість його артеріального тиску.

Чистота серцевих скорочень у нього стійкіша ніж у дитини дошкільного віку. Але під впливом різних рухів, позитивних і негативних емоцій вона швидко змінюється.

Діти цього віку дихають з більшою частотою, ніж дорослі. Для підтримання їхньої працездатності особливо важливо, щоб у класі було чисте повітря.

У молодшому шкільному віці відбувається морфологічне дозрівання лобного відділу великих півкуль головного мозку, що створює можливість для цілеспрямованої вольової поведінки.

Нервовій системі властива висока пластичність, що забезпечує її здатність фіксувати впливи середовища, готовність реагувати на них. Підвищується рухливість нервових процесів, що дає змогу швидко змінювати поведінку відповідно до вимоги вчителя.

В молодших школярів вища, ніж у дошкільнят урівноваженість процесів збудження та гальмування. Хоча процеси збудження все-таки переважають.

Зростає роль другої сигнальної системи (мови) в аналізі і синтезі вражень від зовнішнього світу, утворенні тимчасових первинних зв’язків, вироблення певних дій та операцій, формуванні динамічних стереотипів. У дітей добре розвинені всі органи чуття, деякі з них мають певні особливості. Так очі, завдяки пластичності кришталика, можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання і письма. Якщо не враховувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не стежити за їхньою поставою, це може спричинити підвищення очного тиску, нечіткість зображень на сітківці, короткозорості.

Фізіологічний розвиток молодшого школяра зумовлений формуванням організму, що викриває нові можливості для його діяльності, розгортання та поглиблення зв’язків з соціальним оточенням. Водночас дозрівання стимулюється і впливами зовнішнього середовища, про що свідчить загальне прискорення фізіологічного розвитку дітей.





ІІІ. Особливості розвитку нервової системи і вищої нервової діяльності.

Молодший шкільний вік є сенситивним періодом для розвитку пам'яті, коли особливо динамічно змінюється співвідношення мимовільного й довільного запам'ятовування. Інтенсивно розвивається довільна пам'ять, хоча мимовільна теж активно використовується. Довільне запам'ятовування буває найпродуктивнішим тоді, коли запам'ятовуваний матеріал стає змістом діяльності школярів. Під впливом навчання у цьому віці активно формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань.

Організовування матеріалу. Учні 4 класів організовують слова в групи за загальними ознаками (наприклад, яблуко, груша, виноград - це фрукти). Групуючи слова за категоріями, вони здатні запам'ятати і відтворити більше матеріалу, однак до 9-річного віку рідко використовують цю стратегію з власної ініціативи.

Семантичне оброблення інформації. Цей активний процес передбачає використання молодшими школярами логічного висновку для реконструкції події замість простого відтворення наявної в пам'яті інформації. З цією метою їм пропонують, наприклад, запам'ятати речення типу: "її подруга підмітала у класі", а потім запитують, чи був у подруги віник. Діти 10-11 років логічним шляхом доходять висновку про наявність віника.

Створення мислених образів. Молодші школярі краще запам'ятовують незвичний матеріал, створюючи на його основі мислений образ. Учням 3-4 класів легше створювати такі образи, ніж першокласникам, їхні образи яскравіші, чіткіші, тому краще запам'ятовуються.

Пошук інформації в пам'яті Часто школярі, намагаючись розібрати слово за буквами, шукають у пам'яті правильні букви. Вони можуть знати, з якої літери починається слово, але їм потрібно перевірити кілька варіантів.

Аналізатори здійснюють процеси сприймання та обробки інформації. Будь-який аналізатор складається з трьох основних ланок: рецепторів (периферійна сприймаюча ланка); нервових шляхів (провідникова ланка); мозкових центрів (центральна обробна ланка). Кожна ділянка тіла містить декілька видів рецепторів, завдяки чому у нас виникають не окремі відчуття, а їх цілісні комбінації. Таким чином, різні аналізатори працюють у тісній взаємодії один з одним.

Вчителю в процесі організації навчальної діяльності на уроці необхідно вміти оперувати даними про особливості сенсорного сприйняття кожного учня в класі. Відомо, що інформація, сприймана учнями в процесі навчання, надходить до них у вигляді образів, звуків і відчуттів. Називаються ці канали сприйняття – сенсорні системи або модальності сприйняття.

