Ім'я файлу: острівні країни.pdf
Розширення: pdf
Розмір: 212кб.
Дата: 15.01.2021
Пов'язані файли:
австралія 1 (1).pdf
УРОКИ ХУД.КУЛЬТУРИ.ч.І.pdf
2.pdf

1
ОСТРІВНІ КРАЇНИ ОКЕАНІЇ.
Крім Австралії, до Океанії належать численні острови в центральній та південно-західній частинах Тихого океану. Незалежні держави і володіння розташо- вані на тисячах островів, розподілених величезними відстанями. Незважаючи на те, що острови відрізняються один від одного за віком, розмірами, походженням, їх при- рода, життя населення і господарство тісно пов’язані з Тихим океаном.
1. Особливості географічного положення. Поділ на субрегіони
1) Мікронезія (із грец. «малі острови») — між Північним тропіком та екватором у західній частині Тихого океану. Дрібні острові та архіпелаги: Маріанські, Каролін- ські, Маршаллові, Гілберта, Банаба. 2) Меланезія (із грец. «чорні острови») відносно великі острови в західній частині Тихого океану в Південній півкулі. Нова Гвінея,
Нова Каледонія, Соломонові Острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гібриди (Вануату),
Фіджі. 3) Полінезія (із грец. «багато островів») — в центрі Тихого океану. Основні групи островів: Гавайські, Туамоту, Тонга, Самоа, Товариства, Маркізькі, Лайн, ост- рови Нової Зеландії (Північний і Південний).
Особливості ЕГП: лежать на перехресті міжнародних морських шляхів, що ве- дуть з Америки в Австралію, Східну та Південно-Східну Азію.
13 держав та 11 залежних територій. За формою державного устрою всі вони, крім Федеративних штатів Мікронезії, унітарні. За формою правління переважають республіки. Колишні колонії Великої Британії, що залишилися у складі Співдруж- ності, є монархіями.
2. Природно-ресурсний потенціал
Материкове, вулканічне, коралове походження островів, що визначає розбіжності природних умов та забезпеченість природними ресурсами. Переважає м’який теплий клімат із високою кількістю опадів, сприятливий для цілорічного зем- леробства. Обме женість земельних ресурсів на дрібних островах. Значні морські біологічні ресурси (риба, молюски, водорості тощо). Унікальна природа сприяє ро- звитку туризму. Мінеральні ресурси лише на окремих островах. Нова Гвінея — нафта, мідь, залізна руда, марганець, платина, срібло тощо; Нова Каледонія — нікелеві руди;
Нова Зеландія — кам’яне вугілля, срібло, золото; Науру — фосфорити (нині сильно виснажені).
3. Населення
Близько 18 млн осіб, з них 11 млн проживає в Папуа-Новій Гвінеї та Новій Зелан дії. Для всіх країн, крім Нової Зеландії: висока народжуваність, високий природний приріст (15–20 ‰), велика частка дітей та молоді, порівняно невисока середня трива- лість життя (65–70 років), від’ємне сальдо міграції. Демографічна ситуація Нової Зе- ландії має багато спільних рис з Австралією.
Меланезія — папуаси (екваторіальна раса); Полінезія, Мікронезія — населення належить до особливої полінезійської групи, які мають ознаки монголоїдної раси.
Близько половини населення островів становлять переселенці з Європи та Азії.

2
У Новій Зеландії понад 70 % становлять новозеландці європейського поход- ження, близько 11 % — вихідці з Азії, частка корінного населення (полінезійці — маорі) 14 %. Переважає християнство — католицизм, протестантизм; збереглися тра- диційні релігії. Переважає сільське населення. Високий рівень урбанізації в Новій Зе- ландії (86,4 %), Науру, Новій Каледонії.
4. Господарство
За рівнем економічного розвитку (крім Нової Зеландії) всі належать до групи країн, що розвиваються. Серед них є держави з розвиненою добувною проми- словістю, що має експортне значення, та держави, де переважають сільське господар- ство та дрібнотоварне виробництво. Нова Зеландія — розвинена країна, входить до групи переселенських країн. Структура її господарства схожа на структуру господар- ства Австралії.
Сільське господарство й рибальство — основа економіки більшості острівних країн. Кокосова пальма, кава, какао, цукрова тростина, батат, цитрусові, папая, манго, банани, спеції. Рибальство, збір молюсків і ракоподібних.
Промисловість — переробка риби й рослинної сировини (копра, кокосова олія, борошно), виробництво будівельних матеріалів. Кустарне виготовлення сувенірів із морських мушель і деревини. Добувна промисловість — Нова Гвінея, Нова Зеландія,
Науру, Нова Каледонія. Лісова та деревообробна промисловість.
Третинний сектор. Туризм та фінансова діяльність: Нова Зеландія, Фіджі,
Тонга, Нова Каледонія, Вануату, Західне Самоа, Острови Кука.
5. Зовнішні економічні зв’язки
Експорт: продукція сільського господарства та харчової промисловості; для окремих країн — мінеральна сировина. Імпорт: машини та обладнання, паливо, хімікати, споживчі товари, медикаменти. Залежність від фінансової допомоги ко- лишніх або теперішніх метрополій.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
За допомогою карт атласу та ресурсів Інтернету складіть економіко-географі- чну характеристику острівних країн Океанії: Нової Зеландії, Папуа Нова Гвінея, На- уру та ін.

скачати

© Усі права захищені
написати до нас