Ім'я файлу: 1-7 кардіологія.docx
Розширення: docx
Розмір: 558кб.
Дата: 08.07.2020
скачати
Пов'язані файли:
Ароматизатори.docx
Жанрологія_як_частина_теорії_журналістики.docx
34-66 ОПР.docx
Гончарик В. Тези.docx
МВДЕЦ1.docx
Антарктида.docx
Творча робота - дитячий день народження.pdf
Керівництво користувача .docx
normal_5c48b03dc5c70 (1).docx
topref.ru-199699.docx
патфізіологія.pdf

  1. Особливості збору скарг та анамнезу при патології серцево-судинної системи.

Скарги записуються зі слів хворого або його батьків, які були висловлені на день курації. У випадку, коли перший день курації не співпадає з першою добою захворювання, всі скарги, що висловлював хворий, в тому числі, з моменту госпіталізації хворого до моменту його курації студентом, записуються у розділі “Анамнез захворювання” в хронологічному порядку. Збір скарг та їх деталізація повинна бути проведені за наступною схемою: Поведінка дитини: неспокій, дратівливість, млявість, адинамія, затьмарення або відсутність свідомості, судоми. Температура: нормальна, субфебрильна, фебрильна, гіпертермія, гіпотермія. Лихоманка та суб’єктивні симптоми якими вона супроводжується (застуда, жар тощо). Головний біль: характер, локалізація, частота виникнення, циркадність (зранку або після фізичного/емоційного навантаження), інтенсивність (чи потребує прийому знеболювальних), чим супроводжується (нудота, блювання, головокружіння). Сон: тривалість, спокійний чи неспокійний, безсоння. Носове дихання: вільне, утруднене, характер виділення з носових ходів (водянисте, слизове, гнійне, слизово-гнійне). Голос: гучний, тихий, осиплість, афонія, гугнявий. Кашель: визначити його частоту (зрідка, періодичний, частий, майже постійний), тривалість (окремі кашльові поштовхи, нападоподібний - час і умови виникнення, тривалість нападів), характер (сухий = непродуктивний, вологий = продуктивний або малопродуктивний), за глибиною (поверхневий або глибокий), циркадність (в який час доби, коли частіше), темброве забарвлення (гавкаючий, гучний), болючість, характер харкотиння, якщо воно супроводжує кашель (слизове, гнійне, слизово-гнійне, з домішками крові). Задишка: експіраторна, інспіраторна або змішана, час виникнення (у спокої, при фізичному навантаженні тощо), наявність нападів ядухи (чим провокуються, з якою частотою виникають). Апетит: збережений, знижений, відсутній, відраза до їжі (якої?). Спрага: наявна або відсутня. Ротова порожнина: сухість в роті, присмак, запах, утруднення ковтання, біль у горлі. Відригування (пусте чи їжею). Відчуття печії за грудиною і надчеревній ділянці. Нудота, блювання (кратність, характер блювотних мас, зв’язок з прийомом їжі, води, медикаментів). Біль у животі: локалізація, іррадіація, зв’язок з прийомом їжі, постійний, переймоподібний, здуття живота, бурчання кишечнику, випадіння прямої кишки. Випорожнення: частота, консистенція (твердий, оформлений, кашкоподібний, рідкий, водянистий), колір, наявність патологічних домішок (слиз, кров у вигляді прожилок або крапель), неперетравлені часточки їжі, у вигляді козячого калу, кількість (у великому об’ємі, мізерні). Висипання на шкірі та слизових оболонках: її характер, локалізація, періодичність, етапність висипання, розмір, колір, фон шкіри, на якому з’являється, наявність свербежу. Супроводжувалась 7 поява висипань підвищенням температури тіла чи ні. Впродовж якого часу утримувалась висипання, чи супроводжується згасання висипки пігментацією, лущенням, тощо. Потіння: нічне, рясне. Суглобові, м’язові болі (локалізація, характер, тривалість), зміни ходи (у чому проявляються), ранкова скутість суглобів. Зір: зниження, мерехтіння мушок, сітка, “туман” перед очима, двоїння предметів). Сечовипускання: колір сечі, частота сечовипускання, добова кількість сечі, біль при сечовипусканні, нетримання сечі. Біль у поперековій області. Необхідно уточнити дату появи патологічних змін та їх тривалість (хвилини, години, дні, місяці, роки), постійність чи періодичність.

  1. Особливості об’єктивного обстеження при патології серцево-судинної системи.













  1. Основні лабораторно-інструментальні методи дослідження для діагностики патології серцево-судинної системи

Лабораторні дослідження. Лабораторні дослідження дозволяють виявити фактори ризику ІХС, установити можливі причини й супутні стани, що провокують ішемію міокарда. Мінімальний перелік лабораторних показників при первинному обстеженні хворого з підозрою на ІХС і стенокардію: визначення вмісту в крові: гемоглобіну, загального холестерину, зв'язаного холестерину, триглицеридів, глюкози, АСТ, АЛТ, креатиніну. Додаткові лабораторні показники, що дозволяють оцінити патогенез захворювання і його прогноз: субфракції холестерину (АпоА, АпоВ), ліпопротеїн (а); параметри гемостазу (тромбоцити крові, час згортання крові, фібриноген і ін.). Високочутливий С-реактивний білок. При наявності ожиріння бажано проведення тесту з навантаженням глюкозою.

Інструментальна діагностика. Основні інструментальні методи діагностики:

- ЕКГ;

- Ехокг;

- Навантажувальні стрес-тести;

- Стрес-візуалізуючі дослідження;

- КАГ;

- Сцинтіграфія міокарда;

- Однофотонна емісійна томографія міокарда;

- Комп'ютерна томографія;

- Рентгенографія органів грудної клітки;

- ЕКГ проби з фізичним навантаженням (ФН).