Учні для запам’ятовування використовують вже вказані аудіальні, візуальні та кінестетичні канали, або ключі. Тому, якщо процес передачі інформації відбувається по всім трьом модальностям, учням буде набагато простіше відтворити її. Щоб відбувся процес відтворення, необхідно запам’ятати інформацію і кожна людина вибирає найчастіше лише один канал для запам’ятовування і використовує його.

У молодшому шкільному віці значно зростають здатність заучувати і відтворювати інформацію, продуктивність і міцність запам'ятовування навчального матеріалу. З часом підвищується точність упізнавання збережених у пам'яті об'єктів. Розвитку пам'яті сприяє вивчення віршів, виконання завдань на спостереження, розповіді тощо.

Успішність навчання молодших школярів у школ ізначною мірою залежить від рівня його зорового сприйняття. Зорове сприйняття, з одного боку, становить фундамент розумового виховання молодших школярів і в той же час маєсамостійне значення, так як повноцінне сприйняття є базовим для успішного оволодіння різними видами діяльності.

Л.П. Григор'єва стверджує, що недостатнє зорове розвиток молодших школярів приводить до виникнення різних труднощів у ході початкового навчання в школі.

Цей вік найбільш сприятливий для вдосконалення діяльності органів чуття, нагромадження уявлень про навколишній світ.

Нервовій системі властива висока пластичність, що забезпечує її здатність фінансувати впливи середовища, готовність реагувати на них. Підвищується рухливість нервових процесів, що дає змогу швидко змінювати поведінку відповідно до вимоги вчителя.

Зростає роль другої сигнальної системи (мови) в аналізі і синтезі. Вражань він зовнішнього світу, утворенні тимчасових первинних зв’язків вироблення повних дій та операцій, формуванні динамічних стереотипів. У дітей добре розвинені всі органи чуття, деякі з них мають певні особливості. Так очі завдяки пластичності кристалика можуть швидко змінювати свою форму залежно від пози під час читання і письма. Якщо не враховувати цієї особливості органів зору молодших школярів і не стежити за їхньою поставою, це може спричинити підвищення очного тиску, нечіткість зображень на сітківці, короткозорості.

Засоби наочності - важливий елемент системи засобів навчання. Наочність - універсальний засіб навчання і виховання, яке відображає різноманіття конкретних явищ, предметів навколишнього світу; організує сприйняття і спостереження учням реальної дійсності; значно впливає на сенсорну сферу учня, розвиває його спостережливість, мислення, уява; стимулює пізнавальну і творчу активність, допомагає розвитку інтересу до навчання; сприяє узагальнень; підвищує якість засвоєння. Однак, незважаючи на найцінніші гідності наочності, невміле її використання може підмінити навчальну мету яскравим засобом, стати перешкодою на шляху до глибокого оволодіння знаннями, пізнання істотних зв'язків і закономірностей. Принцип наочності сформулював і обгрунтував Я. А. Коменський: "... все, що тільки можна, представляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме - до зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, підлягає смаку - смаком, доступне дотику - шляхом дотику. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти декількома почуттями, нехай вони відразу схоплюються декількома почуттями ". Цей принцип актуальний і в наш час.

Знання видів наочних посібників дає змогу учителеві правильно їх добирати і ефективно використовувати під час навчання, а також виготовляти самостійно або разом з дітьми потрібні наочні посібники. Проте потрібно пам’ятати, що наочність не самоціль, а допоміжний засіб навчання. Тому не слід зловживати застосуванням наочності, бо це гальмує активність учнів і затримує розвиток їх логічного мислення. Отже, треба уникати двох крайностей: ігнорування наочності і надмірного її засто-сування.

Загальні дидактичні вимоги до наочності

1. Наочність повинна спрямовувати думку учня від конкретного до загального, від явища до його сутності.

2. У наочності повинні чітко виділятися головні ознаки предметів і явищ, над якими вчитель працює на даному уроці.

3. Наочність не повинна загромаджуватись зайвими деталями та лініями.

