Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справКодекс адміністративного судочинства України (гл. 6) виокремлює кілька видів адміністративних спорів, вирішення яких потребує спеціального, виключного врегулювання нормами права: порядку та умов розгляду і вирішення спорів; строків звернення до суду, розгляду справ та їх обчислення; уточнення суб´єктів звернення; можливості апеляційного чи касаційного оскарження тощо.
1. Уточнення (конкретизація) на законодавчому рівні пред- мета позову щодо оскарження нормативно-правових актів, за якими адміністративний суд перевіряє:а) законність (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, поста- нов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) законність та відповідність правовим актам вищої юри- дичної сили нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самовря- дування та інших суб´єктів владних повноважень. 2. Звуження підстав позову, тобто обставин (випадків), яки- ми позивач обґрунтовує свої вимоги у зверненні до суду з по- зовами щодо оскарження нормативно-правових актів. Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України ними можуть бути:а) юридичні факти щодо застосування нормативно-право- вого акта до особи, або якщо особа є суб´єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт;б) доказові факти, на підставі яких можна зробити висно- вок про наявність чи відсутність відповідних прав. За загаль- ним правилом прийнято доброчинний акт, його невідповід- ність потрібно довести. Отже, заявник зобов´язаний довести обставини, що акт застосовано саме до нього, або він є суб´єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Дійсно, не можна ставити під сумнів будь-який нормативно-правовий акт, а також дозволяти будь-кому оскаржувати його. Наприклад, чи може будь-яка особа звертатися до суду з позовом щодо відповідності закону сумнозвісних тарифів на комунальні послуги. Вбачається, що для вирішення цього питання є низка правоохоронних та правозахисних органів, які й повинні забезпечити контроль, у тому числі й судовий, за законністю і відповідністю нормативно-правового акта. Проте питання залишається. Характерною особливістю цього положення є те, що, вирішуючи питання про незаконність нормативного акта або невідповідність його правовому акту вищої юридичної сили, суд: по-перше, не виходить за межі позовних вимог і, по-друге, не вирішує питання про провадження щодо інших актів, які пов´язані з реалізацією та захистом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб з того чи іншого питання. Однак, якщо такі акти впливають на прийняття постанови у справі, вони можуть бути визнані судом незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили. 4. Зобов´язання оприлюднення відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта. Звісна річ, що в нормативно-правових актах містяться норми права, які встановлюють, змінюють чи скасовують правовідносини у публічній сфері. Реалізація цих норм може відбуватися не тільки у формі застосування, а й у формі виконання, додержання чи використання, їх приписи, обмеження і заборони можуть стосуватися прав багатьох осіб. Тому, щоб належним чином повідомити про судовий розгляд справи всіх заінтересованих осіб, надати їм можливість захищати свої права та інтереси, законодавець встановлює обов´язок відповідача оприлюднити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта та резолютивну частину постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили. Оприлюднення здійснюється шляхом публікації оголошення про оскарження нормативно-правового акта у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення про оскарження нормативно-правових актів місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування оприлюднюється у виданнях, які визначені цими органами. Наприклад, актів Київради — в газеті «Хрещатик». Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи. Воно має бути опубліковане не пізніш як за сім днів до судового розгляду. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем після набрання постановою законної сили у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено. Зазначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативних актів застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду іншої адміністративної справи. Наприклад, особа оскаржує індивідуальне рішення або дії чи бездіяльність суб´єкта владних повноважень. Однак під час розгляду справи виявилося, що дії суб´єкта владних повноважень були спрямовані на виконання чи обмеження виконання нормативно-правового акта, законність чи відповідність якого викликає сумнів. Крім зазначених особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів є й інші, які не знайшли чіткого визначення законодавцем або є певною прогалиною в праві. Наприклад, у змісті ст. 171 КАС України відсутнє словосполучення «адміністративний позов», а вживане слово «скарга», в той час, як у всіх інших провадженнях законодавець вживає «позовна заява», «позовні заяви», «позов», що наводить на думку про подвійне тлумачення — оскарження відбувається: а) за позовом, тобто шляхом подання позовної заяви до суду; б) за скаргою, тобто шляхом подання до суду скарги у довільній формі. Проте загальні принципи, умови та порядок адміністративного судочинства дозволяють зробити висновок, що і оскарження нормативно-правових актів здійснюється за загальною процедурою — шляхом подання до суду адміністративного позову.щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій (ст. 172 КАСУ);2) щодо уточнення списку виборців (ст. 173 КАСУ);
Дякую за увагу |