4. Діагностичні критерії стенокардії.

Діагностичні критерії

1. Перед проведенням додаткових досліджень оцініть початкову ймовірність коронарної хвороби (PTP) на підставі:

1) характеру болю в грудній клітці: 3 критерії — локалізація за грудиною та характерна іррадіація, викликається фізичним навантаженням або емоційним стресом, зникає у спокої або після прийому нітратів сублінгвально;

а) типовий біль відповідає 3-м критеріям;

б) нетиповий біль відповідає 2-м довільним критеріям;

в) нестенокардитичний біль — відповідає 1-му критерію;

2) віку тастаті пацієнта.

Подальші діагностичні дії залежать від PTP →табл. 2.5-2 i рис. 2.5-1: якщо висока (>85 %) → коронарографія, якщо проміжна (15–85 %) → тест із навантаженням або (в окремих випадках) КТ-ангіографія; якщо низька (<15 %) → слід шукати інші причини симптомів.

  1. Діагностичні критерії гострого інфаркту міокарда.

  2. Критерії діагностикигострогоінфаркту міокарда: зростання рівня маркера некрозу міокарда (особливо тропоніну) у крові + ≥1 з наступних ознак:

  3. 1) скарги, які свідчать про ішемію міокарда;

  4. 2) зміни на ЕКГ, які вказують на «нову» ішемію — нові зміни ST-T або (ймовірно) нову БЛНПГ/БПНПГ;

  5. 3) поява патологічних зубців Q на ЕКГ;

  6. 4) докази нової втрати ділянки життєздатного міокарда, або нові сегментарні порушення руху стінок серця при візуалізаційних методах дослідження;

  7. 5) тромб у коронарній артерії, виявлений під час ангіографії чи розтину.

6. Діагностичні критерії гіпертонічної хвороби.

Таблиця 2.46.Ступінь підвищення АТ залежно від окружності руки

Окружність руки, см

АТ (ступінь підвищення), мм рт.ст.

40

10/7

45

15/10

50

21/18

55

26/18

Таблиця 2.47.Діагностичні критерії АГ при різних умовах вимірювання

Умови вимірювання

САТ, мм рт. ст.




ДАТ, мм рт. ст.

«Офісний» АТ

≥140

та/або

≥90

24-годинне середньодобове моніторування АТ

≥130

та/або

≥80

Домашній АТ

≥135

та/або

≥85

Середньонічний АТ

≥120

та/або

≥70

Середньоденний АТ

≥135

та/або

≥85

На показники АТ впливає «синдром білого халата», який можливий у 20% пацієнтів. У осіб похилого віку може виникати склероз плечової артерії, який стає причиною несправжньої АГ. Він визначається пальпаторно (таку артерію майже неможливо стискувати, пульсація артерії зберігається і після підвищення тиску в манжетці вище аускультативного рівня САТ). Тому висновок про підвищений АТ ґрунтується на результатах трьох вимірювань, зроблених протягом 3–4 тиж, за винятком випадків, які потребують невідкладної терапії.

Нагадуємо: 

  • Оптимальний артеріальний тиск < 120/80 мм р. ст.

  • Нормальний артеріальний тиск – 120-129/80-84 мм р. ст.

  • Високий артеріальний тиск 130/139/85-89 мм р. ст.

Вирізняють такіступені гіпертонічної хвороби

Перший ступінь – артеріальний тиск 140-159/90-95 мм р. ст.

Другий ступінь – артеріальний тиск 160-179/100-109 мм р. ст.

Третій ступінь – артеріальний тиск більше за 180/110 мм р. ст.

7. Діагностичні критерії та класифікація аритмій.

Тяжкість порушень ритму та провідності серця

Вид аритмій та блокад серця

І. Безпечні порушення ритму та провідності серця

  • Синусова аритмія.

  • Помірно виражена синусова тахі- та брадикардія.

  • Неповна і повна БПНПГ.

  • Блокада передньої або задньої гілки лівої ніжки пучка Гіса.

  • AV-блокада І ступеня.

  • Рідкі екстрасистоли.

  • Шлуночкові екстрасистоли функціональні

ІІ. Небезпечні для життя аритмії та блокади серця

  • Міграція водія ритму з порушеннями гемодинаміки.

  • Тахі- та брадикардії зі значними порушеннями гемодинаміки.

  • ФП і ТП без і зі значними порушеннями гемодинаміки.

  • AV-блокада ІІ ступеня із синкопальними станами.

  • Суправентрикулярна ПТ з порушеннями гемодинаміки.

  • Прискорений шлуночковий ритм із порушеннями гемодинаміки.

  • Синдром WPW, Клерка — Леві — Крітеско з частими нападами ФП і ТП.

  • Часті суправентрикулярні екстрасистоли на фоні гіпертрофії та дилатації ЛП.

  • Комбіновані порушення ритму та провідності серця (екстрасистоли + AV-блокада; екстрасистоли + ФП; AV-блокада ніжок пучка Гіса + ФП)

ІІІ. Злоякісні порушення ритму та провідності серця

  • Екстрасистолія 3–5 градацій за Лауном.

  • Повна AV-блокада з синкопальними станами.

  • ШТ (особливо «пірует»-тахікардія) з наростаючими порушеннями гемодинаміки.

  • Синдром подовженого інтервалу Q–T, СССВ, синдром Бругада.

  • Ідіовентрикулярний ритм з порушеннями гемодинаміки

IV. Фатальні аритмії

  • ФШ (тріпотіння шлуночків).

  • Асистолія.

  • Електромеханічна дисоціація

скачати

© Усі права захищені
написати до нас