4. Необхідно обвести контури предметів і підсилити демонстрацію контрастним фоном.

5. При виготовленні наочності необхідно дотримуватись кольорової гами, яка полегшує сприймання,використовуючи зелені, жовті, коричневі, оранжеві тони і відтінки.

6. При використанні наочності потрібно використовувати дані офальмолога про діагноз і особливості зорового сприймання.

7. Картка для індивідуальної наочності повинна бути оптимальних розмірів: 10x10, формат А4.

8. Наочність повинна відповідати сучасним нормам естетики.

Організовуючи заняття, вчитель повинен враховувати, що на початку навчання в учнів формується готовність до спілкування, розвивається моторика артикуляційного апарату, формується голос та вдосконалюється мовленнєве дихання.

Слухове сприймання відіграє важливу роль у житті дитини. Тому необхідно цілеспрямовано організовувати їх розвиток, слідкувати за змінами його функцій та у разі погіршення стану – потрібно визначити причину та корегувати процес формування слухового сприймання.

Мультисенсорне навчання – підхід, який дозволяє задіяти всі канали сприйняття: слух, зір, нюх, дотик. Це спосіб активного залучення учнів до сприйняття інформації на уроці, який допомагає полегшити навчання та запам'ятовування. Краще один раз відчути, ніж сто разів почути! Погодьтеся, складно лише за допомогою слів пояснити, яким є певний смак. Дайте учням скуштувати продукт із цим смаком, щоб вони самі словами (або за допомогою кольорів) описали свої відчуття та провели аналогії.

Дуже часто учням важко цілий урок уважно слухати, що розповідає вчитель. Особливо складно це робити дітям у початковій школі. Тому мультисенсорне навчання, яке дозволяє максимально задіяти всі канали сприйняття інформації, справить враження на дітей. Але й про вчителів теж не слід забувати: не так уже й легко розповідати нову тему та одночасно слідкувати за дисципліною. Мультисенсорний підхід здатен полегшити життя вчителя тим, що діти, які зацікавилися завданням, виконуватимуть його, а не бешкетуватимуть. Діти – не нудьгують і не бешкетують, учитель – вчить, а не змушує запам’ятовувати.

Мультисенсорний підхід допомагає розвинути інтелект учнів, здатність образно та виразно говорити, розуміти та сприймати інформацію пов’язану зі звуками, розпізнавати власні емоції та емоції співрозмовників.

Після канікул завжди складно налаштуватися на робочий настрій та замість веселощів з друзями щодня йти до школи. І, зазвичай, початок навчального року найчастіше викликає у дітей стрес. Різке занурення у навчання можна порівняти зі стрибком у крижану воду. Відповідно перехід до повних шкільних навантажень повинен проходити плавно. Ще вчора дитина насолоджувалася свободою без обмежень, а сьогодні батьки оголошують, що все скінчилося через повернення до школи. Такі різкі дії дорослих після дитячих безтурботних днів (місяців) можуть травмувати її й відбити бажання повертатися за парту та й вчитися взагалі.

Щоб у дітей формувалося позитивне сприйняття школи, не акцентуйте увагу на тому, що канікули закінчилися. Надайте дитині можливість проводити вільний від занять час так само, як у період канікул, але поступово обмежуйте її дозвілля. При цьому мотивуйте, а не висувайте жорсткі вимоги до чада. Чудовим стимулом, щоб повернутися до процесу навчання є зустріч із друзями та однокласниками. Після тривалих канікул батьки часто спостерігають, що дитина прагне проводити час (гуляти) з однолітками з подвійною силою. Не потрібно забороняти це – діти мають задовольнити потребу в спілкуванні. А баланс навчання та розваг поступово нормалізується.
Анкета

1. Що приваблює тебе в школі? Навчання, уроки, знання, спілкування, друзі.

2. Що допомагає тобі добре вчитися? Увага, пам'ять, мислення, знання, підручники, тиша, дисципліна.

3. Що заважає тобі добре вчитися? Соціально обумовленні фактори, відсутність бажання вчитися, відсутність здібностей, нічого не заважає.

4. Найцікавіший предмет і чому?

5. Найбільш складний предмет і чому?

6. Чим займаєшся у вільний час? Активний відпочинок, спілкування, комп’ютер, телевізор, заняття спортом, читання, малювання, музика, колекціонування.

7. Чим хотів би ще займатися: хобі, інтереси. Заняття спортом, творчі заняття, розвиваючі заняття, активний відпочинок, колекціонування, комп’ютер, телевізор.

8. Які гуртки та секції ти відвідуєш?

9. Тобі краще бути одному чи з однолітками?

10. Який у тебе настрій частіше за все?

11. Твоя головна проблема? Шкільні проблеми, соціальні обумовлені, особистісні.

12. Що гарного ви можете сказати про себе?

13. Що хотів би змінити в собі й чому?

14. Які якості ви цінуєте в людях?

15. Які якості ви найбільше цінуєте у своїх батьках?

16. Як ти ставишся до дівчаток (хлопчиків) класу? Нормально, добре, байдуже, погано.

17. Які якості повинні бути в успішного дорослого?

18. Ваші плани після закінчення школи?




ІV. Програмний матеріал.

Його засвоєння ; режим дня для дітей 4 класу ;вимоги до режиму дня ; аналіз реального режиму дня.

Засвоєнню притаманна складна внутрішня структура, яка містить кілька компонентів (ступенів, фаз).

Так, до психологічних компонентів засвоєння, на думку С.Рубінштейна, М. Левітова, належать:

• позитивне ставлення до учнів;

• безпосереднє чуттєве ознайомлення з матеріалом;

• мислення як процес активного опрацювання отриманого матеріалу;

• запам'ятовування і збереження отриманої та опрацьованої інформації

В. Крутенький інтерпретував зазначені психологічні компоненти з позиції дидактики і визначив психічні стани, якими ці компоненти виражаються.Так позитивне ставлення проявляється в увазі учнів, їхньому інтересі до змісту навчання. Чуттєве ознайомлення з навчальним матеріалом пов'язане з використання наочності та використання в учнів спостережливості. При цьому на взаємозв'язку предметної, зображувальної, схематичної (включаючи символічну) та словесної наочності. Мислення розглядається в термінах осмислення і розуміння всіх зв'язків і відношень, включення нового матеріалу в систему яка вже є в досвіді учня. Ефективність запам'ятовування і збереження матеріалу інформації залежить від конкретності установки на умови запам'ятовування (мета, характер використання у практиці тощо) та включення в активну власну діяльність ( П. Зінченко)

Як зазначив С. Рубінштейн, правильне трактування компонентів засвоєння потребує розуміння того, що всі вони формуються у двобічному процесі навчання, де взаємопов'язані та взаємозумовлені вчитель, учень і навчальний матеріал. С. Рубінштейн наголошував також на взаємозалежності та взаємопроникненні цих психічних процесів у засвоєння.

Розрізняють (С. Рубіштейн) такі стадії (етапи) процесу засвоєння:

• початкове ознайомлення з матеріалом або його сприймання в широкому розумінні;

• осмислення;

• спеціальна робота, пов'язана із закріпленням матеріалу;

• опанування матеріалу - можливість оперувати ним у різних умовах

Ця схема є загальною стратегією засвоєння. Доцільно співвіднести її з однією з розроблених у психолого - дидактичній площині конкретною моделлю поетапного управління формуванням розумових дій (П.Гальперін, Н.Тализіна).

Відповідно до цієї моделі розрізняють п'ять етапів у процесі засвоєння.

1. Ознайомленим. На цьому етапі учням роз'яснюють цілі дії, те, на що треба орієнтуватись при виконанні дії, як довільно її виконувати, а також формують у них необхідну мотивацію.

2. На етапі матеріальної (матеріалізованої) дії остання виконується у зовнішній, матеріальній та розгорнутій формі. Це допомагає учнямзасвоювати зміст дії (склад її операцій, правила виконання), а вчителюздійснювати об'єктивний контроль за виконанням кожної операції.

3. На етапі зовнішнього мовлення всі елементи дії подаються у формі усної чи письмової мови. Відбувається подальше узагальнення дії, проте вона ще не стає автоматизованою, "згорнутою".

4. На етапі „зовнішнього мовлення про себе дія виконується у формі проговорювання про себе. Далі дія змінюється у напрямку узагальнення ізгортання.

5. На етапі внутрішнього мовлення дія максимально згортається іавтоматизується.

Внутрішній процес засвоєння знань включає три взаємопов'язані етапи (стадії).

1. На першій стадії відбувається сприймання, осмислення і запам'ятовування матеріалу, що вивчається, або засвоєння теоретичних знань.

2. На другій стадії засвоюються навички і вміння практичногозастосування знань, що вимагає проведення спеціальних тренувальних вправ.

3. На третій стадії здійснюється повторення, поглиблення і закріпленнязнань, удосконалення практичних умінь і навичок.

Тобто, для того, щоб оволодіти новим матеріалом учневі необхідноздійснити повний цикл навчально-пізнавальних дій: сприймання новогоматеріалу, його первинне і наступне осмислення, запам'ятовування,виправлення при застосуванні теорії на практиці, повторення з метоюпоглиблення і засвоєння знань, умінь, навичок.

Процесу засвоєння характеризується на сам перед міцністю, під якою розуміють незалежність використання засвоєних знань і сформованих умінь від часу, особливостей ситуацій та умов.

Міцність засвоєння залежить від системності, смислової організованості навчального матеріалу, його особистісної значущості для учня і емоційного ставлення останнього.

До важливих характеристик засвоєння належить також його керованість. Іншими словами, засвоєння завжди має бути об'єктом керування, однак власне керування може бути специфічним для кожного навчального предмета (керування може здійснюватись шляхом поетапного формування розумових дій, традиційним навчанням, методами програмованого або проблемного навчання тощо).

Засвоєння завжди має особистісно зумовлений характер, який реалізується через вплив навчання на психічний розвиток особистості, формування психічних новоутворень (нових мотивів, цілей, стратегій засвоєння, оцінювання тощо).

Характер засвоєння залежить від вікових можливостей учнів як щодовикористовуваних засобів, так і щодо співвідношення репродуктивних іпродуктивних дій. Це зумовлено насамперед різним рівнем розвитку в учнів різних вікових груп такого механізму, як узагальнення.

До важливих характеристик засвоєння належить готовність актуалізувати знання в їх повноті та системності, а також дії, характер яких свідчить про засвоєння знань.

Для чого потрібно дотримуватися режиму дня?

Режим дня — чіткий розпорядок життя дитини протягом доби, що передбачає чергування неспання та сну, а також раціональну організацію різних видів діяльності.

Правильно організований режим дня — необхідна умова нормального розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної й розумової активності.

Порушення розпорядку може призвести до таких наслідків:

1. Зниження працездатності організму.

2. Зменшення концентрації уваги.

3. Швидкої втомлюваності, яка може проявлятися як млявістю, так і підвищеним збудженням, нестриманістю.

4. Роздратування й вередливості дитини.

Натомість режим дня, що відповідає віковим потребам дитини, має велике виховне значення, привчаючи її до порядку й організованості.

До того ж, дотримання режиму впливає на розвиток нервової системи, виробляючи звичку до певної діяльності, та запобігає виникненню негативних емоційних станів і перевтоми.

Оскільки всі процеси в організмі носять ритмічний характер, регулярність окремих елементів режиму та їхнє чергування сприяють нормальному функціонуванню та чіткій взаємодії всіх органів і систем.

Як правильно організувати режим дня дитини молодшого шкільного віку?

Організація режиму дня змінюється залежно від віку, стану здоров’я, сімейних особливостей виховання та сезонних змін пір року.

Основними компонентами розпорядку мають бути:

• сон;

• перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою й спортом);

• навчальна діяльність у школі та вдома;

• відпочинок за власним вибором (вільний час);

• заняття в установах додаткової освіти, гуртках;

• прийом їжі; особиста гігієна.

Орієнтовний режим дня дитини молодшого шкільного віку:

1. Підйом — 7.00-7.10

Найбільш сприятливий час підйому молодшого школяра — 7-7.30 ранку, аби загальна тривалість нічного сну становила 10-10,5 годин.

2. Гігієнічні процедури, ранкова гімнастика — 7.10-7.30

Починати день малюкам варто з ранкової гімнастики. Вона дозволяє організму перейти від сну до активного дня, покращує кровопостачання головного мозку, зміцнює нервову систему, створює бадьорий настрій. Після зарядки бажано прийняти душ. Потім одягнутися, прибрати ліжко й поснідати.

3. Сніданок — 7.30-7.45

Для правильного розвитку організму, збереження високої працездатності дітям необхідно дотримуватися режиму харчування. Адже зміни інтервалів між їжею часто призводять до порушення апетиту в дітей.

4. Перебування в школі (навчальний час) — 8.30-13.00

Дуже корисно перед початком занять прогулятися протягом 20 — 30 хв, це підвищує розумову працездатність і забезпечує продуктивність засвоєння навчального матеріалу.

Крім того, дитині варто приходити за 10-15 хв до початку занять, аби спокійно підготуватися до уроку. Це дозволить сконцентруватися на матеріалі майбутньої навчальної діяльності.

5. Прогулянка — 13.00-13.30

Доцільно передбачити в режимі прогулянки до обіду тривалістю 30 хв −1,5 години.

Перебування на свіжому повітрі — найбільш ефективний вид відпочинку, який відновлює організм після занять, підвищує працездатність дитини до рівня, необхідного для повноцінного приготування домашніх завдань. Під час прогулянок кров насичується киснем, поліпшуються обмінні процеси.
До того ж, прогулянки сприяють загартованості організму, профілактиці ультрафіолетової недостатності й малорухливості.

6. Обід 13.30-14.00

Для учнів початкової школи освітніх установ передбачається організація дворазового харчування, що передбачає наявність обіду й полуденку (обов’язково для груп подовженого дня).

7. Сон для дітей з ослабленим здоров’ям — 14.00-15.00.

Дітям з ослабленим здоров’ям, які швидко втомлюються, з підвищеною збудливістю нервової системи, необхідний також денний сон тривалістю 1-1,5 год.

8. Рухливі ігри, розваги на вулиці 14.00-15.45

Загальна тривалість перебування на свіжому повітрі для учнів молодших класів має становити 3-3,5 год. На жаль, в сучасних умовах у дітей нерідко порушується саме цей дуже важливий компонент режиму дня, що негативно позначається на їхньому здоров’ї й працездатності.

9. Полуденок — 15.45-16.00

10. Самостійні навчальні заняття — 16.00-18.00

Самопідготовку учням рекомендується починати з завдань середньої складності, потім переходити до найбільш складного й важкого матеріалу, а завершувати роботу виконанням найлегших завдань.

Такий порядок приготування уроків сприяє поступовому входженню в роботу. Відповідно складні завдання будуть виконуватися на тлі високої працездатності, а легкі — під час спаду продуктивної діяльності. До того ж, спочатку краще виконувати письмові завдання, а потім переходити до усних.

11. Вільний час, робота гуртків, заняття за інтересами 18.00-19.00

В режимі дня учня передбачається час, який він використовує згідно зі своїми бажаннями, інтересами, індивідуальними здібностями.

12. Вечеря 19.00-19.30

У першу половину дня варто використовувати продукти, багаті на тваринний білок. А на вечерю — молочно-рослинні продукти.

13. Допомога по дому 19.30-20.00

Певну кількість часу часу діти можуть присв’ячувати посильній допомозі родині, виконуючи певну роботу по дому.

Молодші школярі залучаються до прибирання кімнати, миття посуду, догляду за кімнатними рослинами й тваринами тощо.

14. Вечірня прогулянка — 20.00-20.30

У вечірній час діти також можуть грати на відкритому повітрі. Особливо корисна прогулянка після вечері, перед сном, тривалістю близько 30 хв.

Вона знімає втому, що з’являється до кінця дня, знижує збудження нервової системи, сприяє швидкому засинанню.

15. Гігієнічні процедури, приготування до сну — 20.30-21.00

В режимі дня школяра достатньо часу має відводитися для гігієнічних процедур. Особиста гігієна включає в себе ранковий і вечірній туалет, ранкову гімнастику з подальшими водними процедурами, переодягання після школи та прогулянок.

16. Нічний сон — 21.00-21.30

Загальна тривалість нічного сну молодшого школяра має становити 10-10,5 год.

Звісно, це лише орієнтовна схема: розпорядок дня складається індивідуально для кожної дитини.

До того ж, важливо вносити сезонні зміни в режим дня. В осінню й зимову пори роки в зв’язку з особливостями погоди дещо скорочується перебування дитини на свіжому повітрі протягом дня (заняття з фізкультури проводяться в приміщенні, вечірні прогулянки скасовуються через короткий світловий день тощо). Тому варто збільшити час обідньої прогулянки після навчальних занять.

Як ми бачимо, режим дня є надзвичайно важливим для нормального розвитку дитини молодшого шкільного віку.

До того ж, це один з найбільш ефективних способів профілактики захворювань і оздоровлення малюків.


Режим дня школяра (Анкета для батьків)

1. Прізвище, ім'я дитини, вік ______________________________

2. О котрій годині вранці встає ваша дитина:

- в навчальні дні ____________________________________________

- у вихідні дні? __________________________________________

3. Робить дитина ранкову гімнастику, виконує загартовуючі процедури (обтирання, душ)? ______________________________________

4. Чи завжди дитина їсть гарячий сніданок вдома перед відходом до школи?__________________________________________________________

5. Ваша дитина снідає (обідає) в школі (вдома)? _______________

6. Чи щодня дитина їсть обід, що включає в себе гарячу першу страву?_____________________________________________________

7. Чи спить дитина вдень? Якщо так, то скільки часу? ____________

8. Скільки часу витрачає дитина на приготування домашніх завдань? Виконує їх _____ годин.

9. Є у дитини додаткові заняття (гурток, спортивна секція, музичні заняття, заняття з логопедом)? ______________________

10. Регулярно дитина гуляє на вулиці? _______________________

Скільки часу він витрачає на прогулянку:

- в навчальні дні ____________________________________________

- у вихідні дні? __________________________________________

11. Чи має дитина окреме місце для приготування уроків?__________________________________________________________

Як воно освітлено (знаходиться в глибині кімнати, біля вікна)? __________

Чи є настільна лампа? ____________________________________

12. Чи є у дитини окрема кімната для відпочинку, для сну або він спить в загальній? ________________________________________________

13. Як часто дитина дивиться телевізор? _______________________

Скільки часу він витрачає на перегляд телевізійних передач:

- в навчальні дні ____________________________________________

- у вихідні дні? __________________________________________

Які за змістом телевізійні передачі він вважає за краще?__________________________________________________________

14. Чи провітрюється кімната, в якій займається, спить дитина?__________________________________________________________

Розклад уроків 4-А класу

 

 Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П'ятниця

 1

Музичне мистецтво

Українська мова/
Англійська мова

Я у світі

Трудове навчання

Літературне читання

 2

Літературне читання/
Українська мова

Англійська мова/
Українська мова

Літературне читання

Літературне читання

Математика

 3

Математика

Фізична культура

Математика

Українська мова/
Англійська мова

Фізична культура

 4

Основи здоров'я

Математика

Природознавство

Англійська мова/
Українська мова

Природознавство

 5

Хореографія

Образотворче мистецтво

Українська мова

Логіка

Творча математика

6

 

 

Українська мова

 

 


Розклад уроків 4-Б класу

 

 Понеділок

Вівторок

Середа

Четвер

П'ятниця

 1

Літературне читання

Літературне читання

Природознавство

Я у світі

Літературне читання

 2

Англійська мова

Українська мова

Українська мова

Літературне читання/
Українська мова

Українська мова

 3

Математика

Математика

Математика

Англійська мова

Математика

 4

Хореографія

Основи здоров'я

Фізична культура

Трудове навчання

Фізична культура

 5

Природознавство

Інформатика

Образотворче мистецтво

Творча математика

Музичне мистецтво

6

 

 

Логіка

 




Алгоритм складання розкладу занять

 

Напершому етапіпри складанні розкладу необхідно підготувати документацію:                             

1.                Навчальний план освітньої установи.

2. Навчальні програми з предметів навчального плану освітньої установи.

3. Дані про кількість класів в освітній установі і розподіл їх за змінами (наказ).

4. Дані про наявність навчальних кабінетів і про закріплення їх за визначеними вчителями (наказ).

5. Розподіл навчального навантаження вчителів за класами і гру­пами продовженого дня, за змінами у тижневих годинах (наказ).

6 Розподіл класного керівництва (наказ).

7. Список голів методичних об'єднань (наказ).

8. Дані про вчителів, що займаються на заочних і вечірніх від­діленнях вищих навчальних закладів (особиста заява).

9. Дані про вчителів, що займаються на курсах підвищення ква­ліфікації (наказ і особиста заява).

10. Дані про вчителів, що є сумісниками.

11. Дані про вчителів-сумісників (особиста заява).

12. Дані про обов'язкові вільні дні (адміністрація, голова проф­спілкового комітету, голови методичних об'єднань тощо).

13. Особисті побажання вчителів до розкладу уроків (особиста заява).

14. Дані про розподіл класів на підгрупи при вивченні окремих навчальних курсів.

15 Список класів і предметів, з яких необхідно передбачити в роз­кладі здвоювання уроків.

16. Розклад дзвінків в освітньому закладі.

17. Заготовлені форми таблиць (див. додаток).

Другий етап — заповнення таблиць.

 

Третій етап — складання розкладу:

1 Розставляємо уроки вчителів-сумісників.

2. Уроки вчителів, що з різних причин жорстко зафіксовані за днями тижня чи навіть за годинами дня.

3. Уроки:

4. фізичної культури

5. трудового навчання;

6. ОМ

7. музики, бо вони не повинні збігатися з проведенням в один день в одному класі.

8. Уроки іноземної мови за принципом щільного упакування, тобто по можливості без «вікон» і насамперед у ті дні, коли розклад даного класу включає перераховані вище уроки, що пов'язано з більш раціональним використанням навчальних кабінетів в освітній установі.

9. Складаємо робочий розклад адміністрації.

10. Далі приступаємо до розміщення інших предметів: рівномірно за днями тижня з огляду на всі гігієнічні вимоги, побажання вчителів.

 

Четвертий етап — перевірка правильності:

1 Розміщення уроків по класах (по вертикалі в кожному стовп­чику кількість уроків у класі за один день).

2. Відповідність розкладу навчальному плану.

3. Кількість уроків з даного предмета за тиждень у кожному класі.

4.Навантаження кожного вчителя.

 

П'ятий етап — гігієнічна оцінка розкладу уроків з викори­станням рангової пікали складності.

Експертиза розкладу занять

 

Експертиза розкладу занять — це процедура його вивчення та оцінки на основі оптимального співвідношення матеріально-тех­нічних можливостей навчального закладу та можливості надання учням права вибору індивідуального освітнього маршруту.

Експертиза організовується для аналізу всіх аспектів функ­ціонування діяльності школи.

Експертиза проводиться з метою:

• встановлення відповідності розкладу занять санітарно-гігієнічним нормам;

• здійснення можливості вибору учнями індивідуального освіт­нього маршруту;

• досягнення освітнього результату при збереженні соматичного здоров'я учнів.

Експертиза розкладу може бути двох видів: внутрішня (само-експертиза) або зовнішня (спеціально створеною групою експертів районного чи міського рівнів).

Функції експертизи:

• дати всебічний аналіз розкладу занять;

• спрогнозувати можливі негативні для здоров'я учнів наслідки реалізації розкладу;

• спрогнозувати можливі негативні наслідки для вчителів у сфері їх здоров'я, удосконалення їх педагогічної майстерності;

• визначити можливості учнів в отриманні додаткової освіти.

Протягом експертизи встановлюються:

відповідність розкладу нормативним документам;

розподіл навчального навантаження учнів за днями тижня;

відповідність максимально допустимого навантаження учнів існуючим вимогам;

відповідність навчальному плану школи видам освітніх про­грам, які реалізуються у школі;

відповідність розподілу предметних галузей протягом навчального дня та навчального тижня можливостям учнів та вчителів.
  1   2   3

скачати

© Усі права захищені
написати до нас